Страница 4: ДСТУ Б А.2.2-8:2010. Проектування розділ "енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів (29985)

- λБ = 0,047 Вт/(м·К) – мінераловатні плити;

- λБ = 0,93 Вт/(м·К) – цементно-піщаний розчин;

- λБ = 2,04 Вт/(м·К) – залізобетон.

А.3.1.1 Зовнішні стіни

Зовнішні стіни двох типів. Перший тип – основні стіни будинку, виконані з залізобетонних панелей завтовшки 160 мм із системою фасадного утеплення. Другий тип – зовнішні стіни лоджій, виконані з тришарових панелей.

Опір теплопередачі зовнішніх стін першого типу по основному полю за формулою (И.1) ДБН В.2.6-31:

Термічний вплив теплопровідного включення – міжповерхової плити перекриття – визначений за результатами розрахунків двомірного температурного поля згідно з 2.14 ДБН В.2.6-31 (рисунок А.3). Лінійний коефіцієнт теплопередачі даного вузла сполучення огороджувальних конструкцій згідно з И.4 ДБН В.2.6-31 складає k = 0,083 Вт/(м·К).

Рисунок А.3 – Температурне поле конструктивного рішення вузла примикання зовнішніх стін до плити перекриття

Опір теплопередачі зовнішніх стінових огороджувальних конструкцій з визначеним значенням лінійного коефіцієнта теплопередачі теплопровідних включень визначається згідно з И.3 ДБН В.2.6-31 за формулою:

Отже, опір теплопередачі стінових огороджувальних конструкцій з урахуванням впливу плити перекриття становить:

Термічний вплив теплопровідних включень, якими є елементи каркаса системи утеплення, визначається коефіцієнтом теплотехнічної однорідності. Для конструкцій фасадної теплоізоляції, що використовується на об'єкті, який розглядається, г = 0,86 відповідно до "Висновку за результатами випробувань теплотехнічних показників..." від 20.08.2007 p., проведених атестованою випробувальною лабораторією.

Приведений опір теплопередачі зовнішніх стін у зоні влаштування фасадної теплоізоляції визначається за формулою:

Приведений опір теплопередачі зовнішніх стін другого типу становить 2,8 м2·К/Вт згідно з протоколом випробувань № 7/2-06 від 03.11.2006 p., проведених атестованою випробувальною лабораторією.

Термічний вплив теплопровідного включення – плити перекриття лоджії – визначений на підставі розрахунків двомірного температурного поля (рисунок А.4). Лінійний коефіцієнт теплопередачі даного вузла сполучення огороджувальних конструкцій складає k = 0,338 Вт/(м·К).

Опір теплопередачі зовнішніх стінових огороджувальних конструкцій з визначеним значенням лінійного коефіцієнта теплопередачі даного теплопровідного включення визначається за формулою (А.1):

Приведений опір теплопередачі всієї площі фасаду будинку (непрозорої її частини) визначається згідно з И.2 ДБН В.2.6-31 за формулою:

Тоді приведений опір теплопередачі зовнішніх стін

Рисунок А.4 – Температурне поле конструктивного рішення вузла примикання тришарових стінових панелей до плити перекриття та плити перекриття лоджії

А.3.1.2 Перекриття холодного горища

Перекриття холодного горища виконане з залізобетонних плит завтовшки 160 мм з теплоізоляцією мінераловатним утеплювачем густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 150 мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційних плитах.

Опір теплопередачі перекриття холодного горища по основному полю визначений за формулою (И.1) ДБН В.2.6-31:

Коефіцієнт теплотехнічної однорідності r, що визначає термічний вплив стінових панелей на холодному горищі, враховуючи планувальні характеристики будинку, становить 0,85.

Тоді приведений опір теплопередачі перекриття холодного горища за формулою (А.2) становить:

А.3.1.3 Перекриття над техпідпіллям

Перекриття над техпідпіллям утеплюється мінераловатними плитами густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 50 мм. Розрахункова температура в технічному підпіллі 5 °С.

Опір теплопередачі перекриття над техпідпіллям по основному полю визначений за формулою (И.1) ДБН В.2.6-31: rj; = 1,37 м2·К/Вт.

Беручи до уваги коефіцієнт теплотехнічної однорідності, що враховує термічний вплив елементів кріплення утеплювача та стінових панелей в техпідпіллі, приведений опір теплопередачі перекриття над техпідпіллям за формулою (А.2) становить:

А.3.1.4 Світлопрозорі конструкції

Світлопрозорі конструкції (вікна, балконні двері) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі (4М1-10-4М1-10-4i).

Опір теплопередачі світлопрозорих конструкцій становить 0,68 м2·К/Вт згідно з протоколом № 75 сертифікаційних випробувань від 13.03.2008 p., проведених атестованою випробувальною лабораторією.

А.3.1.5 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі Rq min зовнішніх огороджувальних конструкцій згідно з ДБН В.2.6-31 та приведений опір теплопередачі видів огороджувальних конструкцій будинку наведені в таблиці А.1.

З таблиці А. 1 видно, що приведений опір теплопередачі зовнішніх стін та перекриття холодного горища нижче нормативних значень, встановлених в ДБН В.2.6-31. Відповідно до 3.3 ДБН В.2.6-31 це дозволяється за умови виконання нормативної вимоги 3.1 ДБН В.2.6-31 за показником питомих тепловитрат на опалення. Визначення питомих тепловитрат на опалення наводиться далі.

Таблиця А.1 – Величини нормативних Rq min та фактичних RΣnp показників з опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій

А.3.2 Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку kΣnp, Вт/(м2·К),

визначений за формулами (5), (6) ДСТУ-Н Б.А.2.2-5. При цьому загальна площа зовнішніх стін, перекриття холодного горища, перекриття над техпідпіллям, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, вхідних дверей в будинок становить:

А.3.3 Умовний коефіцієнт теплопередачі будинку, що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації й вентиляції kінф, Вт/(м2·К), визначається за формулою (8) ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

При цьому питома теплоємність повітря с = 1 кДж/(кг·К); νv = 0,85; середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації, кг/м3, за формулою (9) ДСТУ-Н Б А.2.2-5:

Враховуючи громадське призначення приміщень 1-го поверху, кратність повітрообміну визначена окремо для житлової частини будинку та для приміщень 1-го поверху.

Середня кратність повітрообміну житлового будинку за опалювальний період визначена за формулою (11) ДСТУ-Н Б А.2.2-5 з урахуванням опалюваного об'єму житлової частини будинку (Vhж = 33605,41 м3):

Тоді умовний коефіцієнт теплопередачі житлової частини будинку:

Середня кратність повітрообміну приміщень громадського призначення за опалювальний період nоб, год-1, визначена за сумарним повітрообміном за рахунок вентиляції та інфільтрації за формулою (12) ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

А.3.6 Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій τmin визначена згідно з 2.14 ДБН В.2.6-31 на підставі розрахунків двомірних температурних полів відповідних вузлів у зонах теплопровідних включень, кутах і укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього та внутрішнього повітря згідно з ДБН В.2.6-31.

Приклад температурного поля конструктивного рішення заповнення віконних прорізів наведено на рисунку А.5. Мінімальна температура внутрішньої поверхні в зоні примикання віконної конструкції до підвіконня становить 12,4 °С, що відповідає нормативним вимогам ДБН В.2.6-31.

Рисунок А.5 – Температурне поле конструктивного рішення вузла примикання віконної конструкції до віконного прорізу (вертикальний переріз)

A.4 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій

А.4.1 Оцінка вологісного режиму конструкцій здійснена згідно з вимогами розділу 6 ДБН В.2.6-31 для глухих ділянок основного поля зовнішніх стін.

А.4.2 Розрахункова оцінка проведена за допомогою програмного продукту "Вологісний режим огороджувальних конструкцій" 482.02495431.00002-01, розробленого ДП НДІБК, згідно з алгоритмом ДБН В.2.6-31.

На рисунку А.6 наведено схему тепловологісного режиму стінових огороджувальних конструкції з фасадною теплоізоляцією з повітряним прошарком та індустріальним опорядженням (лінією 3 надано розподіл температури, t, °С, в перерізі конструкції; лінією 2 – розподіл насиченої водяної пари, Е, Па; лінією 1 показаний розподіл парціального тиску водяної пари, е, Па).

Рисунок А.6 – Схема тепловологісного режиму основного проектного рішення зовнішніх стін

А.4.3 Для розглянутого конструктивного рішення не виникає конденсації вологи у товщі конструкції, тобто виконується нормативна вимога 6.1 ДБН В.2.6-31.

А.5 Визначення показників теплостійкості

А.5.1 Визначення показників теплостійкості здійснено згідно з вимогами розділу 4 ДБН В.2.6-31.

А.5.2 Оцінка теплостійкості в літній період

А.5.2.1 Розрахунок проводиться згідно з додатком П ДБН В.2.6-31.

А.5.2.2 Розрахункові параметри для умов м. Києва визначені згідно зі СНиП 2.01.01:

- мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, ν = 1 м/с;

A.5.3.8 Отже, амплітуда коливань температури приміщення становить 0,32 °С, що відповідає нормативним вимогам ДБН В.2.6-31.

Геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники

Закінчення таблиці