виконання обов'язків заступника декана факультету на громадських засадах; участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання обов'язків куратора (наставника) академічної групи; керівництво студентським науковим гуртком, проблемною групою; участь в профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді, у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

Чи може нормуватись виконання викладачем вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації методичної, наукової й організаційної роботи?

Так, може. У такому випадку вищий заклад освіти самостійно розробляє відповідні норми часу на ці види роботи з урахуванням специфіки їх виконання, але за умови погодження цих норм з профспілкою вищого закладу освіти.

В яких випадках зменшується обсяг запланованої роботи викладачу вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Такі випадки можливі, наприклад, на період хвороби викладача або перебування його у відрядженні чи на підвищенні кваліфікації, стажуванні. Встановлене йому на цей період навчальне навантаження виконується іншими викладачами кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення їм обсягу методичної, наукової й організаційної роботи або шляхом залучення в установленому порядку викладачів з погодинною оплатою праці. Після виходу викладача на роботу на період, що залишився до завершення навчального року, йому визначається відповідне навчальне навантаження тa обсяг методичної, наукової й організаційної роботи в межах 36-годинного робочого тижня.

Крім того, викладачу вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації, який є аспірантом-заочником, робочий час планується на дев'ять навчальних місяців.

Вищі заклади освіти першого і другого рівнів акредитації

Як визначається робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації визначається затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до обсягу річного навантаження, а також планами роботи вищого закладу освіти.

Які види робіт входять в робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

В робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації входить виконання ним всіх видів навчальної, методичної й організаційної роботи, які він повинен вести відповідно до встановленого йому річного навантаження і затверджених планів методичної й організаційної роботи.

Які особливості визначення навчального навантаження викладачам вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації на ставку?

Згідно з діючим порядком обчислення заробітної плати визначення навчального навантаження викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації здійснюється на основі таких двох підходів:

— у педагогічних коледжах та училищах і прирівняних до них вищих закладах освіти навчальне навантаження викладача на ставку визначається з розрахунку 18 годин на навчальний тиждень;

— в інших вищих закладах освіти навчальне навантаження викладача на ставку визначається з розрахунку 720 годин на навчальний рік.

Навчальне навантаження в одному і другому випадках розподіляється на навчальний рік за семестрами.

Які види навчальних занять входять в обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації?

В обсяг навчальної роботи викладачів педагогічних коледжів та училищ і прирівняних до них вищих закладах освіти входить (з розрахунку 18 годин на тиждень): читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять та керівництво навчальною і виробничою практикою студентів.

В обсяг навчальної роботи викладачів інших вищих закладів освіти входить (з розрахунку 720 годин на навчальний рік): читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виконанням курсових і дипломних проектів (робіт), навчальною і виробничою практикою студентів, консультації.

Чи передбачені норми часу для здійснення керівництва предметними або цикловими комісіями, класного керівництва, завідування навчальним кабінетом, перевірки письмових робіт з української мови і літератури, математики, іноземної мови, креслення і технічної механіки (конструювання)?

За зазначені види робіт чинним законодавством передбачено додаткову оплату, а тому норми часу для їх виконання не встановлено.

Як визначається обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації?

Обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації визначається так як і викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

Ким встановлюються види навчальних занять, що входять до навчального навантаження викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Види навчальних занять, що входять до обсягу навчального навантаження конкретного викладача встановлюються предметною або цикловою комісією і затверджуються директором вищого закладу освіти.

Який зміст інших обов'язкових видів роботи, що входять в робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Крім навчальної роботи, викладач вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації виконує відповідно до плану роботи закладу освіти методичну й організаційну роботу. Враховуючи те, що для цих закладів ще не прийняті національні нормативні переліки основних видів методичної й організаційної роботи, їм можна рекомендувати такі види робіт:

Методично робота: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи студентів; розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм;

розробка і постановка нових лабораторних робіт; підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін;

складання екзаменаційних білетів, завдань для проведення модульного, тестового і підсумкового контролю; розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу; підготовка концертних програм та персональних художніх виставок тощо.

Організаційна робота: робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах, в методичних радах і комісіях вищого закладу освіти, в методичних радах і комісіях відділення; керівництво студентським гуртком, проблемною групою; участь в профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді, у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

Чим визначається графік робочого часу викладачів вищих закладів освіти всіх рівнів акредитації?

Графік робочого часу викладачів визначається розкладом аудиторних навчальних занять, консультацій, графіком проведення контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, які не передбачені графіком, визначається у порядку, встановленому вищим закладом освіти, з урахуванням особливостей спеціальностей та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу.

Чи дозволяється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів?

Якщо навчальні заняття та контрольні заходи передбачені розкладом, то не дозволяється.

V. ФОРМИ НАВЧАННЯ

За якими формами здійснюється навчання у вищих закладах освіти?

Навчання у вищих закладах освіти здійснюється за такими формами: денна (стаціонарна); вечірня; заочна (дистанційна); екстернат.

Чи допускається поєднання різних форм навчання?

У вищих закладах освіти допускається поєднання різних форм навчання з метою створення умов для повнішої реалізації відповідної програми підготовки, але в межах чинного законодавства та з урахуванням можливостей як особи, яка навчається, так і вищого закладу освіти.

Які характерні особливості кожної із форм навчання?

Основною формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня є денна (стаціонарна) форма навчання. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання вищим закладом освіти здійснюється з відривом від виробництва.

Вечірня і заочна (дистанційна) форми організовуються для тих осіб, які не мають можливості навчатись з відривом від своєї основної професійної діяльності. Для таких осіб чинним законодавством передбачено певні пільги.

Особливою формою навчання є екстернат. Ця форма навчання дає можливість особам, які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, здобути певний рівень освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому закладі освіти заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Навчання в екстернаті регламентується Положенням про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України, затвердженим наказом Міністерства осі ,ти України від 8 грудня 1995 року №340.

VI. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу?

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт).

Які складові навчально-методичного забезпечення є державними, а які вищого закладу освіти?

До державних складових навчально-методичного забезпечення відносяться: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники з грифом Міністерства освіти.

До складових навчально-методичного забезпечення, які розробляються вищим закладом освіти відносяться: робочі навчальні плани та програми; навчальні програми з вибіркових навчальних дисциплін;

навчальні посібники без грифу Міністерства освіти; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт); інші матеріали, які визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий заклад освіти.