8.2.4. При зустрічі літака з газотурбінними двигунами або вертольота, особа, яка зустрічає повинна знаходитися в поле зору командира ПС на відстані не менше 25 м від нього, а при зустрічі літака з поршневими двигунами - на відстані не менше 10 м, подаючи при цьому встановлені команди і сигнали.


8.2.5. Рух авіаційного персоналу, спецтранспорту, самохідних машин і механізмів перед повітряним судном, що рулює, забороняється.


8.2.6. Після установки ПС на місце стоянки, вимикання двигунів і припинення обертання повітряних гвинтів, повітряне судно повинно бути негайно заземлене за допомогою спеціального пристрою, а під колеса основних опор повинні бути встановлені упорні колодки.


Установка упорних колодок під колеса основних опор до вимикання двигунів і повної зупинки повітряних суден категорично забороняється.


Забороняється встановлювати під колеса основних опор упорні колодки, конструкція яких не відповідає передбаченої для ПС даного типу і, які не мають тросів для їх прибирання.


8.2.7. Перед вирулюванням ПС з місця стоянки повинне бути прибрано все аеродромне устаткування, що застосовується при технічному обслуговуванні і заважає вирулюванню.


8.2.8. Перед вирулювання упорні колодки з-під коліс шасі ПС повинні бути прибрані до запуску двигунів, за командою командира повітряного судна. Колеса шасі при прибиранні колодок повинні бути загальмовані.


8.2.9. Починати руління місця стоянки командир ПС може тільки після дозволу служби руху і відповідального за випуск повітряного судна.


8.2.10. Відповідальний за випуск ПС, повинен переконатися в тому, що ніяких перешкод немає і безпека вирулювання забезпечена. При цьому він стає зліва перед ПС так, щоб бути в зоровому зв'язку з командиром ПС і дає дозвіл на вирулювання встановленими сигналами.


8.2.11. Руління повинно виконуватися з усіма запобіжними заходами, щоб уникнути ушкодження ПС і авіаційного персоналу.


8.2.12. Руління ПС, у нічний час або при обмеженій видимості, повинно провадиться при включених аеронавігаційних вогнях і рульових фарах. При необхідності, допускається періодичне використання посадкових фар з урахуванням обмеження тривалості їх роботи на землі, щоб уникнути перегріву. Імпульсні вогні вдень і вночі повинні бути включені від моменту запуску до моменту вимикання двигунів.


8.3. Буксирування повітряного судна


8.3.1. При буксируванні ПС можуть мати місце основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які наведені в п. 8.2.1.


8.3.2. Порядок буксирування ПС з урахуванням його особливостей (швидкість буксирування, число членів бригади і їх розміщення, застосовувані тягачі, буксирувальні пристрої і т.п.) визначається інструкцією з буксирування даного типу повітряного судна.


8.3.3. У кабіні буксируємого ПС повинен знаходитися член льотного екіпажу, допущений до експлуатації даного типу, або особа, призначена наказом керівника АТБ до проведення буксирування.


8.3.4. Розставлення осіб, що супроводжують ПС при буксируванні, повинно суворо відповідати затвердженим схемам буксирування ПС носом або хвостом уперед.


Відповідальний за буксирування розміщається таким чином, щоб бути в поле зору посадової особи, що знаходиться в кабіні ПС і водія тягача.


8.3.5. При підготовці ПС до буксирування, відповідальний за виконання даного виду роботи, повинен перевірити :


- справність засобів зв’язку між членом екіпажу та відповідальним за буксирування;


- від'єднання від ПС і прибирання з зони його руху всіх засобів наземного устаткування, не використовуємих при буксируванні, у тому числі і бортової драбини;


- справність заземлюючих пристроїв повітряного судна;


- закриття дверей, замків кришок усіх люків і відсіків повітряного судна;


- визволення всіх точок кріплення ПС від наземних швартувальних пристроїв;


- установку стояночних штирів у замках шасі і контровок на штирях;


- наявність тиску в гальмовій системі повітряного судна;


- справність буксирувального пристосування, устаткування тягача, використовуємого при буксируванні.


8.3.6. Буксирування ПС із несправною гальмовою системою допускаються тільки як виняток - при необхідності евакуації ПС із злітно-посадкової смуги або рульової доріжки. При цьому буксирування повинно провадитися обов'язково з застосуванням жорстких буксирувальних пристосувань, носом вперед і зі швидкістю не більш 3 км/ч.


8.3.7. З'єднання ПС із тягачем, а також керування розворотом повинні провадитися тільки за допомогою справного буксирувального пристосування, призначеного для ПС даного типу.


Використовувати несправні буксирувальні пристосування, а також пристосування, не призначені для ПС даного типу, забороняється.

8.3.8. Підняття буксирувального пристосування вагою більш 40 кг, що не має гідравлічного підйомника для приєднання його до ПС або тягачу, повинно провадитись не менше чим двома працівниками.


8.3.9. Буксирування ПС у темний час доби і при видимості менш 2 км повинно виконуватись на зниженій швидкості з включеними на ПС габаритними й аеронавігаційними вогнями.


У темний час доби, зчеплення буксирувального гака з гаком тягача, при відсутності подсвітлювача гака тягача, забороняється.


8.3.10. Прибирати упорні колодки з-під коліс шасі дозволяється тільки після зчеплення буксирувального пристосування з гаком тягача і розгальмування коліс повітряного судна. Прибирання упорних колодок здійснює один із членів бригади буксирувальників.


8.3.11. При переміщенні ПС, відповідальний за буксирування повинен керуватися вимогами інструкції з буксирування, схемою руху ПС і спецтранспорту. Швидкість буксирування ПС встановлюється інструкцією з буксирування даного типу повітряного судна. При буксируванні ПС, зрушенні з місця стоянки, рух по аеродрому, повороти, гальмування і припинення ПС і тягача повинні бути плавними.


8.3.12. Напрямок при зрушенні ПС із місця тягачем слід вибирати так, щоб воно складало з подовжньою віссю ПС можливо менший кут. Зрушення ПС із місця розхитуванням тягачем забороняється.


8.3.13. Розвертати передні колеса ПС дозволяється тільки під час руху. При цьому, необхідно стежити за тим, щоб кут повороту переднього колеса шасі ПС і кут відхилення тягача від напрямку руху (подовжньої осі) ПС не перевищували граничного значення, припустимого для ПС даного типу, як під час руху, так і при зрушенні з місця.

8.3.14. При буксируванні ПС тягачем на тросовій (м'якій) зчіпці напрямок зусилля тягача повинно збігатися з подовжньою віссю повітряного судна. Ослаблення якийсь гілки троса не допускається, щоб уникнути влучення троса під колеса. При ослабленні буксирувального троса під час буксирування необхідно відтягати гілки троса за спеціальні відтяжки (тросики з рукоятками).


8.3.15. Користуватися гальмами коліс ПС при буксируванні дозволяється тільки у випадку поломки буксирувального пристрою, при небезпеці зіткнення з перешкодами і після зупинки тягача.


8.3.16. Буксирування ПС повинно здійснюватися відповідно до встановленого порядку подачі команд і сигналів.


8.3.17. При буксируванні вертольота несучий гвинт повинний бути загальмований у такому положенні, щоб жодна з його лопатей не знаходилася над хвостовою балкою і стабілізатором.

8.3.18. При буксируванні повітряного судна забороняється :


- знаходитися у ПС авіаційному персоналу, який не має прямого відношення до буксирування;


- знаходитися на відстані менше 2 м від коліс шасі, при русі повітряного судна;


- сидіти на буксирувальному пристосуванні;


- поправляти під час руху кріплення буксирувального пристосування до ПС або тягачу;


- триматися руками безпосередньо за буксирувальні троси для натягування їх при ослабленні.


8.3.19. Кожна особа, яка приймає участь у буксируванні ПС, яка перша помітила небезпеку, що загрожує учасникам буксирування або ПС, перша зобов'язана подати голосом команду : "Стоп". За цією командою рух ПС і тягача повинне бути негайно припинено.


8.4. Технічне обслуговування планера повітряного судна і системи кондиціонування повітря


8.4.1. При технічному обслуговуванні планера ПС і системи кондиціонування повітря можуть мати місце такі основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори :


- незахищені рухомі елементи ПС (елерони, закрилки, гальмові щитки, iнтерцептори, тримери, обертові гвинти, турбіни, ротори двигунів і агрегатів, вали трансмісій, стулки капотів двигунів і гондол шасі, реверсивні пристрої, троси і тяги, які рухаються, двері, люки, вхідні трапи та ін.), спецтранспорту, вантажопідйомних механізмів і виробничого устаткування;.


- повітряне судно, що завалюється під час виваження його на підйомниках або при помилковому прибиранні шасі;


- повітряне судно, що перекидається під час зливання палива із паливних баків, а також при порушенні правил посадки і висадки пасажирів;


- підвищене ковзання внаслідок обледеніння, зволоження і замаслювання поверхонь ПС, трапів, стрем'янок, приставних сходів і покрить місць стоянок, по яким переміщається авіаційний персонал;


- підвищена температура поверхонь авіадвигунів, обладнання.


8.4.2. При відкритих вхідних дверях і люках їх рухомі елементи, що управляються електромеханічними або гідравлічними приводами, повинні бути зафіксовані механічними пристроями.


8.4.3. Верхні опорні площадки трапів, стрем'янок повинні встановлюватись на висоті порогів вхідних дверей і прорізів ПС з проміжком не більш 0,02 м. Переміщення авіаційного персоналу по східцях використовуємих засобів допускається тільки після надійної фіксації їх коліс, що виключає мимовільний рух.


8.4.4. Устаткування, пристрої та інструменти, що застосовуються для робіт у середині фюзеляжу ПС, не повинні захаращувати маршрути переміщення авіаційного персоналу і бути надійно закріплені, з метою запобігання їх падінню.


8.4.5. При тимчасовому припиненні робіт у середині фюзеляжу всі відкриті люки підлоги, бокових і стельових панелей необхідно закрити або встановити технологічні огородження.


8.4.6. При перевірці на дотик герметичності гарячих повітроводів і їх з`єднань з агрегатами СКП, при працюючій силовій установці ПС, руки працюючого повинні бути захищені бавовняними рукавицями.


8.4.7. Роботи по планеру і СКП ПС повинні виконуватись в спеціальному одязі, який виключає контакт відкритих ділянок тіла з поверхнями, що мають підвищену або знижену температуру.


8.4.8. Роботи у середині паливних кессон-баках виконуються бригадою не менш 3 чол. за наряд-допуском (додаток 3). Посадова особа, яка видає наряд-допуск, встановлює об’єм даних робіт, призначає керівника, визначає місце, тривалість часу робіт, а також заходи щодо забезпечення безпеки.


Безпосередній виконавець робіт у середині кессон-бака, забезпечується необхідним спецодягом, спецвзуттям, рятувальним поясом і шланговим протигазом.


Шланг протигазу разом з фалом рятувального поясу відводиться через люк (лаз) і закріплюється з навітряної сторони і контролюється другим членом бригади, якій підтримує постійний зв’язок з працюючим у середині кессон-бака.


Керівник робіт контролює дії бригади, а у разі необхідності зобов’язаний призупинити виконання робіт і бути готовим подати необхідну допомогу.


8.4.9. При установці ПС на підйомники паливо із паливних баків ПС заздалегідь повинно бути злите, відповідно до технологічних вказівок з виконання робіт на авіаційній техніці.


8.4.10. При перевірці фюзеляжу ПС на герметичність - зону навколо нього необхідно відгородити на відстані 13 м, установити табличку з написом "Обережно! Можливе розлітання частин планера". Перед початком випробування слід перевірити роботу пристрою для аварійного зниження тиску повітря у фюзеляжі. Особи, які не приймають участь у випробуванні, виводяться із небезпечної зони за межі стоянки повітряного судна. Швидкість наростання тиску повітря у фюзеляжі не повинна перевищувати значень, встановлених технологічними вказівками з виконання робіт на авіаційній техніці. Рівень шуму на місці стоянки, в період випробування на герметичність, не повинен перевищувати 50 дБ.


Роботи з перевірки фюзеляжу ПС на герметичність повинні виконуватися за наряд -допуском (додаток 3).


8.4.11. При виконанні робіт з ремонту обшивки і силового набору планера ПС необхідно вжити заходів, що запобігають розлітанню металевої стружки, утворенню гострих крайок, задирок і шорсткостей на поверхні.


8.4.12. При обробці поверхонь лобових стекол кабіни екіпажу гiдрофобiзуючою рідиною необхідно додержуватись спеціальних правил безпеки : розкриття ампул виконувати пінцетом в спеціальних ємкостях, з метою запобігання розлітання осколків скла і попадання рідини на незахищені ділянки тіла і деталі конструкції повітряного судна.


8.4.13. Обробку ПС протиобліднювальними рідинами слід виконувати на спеціальних місцях стоянки відповідно до технологічних вказівок з виконання робіт на авіаційній техніці.


8.4.14. Особа, яка оброблює ПС ПОР, повинна знаходитись в такому положенні, щоб вітер відносив від неї розпалювану рідину.


8.4.15. За необхідності виконання робіт на крилі ПС, обробленого ПОР, слід застосовувати страхувальні пристрої і мати.


8.4.16. Розпилення ПОР повинно провадитись в сукняному спецодязі, гумових рукавицях і непромокальному взутті, очі повинні бути захищені окулярами закритого типу.


При випадковому попаданні рідини на одяг необхідно перед сушінням промити облите місце водою.


8.4.17. Після закінчення робіт із застосуванням ПОР, безпосередній її виконавець повинен прийняти душ, а авіаційний персонал, який приймав участь в підготовці ПС до вильоту, ретельно вимити обличчя і руки теплою водою.


8.4.18 .Ємкості для зберігання ПОР, повинні мати напис : "Отрута", "Смертельно" і бути герметично закриті і опломбовані.


8.5. Технічне обслуговування систем керування


8.5.1. При технічному обслуговуванні систем керування ПС можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :