ДБН В.2.5-13-98. Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд


к

Мс = SUM Мф1 , (Д.7)

і=1

де Мф1 - фактична маса вогнегасної речовини, що міститься в батареях, підключених до одного колектора;

к - кількість станційних колекторів на станції пожежегасіння.

Таблиця Д.З

Густина парів вогнегасних речовин і повітря при температурі 0 град. С. У кг х м-3

Хладони

Двоокис вуглецю

Повітря

13В1

114В2

6,76

11,45

1,96

1,29

Таблиця Д.4

Нормативні об'ємні вогнегасні концентрації. Об'ємні частки

Горючі матеріали

Хладони

Двоокис вуглецю

13В1

114В2

Рідкі і газоподібні горючі матеріали:

Ацетон

0,050

0,030

0,34

Бензин

0.050

0,030

0,36

Этанол

0,050

0,030

0,34

Этилен

0.082

-

0,49

Метан

0,050

0,034

0,37

п-Гептан

0,050

0,030

0,34

Пропан

0,052

-

0,36

Ацетилен



0,66

Бензол



0,37

Водень



0,74

Дизельне паливо



0,34

Гас



0,34

Мастило для гідро приводів



0,34

Мастило гідроване



0,34

Окис вуглецю



0,64

Окис етилену



0,53

Нафта



0,34

Спирт метиловий



0,54

Спирт этиловий



0,44

Етан



0,40

Етилен хлорид



0,34

Етиловый ефір



0,46

Мастило трансформаторне



0,34

Тверді горючі матеріали:

Целюлозовмістимі матеріали*)



0,62

Пил бурих вуглів*)



0,51

Пил кам'яновугільний*



0,51

Бавовна*)



0,58

Папір, папір гофрований*)



0,62

Порошок пластмас*)



0,58

Пил каучуковий*)



0,51

Пил деревний*)



0,51

Полістирол



0,34

Поліуретан



0,34

Примітка 1. Для всіх горючих матеріалів (речовин) нормативні об'ємні вогнегасні концентрації не повинні прийматися менше: для хладону 13В1 - 0,05, хладону 114В2 - 0,03. для двуоокису вуглецю - 0,34 об'ємної частки.

Примітка 2. Для захисту обчислювальних центрів нормативні об'ємні вогнегасні концентрації становлять: для хладону 13В1 - 0,05 об'ємної частки для приміщень машинних залів і 0,07 об'ємної частки для підпілля; для хладону 114В2 - 0,03 об'ємної частки для всіх приміщень.

*) При гасінні необхідно підтримувати вогнегасну концентрацію парів двоокису вуглецю протягом 20 хв.

Послідовність гідравлічного розрахунку

Для кожного напряму установки визначається мінімальна масова витрата вогнегасної речовині G мін, кг х с-1 ,

G мін = М мін / t под (Д.8)

де - tпод - час подачі вогнегасної речовини в захищуване приміщення, с;

М мін - мінімальна маса вогнегасної речовини, кг.

Визначається сумарна площа випускних отворів розпилювачів Ер, м2,

Fр = G мін / M х І мін, (Д.9)

де м - коефіцієнт витрати розпилювача (характеристика розпилювача) для одноструминних розпилювачів - 0,9, для двоструминних - 0,6;

І мін - приведена масова витрата, кг х с-1 х м-2 , відповідна мінімально допустимому тиску перед розпилювачем Рр мін, визначається за таблицею Д.5.

Таблиця Д. 5

Значення приведеної масової витрати вогнегасної речовини У кг х с-1 х м-2

Рр мін, МПа

Хладон114В2

Хладон13В1

С02 високого тиску

С02 низького тиску

1,0

17179

10200

-

9989

2,0

-

-

11500

-

Д.11 Визначається типорозмір розпилювача. Для цього вираховуємо розрахункову площу перерізу випускного отвору розпилювача F, м2,

F = Fr / N , (Д.10)

де N - кількість розпилювачів, встановлених в захищуваному приміщенні.

Округлення F виконується до найближчого меншого значення Fр, відповідного стандартному типорозміру розпилювача.

Уточнюється приведена масова витрата

І = G мін / m х Fp х N, (Д.11)

Д. 12 Попередній вибір діаметрів трубопроводів виконується наступним чином.

Діаметр розподільного трубопроводу D1 , м, обирається з умови

, (Д.12)

де п1 - кількість розпилювачів на розподільному трубопроводі.

Діаметр живильного трубопроводу D2 підбирається для кожної ділянки живильного трубопроводу із змінною витратою, обмеженою двома сусідніми витратними точками (точками приєднання розподільного трубопроводу), з умови:

, (Д. 13)

D 2(n) - діаметр n-го відрізка живильного трубопроводу із змінною витратою, м;

D 2(n-1)- діаметр відрізка живильного трубопроводу із змінною витратою попередньої розрахункової ділянки, м;

D 1(і) - діаметр розподільного трубопроводу, приєднаного з початку розрахункової ділянки живильного трубопроводу, м;

n2 - кількість розподільних трубопроводів, приєднаних до живильного трубопроводу у витратній точці.

Розрахунок виконується для кожного відрізку живильного трубопроводу, починаючи з точки приєднання найбільш віддалених розподільних трубопроводів. При підборі діаметрів живильних трубопроводів допускаються відхилення від значень, одержаних за формулою Д.13, в межах +-10-15 %.

Д. 13 Розведення мереж живильних трубопроводів зі змінною витратою і приєднання до них розподільних трубопроводів повинна бути виконана з врахуванням максимально можливої симетрії подачі вогнегасної речовини.

Діаметр станційного колектора Dз

D3 >= D2 (Д.14)

Для установок пожежегасіння хладонами 114В2, 13В1 допускається приймати:

D1 <= D1м <= D2 <= D3 , (Д.15)

D1m - діаметри трубопроводів, що з'єднують розподільні трубопроводи, м.

При підборі діаметрів станційного колектора повинні виконуватися наступні обмеження:

а) Fсиф >= 0,23F3, (Д.16)

де Fз - площа перерізу станційного колектора установки, м2;

Fсиф - сумарна площа перерізів сифонних трубок балонів з основним об'ємом вогнегасної речовини для направлення з найменшою кількістю балонів;

б) сумарна місткість V, м3, станційного, живильного і розподільного трубопроводів не повинна перевищувати значення

V = k x M / Р (Д.17)

де М - фактична маса основного об'єму вогнегасної речовини, кг;

р - густина рідкої фази вогнегасної речовини, кг х м-3 , (таблиця Д.6);

к - коефіцієнт, який враховує вид вогнегасної речовини, (таблиця Д.6).

Таблиця Д.6

Значення густини рідкої фази вогнегасної речовини і коефіцієнта к для розрахунку об'єму трубопроводів

Вогнегасна речовина

СO2

13В1

114В2

Коэффіцієнт к

1

0,8

0,8

Густина р, кг x м-3

770

1550

2180

Д.14 За попередньо підібраними діаметрами трубопроводів виконується перевірочний гідравлічний розрахунок кожного направлення, приєднаного до одного колектора.

Д. 15 Визначається еквівалентна довжина Lе2 , м, живильного трубопроводу за формулою

Lе2 = L2+ L3+ L4+ L5+ L6, (Д.18)

де L2 - геометрична довжина живильного трубопроводу, м;

Lе3, Lе4, Lе5, Lе6 - еквівалентна довжина трубопроводів відповідно: станційного колектора, з'єднання батарей, розподільного пристрою, поворотів на станційному і живильному трубопроводах,м.

Еквівалентна довжина станційного колектора дорівнює

Lе3 = L3 х D2 / D1,25 3, (Д.19)

де L3 - геометрична довжина станційного колектора, м.

Еквівалентна довжина Lе5,6 розподільного пристрою або поворотів на трубопроводі визначається за формулою э

Lе5,6 = х 76,4 . D1,252, (Д.20)

де х - коефіцієнт, що дорівнює 2,64 для розподільного пристрою або кількості поворотів на трубопроводі.

Еквівалентна довжина батареї визначається за формулою

L е14 = П х 103,6 х D25,25 , (Д.21)

де П - приведена гідравлічна характеристика батареї (таблиця Д. 7).

Таблиця Д.7

Приведені гідравлічні характеристики газових батарей

Кількість балонів у батареї, шт.

Тип батареї

БАГЄ

4-х балонна (БАУ)

2-х балонна (Т-2МА)

Діаметр колектора, мм

п х 10-8

Діаметр колектора, мм

п х 10-8

Діаметр колектора, мм

п х 10-8

2(1+1)

25

10,3

-

-

25

10,3

4(2+2)

25

2,57

32

2,24

-

-

8(4+4)

25

0,58

32

0,14

-

-

12(6+6)

38

0,15

32

0,078

-

-

16(8+8)

-

-

32

0,065

-

-

20(10+10)

-

-

32

0,060

-

-

Еквівалентна довжина складання Lе4 з декількох однакових батарей, з'єднаних паралельно, визначається за формулою

L э4(n) = L э1 / N 2б , (Д.22)

де Nб - кількість батарей

Еквівалентна довжина складання L э4 двох різнотипних батарей (складання, батарей), з'єднаних паралельно, визначаються за формулою:

Lэ4(n) = Lэ4(1) х Lэ4(2) / (√Lэ4(1) + √ Lэ4(2)) (Д.23)

де Lэ4(1), Lэ4(2) - еквівалентна довжина відповідно першої і другої батареї (складання батарей), м.

Д.16 Розраховуються гідравлічні параметри А1 і А2 для "диктуючих" розподільників-розпилювачів, працюючих під найбільшим і найменшим тиском, за формулою

, (Д.24)

де Dj, Lj - відповідно діаметр і довжина j-ї ділянки трубопроводу, м;

nj - кількість розпилювачів, які живляться по j-й ділянці трубопроводу, шт.;

к - кількість ділянок.

Визначається середнє значення геометричного параметру

Аср. = 0,5 x (А1 + А2), (Д.25)

Методом послідовних наближень розв'язується система рівнянь

; (Д.26)

де V - термодинамічний параметр, заданий у вигляді табличної функції Y = f(І) (таблиці Д.ІО-Д.ІЗ);

G - витрати вогнегасної речовини, кг х с-1 .

Розв'язанням системи рівнянь є визначення величини G для відповідного направлення.

Визначається час подавання tпод вогнегасної речовини tпод= M' / G, який не повинен перевищувати нормативного (таблиця Д.2).

В противному разі необхідно:

а) збільшити діаметр живильного трубопроводу;

б) збільшити діаметри станційного колектора, живильного і розподільного трубопроводів;

в) для хладонів - зменшити коефіцієнт загрузки балонів.

Примітка. Для кількості балонів, заново прийнятої, з меншим коефіцієнтом загрузки визначається новий час подачі вогнегасної речовини, який остаточно уточнюється множенням на коефіцієнт з таблиць Д.8, Д.9.

Таблиця Д.8

Значення коригуючого коефіцієнта для хладону 114В2 У кг х л-1

Коефіцієнт загрузки балона

Коефіцієнт загрузки балона

1,5

1,25

1,0

0,75

1,5

1,0

0,94

0,87

0,82

1,25

1,06

1,00

0,94

0,87

1,0

1,15

1,06

1,00

0,94

0,75

1,22

1,15

1,06

1,00

Таблиця Д.9

Значення коригуючого коефіцієнта для хладону 13В1 У кг x л-1

Коефіцієнт загрузки балона

Коефіцієнт загрузки балона

1,2

1,0

0,8

1,2

1,00

0,96

0,92

1,0

1,04

1,00

0,96

0,8

1,09

1,04

1,00