ДБН 360-92 сторінка 17 з 29
8.2 Оцінку умов водопостачання, відведення, очищення і випуску (використання) стічних вод слід виконувати на підставі басейнових схем комплексного використання водних ресурсів і територіальних схем охорони середовища.
Продуктивність функціонуючих систем водопровідно-каналізаційного господарства повинна бути перевірена на відповідність нормативному водоспоживанню і водовідведенню існуючих водокористувачів. За відсутності вільних потужностей головних споруд до відповідної їх реконструкції розміщення нових або збільшення водоспоживання (водовідведення) існуючих водокористувачів не допускається.
8.3 Продуктивність міських систем водопостачання і каналізації повинна встановлюватися за розрахунковими витратами на добу найбільшого водоспоживання (водовідведення) усіх груп водокористувачів і протипожежними витратами.
8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхідно приймати залежно від планувального ступеня інженерного обладнання забудови, природно-кліматичних умов і величини міст за таблицею 8.1.
Таблиця 8.1
| Ступінь благоустрою районів житлової забудови | Середньодобова (за рік) норма господарсько-питного водоспоживання у літрах на жителя у фізико-географічних районах | ||
|---|---|---|---|
| Полісся, західний Лісостеп, Прикарпаття | Лісостеп, Закарпаття | Степ, ПБК | |
| Водопровід, каналізація, централізоване гаряче водопостачання | 280 | 290 | 300 |
| Водопровід, каналізація, місцеві водонагрівники | 200 | 210 | 230 |
| Примітка 1. Показники таблиці наведені для групи малих і середніх міст; для інших груп міст слід приймати коефіцієнти: для великих - 1,05, для значних - 1,1, для найзначніших і міст-курортів - 1,2. Примітка 2. На першу чергу будівництва залежно від реальних умов реконструкції забудови допускається передбачати тимчасове обладнання житлового фонду системи водопостачання і каналізації без ванн при нормі 150 л і водозабір із колонок при нормі 50 л/серед.добу. Примітка 3. Необлічені витрати слід приймати у відсотках від господарсько-питного водоспоживання (об'єму стічних вод) на першу чергу будівництва: у малих і середніх містах - 5%, у великих і значних - 7%; у найзначніших - 10%; на розрахунковий строк: у малих і середніх містах - 10%, у великих і значних - 15%, у найзначніших - 20%. | |||
8.5 Потребу у воді і об'єм стічних вод на виробничі потреби промислових і сільськогосподарських підприємств, а також на протипожежні потреби слід визначати за чинними нормативними документами. Потребу на господарсько-питні потреби і користування душами на промислових підприємствах - за нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків.
8.6 Для зрошування міських зелених насаджень, поливання і миття удосконалених покриттів треба, як правило, передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів з використанням як джерела водопостачання місцевих водотоків, водойм, ґрунтових вод або доочищених міських стічних вод. При цьому проектування поливальних водопроводів слід здійснювати за методикою проектування зрошувальних систем, визначаючи потребу у воді і розрахункові витрати залежно від кліматичних умов, умов вирощування і вимог, що пред'являються до декоративних якостей насаджень, на різних територіях міст, глибини активного (де знаходиться коріння) шару ґрунту, агрогідрологічних властивостей ґрунту та інших місцевих умов.
За неможливості або економічній недоцільності влаштування окремих поливальних водопроводів потребу у воді на поливання-миття міських територій із загальноміських систем слід приймати за таблицею 8.2.
Таблиця 8.2
| Міста | Потреба у воді, л, на людину за добу максимального водоспоживання (числівник) і, куб.м, на людину за поливальний період року 75% забезпеченості за опадами (знаменник) у агрокліматичних зонах | |||
|---|---|---|---|---|
| Полісся, Прикарпаття | Лісостеп | Північний степ | Південний степ, ПБК | |
| Найзначніші | 65/5,5 | 75/6,4 | 95/10,1 | 105/12,4 |
| Значні | 60/5,3 | 70/6,1 | 85/9,9 | 100/11,4 |
| Великі | 55/5,1 | 65/5,8 | 80/9,4 | 90/10,9 |
| Середні | 45/4,7 | 50/5,1 | 60/7,2 | 65/8,4 |
| Малі | 40/4,3 | 45/4,6 | 50/6,4 | 55/7,4 |
| Примітка. До показників, наведених у таблиці, слід приймати коефіцієнти: для курортних міст - 1,2; для малих і середніх міст, розміщених в оточенні лісів, у прибережних зонах великих річок або водойм, - 0,8. | ||||
8.7 Водозабори із поверхневих джерел господарсько-питних водопроводів слід розміщувати вище випусків стічних вод, населених пунктів, а також стоянок суден, лісових бірж, товарно-транспортних баз і складів, у районах, які забезпечують організацію зон санітарної охорони.
Місця випуску стічних вод повинні бути розміщені нижче за течією річки від межі населеного пункту і усіх місць його водокористування з урахуванням можливості зворотної течії при нагінних вітрах і при зміні режиму роботи ГЕС.
У групових системах населених місць наведені вище вимоги відносяться до ядра і місць відпочинку систем розселення.
8.8 Розміщення головних споруд водопроводу і каналізації повинне бути ув'язане з територіальним розвитком міст як у межах, так і за межами розрахункового терміну проектування.
8.9 Площу території для станції очистки води і стічних вод слід приймати за таблицею 8.3. При цьому продуктивність станцій повинна відповідати імовірному розвитку міста за межами розрахункового терміну.
Таблиця 8.3
| Станції очистки води | Станції очистки стічних вод | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Продукти- вність, тис.куб.м/добу | Площа, га | Продукти- вність, тис.куб.м/ добу | Площа, га ------------------------------- очисних споруд | мулистих майданчи- ків | доочищення в бюставках |
| До 0,8 | 1 | До 0,7 | 0,5 | 0,2 | - |
| Більше 0,8 до 12 | 2 | Більше 0,7 до 17 | 4 | 3 | 3 |
| Більше 12 до 32 | 3 | Більше 17 до 40 | 6 | 9 | 6 |
| Більше 32 до 80 | 4 | Більше 40 до 130 | 12 | 25 | 20 |
| Більше 80 до 125 | 6 | Більше 130 до 175 | 14 | 30 | 30 |
| Більше 125 до 250 | 12 | Більше 175 до 280 | 18 | 55 | - |
| Більше 250 до 400 | 18 | ||||
| Більше 400 до 800 | 24 | ||||
| Примітка 1. При більшій продуктивності станцій площу слід приймати за проектами-аналогами. Примітка 2. При застосуванні аеротенків-освітлювачів коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при застосуванні аеротенків колонного типу - у 5 разів. | |||||
8.10 Зони санітарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повинні передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого і третього поясів - за проектами спеціалізованих організацій або аналогами.
8.11 Відстань до межі першого поясу зони санітарної охорони господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше, м:
| а) для водотоків (річки, канали): | |
|---|---|
| 1) вгору за течією, від водозаборів | 200 |
| 2) униз за течією, від водозаборів | 100 |
| 3) у бік берега, що прилягає до водозабору, від урізу води у літньо-осінню межень | 100 |
| б) у бік акваторії: | |
| 1) при ширині водотоку менше 100 м | Уся акваторія і протилежний берег завширшки 50 м |
| 2) при ширині водотоку більше 100 м, | |
| від водозабору | 100 |
| 3) на водозаборах ківшового типу | Уся акваторія і територія навколо нього завширшки 100 м |
| в) для водойм (водосховища, озера): | |
| 1) по акваторії в усіх напрямках від водозабору і по прилеглому до водозабору березі від урізу води при нормально підпертому рівні для водосховищ або літньо-осінній межені для озер | 100 |
| г) для підземних джерел (від поодинокого водозабору або від крайніх водозабірних споруд групового водозабору): | |
| 1) при використанні водоносних горизонтів, які мають суцільну водоупорну покрівлю, що виключає можливість місцевого живлення з поверхневих джерел або інших недостатньозахищених підземних горизонтів | 30 |
| при використанні інших водоносних горизонтів | 50 |
| 3) для підруслових інфільтраційних водозаборів | Як для поверхневих джерел |
| д) при штучному поповненні запасів підземних вод: | |
| 1) для споруд закритого типу | 50 |
| 2) для споруд відкритого типу | 100 |
| е) для водопровідних споруд: | |
| 1) від стін резервуарів чистої води, фільтрів (крім напірних), контактних освітлювачів з відкритою поверхнею води | 30 |
| 2) від решти споруд і стовбурів водонапірних башт | 15 |
Примітка. Межа першого поясу водопровідних споруд повинна збігатися з огорожею майданчика споруд.
Ширина санітарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м:
| а) для водопровідних споруд, розташованих за межами другого поясу зони джерела водопостачання, від межі першого поясу | 100 |
|---|---|
| б) для водогонів (від крайніх водогонів): | |
| 1) в сухих ґрунтах при діаметрі до 1000 мм | 10 |
| 2) те саме, при діаметрі більше 1000 м | 20 |
| 3) у мокрих ґрунтах водогонів | 50 |
Примітка. При прокладанні водоводів по забудованій території ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.
8.12 Санітарно-захисні зони від споруд міських каналізаційних систем до меж житлової забудови, ділянок громадських будинків і підприємств харчової промисловості слід приймати за таблицею 8.4.
Таблиця 8.4
| Споруда | Ширина зони, м, при розрахунковій продуктивності споруд, тис.куб.м/добу | |||
|---|---|---|---|---|
| до 0,2 | більше 0,2 до 5 | більше 5 до 50 | більше 50 до 280 | |
| Споруди механічної та біологічної очистки з мулистими майданчиками і такими мулистими майданчиками, що розміщені окремо | 150 | 200 | 400 | 500 |
| Те саме, з термомеханічною обробкою осадів у закритих приміщеннях | 100 | 150 | 300 | 400 |
| Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - |
| Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - |
| Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 |
| Споруди з циркуляційними каналами | 150 | - | - | - |
| Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 |
| Примітка 1. Зони для споруд продуктивністю більше 280 тис.куб.м/добу, а також при відході від традиційної технології очистки стічних вод або обробки осаду, встановлюються за погодженням з Міністерством охорони здоров'я. Примітка 2. Зони від споруд механічної та біологічної очистки з мулистими майданчиками і від окремо розташованих мулистих майданчиків при продуктивності більше 500 тис.куб.м/добу слід приймати не менше 1 км. Примітка 3. При розташуванні житлової забудови з підвітряного боку стосовно до очисних споруд зазначені у таблиці зони допускається збільшувати не більше як у 2 рази, при сприятливій розі вітрів - зменшувати не більше як на 25%. | ||||
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН 360-92** вид.2002р.
(зі змінами №1 - №10) Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень
ДБН 360-92** Градостроительство