Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять
3.113 Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спортшкіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного використання інвалідами й іншими категоріями.
Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів та населення у школах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, душовими, санвузлами для обслуговування дорослих та школярів згідно з таблицями 8-9.
3.114 При відкритих площинних спорудах для фізкультурно-оздоровчих занять, розміщуваних у житловому кварталі (мікрорайоні), допускається передбачати тільки санітарні вузли для тих, хто займається (керуючись вимогами, наведеними в 2а таблиці 12), і комори для переносного обладнання та інвентарю, які розташовуються у ближчих будинках.
3.115 Склад і площі допоміжних приміщень лижних баз для масового катання (крім наведених у таблиці 11 цих Норм) слід приймати згідно з таблицею 13.
3.116 Допоміжні приміщення для масового катання на ковзанах у комплексах відкритих площинних споруд повинні передбачатися з урахуванням вимог 3.91.
3.117 Роздягальні, душові і санітарні вузли при ваннах для дітей до 14-річного віку слід розташовувати окремо від аналогічних приміщень для дорослих.
3.118 Допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд повинні також відповідати вимогам 3.77, 3.78, 3.93 - 3.99 і 3.101 - 3.104.
3.119 При розміщенні споруд фізкультурно-оздоровчих закладів у вбудованих у житлові будинки приміщеннях при відповідному спортивно-технологічному обґрунтуванні і дотриманні вимог до кратності повітрообміну і рухливості повітря в зонах перебування тих, хто займається, допускається:
С. 48 ДБН В.2.2-13-2003
а) зменшення нормативної висоти залів загально-фізичної підготовки, що включає елементи ігор і гімнастики, від 4,8 м до 4,2 м;
б) зменшення нормативної висоти залів для занять ритмічною і жіночою оздоровчою гімнастикою, хореографією, атлетичною гімнастикою, боротьбою (крім класичної боротьби і карате), приміщень тренажерної техніки - від 3,9 м до висоти житлового поверху;
в) розміщення залів у приміщеннях нестандартних габаритів;
г) розміщення приміщень тренажерної техніки, приміщень для гри в настільний теніс, залів атлетичної гімнастики з улаштуванням проміжних опор.
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ
СПОРТИВНО-ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ І СПОРТИВНО-ВИДОВИЩНИХ СПОРУД
3.120 У спортивно-видовищних будинках слід передбачати приміщення для куріння для глядачів, площа яких повинна прийматися виходячи із розрахунку 0,04 м2 на одне місце для глядачів, але не менше 10м2.
3.121 Розрахунок площі допоміжних приміщень для глядачів (вестибуля, гардеробної верхнього одягу, фойє, буфетів, приміщень для куріння, санітарних вузлів) у спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних будинках слід проводити виходячи з найбільшої сумарної місткості стаціонарних місць (трибун) і тимчасових місць (партеру, блітчерів), визначеної згідно зі схемами трансформації залу. Тимчасові місця, розміщувані на арені під час проведення змагань з боксу, зборів (мітингів), у розрахунок не приймаються.
3.122 У демонстраційних відкритих площинних і в критих спортивних спорудах слід додатково передбачати приміщення для суддів, а в разі призначення їх для проведення змагань - і приміщення для преси (прес-центр). Приміщення для суддів і преси допускається передбачати у будинках лижних і веслувальних баз, що мають стаціонарні трибуни, а також на стрільбищах, призначених для змагань високого рівня. Склад і площі приміщень для суддів і преси визначаються завданням на проектування.
3.123 У спорудах, призначених для змагань з командних видів спортивних ігор (у тому числі в універсальних спорудах), слід передбачати чотири командні роздягальні (без поділу на чоловічі і жіночі).
3.124 У відкритих спорудах цілорічної дії допоміжні приміщення буфетів для глядачів повинні розташовуватися в опалюваних приміщеннях.
ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ
3.125 У будинках спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів природне освітлення слід проектувати згідно з вимогами СНіП 11-4 та СанПіН 2605. Пряме природне освітлення спортивних залів, залів критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), хореографічних класів і приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, а також допоміжних приміщень (медичних, навчальних, адміністративних, об'єктів харчування) може бути бічним, верхнім або в комбінації бічного і верхнього освітлення.
3.126 Розташування світлових прорізів повинно виключати сліпучу дію сонячних променів на тих, хто займається, і глядачів.
Орієнтацію світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах і хореографічних класах по сторонах горизонту за одностороннього бічного освітлення слід приймати у центральних і північних районах України (північніше 48° північної широти) на південний схід, а у південних районах (південніше 48° північної широти) - на північній схід. В разі влаштування світлових прорізів бічного освітлення з двох сторін стіна з найбільшою площею світлових прорізів повинна бути орієнтована у центральних і північних районах на схід, а у південних - на північ. У залах критих ковзанок із штучним льодом незалежно від району розміщення орієнтацію прорізів одностороннього бічного освітлення (або стіни з найбільшою площею світлових прорізів за двостороннього освітлення) слід приймати на північ.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 49
Захисні заходи від сліпучого і теплового впливу сонячних променів слід передбачати у випадках, якщо:
- поле для гри розташовується своєю поздовжньою віссю поперек залу, а також в інших випадках, коли світлові прорізи опиняються в торцях поля для гри;
- світлові прорізи розміщуються навпроти стаціонарної трибуни для глядачів або навпроти пристроїв для стрибків у воду.
Орієнтація світлових прорізів приміщень і залів ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню, не регламентується.
3.127 Рівномірність бічного освітлення не нормується, а в разі верхнього освітлення залів для спортивних ігор і легкої атлетики рівномірність природного освітлення повинна прийматися не менше 0,3.
3.128 Розрахункова площа світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), а також хореографічних класів визначається, як добуток площі підлоги приміщення на коефіцієнт N, який приймається за таблицею 15.
Таблиця 15
|
Приміщення
|
Коефіцієнт N*)
|
|||
|
|
за бічного освітлення
|
за верхнього освітлення
|
||
|
|
одностороннього
|
двостороннього
|
зенітними ліхтарями
|
іншими видами ліхтарів
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1.Спортивні зали: a) для легкої атлетики та спортивних ігор 6) решта спортивних залів, зали для підготовчих занять у басейнах та хореографічні класи
|
0,20-0,220 0,17-0,187
|
0,170-0,187 0,145-0,160
|
0,120-0,132 0,102-0,112
|
0,140-0,154 0,119-0,131
|
|
2. Зали критих ванн басейнів (у тому числі веслувальних)
|
0,14-0,154
|
0,119-0,131
|
0,084-0,093
|
0,098-0,108
|
|
3. Зали критих ковзанок із штучним льодом
|
0,12-0,132
|
0,102-0,112
|
0,072-0,079
|
0,084-0,093
|
|
В універсальних спорудах слід приймати найбільше значення величини N.
|
У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах і ковзанках природне освітлення може не передбачатися.
У приміщеннях і залах ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню площа світлових прорізів залежно від місцевих умов повинна прийматися в межах 12-17 % площі підлоги приміщення (у басейнах, включаючи площу дзеркала води).
ВИМОГИ ДО АКУСТИКИ
3.129 У будинках і спорудах спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів акустику слід проектувати згідно з вимогами СНіП 11-12. У спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах, у залах критих ковзанок із штучним льодом, хореографічних класах і стрілецьких галереях критих типів час реверберації на частотах 500-2000 Гц слід приймати в межах смуги, показаної на графіку, наведеному на рисунку Л.З додатка Л, а рівень звуку від зовнішніх джерел (у тому числі від роботи систем санітарно-технічного та інженерного обладнання), що проникає до цих приміщень, слід приймати згідно з таблицею 16.
Захист приміщень від шуму слід проектувати згідно з вимогами СНіП ІІ-12, ДСН 3.3.6.037, СТ СЕВ 4867.
С. 50 ДБН В.2.2-13-2003
Таблиця 16
|
Приміщення
|
Середньо-геометрична частота октавних смуг, Гц
|
Рівень звуку, дБА
|
|||||||
|
|
63
|
125
|
250
|
500
|
1000
|
2000
|
4000
|
8000
|
|
|
|
Рівень звукового тиску, ДБ
|
|
|||||||
|
1. Спортивні зали для видів спорту, що потребують музичного супроводу, і зали критих ковзанок
|
71
|
61
|
54
|
49
|
45
|
42
|
40
|
38
|
50
|
|
2. Решта спортивних залів, зали для підготовчих занять і зали критих ванн басейнів (у тому числі веслувальних), стрілецькі галереї критих і напіввідкритих тирів
|
79
|
70
|
63
|
58
|
55
|
52
|
50
|
49
|
60
|
ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
3.130 При проектуванні і реконструкції спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід виконувати вимоги ДБН В. 1.1-7 і цих Норм.
3.131 Сумарну місткість стаціонарних і тимчасових місць для глядачів, які передбачені проектом трансформації залу, слід передбачати з урахуванням ступеня вогнестійкості будинку (споруди):
а) ІІІа і V - не більше 300;
б) IV - не більше 400;
в) III і ІІІб - не більше 600;
г) І і II - понад 600.
У будинках IVa ступеня вогнестійкості розміщення трибун для глядачів не допускається.
У будинках ІІІб ступеня вогнестійкості з елементами покриття з дерев'яних конструкцій у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості та поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, допускається збільшення місткості одноповерхового зального приміщення до 4 тис. глядачів.
3.132 Будинки критих спортивних споруд ІІІб ступеня вогнестійкості в разі розміщення на верхньому поверсі тільки допоміжних приміщень можуть бути двоповерховими, а у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості і поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, - заввишки до п'яти поверхів. В усіх випадках допоміжні приміщення повинні бути відокремлені від зального приміщення протипожежними стінами 1 -го типу.
Граничний поверх розміщення зальних приміщень із місцями для глядачів у будинках критих спортивних споруд і в інших громадських будинках слід приймати згідно з вимогами, які ставляться до розміщення актових і конференц-залів у розділі "Протипожежна безпека" ДБН В 2.2-9.
3.133 Зовнішні огороджувальні конструкції зальних приміщень у будинках І і II ступенів вогнестійкості, які трансформуються, повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках ПІ ступеня вогнестійкості - із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,25 год. або з матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках IV ступеня вогнестійкості - із матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,25 год.
3.134 Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спортивних споруд із використанням підтрибунного простору в разі розміщення в ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи слід приймати не нижче II; в разі одноповерхового розміщення допоміжних приміщень у підтрибунному просторі ступінь вогнестійкості трибун приймається не нижче III.
Для несучих конструкцій трибун при відкритих спортивних спорудах, що не мають використовуваного підтрибунного простору, із кількістю рядів 20 і менше (незалежно від загальної місткості), а також для трибун, розташованих на земляному укосі, допускається застосування горючих матеріалів. Несучі конструкції трибун із кількістю рядів понад 20 повинні бути із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
