ння гiдрогеологiчних умов i при витриманих горизонтах пiдземних

вод.

В зсувних масах, що зрушуються, допускається улаштовувати

прорiзи, якi розташовують за напрямком їх руху.

4.53 Розмiщення водопонижувальних систем повинно бути

ув'язане з загальними рiшеннями iнженерної пiдготовки та захисту

територiй з урахуванням можливих змiн меж зсувних деформацiй.

4.54 Виведення дренажних вод з територiй повинно бути. як

правило, самопливним. У разi неможливостi такого виведення слiд

улаштовувати насоснi станцiї.

4.55 Прохiднi канали та тунелi спiльної прокладки водонесу-

чих комунiкацiй повиннi мати водонепроникнi еластичнi стики та

поздовжнiй уклон для стоку аварiйних вод не менше нiж 0,02.

4.56 Протифiльтрацiйнi завiси слiд, як правило, сполучати з

дренажами та влаштовувати за межами зсувних масивiв таким чином,

щоб вони не спричиняли пiдняттю рiвня пiдземних вод на зсувних та

зсувонебезпечних територiях.

Змiна рельєфiв схилiв

4.57 Для попередження зсувiв та обвалiв, зниження тиску вiд

грунтових мас, якi можуть змiститися i стабiлiзацiї схилiв мож-

ливо змiнити рельєф шляхом:

- 15 -

ДБН В.1.1-3-97

- зменшення крутостi схилiв:

- загального вертикального планування схилiв, включаючи те-

расування та влаштування банкетiв;

- замiни слабких грунтiв бiля пiднiжжя схилiв:

- перемiшення поверхневого шару грунту iз зони активного ти-

ску в зону пасивного опору.

4.58 Замiну слабких грунтiв бiля пiднiжжя схилiв слiд прово-

дити, як правило, при зсувах видавлювання.

4.59 Трiщини та заколи повиннi бути затампонованi, а ями за-

сипанi глинистим або мiсцевим грунтом з ущiльненням.

Агролiсомелiорацiя

4.60 Агролiсомелiорацiю слiд передбачати на завершальних

етапах протизсувних i протиобвальних робiт.

4.61 Проектом повиннi бути передбаченi заходи щодо пiдготов-

ки та обробки грунту, озеленення (норми та термiни висiву трав та

iнших рослин), вирощування трав'яного покриву, догляду за ним

(норми та термiни поливу) та його вiдновлення.

4.62 Травосумiшi на зсувних схилах, особливо на активних

зсувах, повиннi складатися iз трьох-чотирьох видiв рослин: корене-

вищних, пухкокущових, щiльнокущових та iн., правильний пiдбiр

яких забезпечить добру приживанiсть в мiсцевих умовах та утворен-

ня мiцного дернового покриву. Основою суцiльного травостою повин-

нi бути кореневищнi трави.

4.63 Для садiння необхiдно вибирати дерева з глибокою стер-

жневою кореневою системою в сполученнi з породами дерев, якi ма-

ють поверхневу кореневу систему, що стелеться, високу крону та

густе листя. При цьому повинна зберiгатись iснуюча рослиннiсть та

забезпечуватись правильний постiйний догляд за нею. При насаджен-

нi дерев слiд ураховувати вимоги ландшафтної архiтектури.

4.64 Необхiдно застосовувати схеми лiсопосадок з урахуванням

ландшафтної архiтектури: мелiоративно-плодову для схилiв крутiстю

до 12о; лiсову для схилiв крутiстю до 20о; кущову для схилiв кру-

тiстю бiльше 20о; трав'янисто-декоративну на активних зсувах.

Хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони

4.65 Вибiр конкретних методiв iн'єкцiйного або бурозмiшува-

льного закрiплення для iнженерного захисту об'єктiв визначається

iнженерно-геологiчними умовами та виконується згiдно зi СНіП

3.02.01-83.

4.66 Не пiдлягають iн'єкцiйному хiмiчному закрiпленню зсувнi

та обвальнi масиви, насиченi нафтопродуктами, та водонасиченi

грунти при швидкостi руху пiдземних вод, що перевищує 5 м/добу.

4.67 При хiмiчному закрiпленнi грунтiв потрiбно передбачати

заходи щодо недопущення забруднення пiдземних i (або) поверхневих

вод хiмiчними реагентами, продуктами їх розпаду чи взаємодiї з

навколишнiм середовищем, якi можуть погiршити їх якiсть пiд час

будiвництва та (або) експлуатацiї.

- 16 -

ДБН В.1.1-3-97

5 ВИМОГИ ЩОДО ОСВОЄННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ОБВАЛОНЕБЕЗПЕЧНИХ

ТЕРИТОРIЙ

5.1 При використаннi пiшохiдних дорiжок i шляхiв для вiдве-

дення атмосферних опадiв вони повиннi мати водонепроникне покрит-

тя, а конструкцiї призначатись за умови пропускання розрахункової

витрати води.

5.2 Дренажнi води допускається використовувати для технiчно-

го водопостачання.

5.3 Пiдпiрнi стiни, за необхiдностi, використовуються як

огороджувальнi конструкцiї будинкiв.

5.4 Iнженерний захист вiд зсувiв по бортах ярiв слiд улашто-

вувати у виглядi земляних насипiв, якi використовуються надалi

для органiзацiї спортивних, паркових зон та iн.

При улаштуваннi протизсувних споруд пiдземний простiр мiж

палями допускається використовувати для улаштування примiщень рi-

зного призначення.

5.5 Ростверки затримуючих споруд при закрiпленнi зсувних та

зсувонебезпечних схилiв на трасах автомобiльних шляхiв слiд одно-

часно використовувати для опорядження шляхiв (узбiччя, тротуари,

основи дорожнього покриття, фундаменти пiдпiрних стiн та iн.).

6 ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ БУДIВНИЦТВА

6.1 У проектах органiзацiї будiвництва iнженерного захисту

об'єктiв крiм вимог, якi передбаченi в нормативних документах,

слiд передбачати:

- прогноз активностi та iнтенсивностi зсувних та обвальних

процесiв на перiод будiвництва;

- вимоги щодо спостереження за об'єктами, якi iснують та

споруджуються, на територiях, якi захищаються та прилеглих;

- послiдовнiсть та комплекснiсть проведення робiт i фiнансу-

вання;

- заходи щодо забезпечення стiйкостi схилiв та укосiв на

перiод виконання iнженерного захисту об'єктiв;

- необхiднiсть завершення або тимчасового призупинення зем-

ляних робiт при настаннi дощових перiодiв року, маючи на

увазi виконання в цей час iнших будiвельно-монтажних робiт;

- заходи щодо розмiщення вiдвалiв грунту та його складування

для зворотної засипки, не допускаючи при цьому влаштування

тимчасових вiдвалiв в межах висхiдної гiлки зсувного тиску

на схилi;

- заходи щодо органiзацiї вiдведення поверхневих i пiдземних

вод, а також виконання робiт з цементацiї та iнших спецiаль-

них засобiв закрiплення грунтiв.

6.2 Забороняється без достатнього обгрунтування збiльшення

термiнiв будiвництва.

6.3 Категорично забороняються роботи, що не передбаченi про-

ектами виконання робiт, i перерви в будiвництвi об'єктiв iнженер-

ного захисту, особливо у веснянi, осiннi та дощовi перiоди.

- 17 -

ДБН В.1.1-3-97

6.4 Розрив мiж розробкою проектної документацiї та початком

будiвництва не повинен перевищувати встановленого проектом термi-

ну. В протилежному випадку проектно-кошторисна документацiя та

ПВР пiдлягають коригуванню та, в разi необхiдностi, перезатвер-

дженню при змiнi iнженерно-геологiчної обстановки, стан якої

визначається за матерiалами додаткових iнженерних вишукувань.

6.5 Способи виконання робiт, тривалiсть, термiни та черго-

вiсть будiвництва окремих елементiв iнженерного захисту повиннi

призначатись вiдповiдно до вимог цих норм та забезпечувати збере-

ження стiйкостi схилiв (укосiв) у процесi будiвництва кожної iз

цих споруд та недопущення переходу зсувонебезпечних територiй у

зсувнi.

6.6 У процесi виконання iнженерного захисту повинен бути за-

безпечений авторський нагляд проектної органiзацiї за вiдповiднi-

стю проектних рiшень iнженерно-геологiчним i гiдрогеологiчним

умовам, що були уточненi при будiвництвi.

6.7 Котловани, траншеї та виїмки на схилах та укосах в межах

висхiдної гiлки зсувного (обвального) тиску слiд розробляти окре-

мими захватками, залишаючи мiж ними грунт у природному станi.

Розкривання чергової захватки допускається пiсля закiнчення

всiх робiт на попереднiй захватцi в тому числi зворотної засипки

грунту та його ущiльнення.

Розмiри захваток i розривiв мiж ними визначаються в залежно-

стi вiд зсувних та обвальних умов, розмiрiв конструктивних частин

та способiв виконання робiт. Не допускається залишати розкритими

котловани та траншеї, а також незакрiпленi укоси виїмок на перiод

випадання iнтенсивних опадiв i снiготанення.

6.8 При штучному водопониженнi та водовiдливi iз котлованiв,

траншей та виїмок слiд виконувати органiзований водовiдвiд в пос-

тiйнi або тимчасовi водостоки, якi виключають обводнення зсувних,

зсувонебезпечних та обвальних зон.

6.9 До початку робiт з будiвництва протиобвальних споруд з

нагiрних схилiв та укосiв повиннi бути видаленi нестiйкi брили

скельних грунтiв.

6.10 До робiт з очищення обвальних схилiв та укосiв вiд нес-

тiйких брил допускаються особи, що пройшли спецiальне навчання,

iнструктаж та медичний огляд. Всi працюючi повиннi бути забезпе-

ченi приладдями для безпечного проведення робiт.

6.11 Амортизуючi вiдсипки уловлюючих споруд i протиобваль-

них галерей слiд проводити в процесi будiвництва або негайно пiс-

ля його завершення.

7 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРОТИЗСУВНИХ I ПРОТИОБВАЛЬНИХ СПОРУД

7.1 Проекти iнженерного захисту об'єктiв повиннi передбачати:

- заходи щодо здiйснення постiйного нагляду за станом зсув-

них, зсувонебезпечних та обвалонебезпечних територiй i пiдтриман-

ня спецiального режиму, який сприяє збереженню їх стiйкостi:

- спостереження за зонами з особливим режимом будiвництва,

станом будинкiв, споруд, iнженерних мереж, iнженерних i транспор-

тних комунiкацiй та схилiв;

- порядок i проведення профiлактичних робiт;

- 18 -

ДБН В.1.1-3-97

- проведення планових та аварiйних ремонтних робiт;

- режим водокористування.

7.2 Контроль за станом об'єктiв повинен включати:

- iнструментальнi спостереження за вертикальними та горизон-

тальними змiщеннями поверхнi схилiв, а також регулярнi огляди та

перiодичнi обстеження будинкiв, споруд, iнженерних i транспортних

комунiкацiй, розмiщених на схилах та на вiдстанi до 200 м вiд

кромок схилiв;

- спостереження за напружено-деформованим станом конструкцiй

будинкiв та споруд;

- спостереження за змiщеннями по горизонталi на рiвнях пове-

рхонь ковзання на зсувних схилах;

- спостереження за рiвнем i хiмiчним складом пiдземних вод;

- спостереження за величинами зсувного тиску.

Для здiйснення контролю слiд залучати в необхiдних випадках

спецiалiзованi науково-дослiднi, вишукувальнi та проектнi

органiзацiї.

7.3 Проектами iнженерного захисту об'єктiв повиннi визнача-

тись необхiднiсть, перiодичнiсть, призначення спостережень, осна-

щенiсть вимiрювальною апаратурою та методика спостережень за ста-

ном будинкiв, споруд i схилiв.

7.4 Спостереження за пружно-деформованим станом конструкцiй

будинкiв та споруд слiд здiйснювати, як правило, за допомогою ко-

мпараторiв, датчикiв перемiщення та напруг, мiкроскопiв вiдлiко-

вого типу та геодезичних приладiв.

7.5 Спостереження за змiщеннями грунтiв по горизонталi на

рiвнях поверхонь ковзання на зсувних схилах слiд проводити, як

правило, за допомогою глибинних реперiв.

7.6 Спостереження за рiвнем i хiмiчним складом грунтових вод

слiд проводити, як правило, за допомогою мережi режимних свердло-

вин.

7.7 Спостереження за величинами зсувного тиску повинно вес-

тись, як правило, за допомогою встановлених в несучих конструкцi-

ях опор глибокого закладання датчикiв тиску грунту.

- 19 -

ДБН В.1.1-3-97

ДОДАТОК I

(довiдковий)

ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Iнженерний захист вiд зсувiв та обвалiв - комплекс iнженер-

них споруд, iнженерно-технiчних, органiзацiйно-господарських i

соцiально-правових заходiв, що забезпечують захист територiй та

об'єктiв, регулюють гравiтацiйнi процеси на схилах та запобiгають

їхньому негативному виявленню.

Гравiтацiйнi процесси на схилах - рiзнi форми руху грунтiв

на схилах пiд дiєю сили тяжiння.

Зсув - ковзний рух грунтiв на схилi та бiля його пiднiжжя у

сформованому об'ємi; певний об'єм грунту, що зазнав або зазнає

зсувних деформацiй;

Обвал - зрив, падiння, кочення та перекидання скельних грун-

тiв.

Зсувна територiя - дiлянка схилу, де зсувнi деформацiї проя-

вляються або мали мiсце в минулому.

Зсувонебезпечна територiя - дiлянка схилу, де зсувнi

деформацiї можуть проявлятися пiд дiєю природних або техногенних

факторiв.

Об'єкти iнженерного захисту - окремi споруди iнженерного за-

хисту, що забезпечують захист об'єктiв, населених пунктiв, сiль-

ськогосподарських земель або природних ландшафтiв вiд зсувiв або

обвалiв.

Структурне зчеплення грунту - показник зчеплення грунту, що

визначається рiзницею мiж питомим зчепленням грунту непорушеної

структури та питомим зчепленням грунту, що випробуваний за спосо-

бом повторного зрiзу.

Зсувний тиск - рiзниця мiж зрушуючим та затримуючим зусилля-

ми в об'ємi земних грунтiв, що розмiщенi вище затримуючої споруди

на сформованiй поверхнi ковзання, або в зонi деформованого гори-

зонту.

Пiдземнi улоговини стоку - пониження в покрiвлi водоупорiв,

заповненi грунтом з коефiцiєнтом фiльтрацiї 7 м/добу та бiльше.

- 20 -

ДОДАТОК 2 (довiдковий)

IНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГIЧНI ТИПИ СХИЛIВ ТЕРИТОРIЇ УКРАЇНИ

1 На територiї України за ознаками морфометрiї (висота, кру-

тiсть, конфiгурацiя), геологiчною будовою, складом та властивостями

складових порiд, гiдрогеологiчними i гiдрологiчними умовами, харак-

тером, силою, iнтенсивнiстю зовнiшнiх впливiв видiляються схили:

- узбереж морiв та лиманiв;

- рiчкових долин рiвнинної частини територiї;

- гiрських областей.

2 Районування геологiчного середовища територiї України за