Ln, H - довжина і висота протилежного будинку, м;

l - відстань розрахункової точки А в приміщенні, яке розглядається, від зовнішньої поверхні зовнішньої стіни, м;

Р- віддаленість протилежного будинку, м;

а, h1 - ширина вікна в плані і висота верхньої грані вікна над підлогою.

Примітка. При розташуванні протилежного будинку торцем значення коефіцієнта R множиться на 1,5.


Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків I, II і III (рис. Л.1.Л.2, Л.З).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує пряме світло від неба в якій-небудь точці приміщення при боковому освітленні, визначається за допомогою графіків I, II і III (рис. Л.1, Л.2, Л.З) та за формулою

(Л.9)

де n1 - кількість променів за графіком I, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.4);

n2- кількість променів за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5).

Рисунок Л.4 - Визначення кількості променів л,, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком I .

Рисунок Л.5 - Визначення кількості променів п2 і п2/, які проходять через світлові прорізи в стіні при боковому освітленні за графіком II.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує світло, відбите від протилежного будинку εбуд при боковому освітленні, визначається за формулою

, (Л.10)

де n1/ - кількість променів за графіком I, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.6);

n2/ - кількість променів за графіком II, які проходять від протилежного будинку через світловий проріз в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5).

Підрахунок кількості променів за графіками I і II проводиться в наступному порядку:

а) графік I накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою А, а нижня лінія графіка - зі слідом робочої поверхні (рис. Л.4);

Рисунок Л.6 - Визначення кількості променів n1 і n1'(від неба і від протилежного будинку), які проходять через світлові прорізи в стіні за графіком I.

б) підраховується кількість променів п, які проходять через світлові прорізи;

в) відмічається номер півкола на графіку I, яке проходить через точку Сі - середину світлового прорізу (рис. Л.4);

г) графік II накладається на план приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком I, проходили через точку С (рис. Л.5);

д) підраховується кількість променів «2 за графіком II, які проходять через світлові прорізи;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (Л.9).

Підрахунок променів, відбитих від протилежного будинку n1/ і n2/ які проходять через світловий проріз, проводиться за графіками I і II аналогічно (рис. Л.6).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості в якій-небудь точці приміщення при верх-ньому освітленні єв визначається за формулою

εв = 0,01(n3n2) , (Л.11)

де n3 - кількість променів за графіком III, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поперечному розрізі приміщення;

n2 - кількість променів за графіком II, які проходять від неба в розрахункову точку через світлові прорізи на поздовжньому розрізі приміщення (у випадку кількох світлових прорізів n3 і n2 визначаються окремо для кожного прорізу, а потім добуток (n3·n2) підсумовується).

Підрахунок кількості променів за графіками III і II проводиться в наступному порядку:

а) графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка О суміщається з розрахунковою точкою Б, а нижня лінія графіка III - зі слідом робочої поверхні;

б) підраховується кількість променів n3, які проходять від неба в розрахункову точку Б через світлові прорізи (рис. Л.7).

в) відмічається номер півкола на графіку III, яке проходить через точку С2 - середину світлового прорізу;

г) графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком III, проходили через точку С2 (рис. Л.8);

д) підраховується кількість променів n2 за графіком II, які проходять від неба через світлові прорізи;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (Л. 11).

Рисунок Л.7 - Визначення кількості променів п3 , які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком III.

Рисунок Л.8 - Визначення кількості променів пг , які проходять через світлові прорізи при верхньому освітленні за графіком II.



1 категорія площ приймається за таблицею 21.

2 Норма поширюється також на освітленість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць категорії Б і В з перехідними й нижчими типами покриттів.

3 Освітленість столів для читання і настільних ігор приймається за нормами освітленості приміщень.

4 Висота відраховується від рівня проїзної частини до нижньої кромки рекламного об'єкта.

5 Максимальна яскравість у найбільш яскравому місці об'єкта визначається як габаритна для ділянки площею (0,2 х 0,2) м2.

6 При розташуванні рекламних об'єктів на висоті менше 2 м відстань від бордюра до найближчої бокової кромки об'єкта повинна бути більше 2 м.

7 Рекомендуються трубчасті малопотужні, фігурні (ІІ-подібні, кільцеві) і компактні люмінесцентні лампи.

8 Лампи ДРЛ з високим червоним відношенням (rк>10 %).

9 Освітленість знижена на ступінь шкали, оскільки обладнання не потребує постійного обслуговування або внаслідок короткочасного перебування людей в приміщенні.

10 Освітленість наведена для ламп розжарювання.

11 Наведений показник осліпленості.

12 Нормовані значення КПО підвищені в приміщеннях, спеціально призначених для роботи і навчання дітей та підлітків.

13 В житлових будинках і квартирах наведені значення освітленості є рекомендованими.

14 Нормовані значення встановлені на основі експертних оцінок.

15 Норма освітленості дана для ламп розжарювання.