Н.8 КОЕФІЦІЄНТ ЖОРСТКОСТІ ҐРУНТОВОЇ ОСНОВИ ПАЛЬ У ГОРИЗОНТАЛЬНОМУ НАПРЯМКУ
Н.8.1 Розрахункові значення коефіцієнта жорсткості ґрунтової основи Сz на бічній поверхні палі допускається визначати за формулою
Таблиця Н.8.1 – Коефіцієнти пропорційності К
Ґрунти навколо палі і їх характеристики |
Коефіцієнт пропорційності К, кН/м4 |
Міцнісний коефіцієнт пропорційності α, кН/м3 |
Піски крупні (0,55≤ е ≤0,7); глини і суглинки тверді (IL <0) |
18000-30000 |
71-92 |
Кінць таблиці Н.8.1
Ґрунти навколо палі і їх характеристики |
Коефіцієнт пропорційності К, кН/м4 |
Міцнісний коефіцієнт пропорційності α, кН/м3 |
Піски дрібні (0,6≤ е ≤0,75); піски середньої крупності (0,55≤ е ≤0,7); супіски тверді (IL <0); глини і суглинки тугопластичні і напівтверді (0≤ IL ≤0,5) |
12000-18000 |
60-71 |
Піски пилуваті (0,6≤ е≤0,8); супіски пластичні (0≤ IL≤1); глини і суглинки м'якопластичні (0,5≤ IL ≤0,75) |
7000-12000 |
44-60 |
Глини і суглинки текучопластичні (0,75≤ ІL ≤1) |
4 000-7 000 |
26-44 |
Піски гравелисті (0,55≤ е ≤0,7); великоуламкoві ґрунти з піщаним заповнювачем |
50000-100000 |
100-120 |
Примітка 1. Менші значення коефіцієнта К відповідають вищим значенням показника текучості IL глинистих і коефіцієнтів пористості е піщаних ґрунтів, вказаних у дужках, а більші значення коефіцієнта К – відповідним нижчим значенням IL і е. Для ґрунтів із проміжними значеннями характеристик IL і e значення коефіцієнта К визначають інтерполяцією.
Примітка 2. Коефіцієнт К для щільних пісків повинен прийматися на 30 % вище ніж найбільші значення вказаних у таблиці Н.8.1 коефіцієнтів К для заданого виду ґрунту.
ДОДАТОК П
(довідковий)
Розрахунок паль і пальових фундаментів за деформаціями основ
П.1 Визначення осідань паль і пальових фундаментів за розв'язанням задачі про переміщення стрижня в пружному півпросторі
П.1.1 Осідання одиночної палі s1 під дією вертикального навантаження Р (рисунок П.1.1) визначають за формулою:
Р – вертикальне навантаження на палю Р = Рf + РR; Рf – частина навантаження, що передається на ґрунтову основу бічною поверхнею палі, Рf = uΣpfihi; u – периметр палі; рfi – питомий опір i-го шару ґрунтової основи по бічній поверхні палі; hi – товщина i-го шару ґрунту, що контактує з бічною поверхнею палі; pr – частина навантаження, що передається на ґрунтову основу нижнім кінцем палі, Pr = рRА; pR – питомий опір ґрунтової основи під нижнім кінцем палі (ступінь реалізації питомих опорів Рf та PR залежить від величини вертикального навантаження Р), визначається в межах одного діаметра вище і чотирьох нижче позначки нижнього кінця палі; А – площа спирання палі на ґрунт.
Рисунок П.1.1 – Розрахункова схема для визначення осідання вертикально навантаженої палі в ґрунтовій основі, що складена нашаруваннями ґрунтів, при вертикальному навантаженні
Граничний опір палі визначають за результатами натурних випробувань ґрунтів палями. За відсутності результатів натурних випробувань допускається приймати Ри = l,25Fd.
П.1.2 Пружна складова осідання палі визначається за формулою:
Таблиця П.1.1 – Значення коефіцієнта с
r0/l |
Значення с при kE |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
5 |
10 |
20 |
100 |
0,010 |
0,796 |
0,733 |
0,675 |
0,579 |
0,425 |
0,277 |
0,073 |
0,015 |
0,729 |
0,653 |
0,585 |
0,482 |
0,333 |
0,205 |
0,050 |
0,020 |
0,682 |
0,595 |
0,522 |
0,417 |
0,275 |
0,164 |
0,039 |
0,025 |
0,645 |
0,550 |
0,474 |
0,368 |
0,235 |
0,136 |
0,031 |
0,030 |
0,615 |
0,514 |
0,436 |
0,332 |
0,206 |
0,117 |
0,026 |
0,035 |
0,590 |
0,484 |
0,405 |
0,302 |
0,184 |
0,103 |
0,023 |
0,040 |
0,568 |
0,458 |
0,378 |
0,278 |
0,166 |
0,092 |
0,020 |
0,050 |
0,531 |
0,416 |
0,336 |
0,241 |
0,140 |
0,076 |
0,016 |
0,060 |
0,502 |
0,383 |
0,304 |
0,213 |
0,121 |
0,065 |
0,014 |
0,080 |
0,456 |
0,333 |
0,257 |
0,175 |
0,097 |
0,051 |
0,011 |
0,100 |
0,421 |
0,297 |
0,224 |
0,149 |
0,081 |
0,042 |
0,009 |
Примітка. Для проміжних значень r0/l і kE значення коефіцієнта осідання с визначають інтерполяцією. |
Таблиця П.1.2 – Значення коефіцієнта b
r0/l |
Значення b при kE |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
5 |
10 |
20 |
100 |
0,010 |
0,038 |
0,128 |
0,203 |
0,320 |
0,503 |
0,677 |
0,915 |
0,015 |
0,050 |
0,169 |
0,261 |
0,396 |
0,585 |
0,745 |
0,938 |
0,020 |
0,061 |
0,204 |
0,309 |
0,454 |
0,642 |
0,788 |
0,950 |
0,025 |
0,072 |
0,235 |
0,350 |
0,500 |
0,683 |
0,817 |
0,958 |
0,030 |
0,081 |
0,262 |
0,384 |
0,538 |
0,715 |
0,839 |
0,964 |
0,035 |
0,089 |
0,286 |
0,414 |
0,569 |
0,740 |
0,855 |
0,968 |
0,040 |
0,097 |
0,309 |
0,441 |
0,595 |
0,761 |
0,869 |
0,971 |
0,050 |
0,111 |
0,347 |
0,485 |
0,639 |
0,793 |
0,888 |
0,976 |
0,060 |
0,123 |
0,380 |
0,522 |
0,672 |
0,817 |
0,902 |
0,979 |
Кінець таблиці П.1.2
r0/l |
Значення b при kE |
||||||
|
|
2 |
3 |
5 |
10 |
20 |
100 |
0,080 |
0,144 |
0,435 |
0,579 |
0,722 |
0,850 |
0,922 |
0,984 |
0,100 |
0,159 |
0,476 |
0,621 |
0,756 |
0,871 |
0,934 |
0,986 |
Примітка. Для проміжних значень r0/l і kE значення коефіцієнта b визначають інтерполяцією. |
П.1.3 Приведений модуль деформації ґрунту (рисунок П.1.1) визначають за формулою:
П.1.4 Осідання групи паль розраховують за методикою, що враховує взаємний вплив паль у фундаменті (рисунок П.1.2).
Осідання i-ої палі у фундаменті si визначають за формулою
s – осідання голови палі від навантаження Р; 1 – вертикальні переміщення шарів ґрунту навколо палі; 2 – ізолінії вертикальних переміщень ґрунту; Р1, Р2 – вертикальне навантаження на першу та другу палю; s1, s2 – осідання відповідно першої та другої палі; s11, s22 – осідання паль від навантажень, прикладених до їх голів; s12, s21 – осідання першої палі від впливу другої та другої від впливу першої відповідно; sinf,1, sіnf,2 – вертикальні переміщення ґрунтової основи від навантаження на першу та другу палі відповідно; Σsinf – сумарне вертикальне переміщення ґрунтової основи від навантаження на палі.
а) – переміщення одиночної палі і оточуючої її ґрунтової основи; 6) – переміщення паль і оточуючої їх ґрунтової основи під дією зосереджених сил з урахуванням взаємного впливу; в) – розподіл переміщень голів паль і поверхні ґрунтової основи з урахуванням взаємного впливу
Рисунок П.1.2 – Схеми розподілу переміщень паль і оточуючої їх ґрунтової основи з урахуванням взаємного впливу
Таблиця П.1.3 – Значення коефіцієнта wj
|
Значення wj при r0/l |
||||||||||
|
0,010 |
0,015 |
0,020 |
0,025 |
0,030 |
0,035 |
0,040 |
0,050 |
0,060 |
0,080 |
0,100 |
1 |
0,673 |
0,608 |
0,561 |
0,525 |
0,496 |
0,471 |
0,450 |
0,415 |
0,386 |
0,342 |
0,309 |
2 |
0,565 |
0,501 |
0,455 |
0,420 |
0,391 |
0,367 |
0,346 |
0,313 |
0,285 |
0,244 |
0,213 |
3 |
0,503 |
0,439 |
0,393 |
0,359 |
0,331 |
0,307 |
0,287 |
0,254 |
0,229 |
0,189 |
0,161 |
5 |
0,424 |
0,361 |
0,317 |
0,283 |
0,256 |
0,234 |
0,215 |
0,185 |
0,162 |
0,128 |
0,105 |
Кінець таблиці П.1.3
|
Значення wj при r0/l |
||||||||||
|
0,010 |
0,015 |
0,020 |
0,025 |
0,030 |
0,035 |
0,040 |
0,050 |
0,060 |
0,080 |
0,100 |
8 |
0,352 |
0,291 |
0,248 |
0,216 |
0,191 |
0,171 |
0,154 |
0,128 |
0,109 |
0,083 |
0,067 |
12 |
0,291 |
0,232 |
0,192 |
0,163 |
0,141 |
0,123 |
0,109 |
0,089 |
0,074 |
0,055 |
0,044 |
18 |
0,232 |
0,176 |
0,141 |
0,116 |
0,098 |
0,084 |
0,074 |
0,059 |
0,049 |
0,036 |
0,029 |
25 |
0,187 |
0,136 |
0,105 |
0,085 |
0,071 |
0,061 |
0,053 |
0,042 |
0,035 |
0,026 |
0,021 |
36 |
0,141 |
0,098 |
0,074 |
0,059 |
0,049 |
0,042 |
0,036 |
0,029 |
0,024 |
0,018 |
0,014 |
55 |
0,096 |
0,064 |
0,048 |
0,038 |
0,032 |
0,027 |
0,024 |
0,019 |
0,016 |
0,012 |
0,009 |
90 |
0,059 |
0,039 |
0,029 |
0,023 |
0,019 |
0,016 |
0,014 |
0,012 |
0,010 |
0,007 |
0,006 |
170 |
0,031 |
0,020 |
0,015 |
0,012 |
0,010 |
0,009 |
0,008 |
0,006 |
0,005 |
0,004 |
0,003 |
500 |
0,010 |
0,007 |
0,005 |
0,004 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,002 |
0,002 |
0,001 |
0,001 |
1000 |
0,005 |
0,003 |
0,003 |
0,002 |
0,002 |
0,001 |
0,001 |
0,001 |
0,001 |
0,001 |
0,001 |
Примітка 1. α – відстань між осями паль, м. Примітка 2. Для проміжних значень і r0/l значення коефіцієнта wj визначають інтерполяцією 2r0 |