3.1.9.5. Перед прийомом їжі гарно вимити руки.
3.2. Вимоги безпеки при монтажі внутрішніх трубопроводів.
3.2.1. Роботи, пов'язані з монтажем технічних трубопроводів, повинні виконуватись згідно з планом виконання робіт (ПВР) чи технологічної карти.
3.2.2. Роботи на висоті допускається виконувати з риштувань, помостів, колисок та інших засобів підмащування, які повинні мати міцне поруччя, бортові дошки по краях настилу і відповідати ГОСТ 24258-88.
3.2.3. Працювати на риштуваннях, помостах, колисках та інших засобах підмащування слюсарю-водопровіднику дозволяється тільки з дозволу керівника робіт.
3.2.4. Рубання, різання та інші операції з обробки труб слід виконувати поза засобів підмащування, які призначені тільки для підгонки труб, встановлення арматури, компенсаторів, пробивання отворів та інших монтажних операцій.
3.2.5. Для перенесення та зберігання інструментів та дрібних деталей слюсар повинен користуватися спеціальною сумкою, одягнутою через плече.
3.2.6. При роботі на висоті слюсар повинен:
3.2.6.1. Отримати випробуваний запобіжний пояс та взуття з неслизькою підошвою.
3.2.6.2. Точно виконувати вказівки керівника робіт про місце і засоби закріплення запобіжного пояса.
3.2.6.3. Інструмент, деталі, заготівлі та інші предмети опускати зверху слід за допомогою мотукзок: скидати їх униз забороняється.
3.2.6.4. Під час одночасної роботи на різних рівнях по одній вертикалі повинні улаштовуватись настили чи сітки для захисту робітників, які працюють унизу, від падіння будь-яких предметів зверху.
3.2.7. При монтажі трубопроводів в діючих цехах забороняється виконувати роботу:
3.2.7.1. Біля неогороджених обертаючих частин верстатів, механізмів, у відкритих люків, під працюючими мостовими кранами.
3.2.7.2. Поблизу електричного обладнання і електричних проводів, які доступні для стикання з ними.
3.2.8. Під час пробивання, свердління отворів у стінах і стельових перекриттях для проходження труб слід одягати захисні окуляри.
3.2.9. Під час встановлення арматури збіг болтових отворів слід перевіряти за допомогою оправок та монтажних ломиків.
3.2.10. Працювати механізованим ручним інструментом з приставних драбин забороняється.
Необхідно застосовувати інвентарні драбини-стрем'янки з огородженою робочою площадкою і пристроєм проти самовільного розсунення.
3.2.11. До робіт з закріплення деталей за допомогою будівельно-монтажних пістолетів допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і мають відповідне посвідчення.
3.3. Вимоги безпеки при укладанні зовнішніх трубопроводів.
3.3.1. Перед початком роботи в траншеї керівник робіт повинен перевірити стан її укосів і надійність кріплення і після впевнення, що вони в задовільному стані, дозволити слюсарю приступати до роботи.
3.3.2. Розкладати труби на бровці траншеї можна тільки за відсутності ухилу в бік траншеї і при ширині бровки не менше 1м.
3.3.3. При стикуванні труб у траншеї під них слід підкладати лежні так, щоб вони перекривали траншею, а їх кінці були розташовані від краю берми на відстані, яка виключає можливість обвалення стінок траншеї.
3.3.4. Перевертати труби при центруванні і зварюванні необхідно спеціальними трубними і ґанковими ключами.
3.3.5. Перед опусканням труб в траншею слід впевнитись, що з небезпечної зони видалені робітники.
3.3.6. Забороняється скочувати труби в траншею ломом, а також скидати з берми фасонні частини чи арматуру.
3.3.7. При опусканні труб в траншеї з розкріпленими стінками не дозволяється знімати розпірки. З дозволу і під безпосереднім керівництвом керівника робіт допускається видалення окремих розпірок, але за умов одночасного перерозкріплення.
3.3.8. Перед опусканням труби з розтрубом в траншею трос слід закріпляти біля розтруба і опускати трубу розтрубом до верху.
3.3.9. Для спускання в траншею необхідно користуватися переносними драбинами; неможна опускатися по розпірках траншеї.
Переходити через траншею дозволяється тільки по перехідних містках.
3.3.10. При виявленні будь-яких змін в стані укосів траншеї чи несправності її кріплення слід негайно припинити роботу і повідомити про це керівника робіт.
3.3.11. Звільняти укладені в траншею труби від захоплюючих пристроїв вантажопідіймальних механізмів можна після надійного укладання їх на постійні опори.
3.3.12. Робота в оглядових колодязях повинна виконуватись не менше, ніж двома робітниками, один з яких залишається зверху для нагляду за працюючим унизу на випадок необхідності надання допомоги.
3.3.13. Піднімати кришки люків руками забороняється.
3.3.14. Колодязі з відкритими люками слід огороджувати.
3.3.15. Перед опусканням в колодязі слід впевнитись у відсутності в них шкідливих газів за допомогою спеціальних приладів.
3.3.16. Не дозволяється проводити трубопровідні роботи в камерах, колодязях і тунелях з температурою повітря більше 40°С без припливної і витяжної вентиляції.
3.3.17. З'єднувати трубопровід, що монтується, з діючим трубопроводом чи обладнанням дозволяється тільки особам, призначеним організацією, в експлуатації якої знаходиться діюча система.
3.3.18. Свинець для заливання розтрубів труб дозволяється плавити на такій відстані від траншеї (колодязя), щоб при випадковому перекиданні казанка розплавлений свинець не влучив на працюючих унизу.
3.3.19. Посудину з розплавленим свинцем треба опускати в траншею на міцній мотузці.
Приймати посудину з свинцем дозволяється тільки після надійного встановлення її на дно траншеї.
3.3.20. При заливанні розтрубів свинцем необхідно користуватися спеціальним ковшем з носиком і на довгій рукоятці, а також надягати захисні окуляри і брезентові рукавиці.
Розтруби перед заливанням свинцем повинні ретельно просушуватись.
3.4. Вимоги безпеки при випробуванні трубопроводів.
3.4.1. Трубопроводи перед пуском в експлуатацію повинні підлягати зовнішньому огляду і випробуванню.
Випробування виконують під наглядом інженерно-технічного персоналу.
3.4.2. Слюсар-трубопровідник, який бере участь у випробуванні трубопроводів, повинен бути проінструктований.
3.4.3. Для уникнення нещасних випадків від можливого розривання труб, вильоту пробок, окремих частин до початку випробування за межею небезпечної зони виставляють чергових.
3.4.4. Гідравлічний тиск при випробуванні трубопроводів створюють ручними чи механізованими гідравлічними пресами.
Пробний гідравлічний тиск трубопроводів тримають поздовж 5 хвилин, після чого його понижують до робочого, при якому можна оглянути трубопроводи.
3.4.5. Вистукування зварних швів трубопроводів допускається молотком масою не більше .
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Прибрати робоче місце і робочу зону.
4.2. Інструмент, пристрої, пристосування протерти і покласти у відведене для них місце.
4.3. Не допускається залишати незакріплені трубопроводи на бровках траншей.
4.4. Закрити колодязі, тунелі.
4.5. Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту, покласти їх у відведене для них місце.
4.6. Вимити руки, обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.
4.7. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, яки були виявлені у процесі роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Причини, які можуть викликати аварійну ситуацію: ураження електричним струмом, падіння з висоти вивішених агрегатів, вихід з ладу інструмента, устаткування, пристроїв, відліт осколків металу, наявність шкідливих речовин в робочій зоні та інше.
5.2. Якщо склалася ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку, слід негайно припинити роботу, відключити електроенергію, джерело живлення пневмоінструменту; огородити небезпечну зону, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому. на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.
У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно ретельно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, обмити 5 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а обпечену лугом - З %- ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3 %- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди.
У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
5.4.5. Перша допомога при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом або 3%-ним марганцевим розчином.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
5.4.6.1. Підняти поранену кінцівку вверх.
5.4.6.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).
5.4.6.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння.
5.6. Виконувати всі вказівки майстра по усуненню небезпечної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
