Страница 5: НПАОП 27.4-1.08-06. Правила безпеки при виробництві та переробці титану 1. загальні положення (32293)

Штучне освітлення повинно застосовуватися там, де постійно або тимчасово знаходиться обслуговувальний персонал, як у приміщеннях, так і зовні.

1. У виробничих цехах, дільницях, відділеннях повинні бути такі види освітлення: робоче й аварійне.
2. 1. Робоче освітлення повинно забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативної.

Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше 5 % від нормативної. При системі загального освітлення рівень аварійного освітлення повинен бути не менше 2 лк усередині будівель.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та на сходах не менше 0,5 лк.

1. Проектною документацією та інструкціями, затвердженими роботодавцем, повинні бути передбачені заходи щодо обслуговування світильників з метою постійного забезпечення необхідної освітленості робочих місць, а також визначені контрольні точки перевірки освітленості.
2. 1. У процесі експлуатації освітлювальних установок повинні проводитися такі види обслуговування:

періодично, не рідше одного разу на рік, перевірятися рівень освітленості в контрольних точках та рівень загальної освітленості приміщень;

періодично перевірятися наявність скла, розсіювачів, ґрат, сіток у світильниках, справність світильників спеціального виконання та надійність їх кріплення у термін, зазначений особою, відповідальною за електрогосподарство;

періодично виконувати очищення ламп і освітлювальної арматури: для приміщень з інтенсивним пиловиділенням (дробильні, помольні, пресові відділення, склади сировини, газогенераторна станція) - два рази на місяць; для відділень з незначним виділенням пилу, кіптяви (сушильне відділення, склади готової продукції) - один раз на місяць;

періодично, не рідше одного разу на квартал, перевіряти справність аварійного і евакуаційного освітлення.

1. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПЛОЩ НА ВІДКРИТОМУ

ПОВІТРІ

1. При виробництві губчастого титану всі технологічні операції необхідно проводити у відповідних приміщеннях або критих майданчиках.
2. 1. Дозволяється складування та зберігання на відкритому повітрі вихідних матеріалів, які не вступають у хімічну взаємодію з вологою повітря, не займаються при будь-яких атмосферних явищах або випадковій появі вогню та іскор, не розкладаються, мають мінімальні злежуваність та пилоутворення.
   2. Для складування матеріалів на відкритому повітрі проектом повинен бути передбачений спеціальний майданчик з твердим покриттям, водовідведенням та іншими рішеннями, що попереджають рознесення сировини та матеріалів дощами та вітрами, і повинна бути забезпечена можливість механізованої обробки (підгортання, навантаження тощо).
   3. Матеріали, які зберігаються на відкритих площадках, - штабелі відновника, вапняку та інших сипких матеріалів повинні мати схили з крутизною, яка не перевищує кута природного схилу для даного виду матеріалів.

Забирати зі штабелю сипкі матеріали підкопом не дозволяється.

1. При зберіганні матеріалів та продукції на відкритому повітрі габарити штабелів і ширина проходів між ними та порядок роботи на складі повинні відповідати інструкції, затвердженій роботодавцем.
2. 1. Заповнення тари порошкоподібними матеріалами повинно бути механізоване, а завантажувальні пристрої повинні бути обладнані пиловловлювачами.
   2. Окремі складські відсіки, що розташовані на відкритому повітрі, повинні мати огорожу або поручні, бути оснащені підйомними та розвантажувальними механізмами у відповідності до вимог ГОСТ „ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности” (далі -

ГОСТ 12.3.009-76).

1. Обслуговувальний персонал повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям, пилозахисними респіраторами, окулярами.
2. 1. Освітлення відкритих майданчиків повинно здійснюватись відповідно до вимог СНиП II-4-79.
   2. Під’ їзні колії для розвантаження матеріалів на відкритих майданчиках і в приміщеннях цехів, де приймається сировина, повинні мати таку конструкцію, щоб на них не накопичувався матеріал при висипанні його з думпкарів та при перевантаженні грейфером. Приймальні естакади також повинні бути обладнані пішохідними доріжками з перильним огородженням, які б допускали прохід персоналу при находженні на колії вагонів.
   3. Під’їзні автомобільні шляхи повинні мати тверде покриття.
   4. При необхідності зберігання на майданчику різних матеріалів, вони повинні зберігатись в різних відсіках.
   5. Для персоналу, який працює на відкритому повітрі в холодний період, повинні бути обладнані пункти обігріву.
3. ВИМОГИ ДО ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА СИРОВИНИ
4. 1. Усі вихідні та додаткові матеріали, які використовуються у виробництві та переробці губчастого титану, повинні відповідати нормативним документам на сировину і матеріали.
   2. Вимоги до готової продукції визначаються державними стандартами або технічними умовами. При закордонних поставках за згодою сторін готова продукція може відповідати стандартам споживачів.
   3. Вхідний контроль вихідних матеріалів здійснює відділ технічного контролю (ВТК), хімічний аналіз - хімлабораторія підприємства.
   4. Усі вимоги до вихідних матеріалів, готової продукції, їх зберігання та безпечного поводження з ними повинні бути викладені у технологічних інструкціях з виробництва губчастого титану.
5. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ
6. 1. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці
   2. 1. Виробництво губчастого титану повинно бути забезпечене безперебійним постачанням електроенергією, водою, парою, стисненим повітрям, азотом та інертним газом аргоном з необхідними параметрами.
      2. За надійністю електропостачання виробництво губчастого титану повинно бути віднесено до першої категорії.

До споживачів першої категорії електропостачання належать: хлорувальна установка, хлорні компресори, печі відновлення та вакуумної сепарації, крани мостові, насоси вакуумні, електрообладнання контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, електродвигуни вентиляційних, газоочисних та аспіраційних установок, аварійне освітлення виробничих приміщень.

До споживачів особливої групи першої категорії надійності електропостачання належать:насоси для подання технічної води на

охолодження фланців апаратів відновлення та вакуумної сепарації, конденсаторів апаратів сепарації та водоохолоджуваних елементів РТП, а також для складів хлору - аварійне освітлення основних приміщень та системи контролю, управління та протиаварійного захисту.

До споживачів другої категорії належать: РТП, дробарки, млини, преси, ректифікаційні та дистиляційні колони, куби-випарювачі.

1. При встановленні електропечей і обладнання та їх експлуатації повинні виконуватися вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих в Мін’юсті України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - ДНАОП 0.00

1.21-98).

1. Усі контрольно-вимірювальні пристрої повинні бути атестовані або повірені метрологічними службами суб’єкта господарювання, якщо вони атестовані на право проведення цих робіт, або регіональними центрами стандартизації і метрології.
2. 1. У приміщеннях, де можуть виділятися до виробничого середовища агресивні речовини, технологічне та вентиляційне обладнання, трубопроводи, електроустановки та засоби автоматизації повинні бути захищеними від корозії або виконаними з антикорозійних матеріалів.
   2. 1. Контрольно-вимірювальні та розподільчі електричні пристрої в цехах хлорування, ректифікації, відновлення та вакуумної сепарації повинні бути розташовані в ізольованих приміщеннях, захищених від проникнення до них агресивних речовин.
      2. Апарати та ємності з тетрахлоридом титану повинні бути герметизованими, а при потребі забезпеченими трубопроводами для відведення забрудненого повітря від ємностей на газоочистку.
      3. Ємності та цистерни з тетрахлоридом титану повинні забезпечуватися резервними ємностями для аварійного зливу продукту, а також піддони для збирання продукту на випадок руйнування ємності.
      4. Відкриті майданчики, на яких установлені приймальні баки та збірні цистерни, повинні бути захищені кислотостійким матеріалом, а також мати загорожу (обвалування), що виключає розтікання рідини у випадку аварії, та мати ухил у бік зливного приямка.
      5. Трубопроводи, що з'єднують апарати з ємностями для аварійного зливання продуктів, повинні мати ухил у бік ємності та мінімальне число поворотів. Ці трубопроводи не повинні мати іншої запірної арматури, крім запірної арматури біля апаратів.
      6. Штуцери на газопроводах для відбирання проб, а також штуцери контрольно-вимірювальної апаратури повинні бути забезпечені вентилями, що щільно закриваються, та розміщуватися у шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.
      7. Відбирання проб з апаратів повинно виконуватися через призначений для цього пристрій.
      8. Заповнення ємностей продуктом більше ніж на 80 % їх місткості не дозволяється. Визначення граничного рівня наповнення ємностей продуктом повинно виконуватися за допомогою дистанційних рівнемірів.
      9. Скляні рівнеміри повинні мати пристосування для захисту від механічних пошкоджень.
      10. Будова та експлуатація трубопроводів, що транспортують хлор та інші токсичні і вибухонебезпечні гази, повинні відповідати вимогам ДНАОП
3. 00-1.15-71. Крім цього, на трубопроводи та комунікації анодного хлору розповсюджується дія НПАОП 27.4-1.02-86, а на трубопроводи та комунікації хлору випаруваного - НПАОП 0.00-1.24-93.
4. 1. Трубопроводи повинні мати розпізнавальний колір, попереджувальні знаки і маркувальні щитки відповідно до вимог ГОСТ "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" (ГОСТ 14202-69).
   2. 1. Експлуатація пускових пристроїв, запірної та регулювальної арматури, шинопроводів, трубопроводів та небезпечних зон рухомих частин машин без розпізнавального фарбування або маркірування не дозволяється.
      2. Монтаж, ремонт та експлуатація вантажопідіймальних кранів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02.
      3. Перед пуском у роботу обладнання необхідно переконатися у надійності захисних блокувань та попереджувальної сигналізації, при цьому необхідно додержуватися вимог НПАОП 27.0-1.01-87.
      4. Усі роботи, пов’язані із зміною навантаження на будівельні конструкції споруд, необхідно проводити тільки після перевірки конструкцій розрахунком.
      5. Робочі манометри не рідше одного разу на три місяці повинні проходити додаткову перевірку контрольним манометром.
      6. Ремонт і очищення вентиляційних пристроїв у цехах, які перероблюють пилоутворювальні матеріали, повинні здійснюватися з

використанням засобів захисту органів дихання.

1. Пуск нових систем механічної вентиляції слід проводити після їх випробування на санітарно-гігієнічну ефективність. Перед здачею в експлуатацію системи повинні бути забезпечені паспортами та інструкціями з експлуатації, затвердженими роботодавцем.
2. 1. Пускові пристрої устаткування, яке виділяє пил, шкідливі гази, повинні бути влаштовані так, щоб пуск основного устаткування був можливим тільки після вмикання вентиляційних систем, що обслуговують це устаткування.
   2. 1. Технологічне устаткування, під час роботи якого можливі виділення пилу, повинне конструюватися і поставлятися комплектно з усіма необхідними укриттями і пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел виділення пилу. Аспіраційні укриття повинні мати вмонтовані місцеві відсмоктування з патрубками для підключення до повітропровідних мереж.
      2. Ремонт, огляди та очищення пиловловлювачів, які пов'язані з присутністю всередині них працівників, мають виконуватися тільки за нарядом-допуском за умов:

зупинки агрегату, за яким установлено пиловловлювач, або надійного відключення пиловловлювача від цього агрегату;

повного випуску пилу з пиловловлювачів та охолодження їх до температури не вище +40 °С;

розкриття усіх свічок, люків, лазів тощо у цілях провітрювання пиловловлювача та звільнення його від шкідливих газів (повнота видалення газу повинна бути перевірена аналізами проб повітря, відібраних усередині пиловловлювача);

використання для освітлення обладнання з вибухонебезпечним повітряним середовищем переносних світильників у вибухозахищеному виконанні напругою не вище 12 В;

забезпечення працівників, що виконують ремонт та ревізію апаратів, засобами індивідуального захисту від пилу та шкідливих газів.

1. Перед пуском рукавного фільтру або всієї установки необхідно:

оглянути всі механізми та перевірити їх справність, перевірити їх дію;

перевірити ущільнення фільтра, лазів та інших елементів установки, а

також надійність їх кріплення та стан рукавів;

перевірити правильність положення клапанів у закритому та відкритому станах та закриття запірних пристроїв на газопроводах.

1. При роботі рукавних фільтрів необхідно слідкувати за регулярним своєчасним вивантаженням пилу та не допускати його накопичення.
2. 1. Не дозволяється виконувати ревізію струшувального механізму та перевіряти стан рукавів під час роботи струшувального механізму.
   2. 1. Скруберні установки повинні мати резервні вентилятори. При виході з ладу робочого вентилятора повинен умикатися резервний.
      2. Роботи з ремонту та огляду газоходів належить виконувати за нарядом-допуском.
      3. В аспіраційних системах, які видаляють запилене повітря, горизонтальні ділянки повітропроводів та ділянки з невеликим нахилом повинні бути мінімальної довжини, а в місцях можливого накопичення пилу мати оглядові вікна та люки. Люки для ревізії повітропроводів повинні мати робочі площадки.
      4. Усі регулювальні пристрої та засуви люків повітропроводів для видалення пожежовибухонебезпечного пилу повинні бути виконані з безіскрових матеріалів та розташовуватись на вертикальних ділянках.
      5. Повітропроводи аспіраційних систем повинні бути виконані з негорючих матеріалів, легко розбиратись і очищатись від пилу, у тому числі мокрим способом.
      6. Вхідні отвори місцевих відсмоктувачів аспіраційних систем повинні бути затягнуті металевою сіткою.
      7. Аспіраційні системи повинні включатися у роботу до пуску відповідного технологічного устаткування і виключатися тільки після його зупинки.
   3. Утримання, ремонт та нагляд за обладнанням
   4. 1. Обладнання цехів, відділень та дільниць виробництва губчастого титану повинно підлягати огляду та ремонтам у терміни, які передбачені графіками і складеними згідно з Положенням про планово-попереджувальні ремонти (ППР) обладнання та транспортних засобів на підприємствах кольорової металургії, затвердженим Мінкольорметом СРСР 06.10.81.
      2. Уносити зміни у конструкцію агрегатів основного обладнання або в технологічні схеми дозволяється тільки з узгодженням з генеральним проектувальником підприємства, заводом-виробником обладнання. При цьому зміни, що вносяться, не повинні знижувати рівень безпеки виробництва та повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці.