Страница 22: ДБН В.2.2-24:2009. Будинки і споруди проектування висотних житлових і громадських будинків (32375)

При організації такого розрахунку рекомендується застосовувати програмні комплекси (ПК МОНОМАХ), у яких автоматично реалізовані принципи фрагментації,

Д.2.3.7 Після визначення армування у плитах перекриттів і покриттів слід зробити додатковий розрахунок конструктивної системи для уточнення прогинів цих конструкцій, приймаючи уточнені значення згинальних жорсткостей скінченних елементів плит з урахуванням армування у двох напрямках відповідно до чинних нормативних документів.

Аналогічний додатковий розрахунок слід виконати для більш точної оцінки згинальних моментів в елементах перекриттів, покриттів і фундаментних плитах, а також поздовжніх сил у стінах і колонах з урахуванням нелінійної роботи арматури й бетону аж до граничних значень.

Д.2.3.8 Плити перекриття рекомендується розраховувати на вертикальне навантаження й переміщення вертикальних несучих елементів, отриманих із спільного розрахунку будинку з урахуванням послідовності зведення, Скінченно-елементну сітку слід згустити в місцях обпирання плити на колони, пілони й стіни. У місцях згущення бажано, щоб розміри скінченних елементів плити не перевищували найменшого розміру вертикального несучого елемента.

Дія ьільш реалістичного відображення роботи вузлів обпирання плити на колони рекомен- У(яі>оі застосовувати методи, що моделюють кінематичну гіпотезу плоского перерізу у габариті кчмоіш (використання тіла нескінченної жорсткості), або статичну гіпотезу, яка заснована на вико- 1 'к цінні лінійного закону розподілу сил, іцо передаються з колони на плиту.

/чс.3.9 За необхідності рекомендується проводити розрахунки окремих вузлів і елементів на ’)иі0|іі '’рміншірної моделі, у фізично нелінійній постановці. Наприклад, моделювання вузла обпп Иніщ плити на колону у випадку, якщо марка бетону колони на два й більше пунктів перевищує аРк бетону плити, або моделювання роботи барета в ґрунтовому масиві тощо.

Д.2.3.10 Розрахтяок несучих залізобетонних елементів конструктивної системи (колон, стін, плин перекриттів, покриттів і фундаментів) слід проводити за граничними станами двох груп: за несучою) здатністю (за ліщшстю і стійкістю) і за експлуатаційною придатністю (за тріщиностійкістю і дефор/ маніями). При цьому розрахунок на стійкість окремих стиснутих елементів (колон і стіні рекой мендується проводити в рамках розрахунку за міцністю цих елементів з урахуванням впливу поз-І довжнього вигину або в межах розрахунку статично невнзначеної конструктивно! системи.

Д.2.3.11 Розрахунок на міцність перерізу залізобетонного елемента рекомендується проводити) на підставі нелінійної деформаційної моделі за методом граничних зусиль, тобто за умов, коли? зусилля від розрахункових впливів не перевищують граничних, які може сприйняти переріз, що? розр ахо вується.

Розподіл відносних деформацій бетону та арматури по висоті перерізу елемента приймають за лінійним законом (гіпотеза плоских перерізів).

У якості Узагальненої характеристики механічних властивостей матеріалів (бетону та ненапруу женої арматмри) при одноосному' напруженому стані слід приймати діаграми станів (деформування)! матеріалів. Діаграми встановлюють зв’язок між напруженнями й поздовжніми відносними дефор! і маріями при короткочасній дії однократно прикладеного навантаження аж до встановлених гра-і ночних значень обвалення матеріалу при одноосному напруженому стані.

Діаграми, граничні значення відносних деформацій і інші розрахункові характеристики мате-» ріалів допускається визначити відповідно до чинних нормативних документів.

Перехід від епюри напруження у бетоні й арматурі до узагальнених внутрішніх зусиль рекомендується здійснювати шляхом чисельного інтегрування за нормальним перерізом. Опором бетону* розтягнутої зони нехтують.

Положення нейтральної осі й максимальні деформації визначають із умови рівноваги зовнішніхіі 1 внут рішніх зусиль.

Д.2.3.(12 Розрахунок перерізу на дію поперечних сил для забезпечення міцності по похилій тріо

іцині повинен проводитися відповідно до чинних нормативних документів.і

Д.2,3.13 Гіри дії на стержневий елемент крутного моменту розрахунок міцності проводиться за| 1 просторовим перерізом, який утворений спіральною тріщиною, розташованою під кутом до осі| і елемента. Розрахунок колони, яка працює на кручення, слід робити на основі моделі просторово':- 1 ферми з умови рівноваги моментів усіх зовнішніх і внутрішніх сил у площині, нормальній до лініі| 1 що обмежує стиснуту зону просторового перерізу відносно осі, що перпендикулярна до цієї пло| іц*тни, і яка проходить через точку прикладання рівнодіючих зусиль у стиснутій зоні. У якос:;

розрахункового приймають замкнутий коробчастий переріз із товщиною умовної стінки, що ні s перевищує фактичної товщини.

Відкритий поперечний переріз слід поділяти на окремі частини, кожну з яких розглядають Щ п прямокутний переріз.

Міцність і жорсткість при крученні слід визначати шляхом підсумовування, відповідно, міц| тсс' ч;й або жорсткостей окремих прямокутних частин.І)

Спільну дію згинального й крутного моментів, а також крутного моменту й поперечних сил ДЩ ж'-сотих перерізів рекомендується враховувати відповідно до чинних нормативних документів.

Д 2 5. і-і Розрахунок міцності і тріщиностійкості плоских тілиг перекриттів, покриттів, фундд Л.ЩТІ-ШХ плит і стін слід проводити на спільну дію згинальних І кратних моментів, поздовжніх Щ ! етм сил. прикладених по бічних сторонах плоского виділеного елемента в напрямку взаємні - ■ .лххидякулярних осей, а також на дію поперечних сил.

/(.2.3.15 Яри використанні в розраду кках об'ємних скінченних елементів (наприклад, у т’овстіїу є- ицамеитних плитах) розтягхвальні зусилля повинні бути сприйняті поздовжньою, поперечно»* виз фібровою арматхрою, а с тискальні зусилля - бетоном. Поперечне армування пліп у місіф:

опирання вертикальних елементів (випуски) визначається за максимальними зусиллями в нижніх перерізах колон, пілонів і стін.

Д.З Несучі залізобетонні конструкції

Д.З.і Основними несучими елементами конструктивної системи є колони, стіни, плити перекриттів і покриттів, різні фундаменти, у тому числі пальові ростверки тощо.

Д.3.2 Основними конструктивними параметрами колон є їх висота, розміри поперечного пере-

щ па клас бетону за міцністю на стиск і вміст поздовжньої й поперечної арматури, обумовлені і і росторош гм розрахунком каркаса.

При проектуванні рекомендується приймати оптимальні конструктивні параметри колон, що у, ІЛ![оплюються на основі техніко-економічного аналізу. При цьому мінімальний розмір поперечна о перерізу колон рекомендується приймати не менше ЗО см, для колон з витягнутим поперечним перерізом - не менше 20 см, клас бетону, як правило, - не менше В25 і не більше В60, відсоток армування в будь-якому перерізі (включаючи ділянки з наиустковим з'єднанням арматури) - не більше Ш.

Д.З.З У тих випадках, коли техніко-економічний аналіз конструктивних параметрів колон покличе що необхідне армування перевищує максимальні значення, рекомендується застосовувати ; гллезллізобетонні, у тому числі трубобетонні, а також сталефібробетояні колони.

Д.3.4 У тих випадках, коли техніко-економічний аналіз конструктив них параметрів колон покате, що необхідний клас бетону перевищує В60, рекомендується застосовувати для колон стале- '.ллізобстонні рішення. Використання високоміцного бетону В70 - В90 і вище можливо на основі лісціальних експериментальних досліджень.

Д.З.5 Основними конструктивними параметрами стін є розміри (товщина стін), клас бетону за ліціпстю на стиск і вміст вертикальної арматури (відсоток армування), обумовлені залежно від ііісотм будинку, навантаження на перекриття, кроку стін.

При гіроекз уванні рекомендується приймати оптимальні конструктивні параметри стін, які ’.становлені на основі техніко-економічного аналізу. При цьому розміри поперечного переріз)1 товщину.) стін рекомендується приймати не менше 20 см (верхніх поверхів не менше 18 см), клас клон'. - не менше 1325. відсоток армування в будь-якому перерізі стіни (включаючи ділянки з ілптстковим з'єднанням арматури) - не більше 10.

Д.З.о При прольотах до 6-8 м перекриття рекомендується виконувати плоскими, при більших начемиях - плоскими з капітелями або міжколонними балками й стінами, а при прольотах до 12 м - чіжколонними балками або стінами та ребристими і пустотними плитами.

Для зальних приміщень прольотом 12-15 м рекомендуються кесонні, ребристі або пустотні 111111 прп обпиранні по чотирьох сторонах на балки й стіни.

Д.З,/ Основними конструктивними параметрами плоских плит перекриттів є розміри потте- лімого перерізу (товщина плити), клас бетону за міцністю на стиск і вміст поздовжньої арматури, к| визначаються залежно від навантаження на перекриття та довжини прольотів.

Іірп проектуванні рекомендується приймати оптимальні конструктивні параметри перекриттів, -'•пюплклшй на основі техніко-економічного аналізу. При цьому товщину плоских плит пере- ,'111 Пк ёувільного перерізу рекомендується приймати не менше і/30 довжини найбільшого про-

1. ' 1 не ошьше 25 см, клас бетону - не менше В20. Висота пустотних, ребристих і кесонних шип И і! [Мається не менше 25 см і не більше 50 см, клас бетоне - не менше В25.

■? плоских плитах перекриттів на густо армованих ділянках навколо колон, де діють мак-

поперечні згинальні шли і крутні моменти, г ля запобігання продавлюванню спрощення ' "■і; полегшення бетонування рекомендується укладання фібробстону класе за мщкюгю ос

’;| ;ІІ 'ЗЛ-ІЛС Ь2о,

Д.З.9 Основними конструктивними параметрами плоских фундаментних плит о розміри (тов- щина и л нтм}, клас бетону за мщностю на стиск і вміст поздовжньої арматури, які визначаютьс; залежно від реактиви ото тиски ґрунту основи й кроки колон і стін.

При проектуванні рекомендується приймати оптимальні конструктивні параметри фундаментних плит, установлювані на основі техніко -економічного аналізу". При цьому товщину фундаментнії); плит рекомендується приймати не менше 60 см (товщина однієї з плит при коробчастих і кесонній фундаментах) і не більше 200 см, клас бетон)' - не менше В20, армування - не менше 0,3 %, а мчрк за водонепроникністю - не менше W6,

/1.3.10 Ребристі й коробчасті фундаменти складаються із плитних і стінових елементів і застосовуються для підвищення жорсткості оудмнку, а при висоті більше 2 м також для використання під? земного простору як технічних поверхів.

Д.3,11 Пальовііенти складаються з монолітних ростверків у вигляді спільних фундамент,

них нлпт, стріяковщаментннх плит під стінами, окремо фундаментних плит, що стоять пі;

колонами, та забивних., оуромабившїх, буроін’екційних і інших паль.

Тип і розташування паль по полю фундаментної плити слід вибирати залежно від конструктивно? системи будинку, навантажень, що припадають на палі, та інженерно-геологічних умов основи,

ДА Конструювання основних несу чих конструкцій монолітних будинків

Д.4. і При конструюванні основних несучих елементів конструктивної системи (колон, стін, плит перекриттів і покриттів, фу ндаментних плит) слід дотримуватися спільних вимог щодо конструкт вання залізобетонних конструкцій згідно зі СНиП 2.03.03-84*', а також рекомендації розділу ДЗ даного додатка.

Д.4,2 Колони армують поздовжньою, як правило, симетричною арматурою, розташованою т контуру поперечного перерізу та, у необхідних випадках, усередині поперечного перерізу, та попе? речною арматурою по висоті колоші, що охоплює всі поздовжні стержні и розташована по контур? я усередині поперечного перерізу,

Конструкцію поперечної арматури у межах поперечного перерізу та максимальні відстані міх хомутами й зв’язками по висоті колони слід приймати такими, щоб запобігти випинанню стиснути:? поздовжніх с тержнів і забезпечити рівномірне сприйняття поперечних сил по висоті колони.

Д.4.3 Стіни рекомендується армувати, як правило, вертикальною й горизонтальною арматурой розташованою симетрично біля бічних сторін стіни, і поперечними зв’язками, що з'єднують вер? тикальну й горизонтальну арматуру, розташовану в протилежних бічних сторонах стіни.

Максимальну відстань між вертикальними й горизонтальними стрижнями, а також максималй in відстань між поперечними зв’язками слід приймати такою, шоб запобігти випинанню верти) кальної стиснутої арматури і забезпечити рівномірне сприйняття зусиль, що діють у-стіні.

Д.4.4 На торцевих ділянках стіни по її висоті слід встановлювати поперечну арматуру у вигляб , ЇІ-иодібних або замкнутих хомутів, що створюють необхідне анкерування кінцевих ділянок горн сснтсельї-шх стержнів і захищають від випинання торцеву стиснуту вертикальну арматуру стін, ?

Д.4.5 Зони стику стін у місцях перетину слід армувати по всій їх висоті перехресними П-подій ч жш або гнутими хомутами, які забезпечують сприйняття концентрованих горизонтальних зусиЩ ,

Ж: ічанчях стін, а також захищають лертпкалілп стисну ті стерлим в з'єднаннях від випинання, ЩО . и безпечум анкерочкх кінцевих ділянок гскизонтальних стержнів.

1. с Дркптш-ыя пілонів які займають з,а своїми геометричними характер пишками проміж»? мчьжлшя між стінами й уожмкжш. ішкоізщоїь як длч колон або як для стін залежно від спб Х.ЛКЛЛОННЯ довжини її ширини поперечного перерізу ПІЛОНІВ. Гіри СЛІЬШДИОШСКіЛІ меншої СТОрО»:

л.лзцої б-л-лпе ніж 1:4 ти- армування, наближається до тішу армугжш;: колони. При співв?

.то ьглж меншої сторони до більшої менше ніж 1:4 гнп армував/ж наололаижьел до силу армуваН»

' -о HT-MOMX1- Лрожгугу рМІ ЖУ:О.ВууДВСЯ 'ЛУДЛОї; довгих сторін С

Д.4,7 Кількість вертикальної й горизонтальної арматури у стіні слід установлювати відповідно in Діючих v стіні зусиль. При цьому рекомендується передбачати рівномірне армування по площі L nni: зі збільшенням армування біля торців стіни й біля отворів.

Д.4.3 Армування плоских плит слід здійснювати поздовжньою арматурою у двох напрямках, розташованою біля нижньої й верхньої граней плити, а в необхідних випадках (згідно з розрахунком) і поперечною арматурою, розташованою біля колон, стін і по площі плити.