Резервний об'єм вогнегасної речовини для цих установок належить зберігати на складі в заряджених ємкостях, що готові до використання. Резервну кількість заряджених ємкостей належить передбачати на кожний типорозмір.

Належить передбачати таку кількість резервних балонів для заміни:

  • спрацьованих балонів кожного типорозміру - з розрахунку кількості балонів установки для захисту приміщення найбільшого об'єму;
  • несправних балонів - один резервний балон на кожні вісім балонів даного типорозміру.

1.3.5Кількість вогнегасної речовини на проведення випробувань установки газового поже-жогасіння приймається із умов захисту приміщення найменшого об'єму об'єкта.

Установки об'ємного пожежогасіння

1.3.6В установках газового пожежогасіння застосовуються такі вогнегасні речовини:

а) зріджені гази:

  • двоокис вуглецю (СО2);
  • хладон 114В2 (тетрафтордіброметан С2F4Вг2);
  • хладон 125 (С2F4Н);
  • хладон 227еа (С3F7Н)

б) стиснуті гази:

  • азот (N2);
  • інерген:азот - 52%,аргон - 40%,двоокис вуглецю - 8 %.

Методика розрахунку установок наведена в додатку Д.

Гідравлічний розрахунок установок пожежогасіння при застосуванні як вогнегасної речовини азоту належить виконувати за спеціальними нормативними документами (рекомендаціями або інструкціями, узгодженими та затвердженими в установленому порядку).

(Змінено. Зміна № 1)

1.3.7 Вогнегасна речовина подається в приміщення за допомогою розпилювачів. Кількість розпилювачів на одній вітці, як правило, не перевищує шести.

Розпилювачі належить розміщати з урахуванням забезпечення ними рівномірного розподілу вогнегасної речовини у просторі, що захищається, при цьому відстань між розпилювачами не повинна перевищувати 4 м, а відстань від розпилювача до стін повинна бути не більше 2 м.

Вибір типу розпилювачів визначається їх технічними характеристиками для конкретного типу речовини.

При використанні вогнегасних речовин, які мають густину за нормальних умов більшу від густини повітря, розпилювачі належить розміщувати на відстані не більше 0,5 м від перекриття (стелі, підвісної стелі, фальшетелі) приміщення, що захищається.

(Змінено. Зміна № 1)

1.3.8При визначенні розрахункового об'єму приміщення об'єм обладнання, що розміщується вньому, не слід віднімати від загального об'єму приміщення.

Установки об'ємного пожежогасіння допускається застосовувати для захисту приміщень, що мають площу постійно відкритих прорізів не більше ніж 10 % від сумарної площі огороджувальних будівельних конструкцій.

1.3.9Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння для захисту приміщень, в яких можливеперебування людей, повинні мати пристрої відключення автоматичного пуску згідно з вимогамиГОСТ 12.4.009.

Установки локального пожежогасіння

  1. Установки локального пожежогасіння за об'ємом застосовуються для гасіння загорянняокремо розташованих верстатів, агрегатів або іншого обладнання, а також у тих випадках, колизастосування установок об'ємного пожежогасіння технічно неможливе або економічно недоцільне.
  2. Розрахунковий об'єм локального пожежогасіння визначається як добуток площі основиобладнання на його висоту. При цьому габарити обладнання (довжина, ширина, висота) повинні бутиумовно збільшені на 1 м.
  3. При локальному пожежогасінні за об'ємом належить застосовувати як вогнегасну речовину двоокис вуглецю, хладон 114В2.
  4. Нормативна масова вогнегасна концентрація при локальному гасінні за об'ємом складає:

  • для двоокису вуглецю - 6,00 кг · м-3 ;
  • для хладону 114В2 - 3,50 кг · м-3.

Час випуску вогнегасної речовини не повинен перевищувати 30 с.

1.3.14Установки локального пожежогасіння за площею, в яких використовують шланг з розтрубом, належить застосовувати для гасіння окремих осередків займання в приміщеннях І групи, щомають об'єм, де створювана концентрація газу не буде шкідлива для здоров'я людей.

Як вогнегасна речовина в установках локального пожежогасіння за площею застосовується двоокис

вуглецю.

1.3.15 Установки локального пожежогасіння за площею належить розміщати так, щоб до кожногоможливого осередку займання вогнегасна речовина могла подаватися по шлангах від двох самостійних установок.

Трубопроводи установок

1.3.16 Живильні і розподільні трубопроводи установок газового пожежогасіння належить виконувати із сталевих труб згідно з ГОСТ 8732 та ГОСТ 8734. Діаметри і товщина стінок труб визначаються розрахунком за методикою, що наведена у додатку Д.

Система розподільних трубопроводів, як правило, має бути симетричною.

З'єднання трубопроводів в установках газового пожежогасіння мають бути зварними або нарізними.

(Змінено. Зміна № 1)

1.3.17Спонукальні трубопроводи установок газового пожежогасіння належить виконувати ізсталевих труб згідно з ГОСТ 10704. Умовний прохід труб повинен дорівнювати 15 мм.

Трубопроводи та їх з'єднання повинні забезпечувати міцність при тиску 1,25 Рроб. та герметичність протягом 5 хв при тиску Рроб. (де Рроб. - максимальний тиск вогнегасної речовини у посудині в умовах експлуатації).

Трубопроводи установок належить заземляти (зануляти).

(Змінено. Зміна № 1)

Вентиляційні системи приміщень

  1. У вентиляційних системах приміщень, обладнаних пожежною автоматикою, належитьпередбачати автоматичне відключення вентиляторів, включення заслонок або клапанів за командоюустановок автоматичного пожежогасіння. При цьому час повного закриття заслонок і клапанів неповинен перевищувати 30 с.
  2. Витяжна вентиляція газовидалення в цих приміщеннях повинна забезпечувати видаленнягазу із нижньої зони після закінчення роботи установки. Допускається з цією метою передбачатипересувні вентиляційні установки.

Станції пожежогасіння

1.3.20Станційне обладнання установок газового пожежогасіння з централізованим зберіганнямвогнегасної речовини належить розміщувати в приміщенні станції пожежогасіння, відокремленомувід інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу.

Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати під і над приміщеннями з категоріями виробництва А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними установками пожежогасіння.

Приміщення станції пожежогасіння за наявності у ньому ізотермічних ємкостей з двоокисом вуглецю, крім зазначених вимог, не можна розміщати під, над і поряд з приміщеннями, призначеними для масового перебування людей.

Допускається встановлювати ізотермічні ємкості з двоокисом вуглецю поза приміщенням станції пожежогасіння з улаштуванням над ними навісу і сітчастої огорожі по периметру площі зберігання.

При цьому належить передбачити у місці встановлення ємкості аварійне освітлення, вживати заходів, що виключають несанкціонований доступ людей до ємкості, вузлів керування (пуску) і розподільних пристроїв, передбачати під'їзні дороги до ємкості.

(Змінено. Зміна № 1)

1.3.21Приміщення станції пожежогасіння належить розміщувати в підвалах або на першомуповерсі будинку. Допускається розміщення приміщення станції вище першого поверху. При цьомупідйомно-транспортне обладнання будинків, споруд повинно забезпечити можливість доставки таобслуговування обладнання станції.

Вихід з приміщення станції належить передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу із станції до сходової клітки, яка має вихід безпосередньо назовні, не пере-вищує 25 м, а в коридор немає виходу з пожежо- та вибухонебезпечних приміщень, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними установками пожежогасіння.

1.3.22 Приміщення станції пожежогасіння повинно мати висоту не менше 2,5 м для установок збалонами, а для приміщення з ізотермічними ємкостями його мінімальна висота визначається зурахуванням забезпечення відстані від них до стелі не менше 1 м. Приміщення повинно мати постійнодіючу припливно-витяжну вентиляцію з не менше ніж двократним повітрообміном протягом 1 год, звидаленням повітря з нижньої зони.

Температура повітря в приміщенні станції повинна бути не нижче 15 °С і не вище 35 °С, відносна вологість - не більше 80 % при 25 °С, освітленість - не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання.

Належить передбачати аварійне освітлення згідно з вимогами ДБН В.2.5-28.

Приміщення станції повинно бути обладнано телефонним зв'язком з приміщенням чергового персоналу.

Біля входу в приміщення станції пожежогасіння повинно бути встановлене світлове табло з написом "Станція пожежогасіння". Вхідні двері повинні мати запірний пристрій, що виключає несанкціонований доступ у приміщення станції пожежогасіння.

(Змінено. Зміна № 1)

1.3.23 Проходи для обслуговування обладнання, що містить вогнегасну речовину, повинні матиширину не менше 0,7 м, а відстань між обслуговуючою частиною обладнання і стіною - не менше0,8 м. Ширина проходів, що ведуть до клапанів розподільних пристроїв, повинна бути не менше 0,8 м.

Допускається встановлення батарей з вогнегасною речовиною біля стіни.

Відстань між виступними частинами обладнання, що містять вогнегасну речовину, і шафами електрокерування з боку обслуговування повинна бути не менше 2 м.

1.3.24 Обладнання установок газового пожежогасіння з децентралізованим зберіганням вогне-гасної речовини належить розміщувати в приміщенні, яке підлягає протипожежному захисту, або вбезпосередній близькості від нього.

Обладнання належить встановлювати згідно з вимогами технічної документації. Кріплення обладнання належить виконувати до будівельних конструкцій, межа вогнестійкості яких відповідає перегородкам 1-го типу і перекриттям 3-го типу.

При розміщенні обладнання необхідно забезпечити зручність технічного обслуговування та передбачити заходи, що виключають несанкціонований доступ до нього та захист від механічних пошкоджень, а також належить встановлювати світлове табло з написом.

Для з'єднання заряджених ємкостей з трубопроводом допускається застосовувати гнучкі з'єднувачі (рукава високого тиску) або мідні трубопроводи, міцність яких повинна забезпечуватись при тиску не менше 1,5 Рроб.

(Змінено. Зміна № 1)

1.3.25 Обладнання, що містить вогнегасну речовину, і балони із стисненим повітрям слід розміщувати не ближче 1 м від джерела тепла.

1.4 Установки порошкового пожежогасіння

1.4.1 Установки порошкового пожежогасіння поділяються:

а) за способом гасіння на:

  • установки пожежогасіння об'ємним способом;
  • установки пожежогасіння поверхневим способом;
  • установки локального пожежогасіння об'ємним способом;
  • установки локального пожежогасіння поверхневим способом;

б) за способом пуску на:

  • автоматичні установки з дублюючим ручним пуском (місцевим та(або) дистанційним);
  • ручні установки з місцевим та(або) дистанційним пуском;
  • автономні установки;

в)за конструктивним виконанням на:

  • установки з розподільною мережею з автономним або централізованим джерелом робочогогазу;
  • установки з лафетним стволом;
  • установки з ручним стволом;
  • установки на основі модулів порошкового пожежогасіння із запірно-розпилювальними пристроями, встановленими безпосередньо на їх резервуарах;

г)за способом побудови на:

  • агрегатні установки;
  • модульні установки.

Примітка. Застосування автономних установок порошкового пожежогасіння належить передбачати за спеціальними нормативними документами (нормами, рекомендаціями), погодженими і затвердженими у встановленому порядку.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.2Пуск установок може бути електричним, пневматичним, гідравлічним, механічним абокомбінованим.

  1. Пристрої дистанційного та ручного пуску установок мають бути захищені і розміщені згідноз ГОСТ 12.4.009.
  2. В залежності від класу можливої пожежі (згідно з ГОСТ 27331) на об'єкті, що захищається,установки повинні заряджатись вогнегасним порошком (далі - ВП) відповідної марки.

Основні технічні характеристики ВП наведені в додатку Е. (Змінено. Зміна № 1)

1.4.5Як робочий газ в установках порошкового пожежогасіння використовуються стиснутеповітря, азот газоподібний, двоокис вуглецю. Робочий газ має задовольняти такі вимоги:

  • стиснуте повітря - не вище 9 класу забрудненості згідно з ГОСТ 17433;
  • азот газоподібний вищого або першого ґатунку згідно з ГОСТ 9293 (ІСО 2435);
  • двоокис вуглецю вищого або першого ґатунку згідно з ГОСТ 8050.

Точка роси робочого газу повинна бути нижчою від мінімальної температури експлуатації установки не менш ніж на 5 °С.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.6Установки повинні бути забезпечені 100 % відносно розрахункового запасом ВП і робочогогазу, який зберігається на об'єкті, з метою забезпечення оперативної перезарядки установки після їїспрацювання. У випадку захисту об'єкта модульними установками порошкового пожежогасіння найого складі повинні зберігатися запасні модулі, кількість і типорозмір яких забезпечують 100 % замінумодулів для захисту найбільшого приміщення даного об'єкта. Запасні модулі допускається зберігатина складах підприємств і організацій, які здійснюють технічне обслуговування модульних установокпорошкового пожежогасіння для можливості оперативної доставки модулів на об'єкт.

У випадках, коли можливе повторне займання горючого матеріалу, належить передбачати 100 % резерв ВП, який повинен зберігатися в окремих резервуарах (модулях) і надходити за необхідності у зону, яка захищається, після спрацювання першої черги установки. Для включення другої черги установки і подачі резерву ВП у зону допускається застосування дистанційного керування.

(Змінено. Зміна № 1)

  1. Допускається застосування установок порошкового пожежогасіння для захисту об'єктів, девикористовуються установки з іншими вогнегасними речовинами (вода, піна, газ).
  2. Діапазон температур експлуатації установок порошкового пожежогасіння слід приймати взалежності від їх кліматичного виконання.