Страница 3: ДБН В.2.2-23:2009. Будинки і споруди підприємства торгівлі (29876)

6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ 6.1 Загальні вимоги

6.1.1Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будинків і споруд підприємств роздріб-ної торгівлі мають забезпечувати можливість організації торгівлі сучасними методами (само-обслуговування, вільний доступ до товарів, продаж за зразками, з урахуванням застосуваннятари-обладнання тощо) і можливість використання традиційних методів торгівлі, передбачатикомплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт засобами вертикального та гори-зонтального транспорту, а також забезпечувати зручності для покупців і продавців.

Конструктивні рішення будинків слід розробляти згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 і ДСТУ Б В.1.2-3, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва (просідаючі ґрунти, підроблювані території, сейсмічні райони) слід керуватися ДБН В.1.1-5 і ДБН В.1.1-12.

1. Поверховість підприємств роздрібної торгівлі (у тому числі кількість надземних і під-земних поверхів) визначається за завданням на проектування з урахуванням містобудівних, тех-нологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.
2. У функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаютьсятакі основні групи приміщень:

• торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали прий-мання та видавання замовлень, кафетерій та інші);
• приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для готування товарів допродажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувані камери, приміщенняготування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо);
• підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, пакувальних мате-ріалів, інвентаря, спецодягу тощо);
• службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнатиперсоналу, гардеробні, душові, туалети тощо);
• технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділенняліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння тощо).

С. 10 ДБН В.2.2-23:2009

1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення повинні забезпечувати можливістьзбільшення торговельної площі в процесі експлуатації за рахунок комор та інших неторговельнихприміщень на основі принципів гнучкого планування і з урахуванням застосування тари-об-ладнання, комплексної механізації та автоматизації торговельних і виробничих процесів за умовидотримання вимог стосовно пожежної безпеки.
2. До планувальних рішень підприємств торгівлі встановлюються такі функціонально-технологічні вимоги.

Торговельні зали повинні бути зручно зв'язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.

З торговельних залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.

Прийомочні, розвантажувальні слід, як правило, розміщувати поблизу від приміщень зберігання товарів.

Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.

6.1.6В універсамах, гіпермаркетах та інших продовольчих магазинах приміщення комор таготування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з відповідною заспеціалізацією торговельною залою.

В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозаймистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для готування товарів до продажу та торговельних залів на різних рівнях у разі забезпечення зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших пристоїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (відвідувачів) і персоналу.

Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських приміщень продовольчих та непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, прибирального інвентаря тощо), побутових приміщень (гардеробні, вбиральні, умивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.

6.1.7Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші примі-щення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забез-печувати, як правило, природним освітленням.

Допускається влаштовувати без природного освітлення торговельні зали, приміщення приймання скляної тари від населення, складські приміщення, підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентаря, у тому числі прибирального), побутові приміщення персоналу і технічні, тобто всі приміщення, які допускається розміщувати у підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидаляння.

6.1.8Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги достелі).

Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м2 до 3,6 м, а більше 1000 м2 - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торговельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.

6.1.9Висоту поверху підприємств торговельною площею до 250 м2, вбудованих у житловібудинки, допускається приймати за висотою поверху житлового будинку, але не менше 2,8 м.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 11

1. У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти відпідлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висотипроходів до обладнання в них - до 1,9 м.
2. Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів тасходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельноюплощею до 100 м2, як окремо розташованих, так і вбудованих підприємств торгівлі у будинкиіншого призначення.

Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м2 допускається передбачати додаткові входи до торговельної зали для подавання товарів із суміжних із торговельною залою комор.

1. Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повиннамати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на май-данчику для автомобілів. У решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погод-женням із органами державного пожежного та санітарного нагляду.
2. В універсамах та в продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше(гіпермаркетах), в універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м2 ібільше допускається передбачати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосківта торговельних автоматів.

6.2 Торговельні приміщення

6.2.1До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів іприміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цейперелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.

У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.

Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.

6.2.2Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м2 і більше (у сільських посе-леннях - торговельною площею 250 м2 і більше).

Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продовольчих магазинах і за меншої торговельної площі.

Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.

6.2.3Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомимипоказниками мінімальної площі згідно з додатком Е.

Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються завданнями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчування (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.

1. Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням напроектування з урахуванням додатка Ж.
2. При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачатикулінарний цех із виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (від-ділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777.
3. У разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії тощо їхнеобхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовніш-нього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входомдля покупців.

С.12 ДБН В.2.2-23:2009

1. Планування торговельних залів у магазинах самообслуговування має забезпечувати мож-ливість розміщення централізованих (на поверх або на будинок у цілому) вузлів розрахунку таприлавків або камер (чарунок) для зберігання особистих речей покупців.
2. У плануванні торговельних залів гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів тощо) необ-хідно враховувати такі вимоги:

• передбачати продаж товарів методом самообслуговування з централізованою системою оп-лати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, слід встановлювати нестаціонарніприлавки індивідуального обслуговування);
• вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основіорієнтовних показників площі торговельної зали на одну касу;
• касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямійлінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири(реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;
• столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців роз-міщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;
• вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;
• ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьо-му забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.

Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торговельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтовними величинами:

• прилавки самообслуговування - 22-23 %;
• каси (місця реєстраторів розрахункових операцій), прилавки індивідуального обслугову-вання - 3-4 %;
• всього торговельного обладнання - 25-27 %.

6.2.9У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слідприймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст-ратора розрахункових операцій):

до 100 м2 включно - у продовольчих магазинах;

до 160 м2 включно - в непродовольчих магазинах.

Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового обслуговування.

1. Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати згідно з до-датком К.
2. Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від1,2 м до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бутина висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.

У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.

ДБН В.2.2-23-2009 С. 13

6.3 Приміщення для приймання, зберігання та готування товарів до продажу

6.3.1Розвантажувальні платформи мають бути, як правило, вище рівня майданчика, де розта-шовані автомобілі, на 1,1 м - 1,2 м.

Для малотоннажних автомобілів за завданнями на проектування допускається приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем майданчика для автомобілів 0,6 м - 0,8 м.

Допускається за завданнями на проектування розміщувати майданчики для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажувально-підйомних засобів.

Площа розвантажувальної платформи включається до складу розрахункової (нормованої) площі будинку магазину в разі, якщо розвантаження товарів відбувається в опалюваних приміщеннях.

Ширина платформи прямокутної форми має бути 4,0 м - 4,5 м (для розвантаження малотоннажних автомобілів - 3 м); пилоподібної форми - від 2,5 м до 3,5 м у найбільш вузькому місці.

В універсамах (гіпермаркетах тощо) та продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше, в універмагах та непродовольчих магазинах (крім меблевих) - 4500 м2 і більше, у меблевих - 1000 м2 і більше, а також у ринках торговельною площею 1500 м2 і більше допускається (за завданнями на проектування) збільшувати ширину платформи до 6,0 м.