Чи допускається повторний захист того ж дипломного проекту (роботи)?
Питання про те, може студент повторно захищати той же дипломний проект (роботу) чи він зобов'язаний підготувати новий вирішує державна комісія.
Повторний захист дипломного проекту (роботи), та повторне складання державних екзаменів дозволяється не раніше, як під час наступної державної атестації.
Чи змінюється перелік державних екзаменів при їх повторному складанні?
Перелік державних екзаменів для осіб, які їх складають повторно, визначається навчальним планом, що діяв у рік закінчення ними вищого закладу освіти.
Якими правами користуються студенти, які не складали державні екзамени або не захищали дипломні проекти (роботи) з поважних причин?
Таким студентам наказом ректора (директора) вищого закладу освіти може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів і захистом дипломних проектів (робіт), але не більше, ніж на один рік.
Які вимоги до протоколу засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії?
Всі засідання державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах та при захисті дипломних проектів (робіт), записуються поставлені студентам питання, особливі міркування і зауваження членів комісії, вказуються здобута кваліфікація та який державний документ (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику.
Протоколи державної комісії зберігаються у вищому закладі освіти.
Які вимоги до звіту голови державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії?
У звіті голови державної комісії відображаються: аналіз рівня підготовки випускників і якість виконання ними дипломних проектів (робіт); відповідність тематики дипломних проектів (робіт) сучасним вимогам; характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах; недоліки в їх підготовці; даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
Звіт голови державної комісії обов'язково обговорюється на засіданні вченої (педагогічної) ради вищого закладу освіти, факультету (відділення).
III. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА
Чим визначається навчальний час студента?
Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Які облікові одиниці навчального часу студента прийняті у вищій освіті України?
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс.
Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допускається. Проте, при проведенні пари без перерви, її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.
Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.
Навчальний семестр — це складова частина навчального часу . студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчальних днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.
Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.
Що входить в час перебування студента на навчальному курсі?
Час (тривалість) перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, екзаменаційних сесій та канікул.
Яка тривалість канікул протягом навчального курсу?
Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.
Чи регламентується нормативне початок навчального року?
Навчальний рік розпочинається, як правило, 1 вересня. В окремих випадках, у разі необхідності, навчальний рік може розпочинатися в інший час.
Що таке розклад навчальних занять?
Розклад навчальних занять — це документ вищого закладу освіти, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється деканатом (відділенням) і затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи.
За яких умов допускається вільне відвідування занять студентами?
Вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів в порядку, встановленому вищим закладом освіти. Дозвіл на вільне відвідування лекцій з конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), як правило, надає декан факультету (завідувач відділення) за згодою завідувача кафедри (голови предметної або циклової комісії).
Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.
Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для всіх студентів.
Чи дозволяється відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів?
Відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів, встановлених розкладом, забороняється, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
IV. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА
Вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації
Яка тривалість робочого часу викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації?
Відповідно до пункту 2 статті 51 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу — скорочений робочий день, тривалість якого менша від нормальної тривалості робочого дня (40 годин на тиждень). Зокрема, для викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації у зв'язку з підвищеною розумово-емоційною діяльністю середньотижнева тривалість робочого часу становить 36 годин. Щоденна тривалість робочого часу викладача при шестиденному робочому тижні згідно з статтею 52 КЗпП становить 6 годин.
Тривалість робочого часу викладача на навчальний рік визначається з урахуванням відпускних, вихідних і святкових днів. Розрахунок тривалості робочого часу на навчальний рік здійснюється таким чином:
навчальний рік налічує 52 тижні, з них 8 тижнів відпускних днів і 2 тижні святкових днів (1996 рік). Тривалість робочих тижнів відповідно визначається як різниця:
52 тижні — 8 тижнів — 2 тижні = 42 тижні.
Виходячи з цього, річна тривалість робочого часу викладача вираховується як добуток кількості робочих тижнів і тижневої тривалості робочого часу викладача:
42 тижні х 36 годин/тижні = 1512 годин.
Треба зауважити, що річна тривалість робочого часу викладача змінюється в залежності від кількості святкових днів, а тому її обрахування проводиться щорічно.
Чи може вищий заклад освіти встановлювати п'ятиденний робочий тиждень?
Таке право вищого закладу освіти регламентується статтею 52 КЗпП. Питання про перехід вищого закладу освіти з шестиденного робочого тижня на п’ятиденний вирішується адміністрацією закладу освіти спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням з місцевими органами влади і регламентується Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.
При п’ятиденному робочому тижні тижнева тривалість робочого часу викладача не змінюється і становить 36 годин.
Чим визначається робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?
Робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації визначається обсягом виконання ним певних обов'язків, зокрема, виконання ним навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи, і регламентується Нормами часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліками основних видів методичної, наукової й організаційної роботи і Рекомендаціями щодо запровадження їх у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 7 червня 1996 року №195.
У якому документі вищого закладу освіти відображається виконання викладачем вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації своїх обов'язків?
Основним документом, в якому відображається навчальна, методична, наукова та організаційна робота викладача вищого закладу освіти протягом навчального року, є його індивідуальний робочий план.
Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний робочий план завідувача кафедри затверджується деканом факультету. Зміни в індивідуальний робочий план протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою викладача. Після завершення навчального року в індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.
Як визначається обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?
Навчальна робота, як складова робочого часу викладача, визначається обсягом навчальних доручень, які покладаються на нього, і виражається в облікових (академічних) годинах. Розрахунок обсягу навчальної роботи викладача здійснюється відповідно до Норм часу, які є обов'язковими. Для різних видів робіт норми часу встановлені у конкретних цифрах або в певних межах чи з максимальним обмеженням. Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хвилин) обліковується як астрономічна година.
Обсяг навчальної роботи викладачів, виражений в облікових одиницях, складає їх навчальне навантаження. Вищий заклад освіти на кожний навчальний рік визначає мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладачів у порядку, передбаченому його Статутом та колективним договором.
Які види навчальних занять входять в обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?
В обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти входить: читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виконанням індивідуальних завдань (реферати, розрахункові, графічні, курсові і дипломні проекти (роботи), навчальною і виробничою практикою студентів, рецензування курсових і дипломних проектів (робіт), консультацій студентів та аспірантів, участь в державній атестації студентів, а також інші види робіт, для яких встановлені конкретні норми часу.
Ким встановлюються види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?
Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження конкретного викладача (в межах мінімального та максимального) відповідно до його посади, встановлюються кафедрою з урахуванням виконання ним методичної, наукової й організаційної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, яку викладає викладач. Враховується також і те, чи навчальна дисципліна лише запроваджується і потребує від викладача значних затрат часу на розробку курсу лекцій і відповідного методичного забезпечення.
Який зміст інших обов'язкових видів роботи, що входять в робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?
Крім навчальної роботи, викладач вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації виконує методичну, наукову й організаційну роботу.
До методичної роботи входить: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи студентів; розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм;
розробка і постановка нових лабораторних робіт; підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін; складання екзаменаційних білетів, завдань для проведення модульного, тестового і підсумкового контролю; розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу; підготовка концертних програм та персональних художніх виставок тощо.
До наукової роботи входить виконання планових наукових досліджень із звітністю в таких формах: науково-технічний звіт згідно з ДЕСТ; дисертація (докторська, кандидатська); монографія, підручник, навчальний посібник, словник, довідник, наукова стаття, заявка на винахід, тези доповіді; рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів, тематичних планів; перевидання монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників;
керівництво науковою роботою студентів тощо.
До організаційної роботи входить: робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах, в експертних комісіях ВАК, в спеціалізованих радах по захисту дисертацій, в методичних радах і комісіях вищого закладу освіти, в науково-технічних радах вищого закладу освіти, в методичних радах і комісіях факультету, в експертних комісіях факультету; організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів і семінарів; робота по виданню наукових збірників;
