4.4. АЗС слід розміщувати в найзначніших та великих містах уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах вздовж магістральних вулиць і доріг, а також уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон та на їх територіях.
Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та внутрішньооквартальних проїздах забороняється.
Відстань від автомийок, з урахуванням проїздів до них, встановлюється до житлових та громадських будівель, а також до ділянок дитячих майданчиків, шкіл, дитячих установ, лікувальних закладів стаціонарного типу і закладів відпочинку як від станцій технічного обслуговування за додатком 10 ДСП № 173-96.
Включити пункт 5.34 в такій редакції:
Ділянки, на яких передбачається розміщення вітрових електростанцій (ВЕC) повинні бути віддалені від населених пунктів та курортно-рекреаційних зон для організації необхідної санітарно-захисної зони від вітроенергоустановок та іншого обладнання до території житлової забудови населених пунктів, окремо розташованих житлових будинків, ділянок санаторно-курортних і оздоровчих закладів, дачної забудови, садівницьких товариств, місць відпочинку населення та інших прирівняних до них об'єктів.
Розмір санітарно-захисної зони для ВЕС встановлюється з урахуванням комплексу несприятливих факторів (рівнів звуку та звукового тиску в октавних смугах частот, електромагнітного випромінювання, напруженості електричного поля промислової частоти), можливої зони ураження при аварійних ситуаціях, а також несприятливого психофізіологічного впливу на населення, але не менше 400 м для ВЕС загальною потужністю до 20 мВт з вітроенергоустановками потужністю 100 кВт. Розмір санітарно-захисної зони для ВЕС необхідно підтверджувати розрахунками акустичного режиму на межі житлової забудови (зони рекреації) та результатами натурних досліджень рівнів шуму на аналогічних ВЕС при максимальній швидкості вітру для вітрового режиму даної території.
На межі санітарно-захисної зони рівні звуку та звукового тиску в октавних смугах частот повинні відповідати гігієнічним нормативам для нічного часу, а рівні електромагнітного випромінювання та рівні напруженості електричного поля -гранично допустимим рівням для території житлової забудови.
Пункт 8.29 доповнити текстом:
Розмір санітарно-захисної зони полігона по захороненню токсичних промислових відходів до межі населених пунктів, відкритих водоймищ, а також до об'єктів культурно-оздоровчого призначення приймається не менше 3000 м. Цей розмір може бути зменшений тільки при виконанні відповідних розрахунків та обгрунтування згідно з вимогами санітарного законодавства
Додаток №4.
"Санітарна класифікація підприємств, виробників, споруд і розміри санітарно-захисних зон для них" - внести такі зміни:
1. Із розділу "Підприємства бyдiвeльної промисловості", клас І (санітарно-захисна зона 1000 м ) виключити пункт 4 "Підприємства та будівельні організації, на
території яких здійснюється використання і розігрів бітуму" і включити його до ІІІ класу (санітарно-захисна зона 300 м), п. 5.
2. Розділ "Санітарно-технічні споруди та установки комунального призначення" доповнити пунктами:
Клас І. Санітарно-захисна зона 1000 м.
3. Заводи по знешкодженню токсичних промислових відходів потужністю 100 тис. т відходів за рік і більше.
Клас ІІ. Санітарно-захисна зона 500 м.
5. Заводи по знешкодженню токсичних промислових відходів потужністю до 100 тис. т відходів за рік.
Додаток № 4-а.
Підприємства малої потужності різних галузей промисловості, для яких можливе встановлення мінімального розміру СЗЗ в 25м:
Потужність | |
1. Підприємства харчової промисловості: | |
- міні-пекарні | до 3 т на добу |
- кондитерські цехи | до 3 т на добу |
- м'ясопереробні цехи без забою худоби | до 5 т на добу |
- ковбасні цехи | до 2 т на добу |
- рибозасольні та рибокоптильні
| до 0,5 т на добу |
- молокопереробні цехи | до 5 т на добу |
2. Деревообробні підприємства; | |
- ділянки складання столярних виробів
| до 20 деревообробних верстатів |
- ділянки складання меблів | до 300 комплектів виробів на рік |
3. Підприємства будівельної промисловості | |
- цехи по виробництву теплоізоляційних матеріалів | до 3 тис. м2 виробів на рік |
4. Підприємства металообробки | |
- цехи з термічною обробкою металу без ливарень | від 20 до 100 т переробки металу на рік |
Про внесення змін до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ від 19.06.96 № 173
Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 2 липня 2007 року № 362
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2007 р. за № 908/14175
Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" НАКАЗУЮ:
1. Унести зміни до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404, а саме:
1.1. Пункт 5.9 викласти у новій редакції:
"5.9. Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об'єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) для підприємств і виробництв I - III класів небезпеки затверджуються Головним державним санітарним лікарем України на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектних матеріалів на будівництво зазначених об'єктів.
Зміна розмірів санітарно-захисних зон для підприємств та інших виробничих об'єктів IV - V класів небезпеки затверджується головними державними санітарними лікарями Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектних матеріалів на будівництво зазначених об'єктів".
1.2. Пункт 5.33 викласти у новій редакції:
"5.33. Автомобільні газонаповнювальні компресорні станції слід розміщувати в промислових та комунально-складських зонах за межами житлової забудови з дотриманням санітарно-захисної зони відповідно до додатка 4".
1.3. У розділі "Підприємства по видобуванню руд та нерудних копалин" додатка 4 "Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них":
підрозділ Б Клас I. Санітарно-захисна зона 1000 м
пункт 3 викласти у новій редакції:
"3. Підприємства по видобуванню природного газу з комплексом установок очищення газу та станціями дотиску газу, що розміщуються на їх території";
підрозділ Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6. Об'єкти буріння газових параметричних, пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин з використанням дизельних двигунів";
підрозділ Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
доповнити пунктом 7 та 8 такого змісту:
"7. Об'єкти буріння газових параметричних, пошуково-розвідувальних та експлуатаційних свердловин з використанням електроприводів";
"8. Газові свердловини, що вводяться в експлуатацію, з підключенням до газопроводу".
2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А. М.):
2.1. Забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.
2.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових установ для використання в роботі під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України Пономаренка А. М.
Перший заступник Міністра, Головний державний санітарний лікар України | |
Затверджено
наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 19 червня
1996 р. № 173
Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
1. Загальні положення
1.1. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі - Правила) включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення. Дотримання цих Правил повинно забезпечити найбільш сприятливі в гігієнічному відношенні умови життєдіяльності населення.
1.2. Ці Правила є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав. При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров'я України, що використовуються для вказаних цілей.
1.3. Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюється органами, установами та закладами державного санітарного нагляду України відповідно до діючого Положення про державний санітарний нагляд. Особи, винні у порушенні Правил, несуть відповідальність згідно зі статтею 80 Основ Законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ) та статтями 45-49 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ).
2. Вимоги до розміщення і проектування міських та сільських поселень
2.1. Розміщення, проектування та будівництво міських та сільських населених пунктів в цілому, окремих їх частин чи об'єктів здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи та інших документів, що відображують стан навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пунктів відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ), законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя" ( 4004-12 ), "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ), Земельного ( 561-12 ), Лісового ( 3852-12 ), Водного ( 213/95-ВР ) кодексів та інших документів санітарного та природоохоронного законодавства.
2.2. Обов'язковому погодженню з органами, установами та закладами санепідслужби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів: - генеральна схема розміщення та розвитку продуктивних сил України; - генеральна схема розселення населення України; - схеми розвитку та розміщення галузей народного господарства та галузей промисловості; - схеми та проекти районного планування (регіону, області);
- схеми територіально-виробничих комплексів, курортних районів, територіальні комплексні схеми охорони природи;
- генеральні плани міст, сільських поселень; проекти розміщення будівництва; проекти приміських та курортних зон; проекти планування промислових зон та вузлів;
- проекти детального планування і забудови;
- проекти окремих будівель та споруд;
- схеми і проекти інженерного обладнання та благоустрою населених пунктів (водопостачання, каналізування, санітарної очистки та ін.);
2.3. При розгляді проектів планування та забудови міських та сільських поселень гігієнічній експертизі підлягають рішення щодо територіального, соціального, комунально-побутового, промислового розвитку населеного пункту, планувальної структури, функціонального зонування, інженерного забезпечення та інженерної підготовки території, інфраструктури, транспортного забезпечення, організації всіх видів відпочинку, раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища як на першу чергу, так і на розрахунковий та прогнозний строки.
2.4. При виборі земельних ділянок під будівництво, затвердженні норм проектування, проектів планування і забудови населених пунктів, введенні в експлуатацію житлових будинків, будівель культурно-побутового призначення, промислових та інших підприємств і споруд потрібен обов'язковий експертний висновок органів та установ санітарно-епідеміологічної служби за встановленою формою.
2.5. При виборі земельних ділянок під новий населений пункт або його розбудову вимагається оцінка умов, що мають гігієнічне значення:
- аналіз природно-кліматичних умов з комплексною оцінкою сонячної радіації, вологості, температурного та вітрового режиму на всій території, що підлягає забудові; оцінка потенційної здатності природного середовища до самоочищення;
- аналіз відповідності якості навколишнього середовища (атмосферне повітря, водні ресурси, грунт) гігієнічним нормативам;
- забезпечення радіаційної безпеки території для проживання населення на основі результатів дозиметричного та радіометричного досліджень грунту, рослинності, водних ресурсів та ін.;
- виявлення та оцінка природних та штучних біогеохімічних провінцій, що можуть несприятливо впливати на здоров'я населення;
- можливість організації централізованого водопостачання, каналізування, ефективного очищення та знешкодження промислових, господарсько-побутових та спеціальних відходів;
