Частини або елементи прогонових

будов та опор мостів

Величини аеродинамічного коефіцієнта лобового опору

Сw

б) баштові наскрізні за наявності площин (у поперечному напрямку вітру) 2-4

2,10-3,00

9. Перильні огорожі:

а) в мостах з проїздом поверху для площин:

не захищених від вітру

1,4

закритих від вітру рухомим потягом

0,8

б) в мостах з проїздом понизу:

з навітряного боку, не закритого елементами

решітчастих ферм

1,4

те ж саме, закритого елементами решітчастих ферм

1,1

те ж саме, закритого елементами решітчастих ферм та рухомим потягом

0,6

Примітка. Для опор, що складаються по висоті з кількох ярусів і мають різні конструктивні форми, вітрове навантаження слід визначати для кожного ярусу окремо з урахуванням відповідного аеродинамічного коефіцієнта.

Додаток С(ов'язковий)

Льодове навантаження

1 Нормативне навантаження від льоду на опори мостів слід визначати на основі вихідних даних за льодовою ситуацією в районі розташування споруди для періоду з найбільшими льодовими впливами, при цьому період натурних спостережень має бути не менше п'яти років.

Межі міцності льоду необхідно визначати за дослідними даними.

За відсутністю цих даних припускається приймати:

для I району країни:

а) границя міцності льоду на роздроблення (з урахуванням місцевого зминання) Rz1:

у початковій стадії льодоходу (при першому переміщенні) – 735 кПа (75тс/м2);

при найвищому рівні льодоходу – 441 кПа (45тс/м2);

б) границя міцності льоду на згин Rm1 – 70% відповідних значень міцності льоду на роздроблення (за підпунктом „а”);

для інших районів країни – за формулами:

Rzn=KnRz1;(1)

Rmn=0,7Rzn;(2)

де n – порядковий номер району країни;

Кn – кліматичний коефіцієнт для України, що дорівнює 1,0.

Якщо льодохід починається після проходу по льоду весняних вод, на річках, що промерзають до дна, границю міцності льоду на роздроблення належить приймати за фактичними даними (з урахуванням послаблення льоду в наслідок того, що лід тане), але не менше, ніж величини прийняті для льодоходу при найвищому рівні.

2 Рівнодійну льодового навантаження необхідно прикладати в точці, що розташована нижче розрахункового рівня води на 0,3t, де t – розрахункова товщина льоду, м, яка дорівнює 0,8 максимальної за зимовий період товщини льоду із забезпеченістю 1 %.

3 Навантаження від крижаних полів, що рухаються, на опори мостів з вертикальною передньою гранню необхідно приймати за найменшим значенням з обумовлених за формулами:

при прорізанні опорою льоду

F1=??1Rznbt, кН (тс);(3)

при зупинці крижаного поля опорою

,(4)

де ??1 ,??2 – коефіцієнти форми, що визначаються згідно з табл. 1;

Rzn – опір льоду роздробленню для районів будівництва, кПа (тс/м2);

b – ширина опори на рівні дії льоду, м;

t – товщина льоду, м;

?? – швидкість руху крижаного поля, м/с, визначувана за даними натурних спостережень, а при їх відсутності приймається такою, що дорівнює швидкості течії;

А – площа крижаного поля, м2, що встановлюється за натурними спостереженнями в місці переходу або поблизу нього.

Таблиця 1

Коефіцієнт

Коефіцієнт форми для опор з носовою частиною, що в плані має форму

Многокутника

Прямокутника

Трикутника з кутом загострення в плані, град

45

60

75

90

120

150

??1

??2

0,90

2,4

1,00

2,7

0,54

0,2

0,59

0,5

0,64

0,8

0,69

1,0

0,77

1,3

1,00

2,7

За відсутності дослідних даних площу льодового поля припускається приймати А=1,75l2 , де l - величина прогону, при ухилах ділянок водної поверхні і??0,007

, (5)

де Rmn - границя міцності льоду на згин у районі будівництва, кПа (тс/м2 ) .

4 При русі крижаного поля під кутом ?? ?? 80° до осі моста навантаження від льоду на вертикальну грань опори необхідно зменшувати шляхом множення її на sin??.

5 Тиск льоду на опору, що має в зоні дії льоду похилу поверхню, слід визначати:

а) його горизонтальну складову Fх, кН (тс), – за найменшою з величин, отриманих за формулою (3) даного додатка і за формулою

F??=??Rmnt2tg??, (6)

б) вертикальну складову Fz, кН (тс), – за формулою

(7)

де ?? – коефіцієнт, який приймається таким, що дорівнює 0,2 b/t , але не менше 1

?? – кут нахилу до горизонту різального ребра опори;

Rmn, b, t – приймаються згідно з 1-3.

6 При складній льодовій ситуації в районі проектованого мостового переходу в необхідних випадках слід враховувати навантаження від:

  • зупиненого при навалі на опору крижаного поля, коли крім бігу води відбувається вплив на поле вітру;
  • тиску зажорних мас;
  • примерзлого до опори (паль або пальових кущів) крижаного покриву при коливаннях рівня води;
  • крижаного покриву при його температурному розширенні і наявності з одного боку опори підтримуваної майни.

Зазначені навантаження необхідно визначати згідно з СНиП 2.06.04.

7 При розташуванні в одному створі вздовж течії ріки двох опор кругового або близького до нього обрису (рис. 1) тиск від прорізування льоду при його першому зрушенні на низову (другу) за течією ріки опору допускається приймати в розмірі ǽF1,

де ǽ – коефіцієнт зменшення тиску на низову (другу) опору, що залежить від співвідношення а0/D (а0 – відстань між осями опор, D – діаметр опор);

F1 – тиск від прорізування льоду на верхову (першу) опору (п.3).

Ринуснок 1

Значення коефіцієнту ǽ слід приймати за табл.2

Таблиця 2

а0/D

1

1,1

1,2

1,3

1,4

1,5

1,6

1,7

1,8

0,200

0,204

0,212

0,230

0,280

0,398

0,472

0,542

0,608

а0/D

1,9

2,0

2,1

2,2

2,3

2,4

2,5

2,6 і більше

0,671

0,730

0,785

0,836

0,884

0,928

0,968

1

Примітка. Проміжні значення визначаються за інтерполяцією

Додаток Т(обов’язковий)

Втрати попереднього напруження арматури

Фактор, що викликає втрати попереднього напруження

Величини втрат попереднього напруження, МПа

1. Релаксація напруження арматури:

а) при механічному способі напруження арматури:

дротяної

стержневої

б) при електротермічному та електротермомеханічному способах напруження стержневої арматури

0,03????

Тут ???? приймається без урахування втрат, МПа. Якщо обчислені втрати від релаксації напружень виявляються від’ємними, їх слід приймати рівними нулю

2. Температурна різниця при натягуванні на упори (різниця між температурою напруженої арматури в зоні нагрівання і пристрою, що сприймає зусилля напруження під час прогрівання бетону).

Для бетонів класів В20-В40 –1,25??t;

класу В45 і вище – 1,0 ??t;

де ??t – різниця між температурою арматури, що нагрівається, і нерухомих упорів ( поза зоною нагрівання), на які передаються натяжні зусилля, С??.

Розрахункове значення ??t за відсутності точних даних слід приймати рівними 65С??.

Втрати від температурного перепаду не враховуються, якщо температура стенду дорівнює температурі арматури, що нагрівається, або якщо в процесі термообробки здійснюється натягування напружуваної арматури на величину, яка компенсує втрати від температурного перепаду

3. Деформація анкерів, розташованих біля натяжних пристроїв при натягуванні

а) на упори

б) на бетон

,

де ??l – обтиснення спресованих шайб, зминання сформованих голівок і т.п., що приймається рівним на кожен анкер

де ??l1 – обтиснення шайб під анкерами і зминання бетону під шайбами, що дорівнює на кожен контакт між шайбами, але не менше 2 мм на кожен анкер, за який виконується натягнення

??l2 – деформація арматурного елемента відносно анкера, допускається: для анкера стаканного типу, в якому дроти закріплюються сплавом, бетоном, за допомогою металевого конуса або сформованих голівок дротів – на анкер; для напружених хомутів – на анкер; для конусних анкерів пучків з арматурних канатів класу К-7 – на анкер; для стержневих хомутів зі щільно закрученими гайками з шайбами або парних коротких відрізків арматури – загальну величину втрат усіх типів у таких хомутах допускається враховувати в розмірі 98 МПа (1000 кгс/см2);

l – довжина арматурного елемента, що натягується, мм;

Е?? – модуль пружності напружуваної арматури

4. Тертя арматури :

а) об стінки закритих і відкритих каналів при натягуванні арматури на бетон

б) об огинальний пристрій

,

де ??p – приймається без урахування втрат;

е – основа натуральних логарифмів;

?????? – коефіцієнти, що визначаються відповідно до табл.2 даного додатку;

?? – довжина ділянки від натяжного пристрою до розрахункового перерізу, м;

?? – сумарний кут повороту осі арматури, рад;

,

де ??p – приймається без урахування втрат;

е – основа натуральних логарифмів;

?? – коефіцієнт, що приймається рівним 0,25;

?? – сумарний кут повороту осі арматури, рад;

5. Деформація сталевої форми при виготовленні попередньо напружених залізобетонних конструкцій з натягуванням на упори

де ?? – коефіцієнт, який при натягуванні арматури за допомогою домкрату визначається за формулою;

??l – зближення упорів на лінії дії зусилля попереднього напруження, що визначається з розрахунку деформації форми;

l – відстань між зовнішніми гранями упорів;

n – число груп арматурних елементів, які натягуються не одночасно;

Еs – модуль пружності сталі форм.

За відсутністю даних про технологію виготовлення і конструкції форм втрати від деформації форм необхідно приймати такими, що дорівнюють 30 МПа.

6. Повзучість, що швидко натікає при натягуванні на упори для бетону:

а) природного твердіння

б) підданого тепловій обробці

,

де ??bp – на рівні центрів тяжіння відповідної поздовжньої арматури з урахуванням втрат згідно з поз. 1-5 даної таблиці

Втрати вираховуються за формулами поз. 6а даної таблиці з наступним множенням отриманого результату на коефіцієнт, що дорівнює 0,85

  1. Усадка бетону при натягуванні:

а) на упори:

бетон природного твердіння

бетон з тепловою обробкою

б) на бетон незалежно від умов твердіння

8. Повзучість бетону

при

при

де ??bp – те ж саме, що і в поз. 6 даної таблиці, але з урахуванням втрат за поз. 1-6;

Rbp – передатна міцність (див. 3.31);

?? – коефіцієнт, що дорівнює для бетону:

природного твердіння 1,0;

підданого тепловій обробці при атмосферному тиску – 0,85;

9.Зминання під витками спіральної або кільцевої арматури, яка намотується на бетон (при діаметрі конструкції dext до )

70 – 0,22dext

10. Деформація обтискання стиків між блоками для конструкцій, які складаються з блоків

де n – число швів конструкції і оснастки по довжині арматури, що натягується;

??l - обтискання стику, що дорівнює для стиків:

заповнених бетоном, – 0,3мм ;

клеєних після твердіння клею – 0,0;

l - довжина арматури, що натягується, мм.

Припускається визначення деформації стиків на основі дослідних даних.

Таблиця 2

Поверхня каналу

Коефіцієнти для визначення втрат від тертя арматури

(див.поз.4 табл.1)

??

?? при арматурі у вигляді

Пучків з високоміцного дроту, арматурних канатів класу К-7, сталевих канатів та гладких стержнів

Стержнів періодичного профілю

Гладка металева

Бетонна, утворена за допомогою жорсткого каналоутворювача ( або поліетиленових труб)

Гофрована поліетиленова

0,003

0,005

0,20

0,35

0,55

0,20

0,40

0,65

-