14.33 При укріпленні збірними плитами дамб і укосів, що підтоплюються водою, попередньо необхідно укласти матеріал зворотнього фільтру або вирівнюючого шару.
ДБН В.2.3-4-2000 c.71
Плити слід укладати знизу вгору. В зимовий період підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду.
14.34 При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним покриттям з блоків їх слід укладати на укосі знизу вгору впритул один до одного. У випадках, коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою анкерних паль, укладати блоки слід від верху до низу. Просвіт між сусідніми блоками не повинен перевищувати 15 мм.
14.35 При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку необхідно попередньо укласти металеву сітку та закріпити її анкерами. Набризк слід виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном.
14.36 При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного полотна по всій площі узбіч, досипати грунт до встановленого проектом рівня, спланувати та ущільнити.
Технологія будівництва на узбіччях покриттів з монолітного та збірного цементобетону, асфальтобетону, чорного та білого щебеню, грунтощебеню аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожніх одягів з відповідних матеріалів, що наведені у даних Нормах.
14.37 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в одному рівні із крайкою покриття.
При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка деформаційний шов слід нарізати в свіжоукладеному бетоні металевою рійкою. Дозволяється нарізати шви в затверділому бетоні однодисковими нарізувачами.
14.38 Збірні бетонні (або з іншого матеріалу) водовідвідні лотки та бордюри для поздовжнього або поперечного водовідводу треба встановлювати на основу, передбачену проектною документацією, в послідовності: бордюри, поздовжні лотки, поперечні лотки на укосах насипу. Монтаж цих споруд ведеться знизу вгору. Шви між секціями лотків та бордюрів омонолічуються цементним розчином з обов'язковою промазкою в'язким бітумом. Монолітні ділянки лотків треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними пластифікуючими добавками.
14.39 Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані протягом тиждня після їх виникнення. Не дозволяється засипати місця розмивів грунтом. Необхідно засипати місця розмивів насипів щебеневою сумішшю, піщаногравійною сумішшю, великоуламковим грунтом, грунтощебенем з обов'язковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів (вібраційні котки, закріплений на стрілі екскаватора драглайн, вібраційні котки або вібротрамбуючі машини, що пересуваються по укосу). Усунення місць розмивів здійснюється знизу вгору з пошаровим ущільненням.
Земляні роботи в зимових умовах
14.40 В зимовий період дозволяється виконувати такі види земляних робіт:
- розробка виїмок та резервів в необводнених пісках, гравійно-галькових та скельних грунтах;
- спорудження насипів із зв'язних грунтів з числом пластичності Ір ??12 при вологості ?? = (0,49 - 0,62 ?? l );
- розробка виїмок в тіх же грунтах глибиною понад 3 м;
- спорудження земляного полотна з використанням піщаних грунтів на болотах;
- виторфовування;
ДБН В.2.3-4-2000 c.72
- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік кам'яною відсипкою, бетонними плитами, тощо;
- влаштування глибоких дренажних прорізів.
14.41 Для спорудження насипу в зимовий період використовують без обмежень скельні, крупноуламкові грунти та непилуваті піски. Для спорудження насипів слід використовувати тільки талий грунт. Застосовувати мерзлі грунти для спорудження насипу забороняється.
14.42 Основу під насип потрібно підготувати в теплий період. Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від снігу та льоду.
14.43 Ущільнення грунтів до потрібної щільності слід проводити до їх змерзання.
Спорудження земляного полотна на болотах
14.44 Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за індивідуальним проектом.
Розробка виїмок в скельних грунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових грунтів
14.45 Виїмки в скельних грунтах слід розробляти механізованим або вибуховим способом. Укоси виїмок в скельних грунтах, що утворені вибуховим способом, необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи, а також від козирків, що нависають над укосом.
14.46 Розробка виїмок в тріщинуватих скельних грунтах здійснюється за індивіду -альним проектом.
14.47 Для спорудження насипів дозволяється використовувати без обмежень вели-коуламкові грунти водостійкої структури (коефіцієнт розм'якшення понад 0,75 за ГОСТ 8269).
14.48 Найбільший розмір уламків в грунті для відсипки насипу не повинен перевищувати 2/3 товщини шару, що ущільнюється.
14.49 Великоуламкові породи, що містять більше, як 30% глинистого заповнювача, потрібно ущільнювати при вологості з необхідним коефіцієнтом ущльнення для цього грунту, згідно таблиці 4.1, а при вмісті цього заповнювача менше, як 30% його вологість не повинна перевищувати вологість при якій Кущ ??0.90. Грунти, що ущільнені при волості, меншій за ці значення (тверда консистенція), схильні до деформацій просідання.
14.50 Ущільнювати великоуламкові грунти потрібно трамбуючиими машинами чи котками важкими на пневматичних шинах, вібраційними або комбінованими.
Влаштування земляного полотна на засолених грунтах
14.51 Спорудження земляного полотна на засолених грунтах при високому рівні грунтових вод необхідно виконувати в період, коли вологість грунтів відповідає вимогам іиці 4.5.
14.52 Верхній шар засоленого грунту, що містить надлишок солі та сольові про-ки завтовшки понад 3 см, необхідно видаляти з поверхні резервів та основи насипу щ його спорудженням.
14.53 Для спорудження насипів на засолених грунтах при високому рівні грунтових глибині резервів не більше, як 0,5 м слід використовувати бульдозери та автогрейде-
ДБН В.2.3-4-2000 c.73
ри. Використання грейдер-елеваторів для спорудження насипів на солончаках дозволя-ється при рівні грунтових вод не ближче, ніж 1 м від поверхні землі.
Будівництво насипу з привізного грунту на мокрих солончаках слід вести відси- панням способом "від себе".
Контроль якості робіт
14.54 При вхідному контролі до початку робіт по спорудженню земляного полотна необхідно перевірити відповідність проектних та натурних показників складу (зернові склад, пластичність) та стану (вологість, щільність) грунтів в кар'єрах, резервах, виїмках, природних основах насипів та штучних споруд згідно з ГОСТ 5180, ГОСТ 22733.
Перевіряється склад та обсяг геодезичної основи, що розбивається згідно з СНіП 3.01.03, закріплення грунтових кар'єрів та резервів на місцевості.
При роботі на крутосхилах крутизною понад 1:3, а також на слабких грунтах слід постійно (в період будівництва) перевіряти нівелюванням відсутність осідань та зсувів земляного полотна.
14.55 Операційний контроль якості спорудження земляного полотна передбачає перевірку:
- правильності розміщення осьової лінії поверхні земляного полотна в плані та висотні позначки;
- товщини родючого шару грунту, що зрізається;
- щільності грунту в основі земляного полотна;
- вологості грунту при спорудженні земляного полотна;
- товщини шарів грунту, що відсипається в тіло насипу;
- однорідності грунту в шарах насипу;
- щільності грунту в шарах насипу;
- рівності поверхні земляного полотна;
- поперечного профілю земляного полотна (відстань між віссю та брівкою, поперечний похил, крутизна укосів);
- правильності влаштування водовідвідних та дренажних споруд, прошарків укріплення укосів та узбіч.
Допустимі відхилення геометричних параметрів, що підлягають контролю, та щі- льності грунту наведені у розділі 16 цих Норм.
При операційному контролі якості земляних робіт, що виконуються у зимових умовах, додатково контролюють вміст мерзлих грудок і якість очищення поверхні від снігу та льоду.
При операційному контролі якості спорудження земляного полотна на болотах додатково контролюють: повноту виторфовування, режим відсипки, величину осідання, геометричні розміри вертикальних піщаних дрен та коефіцієнт фільтрації піску в них.
14.56 Перевірку правильності розміщення осі земляного полотна, висотних відміток, параметрів поперечного профілю земляного полотна, узбіч, водовідвідних і дренажних споруд та товщин шарів слід виконувати не рідше, ніж через 200 м (у трьох точках на поперечному перетині) у місцях розміщення знаків робочої розбивки за допо- могою геодезичних інструментів та шаблонів.
Щільність грунту слід контролювати у кожному технологічному шарі вздовж осі земляного полотна та на відстані (1,5-2,0) м від брівки. Контроль щільності грунту слід
ДБН В.2.3-4-2000 c.74
виконувати на кожній змінній захватці роботи ущільнюючих машин, але не рідше 100 м при висоті насипу до 3 м та не рідше 50 м при висоті насипу понад 3 м.
Контроль щільності верхнього шару слід виконувати не рідше, ніж через 50 м.
Додатковий контроль щільності слід виконувати в кожному шарі грунту при засипці пазух труб, над трубами, у конусах та в місцях сполучення з мостами.
Контроль щільності слід проводити на глибині 1/3 товщини ущільнюваного шару, але не менше 8 см.
Відхилення від потрібного значення коефіцієнта ущільнення в бік зменшення допу-саються не більше, як в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше, ніж на 0,04, у решти 90 % випробувань відхилення не повинно перевищувати 0,01.
14.57 Контроль вологості грунту для спорудження земляного полотна слід прово-дити як у місці його розробки (резерв, кар'єр, виїмка), так і в місці відсипки, не рідше одного разу за зміну та обов'язково після атмосферних опадів.
14.58 Щільність та вологість грунту слід визначати згідно з ГОСТ 5180. Для поточ-ного контролю при однорідних грунтах дозволяється використовувати прискорені та польові експрес-методи, але не менше 10 % вимірів повинно бути виконано стандартним методом.
14.59 Рівність поверхні земляного полотна контролюється нівелюванням у трьох точках поперечного профілю: по осі, лівій та правій брівкам. Відстань між точками контролю повинна становити не більше 100 м. Поверхня основи земляного полотна та проміжних шарів насипу в період будівництва не повинна мати місцевих заглиблень (понад 0,05 м), у яких може збиратись вода.
14.60 Однорідність грунту слід контролювати один раз за 5 змін. Для оцінки одно-рідності з різних місць відсипаного шару змінної захватки, але не менше, як на 2000 м2 площі, відбирається не менше 10 проб грунту, у яких визначається число пластичності. Оцінка однорідності здійснюється за ДСТУ Б В.2.1-2, ГОСТ 12536, ГОСТ 5180 і вимогами цих Норм.
15 ВЛАШТУВАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ
15.1 Шари дорожнього одягу слід споруджувати на готовому та прийнятому у вста-новленому порядку земляному полотні.
Покриття та основу з використанням в'яжучих матеріалів слід споруджувати на су-хому та чистому шарі розташованому нижче нього, а при використанні органічних в’яжучих матеріалів, окрім цього, на немерзлому шарі.
15.2 До початку спорудження кожного шару основи та покриття слід виконати роз-бивочні роботи по закріпленню положень крайок та висотних позначок шарів. При використанні машин, що обладнані автоматизованими системами управління робочими органами, закріплення крайок та висотних позначок здійснюється шляхом встановлення копірних струн з одного або з обох боків шару, що влаштовується. Розбивочні роботи та їх контроль виконуються з використанням геодезичних інструментів.
15.3 Влаштування шарів дорожнього одягу у зимовий період дозволяється тільки по земляному полотну, що повністю було збудоване та прийняте в теплий період (при плюсових температурах).
ДБН В.2.3-4-2000 c.75
15.4 Ущільнення матеріалів шарів основ та покриттів здійснюється котками. Кількість проходів котка та товщина шару матеріалу встановлюється за результатами пробного ущільнення.
15.5 При операційному контролі якості робіт з будівництва дорожнього одягу слід контролювати для кожного шару одягу не рідше, ніж через кожні 100 м:
- висотні позначки вздовж осі дороги;
- ширину;
- товщину шару неущільненого матеріалу по осі проїзної частини дороги;
- поперечний похил;
- рівність;
- шорсткість поверхні (для покриттів доріг III категорії і вище).
Перелік параметрів, які потребують контролю, та порядок контролю наведені у відповідних розділах даних Норм та інших діючих норм і правил.
15.6 При розширенні проїзної частини автомобільних доріг у випадках їх реконструкції слід забезпечити щільне та рівне з'єднання нових шарів з існуючим дорожнім одягом.
Додаткові шари основ
15.7 Додаткові шари призначені для забезпечення стабільної роботи дорожньої конструкції під дією кліматичних та грунтово-гідрологічних факторів (морозозахисні дренуючі, ізолюючі, капіляроперериваючі тощо) і розміщуються між основою дорожнього одягу та поверхнею земляного полотна.
15.8 Влаштування додаткових шарів основ з щебеню, гравію, піску та укріплених грунтів слід проводити згідно з вимогами відповідних підрозділів цього розділу.
15.9 При влаштуванні додаткових шарів необхідно контролювати: відповідність якості матеріалів вимогам проекту, щільність матеріалу, товщину шару, відсутність забруднення грунтом виходів дрен на укосах земляного полотна.
15.10 При влаштуванні додаткових шарів з грунтів контроль якості грунту слід про- водити в кар'єрі шляхом відбору не менше 3 проб на кожні 1000 м3 грунту з визначенням вмісту пилу, глини та величини коефіцієнта фільтрації згідно з ГОСТ 25584.
Допускається встановлювати величину коефіцієнта фільтрації шляхом розрахунків залежно від гранулометричного складу піщаного грунту.
15.11 Щільність матеріалів шару необхідно контролювати у трьох точках попреречного профілю (по осі та на відстані 0,5 м від крайки проїзної частини) не рідше, ніж через 100 м.
