1. Перехрещення трамвайних і тролейбусних ліній з повітряними ЛЕП напругою понад 1000 Втреба виконувати під кутом від 60° до 90°.
  2. Відстань при перехрещенні та зближенні трамвайних і тролейбусних контактних ліній зповітряними ЛЕП напругою понад 1000 В необхідно приймати відповідно до ДНАОП 0.00-1.21 таПравил [9].
  3. У разі розміщення трамвайних і тролейбусних ліній у зоні наведеної напруги поблизуелектрифікованої залізниці на змінному струмі або поблизу повітряної ЛЕП напругою 110 кВ і вище чинапругою 35 кВ із великими струмами замикання на землю, в разі необхідності, треба передбачатизахисні заходи щодо боротьби з небезпечною наведеною напругою в контактних проводах внаслідокіндуктивного впливу електрифікованої залізниці або ЛЕП.

8.9 Зближення пристроїв з обслуговування руху з контактними лініями

  1. Дорожні та сигнальні знаки, покажчики, світлофори, табло й інші пристрої для регулюванняруху дорожніх та рейкових транспортних засобів треба розміщувати на самостійних поперечках навідстані не менше ніж 2,5 м від контактних проводів у плані й не менше ніж 1,5 м від інших елементівконтактної мережі, що перебувають під напругою.
  2. Прокладання проводів пристроїв з обслуговування руху трамвая і тролейбуса (контрольні тасигнальні лінії, лінії зв'язку й радіотрансляційні лінії, лінії блокування й керування стрілками) требавиконувати на опорах контактної мережі.

Для кріплення зазначених проводів до опор потрібно використовувати штиреві ізолятори й траверси, які треба розташовувати з зовнішньої сторони опор відносно контактної підвіски. При цьому у верхній частині опори треба розміщувати провід з більш високою напругою.

Відстані по горизонталі між проводами пристроїв з обслуговування руху і поверхнею кожної опори повинні бути не менше ніж:

  • 200 мм - для проводів з напругою 380/220 В;
  • 100 мм - для проводів з меншою напругою.

За наявності на опорах контактної мережі живильних і підсилюючих проводів не допускається розміщення проводів іншого призначення.

8.9.3Конструкція пристроїв електричних схем керування сигналізацією та стрілочними пере-водами, що встановлюються на контактних проводах трамвая і тролейбуса, не повинна знижуватиякість струмознімання при проходженні по них струмоприймачів.

Розміщення серієсних, шунтових, блокувальних та інших контактів на контактних проводах треба виконувати на відстані не більше ніж 2,5 м від точок підвішування контактних проводів.

Під час проектування огороджувальної сигналізації треба застосовувати електричні схеми з лінійними контактами (датчиками).

8.9.4Заборонено:

  • прокладати проводи для пристроїв з обслуговування руху через секційні ізолятори, температурнігвинти, перехрещення двох ліній, стрілочні вузли контактних мереж тролейбусних ліній, а також умісцях злиття контактних проводів і відводу їх на вантажні компенсатори;
  • підвішувати контактно-сигнальний провід паралельно контактному проводу трамвайної лінії.

8.9.5Мінусові кола пристроїв з обслуговування руху, які приєднуються до рейок та живляться від-контактної мережі трамвая, у підземній частині треба виконувати кабелем з перерізом не менше ніж25 мм2. Кола, що живляться від контактної мережі тролейбуса, повинні бути приєднані до проводумінусової полярності цієї мережі.

  1. Проводи пристроїв з обслуговування руху, що прокладаються всередині та зовні опор-контактної мережі, повинні мати ізоляцію на напругу не менше ніж 2500 В і захист від механічнихушкоджень до висоти не менше ніж 2,5 м над поверхнею землі та не менше ніж 0,4 м в її глибину.
  2. Перехрещення ліній проводового мовлення з контактною мережею - згідно з ДСТУ 4377.

39

ДБН В.2.3-18:2007

9 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ТЯГОВІ ПІДСТАНЦІЇ

9.1Загальні вимоги до системи електропостачання

  1. Тип системи електропостачання міського електричного транспорту (децентралізована чицентралізована), число і типи тягових підстанцій, їх потужність і розміщення на лінії треба вибирати напідставі техніко-економічного розрахунку, що визначає ефективність тієї чи іншої системи за данихконкретних умов.
  2. Для обраної системи електропостачання розрахунком треба визначати такі технічні пара-метри: щільність струму в контактному проводі; падіння напруги в тяговій мережі; допустимі на-вантаження випрямних агрегатів тягової підстанції та захист від перевищення допустимих значеньструму та напруги.
  3. Розрахункові нормативи треба визначати:
  • у нормальному режимі та перевіряти за вимушеним режимом для централізованої системи;
  • у нормальному та вимушеному режимах для децентралізованої системи.

У централізованій системі кабелі напругою 600 В треба вибирати з урахуванням їх взаємного резервування.

9.2Тягові підстанції

  1. Тягові підстанцій міського електротранспорту потрібно відносити до електроспоживачівІ категорії.
  2. Зовнішнє електропостачання тягових підстанцій треба здійснювати не менше ніж двома вводами від двох незалежних джерел (розподільних пристроїв електричних станцій, районних або міських розподільних підстанцій). У разі живлення тягової підстанції по одному вводу від розподільного обладнання об'єкта зовнішнього електропостачання, а по іншому - від суміжної тягової підстанції технічні параметри зовнішньої лінії живлення повинні бути розраховані на робочу потужність обох тягових підстанцій.
  3. Тягову підстанцію треба проектувати з урахуванням таких вимог:
  • будівля тягової підстанції повинна бути розташована в безпосередній близькості від контактної мережі;
  • будівлю тягової підстанції не можна вбудовувати, прибудовувати до житлових та громадськихбудівель;
  • рівень шумів від тягової підстанції не повинен перевищувати рівня, встановленогоСНиП II-12-77;
  • рівень радіоперешкод не повинен перевищувати рівня, встановленого ГОСТ 29205;
  • будівля повинна бути не нижче II ступеня вогнестійкості.

9.2.4На кожній тяговій підстанції повинен бути резервний перетворювальний агрегат при цент-ралізованій системі енергопостачання, що має потужність, не меншу потужності найбільшого агре-гату.

  1. Користувачі електроенергії для власних потреб тягової підстанції повинні мати, крім ос-новного, ще й резервне джерело живлення.
  2. Як резервне джерело живлення можна використати незалежний ввід від стаціонарнихрозподільних міських мереж 380/220 В третьої категорії надійності. Характеристика третьої кате-горії живлення - згідно з Правилами [10].
  3. Для визначення витрат електричної енергії треба застосовувати електролічильники змінногоструму з класом точності згідно з Правилами [10].
  4. Витрати електроенергії на власні потреби тягових підстанцій треба визначати на вторин-них обмотках трансформаторів власних потреб та на вводі від міських розподільних мереж.
  5. Територія тягових підстанцій повинна бути огороджена.

9.2.10Електропостачання тролейбусних ліній, звичайних та швидкісних ліній трамвая, депо,вагоноремонтних заводів та майстерень постійним струмом повинно здійснюватися через самостійніживильні лінії, обладнані автоматичними вимикачами або керованими перетворювачами, які забез-печують захист контактної мережі від струмів короткого замикання та перевантаження.

40

ДБН В.2.3-18:2007

  1. Тролейбусні тягові підстанції, які застосовують у системі електропостачання з ізольованими від землі полюсами, повинні бути обладнані пристроями контролю ізоляції кожного з полюсів, а також пристроями захисту від пошкодження ізоляції між обмотками високої та низької напруги силового трансформатора.
  2. На кожній з плюсових та мінусових лініях треба встановити амперметри. Лінії, які маютьзв'язок з іншими підстанціями, обладнуються амперметрами з двобічною шкалою.

Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути встановлені так, щоб під час визначення їх показань не було можливості випадкового дотику до частин, які перебувають під напругою.

  1. Тягові підстанції треба обладнати пристроями захисту, автоматики та телемеханіки.
  2. У розділі автоматизації тягової підстанції треба передбачати:
  • автоматичне вмикання резервного (АВР) вводу "6кВ-10кВ" під час зникнення напруги на робочому вводі;
  • АВР перетворювальних агрегатів за умови перевантаження робочих агрегатів або автомтичного вимикання від пристроїв захисту, за винятком захисту від замикань на землю струмопровідних елементів обладнання, які перебувають під напругою 600 В;
  • АВР джерел живлення для власних потреб змінного та постійного струму у разі зникненнянапруги робочих джерел;
  • автоматичне повторне вмикання (АПВ) вимикачів живильних ліній 600 В у разі автоматичного вимикання струмів перевантаження та коротких замикань. Керування лінійним автоматом повинно передбачати блокування вмикання після дворазового невдалого АПВ та його деблокування оперативним персоналом підстанції або з диспетчерського пункту при телекеруванні;
  • сигналізацію стану обладнання та звукову сигналізацію у разі несправностей та автоматичноговимикання обладнання.

9.2.15Для телекерування тяговою підстанцією треба передбачати:

  • повну автоматизацію тягової підстанції;
  • телекерування вимикачами вводів та секцій "6кВ-10 кВ" ;
  • керування перетворювальними агрегатами;
  • керування лінійними та запасними автоматичними вимикачами, а також роз'єднувачами роз-подільного обладнання"+600 В";
  • телесигналізацію про стан обладнання на районні та центральні диспетчерські пункти.

9.2.16Допускається паралельна робота підстанцій за умови забезпечення захисту тягової мережівід струмів короткого замикання, а також у разі:

  • відсутності зон малих струмів короткого замикання та замикання на землю у тролейбуснихтягових мережах без заземлення;
  • наявності надійного захисту підземних споруд від блукаючих струмів.
  1. Тягові підстанції повинні бути захищені від атмосферних перенапруг з боку контактноїмережі та бути розташованими на відстані від житлових і громадських будинків, лікувальних і оздо-ровчих установ, що встановлена для трансформаторних підстанцій 2х1000 кВА згідно з ДБН 360**, імаксимально наближеними до лінії контактної мережі.
  2. На тягових підстанціях повинен бути передбачений захист контактних мереж від струмівкороткого замикання; при цьому струм уставки автоматичного вимикача /уст живильної лінії требавизначати за такими формулами:

I уст ≥ I сер + С (9.1)

I уст ≤ I кз х Кз (9.2)

де I сер - середній розрахунковий струм ділянки мережі, А;

I кз - струм короткого замикання, А;

С - константа, яка має такі значення: 800 А для тролейбуса; 1000А , 2000А, 3000А для трамвая

та потяга з двох та трьох вагонів;

К3 - коефіцієнт запасу, який приймається в межах від 0,85 до 0,9.

9.2.19Живлення тягових підстанцій треба здійснювати по кабельних лініях змінним струмомнапругою 6 кВ, ЮкВ, 20кВ, 35кВ.

Можна живити підстанції повітряними ЛЕП на приміських і міжміських лініях.

41

ДБН В.2.3-18:2007

У трансформаторних камерах тягових підстанцій повинні бути передбачені заходи щодо зменшення шуму, створюваного трансформатором.

Треба передбачати пристосування для встановлення або знімання трансформатора з підйомом його на висоту не менше ніж 200 мм.

  1. На всіх тягових підстанціях треба мати робочі приміщення для ремонтно-обслуговуючогоперсоналу і санвузол.
  2. На тягових підстанціях потрібно передбачати засоби вимірювання потенціалу підземнихмереж захисту.

9.3 Кабельна мережа

  1. Живильні лінії від тягових підстанцій до контактних мереж у межах міста треба виконува-ти кабельними виробами, прокладеними в землі. Для заміських ліній допускається прокладанняповітряних ліній.
  2. Переріз кабелів і проводів живильних і підсилюючих ліній треба приймати відповідно доелектричного розрахунку, а повітряні лінії, крім цього, треба перевіряти на механічну міцність.
  3. Повітряні живильні та підсилюючі лінії треба виконувати неізольованими мідними чи біме-талевими проводами.
  4. Живильні та підсилюючі лінії повинні мати:
  • двоступеневу ізоляцію відносно утримуючих конструкцій і землі;
  • ізоляцію, яка повинна витримувати напругу не менше ніж 2 кВ.
  1. Для кабелів з плюсовим та мінусовим потенціалами треба застосовувати одножильні кабелі,що мають не менше двох контрольних жил.
  2. Кабелі, прокладені в ґрунті, повинні бути захищені від механічних пошкоджень відповіднодо Правил улаштування електроустановок [9].

Відстань між силовими кабельними та інженерними спорудами - згідно з ДБН 360. Якщо ці відстані не можуть бути витримані, кабелі треба прокладати в трубах або розділяти перегородками.

9.3.7У місцях перехрещення кабельної траси з міськими та приміськими дорогами І і II категорій,трамвайними та залізничними коліями кабелі треба прокладати в трубах. Труби повинні виходитиз кожного боку від рейки на довжину не менше ніж 2 м або за межі водовідвідної канави на довжинуне менше ніж 1 м.

Глибина закладання кабелів - відповідно до Правил улаштування електроустановок [9].

9.3.8У спорудах швидкісного трамвая слід застосовувати кабелі, стійкі до поширення полум'я:

-для поодиноко прокладених кабелів - згідно з ДСТУ 4216 або ДСТУ 4217;

-для кабелів, прокладених паралельно, залежно від"обсягу неметалевих матеріалів на одномупогонному метрі прокладки - згідно з ДСТУ 4237-3-21, ДСТУ 4237-3-22, ДСТУ 4237-3-23, ДСТУ 4237-3-24,ДСТУ 4237-3-25.

9.3.9У місцях введення силових кабелів у будівлі, а також улаштування проходів через перекриттяі капітальні стіни кабелі треба прокладати в трубах.

  1. Броня, свинцева й алюмінієва оболонки кабелю, корпус сталевої кінцевої лійки, а такожїї кріплення повинні бути електрично з'єднані, а на підстанціях, крім того, з'єднані з контуромзаземлення.
  2. Кабелі треба маркувати в усіх кінцевих заділках, а також у всіх доступних для огляду місцяхїх прокладання.
  3. Струмопровідні частини, з'єднані кабелями постійного струму, повинні мати розпізна-вальне забарвлення: кабелі плюсового потенціалу - червоне, мінусового - синє.
  4. Струмопровідні частини, з'єднані з кабелями змінного струму в кінцевих заділках, повиннімати розпізнавальне забарвлення: фаза А - жовте, фаза В - зелене, фаза С - червоне.
  5. Для вирівнювання потенціалів пунктів приєднання кабелів до рейок треба застосовуватирегулюючі пристрої (статичні вольтододаткові установки або додаткові резистори).