Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища.
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність включати вручну або автоматично візуальні чи звукові сигнали попередження людей, які перебувають на об'єкті. Ці системи повинні виконувати свої функції протягом мінімального визначеного часу (в годинах) в разі виходу з ладу основного джерела живлення;
7) пульти централізованого пожежного спостереження
Пульт призначений для автоматичного передавання сигналу оповіщення про пожежу в- межах об'єкта та з об'єкта до пожежно-рятувальних підрозділів або на контрольний пункт пожежного спостереження;
8) обладнання аварійного освітлення
Це обладнання призначене для швидкого автоматичного вмикання і забезпечення освітлення протягом необхідного проміжку часу в заданій зоні в разі виходу з ладу штатного джерела живлення для звичайного освітлення.
Обладнання призначене для забезпечення:
- можливості безпечного і ефективного використання засобів евакуації;
- можливості безпечного закінчення робіт на особливо небезпечних робочих місцях;
- можливості ефективного проведення аварійних робіт у відповідних місцях на об'єкті.
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища.
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність забезпечити достатній рівень освітлення в разі виходу з ладу основного джерела живлення для безпечної евакуації людей або для інших цілей;
9) встановлення знаків евакуаційного виходу (знаки безпеки)
Знаки аварійного виходу встановлюються на об'єкті для того, щоб показати людям місця розташування виходів, що мають використовуватись для евакуації в разі аварії (пожежі), та передбачених шляхів руху з кожної точки об'єкта до виходів (наприклад, знаків, що вказують напрямок) (в тому числі, "не використовувати в разі пожежі").
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища, стійкість до удару.
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність надавати чіткі, легкі для сприйняття і добре видимі вказівки, що стосуються шляхів евакуації і евакуаційних виходів для людей;
10) пожежні кран-комплекти (див. 6.2.3.3.2 г), 1);
11) аварійне джерело живлення систем, яке обслуговує системи протипожежного захисту
Це обладнання призначене для швидкого автоматичного вмикання і забезпечення протягом необхідного проміжку часу електроживлення протипожежного обладнання в разі виходу з ладу штатного джерела живлення або ушкодження елементів системи, призначеної для подавання, розподілення чи контролю живлення для цього обладнання. Протипожежне обладнання інколи включає власні аварійні джерела живлення;
12) протипожежне водопостачання
Протипожежне водопостачання призначено для забезпечення прийнятного і надійного водопостачання (що інколи включає відповідне джерело води) для пожежно-рятувального підрозділу та для ефективної роботи стаціонарних систем пожежогасіння.
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища відповідно до призначення.
Критерії експлуатаційних характеристик:
- необхідна витрата води (м3/год);
- тиск (бар);
- тривалість безперервного подавання (год).
6.2.6 Безпека пожежно-рятувальних підрозділів
6.2.6.1 Формулювання принципів
Окрім забезпечення несучої здатності (див. 6.2.2), обмеження поширення вогню і диму (див. 6.2.3 і 6.2.4) та евакуації людей (див. 6.2.7), необхідні додаткові заходи, спрямовані на:
- забезпечення можливості виконання рятувальних робіт;
- забезпечення ефективного пожежогасіння всередині та ззовні об'єкта;
- надання можливості пожежно-рятувальним підрозділам діяти з прийнятним рівнем безпеки і безпечно залишити об'єкт.
Це може бути забезпечено:
- доступом/місцем для протипожежної техніки ззовні/всередині будівлі;
- протипожежним водопостачанням;
- обладнанням пожежними кран-комплектами (пожежними гідрантами);
- улаштуванням пожежних магістралей (водозаповнених або сухотрубів) в будівлі для подавання вогнегасної речовини вгору та/або вниз з випускними відводами і, де потрібно, із вводами для піни, призначеної для пожежогасіння;
- плануванням поверхів;
- шахтами системи протидимного захисту;
- застосуванням сходів та сходових кліток, призначених для евакуації людей та зовнішніх пожежних драбин;
- влаштуванням ліфтів для транспортування пожежних підрозділів;
- виділенням шляхів евакуації протипожежними перешкодами;
- влаштуванням систем димо- і тепловидалення;
- влаштуванням систем підпору повітря;
- влаштуванням установки аварійного енергозабезпечення для систем протипожежного захисту;
- влаштуванням установок аварійного освітлення;
- контролем комунальних систем (газ, електрика, вода тощо) та активних систем пожежної безпеки;
- використанням вимикачів/засувок для відключення комунальних систем;
- влаштуванням систем аварійного зв'язку;
- використанням систем вогнезахисту для електричних кабелів (в тому числі кабелів із власною вогнестійкістю);
- маркуванням небезпечних речовин;
- використанням знаків безпеки.
6.2.6.2 Частини об'єктів, яких стосуються ці вимоги:
а) системи протипожежного захисту для електричних кабелів;
б) установки аварійного енергозабезпечення для протипожежного обладнання;
в) установки водопостачання для протипожежного обладнання (див. 6.2.5.2 в), 12);
г) системи димо- та тепловидалення (див. 6.2.3.3.2 г), 10);
д) системи підпору повітря (див. 6.2.3.4.2 г);
е) системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (див. 6.2.5.2 в), 7);
ж) установки аварійного освітлення (див. 6.2.5.2 в), 8);
к) пожежні кран-комплекти (пожежні гідранти).
Пожежні кран-комплекти (пожежні гідранти) призначені для забезпечення з'єднання з водною магістраллю протипожежного обладнання (наприклад, напірного рукава) пожежно-рятувальних підрозділів для того, щоб наповнити резервуари та/або напірні рукави з пожежними стволами;
л) обладнання ліфтів для транспортування пожежних підрозділів.
Ліфти для транспортування пожежно-рятувальних підрозділів встановлюють на об'єкті для забезпечення швидкого і достатньо безпечного пересування пожежників і їх обладнання на верхні і нижні поверхи з метою збереження сил для важкої і тривалої роботи з пожежогасіння/рятування.
Такий ліфт може також використовуватись людьми, які перебувають на об'єкті, в нормальних умовах, але в разі пожежі керування ліфтом передається пожежникам, які використовують вмикач пожежного ліфта, що зазвичай розташований у кабіні ліфта, доступного тільки для пожежників. Вхід до ліфта може розташовуватись у захищеному коридорі (або бути забезпеченим через повітряну зону), щоб мінімізувати можливість проникнення диму і вогню в його кабіну та/або ліфтову шахту. Швидкість такого ліфта має бути достатньою для досягнення будь-якого поверху об'єкта протягом дуже короткого проміжку часу (наприклад, 1 хв).
Іншим призначенням ліфта для транспортування пожежних підрозділів може бути евакуація недієздатних осіб у разі виникнення загрози пожежі.
Ліфт для транспортування пожежних підрозділів повинен розташовуватись біля сходової клітки, яка має огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості, щоб у разі виходу цього ліфта з ладу пожежні підрозділи могли скористуватись такою сходовою кліткою. Ліфт для транспортування пожежних підрозділів та сходову клітку слід розмістити в окремих шахтах, які сполучаються між собою коридором, що відокремлений від інших приміщень протипожежними стінами (перегородками).
Експозиція/дія:
- підвищена температура;
- задане навантаження;
- пошкодження водою електрообладнання (внаслідок гасіння пожежі).
Експлуатаційні характеристики:
- забезпечення безпечних і надійних засобів транспортування пожежно-рятувальних підрозділів ліфтом на об'єкті в разі пожежі;
- здатність виконувати свої функції в разі виходу з ладу основного джерела живлення;
м) система аварійного зв'язку
Система аварійного зв'язку може встановлюватись на будівельному об'єкті для забезпечення передавання інформації в межах об'єкта пожежно-рятувальному підрозділу, службовому персоналу будівлі або особам, які підготовлені до виконання відповідних дій у разі виникнення загрози пожежі.
6.3 Положення, що стосуються будівельних виробів
6.3.1 Будівельні вироби і відповідні характеристики, яких може стосуватись основна вимога
З метою підготовки технічних завдань на розроблення нормативних документів категорії В нижче наведено перелік характеристик окремих виробів або груп виробів, які сприяють здатності будівельного об'єкта в цілому або його окремих частин задовольняти основну вимогу. Наведений перелік не є вичерпним.
Через взаємозалежність положень основної вимоги, визначених в 3.1, один і той же виріб може підпадати під дію більше як одного з цих положень. Це може вплинути на рівень вимог до експлуатаційних характеристик виробу на конкретному будівельному об'єкті через різні сценарії пожежі, яких стосуються положення основної вимоги. Необхідно також враховувати взаємозв'язок різних характеристик.
6.3.1.1 Вироби, на які поширюються вимоги щодо характеристик "реакція на вогонь"
Для оцінювання характеристик виробів "реакція на вогонь" необхідно розробити узгоджене рішення, згідно з яким можуть проводитись повномасштабні чи маломасштабні випробування, що мають корелювати з відповідними сценаріями реальних пожеж.
Вироби повинні розглядатись з урахуванням умов їх експлуатації.
Прийнято, що відповідними критеріями експлуатаційних характеристик є: горючість, займистість, швидкість тепловиділення, швидкість поширення полум'я, швидкість димоутворення, токсичність газів, палаючі краплини/частки та/або їх комбінація.
Вироби можуть бути однорідними (гомогенними) матеріалами, композитами або збірними, наприклад:
- вироби для стін, стель і підлог, у тому числі покриття їх поверхні;
- будівельні конструкції;
- вироби, які входять до складу будівельних конструкцій;
- компоненти труб і повітропроводів (у тому числі їх зовнішня ізоляція);
- вироби для фасадів/зовнішніх стін (у тому числі шари ізоляції тощо).
6.3.1.2 Вироби для покриттів (дахів), до яких висуваються вимоги пожежної безпеки
6.3.1.2.1 Покриття (дахи), що зазнають впливу вогню зсередини:
а) для покриттів (дахів), до яких висуваються вимоги з вогнестійкості в умовах повністю розвиненої пожежі знизу, див. 6.3.1.3.3;
б) для оцінювання' поведінки експлуатаційних характеристик покриттів (дахів), які зазнають впливу поодинокого предмета, що горить під покриттям (див. 3.2), слід враховувати таке:
- руйнування покриття (даху);
- проникнення вогню крізь покриття (дах) і загоряння поверхні покриття (даху);
- поширення вогню знизу та всередині покриття (даху);
- палаючі краплини/частки в зонах, віддалених від джерела запалювання.
6.3.1.2.2 Покриття (дахи), що зазнають впливу вогню ззовні
Для оцінювання поведінки покриттів (дахів) (у тому числі шарів теплоізоляції, пароізоляції, підкладок тощо) і вікон верхнього світла необхідно проводити випробування з метою:
- визначення впливу моделі падаючого предмета, що горить, на покриття (дах) без вітру;
- визначення впливу вітру на покриття (дах) і вікна верхнього світла, які загорілись від моделі падаючого предмета, що горить (з тепловим випромінюванням).
Критерії експлуатаційних характеристик повинні містити обмеження щодо:
- проникнення вогню всередину будівлі крізь покриття (дах) або вікно верхнього світла;
- поширення вогню по зовнішній поверхні або всередині композиції покрівлі;
- утворення палаючих краплин / часток.
6.3.1.3 Вироби, до яких застосовуються вимоги до вогнестійкості
6.3.1.3.1 Загальні положення
На теперішній час в Європі та інших країнах для оцінки вогнестійкості широко використовується стандартний температурний режим, що прийнятий у ДСТУ Б В.1.1-4 і яким моделюється пожежа. Вважається, що він відповідає стадії після повного охоплення пожежею всієї поверхні горючих матеріалів в замкненому об'ємі, тобто повністю розвиненої пожежі в будівлі. Проте випробування на вогнестійкість у стандартному температурному режимі не має на меті відображення температур і навантажень, які могли б спостерігатись під час реальних пожеж. Під час такого випробування визначається характеристика відносної поведінки конструкцій і матеріалів у межах потужностей і розмірів стандартних печей. Загалом невизначеності відносно поведінки конструкцій під час реальних пожеж враховуються шляхом встановлення підвищених вимог до вогнестійкості.
Сценарій реальної пожежі може використовуватись як альтернатива стандартному температурному режиму. Це особливо доцільно в разі, якщо не досягається повного охоплення пожежею всієї поверхні горючих матеріалів у замкненому об'ємі або якщо можна припустити суттєві відмінності між інтенсивностями теплообміну або коли елементи піддаються нерівномірному нагріванню.
Характеристикою вогнестійкості конструкції є межа вогнестійкості, яка визначається часом від початку вогневого випробування за стандартним та/або додатковими, альтернативними температурними режимами до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів із вогнестійкості.
Розрізняють такі основні види граничних станів будівельних конструкцій з вогнестійкості:
- граничний стан за ознакою втрати несучої здатності (умовне літерне позначення R) (далі - несуча здатність);
- граничний стан за ознакою втрати цілісності (умовне літерне позначення Е) (далі - цілісність);
- граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності (умовне літерне позначення І) (далі - теплоізолювальна здатність).
Будівельні конструкції залежно від нормованих граничних станів із вогнестійкості і межі вогнестійкості поділяються на класи вогнестійкості.
