4.2.15. Не рідше двох разів на рік повинна перевірятися стійкість і міцність конструкцій копра шляхом огляду елементів, наявності відхилень від вертикального положення і визначення ступеня зносу окремих частин. Результати перевірок повинні заноситися в паспорт чи формуляр копра, складений за ГОСТ 2.601-2006.

4.2.16. Транспортні прорізи в опалюваних будівлях слід обладнати повітряно-тепловими завісами, а в неопалюваних — повітряними завісами, включення яких повинно бути зблоковано з відкриттям воріт.

V. Вимоги до безпеки технологічних процесів

5.1. Заготівля, сортування, завантаження, вивантаження, складування брухту і відходів

5.1.1. Усі роботи щодо приймання, сортування, розвантаження і обробки металевого брухту повинні виконуватися в суворій відповідності до вимог цих Правил, відповідних стандартів та нормативно-правових актів:

для брухту і відходів кольорових металів — згідно зі стандартом «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови» (далі — ДСТУ 3211-95);

для брухту і відходів чорних металів — згідно з державним стандартом «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» (далі — ДСТУ 4121-2002);

для брухту і відходів чорних і кольорових металів — згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 № 127/595, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1258/14525, НПАОП 0.00-5.04-95, НПАОП 0.00-5.18-96.

5.1.2. Сортування металобрухту повинно бути механізованим.

5.1.3. Розбирання металобрухту зі складів, штабелів варто починати зверху. Не допускається витягати окремі шматки брухту з-під завалів.

5.1.4. Максимальна висота складованого металобрухту повинна бути на 2 м нижче верхнього положення вантажозахватного механізму вантажопідіймального крана.

5.1.5. Складування виливниць повинно виконуватися в перев’язку. Укладання більше трьох рядів по висоті не допускається. Штабель повинен бути стійкий.

5.1.6. Порожнисті предмети брухту (труби, циліндри) повинні бути звільнені від стороннього вмісту і доступні для огляду внутрішньої поверхні.

5.1.7. Кожна партія металобрухту, що одержується від постачальників, повинна супроводжуватися документом, що засвідчує усі види його небезпечності (піротехнічну, хімічну, радіаційну, екологічну).

5.1.8. Кожна партія металобрухту, що відправляється заводам-споживачам, також повинна супроводжуватися документами, що засвідчують усі види його небезпечності відповідно до ДСТУ 4121-2002 та ДСТУ 3211-95.

5.1.9. Для піротехнічного, хімічного, радіаційного, екологічного контролю, відбирання і усунення з брухту предметів, що містять небезпечні речовини, на підприємствах, у цехах і на майданчиках у кожній зміні повинна працювати уповноважена особа, яка пройшла навчання за всіма видами контролю відповідно до нормативно-правових актів.

5.1.10. Роботи, пов’язані з перенесенням, навантаженням і розвантаженням небезпечних предметів і транспортуванням їх до місця зберігання брухту, повинні здійснюватися тільки вдень під керівництвом уповноваженої особи.

5.1.11. Роботи з добору і відділення кольорових металів від чорних, їх сортування, транспортування, складування і навантаження повинні провадитись з дотриманням заходів безпеки для працівників.

5.1.12. Відділення кольорових металів від вибухонебезпечного брухту (предметів) повинно здійснюватися за нарядом-допуском, оформленим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90.

5.1.13. Не дозволяється здійснювати добір і вилучення кольорових металів з металобрухту безпосередньо у вагоні.

5.1.14. Скидання металобрухту в приямки, на майданчики слід робити з висоти не більше 500 мм.

5.1.15. Маневри з вагонами, навантаження і вивантаження яких не закінчено, допускається робити тільки за узгодженням з особою, відповідальною за вантажно-розвантажувальні роботи.

5.1.16. Операції з очищення вагонів, відкривання і закривання люків, бортів, дверей залізничних вагонів повинні здійснюватися відповідно до нормативно-правових актів.

5.1.17. Під состави, подані для навантаження чи розвантаження, повинні бути покладені гальмові башмаки. Після закінчення розвантажувальних чи навантажувальних робіт залізничні колії повинні бути очищені.

5.2. Газове різання брухту

5.2.1. Роботи з газового розрізання металобрухту повинні виконуватися відповідно до НАПБ А.01.001-2004, НПАОП 0.00-1.20-98 та вимог нормативно-правових актів.

5.2.2. Газопостачання цехів і дільниць для виробництва газокисневого різання металобрухту із застосуванням природного і зрідженого газів, а також рідкого пального (гасу) повинно здійснюватися:

при числі постійних робочих постів більше десяти — по газокиснепроводах чи від розподільних рамп;

при числі робочих постів до десяти, якщо пристрій газокиснепроводів нераціональний,— від балонів з киснем, пальним чи газом, бачків з рідким паливом.

5.2.3. Газове різання, а також застосування відкритого вогню від інших джерел допускаються на відстані по горизонталі не менше, м:

від розподільних газокисневих рамп — 10;

від окремих балонів з киснем і з пальним газом — 5;

від газопроводів газоподібних насаджень, розміщених у металевих шафах,— 3.

5.2.4. Робочі майданчики для газового різання металобрухту повинні бути обладнані підйомно-транспортними засобами.

5.2.5. Не дозволяється здійснювати газове різання металобрухту на штабелях. Різання металобрухту варто робити тільки на підлозі майданчика.

5.2.6. При різанні циліндрів, казанів необхідно, щоб люки, отвори, кришки були відкриті.

5.2.7. Перед початком різання брухту газорізальник повинен персонально переконатися у відсутності вибухонебезпечних предметів і легкозаймистих речовин.

5.2.8. Виявлені під час газового різання металобрухту вибухонебезпечні чи сумнівні в цьому відношенні предмети повинні бути негайно і з обережністю відібрані і відправлені під керівництвом уповноваженої особи у спеціальне сховище. Роботи повинні бути припинені, працівники виведені в безпечну зону.

5.2.9. При різанні великих деталей, конструкцій, залізничних вагонів, екскаваторів, локомотивів, висота яких більше 1,5 м, в інструкції з охорони праці для газорізальника металобрухту і відходів, розробленій та затвердженій з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98, повинні бути передбачені заходи, що попереджають обвалення відрізаної частини чи частини, що залишилася. На різання зазначеного брухту повинна бути складена схема черговості різання, прикладена до цієї інструкції.

5.2.10. Газорізальні апарати повинні перевірятися газорізальником на газорідинонепроникність щодня перед початком роботи.

Не рідше одного разу на квартал необхідно здійснювати технічний огляд і перевірку кисневих і газових редукторів. Застосовувані при газокисневому різанні гумовотканинні рукави не менше двох разів на рік повинні випробовуватися на герметичність.

5.2.11. При здаванні суден й інших плавзасобів, що підлягають обробленню, брухтоздавальником (судновласником) повинна бути забезпечена перевірка на вибухобезпечність.

5.2.12. Перед початком роботи необхідно переконатися у відсутності в приміщеннях плавзасобів займистих газів, пальних речовин і матеріалів, здатних загорятися від іскор. У випадку їх виявлення газовогневі роботи дозволяється проводити тільки після повного провітрювання приміщень і одержання аналізу щодо відсутності в складі повітря займистих речовин і виключення умов виділення пальних речовин у процесі ведення газовогневих робіт.

5.2.13. Трюми, танки, цистерни і трубопроводи повинні бути очищені від залишків пальних і мастильних матеріалів і пропарені.

5.2.14. На оброблення кожного судна й інших плавзасобів повинно бути складено проект організації робіт, що забезпечують непотоплюваність суден і безпеку працівників.

5.2.15. Балони з киснем і пальними газами варто встановлювати не більше трьох у спеціальні контейнери (коляски) на березі чи на верхній палубі судна, поза районом потрапляння іскор. Контейнери з балонами повинні бути надійно закріплені.

5.2.16. Біля балонів, з яких використовується газ для різання судна, повинен перебувати черговий, який пройшов навчання з питань охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 та має навички роботи з балонами і редукторами.

5.2.17. Підключення апаратури до газорозбірних пунктів горючого газу і кисню на судах, на набережних, на плаву і в доках варто робити тільки з дозволу уповноваженої особи, призначеної у встановленому порядку черговим по обслуговуванню газопроводу, після вручення їй газорізальниками номерних жетонів встановленого зразка.

5.2.18. Наряди-допуски на право ведення газовогневих робіт повинні видаватися газорізальникам відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90.

5.2.19. Черговий, одержавши наряд-допуск, виданий відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, від газорізальника, повинен перевірити справність дії клапана, арматури на постах горючих газів і кисню і тільки після цього робити підключення; він зобов’язаний постійно стежити за станом рукавів у колисках, горловинах і приміщеннях, через які рукава проходять у внутрішні відсіки до місць робіт.

5.2.20. Після закінчення зміни або користування газом газорізальники зобов’язані одержати наряди-допуски у чергового, призначеного у встановленому порядку, і здати їх особі, відповідальній за безпечне проведення робіт на судні.

5.2.21. Розводка газопровідної мережі повинна виключати необхідність використання рукавів довжиною більше 40 м.

5.2.22. Переходи по суднах та інших плавзасобах (які підлягають обробленню) до місць оброблення, особливо після зняття верхніх палуб, а також з берега на судна повинні здійснюватися тільки по стійких трапах з поручнями.

5.2.23. Відкриття і закриття встановленої на киснепроводах арматури варто робити повільно, не допускаючи різких змін параметрів і великих швидкостей руху кисню по трубопроводу, щоб уникнути загоряння киснепроводу чи окремих його елементів.

5.2.24. У місцях, де проводиться попереднє різання металобрухту, допускається користуватися киснем з балонів, закріплених на візках чи на підставках у такому положенні, щоб вентиль балона знаходився вище башмака на 250–300 мм.

5.2.25. Тимчасові місця проведення вогневих робіт повинні бути очищені від пальних матеріалів у радіусі не менше 5 м.

5.2.26. Добір газу з балона без редуктора, а також з несправним редуктором чи манометром не допускається.

5.2.27. Добір кисню з балонів, призначених для наповнення, повинен вироблятися до залишкового тиску 0,05–0,1 МПа (0,5–1 кгс/см2).

5.2.28. При роботі з кисневими балонами і апаратурою варто контролювати склад жирових забруднень на поверхні, що не повинен перевищувати норм, установлених ГОСТ 12.2.052-81 «ССБТ. Оборудование, работающее с газообразным кислородом. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.2.052-81).

5.2.29. Використання лакофарбових покриттів для захисту кисневого устаткування від корозії повинно здійснюватись відповідно до інструкції з експлуатації за вказівками заводу — виготовлювача кисневого устаткування і ГОСТ 12.2.052-81.

5.2.30. Балони з газом (киснем), що подаються на ділянки вогневого різання, повинні бути встановлені в спеціальних стелажах чи металевих контейнерах з навісами для запобігання нагріванню сонцем балонів і потраплянню мастила.

5.2.31. Недопустимо робити вогневе різання брухту без запобіжних окулярів, що щільно прилягають до обличчя, та респіраторів.

5.2.32. На ділянках вогневого різання повинні бути встановлені відсоси, що виключають потрапляння шкідливих для здоров’я газів і парів у зону дихання вогнерізальників.

5.2.33. У програму навчання газорізальників повинні бути включені вимоги по забезпеченню вибухобезпеки металобрухту при його переробці і переплавленні з урахуванням вимог нормативно-правових актів.

5.3. Різання брухту ножицями

5.3.1. На ножицях на видному місці повинна бути розташована табличка з максимальним розміром металу, що допускається до різання, з указівкою місця розташування металу в ножицях під час різання.

5.3.2. Під час різання шматок металу, що розрізається, повинен бути щільно притиснутий до упору, і останній шматок металу, що відрізається, повинен мати довжину не менше 500 мм.

5.3.3. Не допускається знаходження працівників у жолобі механізму при завантаженні короба при включених головних насосах.

5.3.4. Збирання нарізаного металу від ножиць повинно здійснюватися при зупинених ножицях.

5.3.5. Порожнисті предмети (труби, циліндри) повинні бути звільнені від стороннього вмісту. Не допускається різати гвинтівкові, кулеметні і гарматні стовбури, а на алігаторних ножицях — метал по болтових і заклепувальних з’єднаннях.

5.3.6. Подача металу під ножі з боку, протилежного упору, чи з торця ножиць і перебування в цих місцях працівників не допускається.

5.3.7. Недопустимо перебування на робочих майданчиках і в місцях робочих механізмів управління ножицями працівників, які не мають стосунку до управління і обслуговування устаткування.

5.4. Пакетування брухту

5.4.1. Під час перекидання завантажувального короба за сигналом працівника, що завантажує металобрухт до жолоба пресів, оператор повинен подати звуковий сигнал, переконатися у відсутності працівників, безпеці працівника, що завантажує металобрухт, і тільки після цього ввімкнути механізм перекидання.

5.4.2. Перед початком пакетування брухту працівник, що завантажує металобрухт, повинен персонально переконатися у відсутності вибухонебезпечних предметів і легкозаймистих речовин.

5.4.3. Під час роботи пресів оператор зобов’язаний стежити за подачею металу, справністю механізмів пресів, спостерігати за показаннями приладів, установлених на пульті керування, сигналами працівників і машиністів пресів і кранів, у випадку небезпеки — зупинити роботу устаткування.

5.4.4. При виготовленні пакетів не допускається запресовувати у них неметалічні матеріали, деталі устаткування, що містять олії, ємності з водою чи льодом.