ДСТУ-Н В.2.2-...-20... С.9

Кінець таблиці 4.1

№ п/п

Призначення покажчика

Форма і розміри покажчика

Форма рифлення

Місце розташування

дається із 4-х плит зі стороною плитки, що дорівнює 500 мм × 500 мм

5

Увага, перешкода

Смуга, викладена по контуру перешкоди, завширшки 500 мм

Із квадратним рифленням

На відстані 800 мм від перешкоди

6

Увага,поворот ліворуч(праворуч)

Плита зі стороною квадрату, що дорівнює 500 мм × 500 мм

Із рифленням, розташованим по діагоналі

На місці повороту

4.2.3 наземні пішохідні переходи для інвалідів з вадами зору являють собою штучні нерівності монолітної конструкції.

4.2.4 Облаштування наземних пішохідних переходів для осіб з вадами зору повинно відповідати вимогам ДСТУ 4100 і ДСТУ 2587.

4.2.5 Покриття наземного пішохідного переходу для інвалідів з вадами зору повинно відрізнятися від покриття тротуару і проїзної частини дороги.

4.2.6 Для тактильних дорожніх покажчиків, які встановлюються на тротуарах, рекомендується застосовувати бетонні тротуарні плити розмірами 300 мм × 300 мм або 500 мм × 500 мм, із рифленою лицьовою поверхнею, виготовлені за ГОСТ 17608.

4.2.7 Дорожні покажчики із тротуарних плит, встановлені на тротуарі, повинні виступати над його поверхнею не більше ніж на 10 мм з плавним переходом, скосом.

4.2.8 Як покажчики на території підприємств і закладів обслуговування, житлових районів та мікрорайонів (кварталів) можна застосовувати доріжки з гравійним покриттям.

У місцях перетину двох доріжок рекомендується влаштовувати майданчики, що підвищуються на 30 мм над полотном доріжок. Від майданчиків із чотирьох боків обладнують спуски-пандуси з кутом уклону 3 %.

С.10 ДСТУ-Н В.2.2-...-20...

Для полегшення орієнтування покриття доріжок, що перетинаються, у місці стику можуть відрізнятися одне від одної, наприклад, асфальт – гравій, асфальт – плитка або гравій із відмінними розмірами фракцій – 20, 40, 60 мм.

4.2.9 Перед вхідними дверима будинків і споруд на відстані 500 мм на підступаючих до них доріжках облаштовують площадки із покриттям, що різко відрізняється від покриття основної доріжки (сітка, гравій, ґрати, тротуарні плити тощо).

  1. Вимоги до тактильних підлогових покажчиків

(на підлозі громадських будинків і споруд)

4.3.1 Тактильні підлогові покажчики розміщують у коридорах і на площадках сходових маршів громадських будинків і споруд для позначення інвалідам з вадами зору напрямку руху, а також для попередження їх про можливу небезпеку на шляху руху. Глибина рифлення для тактильних підлогових покажчиків за формою рифлення повинна бути 5 мм (рис. 1-4).

4.3.2 Призначення, розміри, форма рифлення і місце розташування тактильних підлогових покажчиків наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

№ п/п

Призначення покажчика

Розміри

покажчика

Форма рифлення

Місце розташування

1

Увага,крайня сходинка сходового маршу

Смуга по ширині і довжині сходинки

Із конусоподібним рифленням

На відстані 600 мм від крайки крайньої сходинки

2

Направляючі доріжки

Смуга завширшки не менше 500 мм

Із поздовжнім рифленням

Вздовж стіни на відстані не більше від стіни

3

Увага,перешкода

Смуга, викладена по контуру перешкоди завширшки

Із квадратним рифленням

На відстані 600 мм від перешкоди

ДСТУ-Н В.2.2-...-20... С.11

Кінець таблиці 4.2

№ п/п

Призначення покажчика

Розміри

покажчика

Форма рифлення

Місце розташування

4

Увага,поворот ліворуч(праворуч)

Плита зі стороною квадрату, що дорівнює ×

Із рифленням, розташованим по діагоналі

На місці повороту

4.3.3 Тактильні підлогові покажчики можуть бути виготовлені з різних матеріалів, що мають протислизькими властивостями, в тому числі із керамічних плиток відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-117.

4.3.4 Якщо в коридорах громадських будинків і споруд покладені килимові доріжки, то для позначення бічних проходів їх килимову доріжку прокладають під магістральною килимовою доріжкою.

4.3.5 У приміщеннях промислових будівель і споруд як підлогові покажчики можуть бути використані діелектричні гумові килими відповідно до вимог ГОСТ 4997, завширшки не менше . Форма рифлення має відповідати призначенню, вказаному в таблиці 4.2.

Для позначення бічних проходів у коридорах будинків і споруд можна використовувати діелектричні гумові килими, які підкладають під гумовий килим, що позначає магістральну доріжку.

  1. Для позначення виходу з будинку і споруди застосовують різні матеріали завширшки і завдовжки, що дорівнює ширині дверей, викладені на відстані 1500 мм до дверей з квадратним рифленням (рис. 2).

Якщо перед виходом із будинку і споруди покладено магістральну килимову доріжку, для позначення виходу під магістральною доріжкою поперек неї додатково підкладають смугу килимової доріжки завширшки 200 мм.

4.3.7 Для позначення повороту напрямку руху застосовують матеріали із рифленням, розташованим по діагоналі. Для позначення повороту ліворуч використовують ліву діагональ, повороту праворуч – праву діагональ (рис. 4).

С.12 ДСТУ-Н В.2.2-...-20...

5 ВИМОГИ до проектування будинків і споруд

громадського призначення Із урахуванням

потреб осіб з вадами слуху

5.1 При проектуванні будинків і споруд громадського призначення із урахуванням потреб осіб з вадами слуху повинні виконуватися вимогиДБН 360, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.2-18, ДБН В.2.2-20, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.2-26.

5.2 Проектування із урахуванням потреб глухих і тих, що слабо чують, полягає не у створенні особливих умов і зміні параметрів зон і просторів у будинках і спорудах, а у врахуванні їх потреб на ранніх стадіях проектування стосовно акустики приміщень, отримання необхідної інформації і організації сурдопереводу.

Для полегшення орієнтації інвалідів з вадами слуху рекомендується передбачати звукопоглинаючі поверхні, такі як перфорована багатошарова акустична стеля, килимове покриття підлоги тощо.

5.3 Проектування громадських будинків і споруд з урахуванням потреб осіб із вадами слуху полягає в тому, що при розрахунку часу реверберації необхідно враховувати, що при малому часі реверберації мова може бути нерозбірливо сприйнятою зазначеними особами. Якщо час реверберації надто тривалий (наприклад, у зальних приміщеннях), фоновий шум і луна не тільки заважають сприйняттю мови, але й несприятливо позначаються на особах із вадами слуху.

5.4 У громадських будівлях і спорудах, які розраховані на постійне відвідування або перебування в них інвалідів із вадами слуху, рекомендується передбачати додаткові системи звукопідсилення.

5.5 Для полегшення орієнтації інвалідів з вадами слуху рекомендується передбачати звукопоглинальні поверхні, такі як перфорована багатошарова акустична стеля, килимове покриття підлоги тощо.

ДСТУ-Н В.2.2-...-20... С.13

5.6 Серед телефонів-автоматів рекомендується встановлювати чітко позначений апарат із індивідуальним обладнанням для осіб з вадами слуху.

5.7 У зонах інформаційних служб, торговельних кіосків, буфетних і барних стійок тощо освітлення повинно забезпечувати можливість читання по губах. У цих зонах не рекомендується влаштувати скляні екрани, так як вони можуть давати відображення та відблиск, що заважатиме глядачевому сприйняттю.

5.8 Громадські будинки і споруди рекомендується оснащувати послідовною і повною (від входу до окремих приміщень) візуальною інформацією, щоб інваліди із вадами слуху і мовлення мали змогу орієнтуватися без додаткового спілкування, в разі якого виникають труднощі. Кожна кімната і приміщення повинні бути чітко позначені, знаки (покажчики) мають бути крупними і максимально освітленими.

5.9 У будинках і спорудах, де передбачена звукова інформація, необхідно застосовувати дублювання інформації написами на дисплеях і табло.

5.10 Система пожежної сигналізації повинна мати світлову сигналізацію поряд із звуковою.

С.14 ДСТУ-Н В.2.2-...-20...

ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Указ Президента України від 18.12.2007 р. № 1228/2007 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями”.
  2. Альбом технічних рішень обладнання елементами безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлово-комунального призначення. Посібник з проектування. – К.: КиївЗНДІЕП, 2010. – 128 с.
  3. Методичні рекомендації з обладнання будівель громадського призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху. – К.: КиївЗНДІЕП, 2011. – 112 с.