Страница 14: ДБН В.1.1-24:2009. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі захист від небезпечних геологічних процесів основні положення проектування (29843)

Області лавинної небезпеки в Українських Карпатах та гірському Криму наведені на рисунку Р.3.

а – схема забудови зони зародження лавин безперервними рядами снігоутримувальних споруд; б – те саме рядами з розривами у шаховому порядку; 1 – снігозбирні щити, 2 – видувальні щити, 3 – кольктафелі, 4 – снігоутримувальні щити

Рисунок Р.2 – Розміщення протилавинних споруд

ДОДАТОК С

(довідковий)

УМОВИ УТВОРЕННЯ СЕЛІВ ТА ПРОТИСЕЛЕВІ ЗАХОДИ

С.1 Умови утворення селів

С.1.1 Основними факторами в утворенні селів є фізико-географічні характеристики: рельєф, геологія, літологія, гідрометеорологічні особливості, вид ґрунтів та рослинності, господарська діяльність.

Головними умовами селеутворення у басейнах річок на території Українських Карпат та гірського Криму є: можливість виникнення інтенсивного схилового та руслового стоку внаслідок випадання значної кількості опадів у вигляді дощу або інтенсивного сніготанення; наявність у селевих басейнах достатньої кількості пухкої гірської породи; наявність такого нахилу селевих русел та прилеглих схилів, який забезпечує можливість зсуву та подальшого транспортування селевої маси (рисунок С.1).

С.1.2 Селевий потік характеризується насиченістю твердим матеріалом, що складає 15-60 % та більше об'єму селю. Селеві паводки характерні для невеликих постійних та тимчасових водотоків і притаманні вони (за винятком рівчаково-балкових) гірським районам України – Карпатам та Криму.

С.1.3 У залежності від об'єктів засоби захисту поділяються на три основні групи: організаційно-господарські, агролісомеліоративні та технічні.

Організаційно-господарські заходи – це регулювання господарської діяльності у селенебезпечних районах із метою недопущення людських жертв, зменшення можливих збитків та послаблення дії селевих процесів. Вони включають закони, рішення місцевої влади та організацій, спрямовані на максимальне збереження лісового покриву на схилах гір, обмеження навантажень на гірські пасовиська.

Агролісомеліоративні заходи включають агротехнічні, лісогосподарські та лісомеліоративні заходи, що спрямовані на регулювання поверхневого стоку засобами фіто- та гідромеліорацій – заліснення та терасування схилів, профілактичний спуск озер, водосховищ тощо.

Агротехнічні заходи включають: розорювання місцевості поперек схилів; посів багаторічних трав; утворення буферних зон із чагарників, що чергуються з ділянками посівів трав на схилах понад 10°-15°, та терасування крутих схилів.

До лісогосподарських заходів належать: захист та збереження гірських лісів; переведення усіх лісів, що розташовані на водозборах селевих потоків, вздовж головних річок та на схилах з нахилом понад 30° у першу групу; заборона непланових рубок і, особливо, суцільних, повний перехід на зимову і обов'язково розрахункову лісосіку, виключно повітряне трелювання лісу; своєчасне розчищення лісосік від порубкових залишків тощо.

Лісомеліоративні заходи спрямовані на зміну умов селеформування з метою зменшення селевої активності і, в першу чергу, на регулювання поверхневого стоку. До них відносяться:

• заліснення гірських схилів і кам'яних розсипів із метою зменшення поверхневого стоку і переведення його частини у ґрунтовий стік та лісорозведення на лісосіках та прируслових ділянках;
• терасування схилів;
• створення водосховищ у верхів'ях селевих басейнів із метою зменшення максимальних витрат води;
• будівництво зливовідводів із метою перехоплення поверхневого стоку та безпечного його скидання в русло нижче зони формування селевих потоків.

При проведенні протиселевих та протиерозійних заходів потрібно зберігати певне їх чергування.

С.1.4 Для запобігання утворенню селів слід проводити:

• затримання опадів на гірських схилах для зменшення стоку та ерозії ґрунту;
• відповідні роботи в руслах ярів, потоків, які могли б затримати весь стік на випадок особливо сильної зливи;
• організаційно-господарські та лісомеліоративні заходи, після чого слід починати будівництво гідротехнічних споруд у руслах потоків, ярів.

С.1.5 Проектувати протиселеві споруди слід за умови комплексного підходу, приділяючи головну увагу розробленню заходів попереджувального характеру, що дозволить звести до мінімуму причини виникнення селевих потоків шляхом їх регулювання. До початку будівництва слід вживати лісомеліоративних та лісогосподарських заходів, які разом із пізніше побудованими гідротехнічними протиселевими спорудами дали б найбільший ефект.

С.1.6 До технічних засобів захисту від селевих потоків відносяться будівництво протиселевих споруд (дамб, загат, шпор, каналів, селеспусків, гребель, підпірних стін, дренажних пристроїв).

ЗМІСТ

с.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СПОРУД ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ4

2 ПРОТИЗСУВНІ, ПРОТИОБВАЛЬНІ СПОРУДИ І ЗАХОДИ14

2.1 Загальні відомості14

2.2 Основні розрахункові положення17

2.3 Споруди і заходи інженерного захисту територій та об'єктів від зсувів і вимоги до них20

2.4 Споруди і заходи інженерного захисту територій та об'єктів від обвалів і вимоги до них24

3 ПРОТИСЕЛЕВІ СПОРУДИ І ЗАХОДИ, ВИМОГИ ДО НИХ28

3.1 Загальні відомості28

3.2 Основні розрахункові положення30

3.3 Селезатримувальні споруди31

3.4 Селепропускні споруди32

3.5 Селенапрямні споруди33

3.6 Стабілізуючі споруди34

3.7 Селезапобіжні споруди35

4 ПРОТИЛАВИННІ СПОРУДИ І ЗАХОДИ, ВИМОГИ ДО НИХ35

4.1 Загальні відомості35

4.2 Основні розрахункові положення37

4.3 Лавинозапобіжні споруди і заходи37

4.4 Лавинозахисні споруди40

5 ПРОТИКАРСТОВІ І ПРОТИСУФОЗІЙНІ ЗАХОДИ41

5.1 Загальні відомості41

5.2 Основні розрахункові положення45

6 БЕРЕГОЗАХИСНІ СПОРУДИ І ЗАХОДИ, ВИМОГИ ДО НИХ47

6.1 Загальні відомості47

6.2 Основні розрахункові положення49

6.3 Берегозахисні споруди і заходи інженерного захисту територій та об'єктів і вимоги до них50

7 СПОРУДИ І ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ПІДТОПЛЕННЯ, ВИМОГИ ДО НИХ51

7.1 Загальні відомості51

7.2 Основні розрахункові положення53

7.3 Споруди і заходи інженерного захисту територій та об'єктів від підтоплення і вимоги до них55

7.4 Особливості захисту від підтоплення, пов'язаного із затопленням шахт, що закриваються58

8 СПОРУДИ І ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЙ ВІД ЗАТОПЛЕННЯ, ВИМОГИ ДО НИХ60

8.1 Загальні відомості60

8.2 Основні розрахункові положення61

8.3 Споруди і заходи інженерного захисту територій та об'єктів від затоплення і вимоги до них63

9 ПРОТИЕРОЗІЙНІ СПОРУДИ І ЗАХОДИ, ВИМОГИ ДО НИХ64

9.1 Загальні відомості64

9.2 Основні розрахункові положення65

9.3 Споруди і заходи інженерного захисту територій та об'єктів від ерозійних процесів і вимоги до них66

ДОДАТОК А69

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ69

ДОДАТОК Б72

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ І ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ72

ДОДАТОК В75

СТАДІЙНІСТЬ, ВИДИ І МАСШТАБ ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ75

ДОДАТОК Г80

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЙ І СПОРУД ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ80

ДОДАТОК Д82

НАДІЙНІСТЬ СПОРУД І ЗАХОДИ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ82

ДОДАТОК Е84

ЗАРЕЄСТРОВАНІ ПРОЯВИ НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ84

ДОДАТОК Ж85

ОЦІНКА СТАНУ СКЕЛЬНИХ СХИЛІВ (УКОСІВ)85

ДОДАТОК И86

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ ВЕЛИЧИНИ УЛАМКІВ СКЕЛЬНИХ ГРУНТІВ ЗА ЇХ ПОТЕНЦІЙНОЮ БЛОЧНІСТЮ86

ДОДАТОК К87

ХАРАКТЕР ЗАБУДОВИ І ПРОТИКАРСТОВІ ЗАХОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД КАТЕГОРІЇ СТІЙКОСТІ ТЕРИТОРІЙ ЗА ІНТЕНСИВНІСТЮ УТВОРЕННЯ КАРСТОВИХ ПРОВАЛІВ І ЇХ СЕРЕДНІХ ДІАМЕТРІВ*87

ДОДАТОК Л89

ЙМОВІРНІСНИЙ СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ ДЕФОРМАЦІЙ (ПРОВАЛІВ)89

ДОДАТОК Р93

УМОВИ УТВОРЕННЯ ЛАВИН ТА ПРОТИЛАВИННІ ЗАХОДИ93

ДОДАТОК С101

УМОВИ УТВОРЕННЯ СЕЛІВ ТА ПРОТИСЕЛЕВІ ЗАХОДИ101

Ключові слова: небезпечні геологічні процеси, інженерний захист, протизсувні і протиобвальні споруди, протилавинні споруди, протиселеві споруди, протикарстові і протисуфозійні споруди, берегозахисні споруди, захист від підтоплення і затоплення, протиерозійні споруди.