4. РОБОТА БУДІВЕЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ КОМІСІЇ
4.1.Будівельно-технічна комісія в процесі розслідування причин аварії:
* виконує огляд будівлі, споруди, на яких сталася аварія; *аналізує проектну та іншу, технічну документацію;
* знайомиться з ліцензіями на право провадження робіт, з сертифікатами якості на застосовані конструкції і матеріали, з документацією про кваліфікацію робітників та інженерно-технічних працівників і про їх професійну підготовку;
* проводить опитування очевидців та посадових осіб будівельної (будівельно-мон тажної, ремонтно-будівельної) організації або діючого підприємства, організації, установи, при цьому дані опитування очевидців аварії та посадових осіб оформлю ються у вигляді протоколів опитування або пояснювальних записок відповідно до форм рекомендованих додатків 4 та 5 цих норм;
* встановлює кількість необхідних фотознімків, ескізів загального виду обваленої будівлі чи споруди, окремих її частин, пошкоджених елементів конструкцій та їх з'єднань, а також основи.
4.2.Будівельно-технічна комісія повинна
встановити:
* стан будівництва або умови експлуатації будівлі, споруди;
* метеоумови перед аварією;
* види, характер та тривалість робіт, що проводилися в будівлі, споруді і поблизу них безпосередньо перед аварією;
* ознаки передаварійного стану будівлі, споруди й засоби щодо запобігання аварії;
* інші обставини, пов'язані, на думку комісії, з можливою причиною аварії;
визначити:
* якість технічних рішень, прийнятих у проекті і робочій документації (в робочому проекті), дотримання вимог нормативних документів і державних стандартів;
* якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів спряження конструкцій, відповідність їх проекту і вимогам нормативних документів, для чого проводять детальне обстеження обвалених конструкцій;
* якість застосованих матеріалів, виробів та конструкцій і відповідність їх проекту і вимогам державних стандартів та технічних умов (міцність, розміри, об'ємна маса, марка тощо);
* порядок і місце відбору проб, кількість зразків матеріалів або елементів конструкцій для необхідних випробувань, а також характер і обсяг останніх;
* обсяг додаткових досліджень, необхідність проведення експертизи з питань, пов'язаних з виявленням обставин та причин аварії;
* величини фактичних навантажень, які діяли на будівельні конструкції до і в момент аварії, температурних та інших дій, а також стан конструкцій або основи до моменту аварії;
* обсяг необхідних перевірочних розрахунків конструкцій будівель та споруд (за прийнятими проектними рішеннями, фактичними навантаженнями, перерізами, матеріалами та їх характеристиками з урахуванням допущених відхилень від проектів, зменшення розмірів зварних з'єднань тощо) з вказівкою організацій чи осіб, яким доручається виконання цих розрахунків;
* допущені при експлуатації відхилення від вимог правил з технічної експлуатації будівель, споруд, підйомно-транспортного та технологічного устаткування;
* наявність технічного паспорту і ведення журналу з експлуатації технологічного устаткування, будівлі, споруди; в разі відсутності зазначених документів визначити допущені при експлуатації порушення, які впливають на стан будівлі, споруди або на їх несучі конструктивні елементи, а також дефекти конструкцій, які виявлені в процесі експлуатації будівлі, споруди;
* фактичні обсяги обвалень (руйнувань) будівлі, споруди, їх частин та конструктивних елементів, на підставі чого встановити розмір матеріального збитку від аварії, обсяг витрат на розбирання і відновлення, а також втрати від зупинки виробництва на діючих підприємствах;
* строки і встановити порядок розбирання завалів, склад обмірів та інших робіт в процесі розбирання для одержання необхідних даних про причини аварії;
* будівельні конструкції або основи будівель, споруд, які не задовольняли за несучою здатністю задані вимоги при зведенні, експлуатації на підставі проведених обстежень та перевірочних розрахунків на фактичні навантаження і умови роботи;
встановити:
* обсяг і характер виконаних до моменту аварії будівельно-монтажних робіт за даними загального журналу та спеціальних журналів робіт, актами на приховані роботи і актами проміжної прийомки відповідальних конструкцій та іншої виробничної документації, а по будівлі, споруді, які експлуатуються, — наявність акту про приймання в експлуатацію;
* причину, яка викликала стан конструкцій чи основ будівель, споруд, що призвели до аварії, а також порушень проекту і робочої документації (робочого проекту), вимог нормативних документів та державних стандартів, у зв'язку з якими виникла причина, яка викликала аварію;
* посадових осіб, безпосередньо відповідальних за недоліки в проектуванні, будів ництві, виготовленні матеріалів, виробів, конструкцій чи експлуатації будівлі (спо руди), на якій сталася аварія (залежно від виявлення причин аварії);
підготувати:
* рекомендації і заходи щодо ліквідації наслідків аварії;
* пропозиції про необхідність проведення додаткових обстежень будівель, споруд з метою визначення можливості та умов їх повного відновлення, а також продовження будівництва чи експлуатації частини будівлі (споруди), що збереглася.
Будівельно-технічна комісія виконує інші роботи, необхідність в проведенні яких виявляться в ході розслідування аварії.
4.3. Про результати розслідування будівельно-технічна комісія складає акт за формою згідно з обов'язковим додатком 6.
Голова і члени будівельно-технічної комісії несуть відповідальність за повноту, ретельність та об'єктивність розслідування причин аварії.
При наявності у члена комісії особистої думки він викладає її письмово і додає до акту.
4.4. Висновки акту розслідування повинні бути повідомлені організаціям і особам, які, на думку будівельно-технічної комісії, несуть відповідальність за виникнення та розвиток аварії. При незгоді з висновками будівельно-технічної комісії згадані організації і особи можуть їх обскаржити, подавши в організації, які призначили комісію, свої письмові заперечення.
4.5. Будівельно-технічна комісія передає в органи, які її призначили, такі документи:
* акт розслідування причин аварії, підписаний усіма членами комісії з доданням особливих думок, якщо такі є;
* протоколи засідань, включаючи ті, де були прийняті рішення про експертизу, залучення спеціалістів, проведення додаткових досліджень, розгляду пояснень посадових осіб тощо;
* схеми креслень, зарисовки і фотознімки об'єкта з необхідними поясненнями;
* результати лабораторних випробувань матеріалів, виробів, елементів конструкцій;
* перевірочні розрахунки конструкцій і основ;
* додаткові інженерно-геологічні дослідження;
* копії довідок місцевих метеостанцій та інші матеріали, одержані у відповідь на запити комісії;
* заключения експертів;
* список осіб (з назвою організацій, де вони працюють, і посад, що займають), які брали участь у розслідуванні причин аварії, але не увійшли до складу будівельно- технічної комісії;
* письмові свідоцтва очевидців, протоколи їх опитувань, пояснення посадових осіб, інші матеріали організацій та осіб, що звернулися до комісії.
Якщо внаслідок аварії є потерпілі, комісія передає в органи, що її призначили, також відповідні матеріали, що передбачені Положенням про розслідування та облік нещасних випадків.
Всі ці документи повинні мати суцільну нумерацію сторінок, бути зброшуровані, включаючи опис документів, підписаний головою будівельно-технічної комісії.
Копії акту розслідування передаються також власнику підприємства, де сталася аварія, або представнику організації, що експлуатує (будує).
4.6. Будівельно-технічні комісії працюють відкрито і їх матеріали не підлягають засекречуванню, за винятком випадків, оговорених діючим законодавством України. В цих випадках режим секретності повинен бути зразу оговорений у розпорядженні про утворення будівельно- технічної комісії з обов'язковим посиланням на відповідний законодавчий акт.
Будівельно-технічна комісія по можливості знайомить з ходом розслідування і результатами своєї роботи телебачення та пресу, а в необхідних випадках вживає заходів щодо інформування населення про можливі небезпеки, що виникли у з'вязку з аварією.
До комплекту матеріалів за п.4.5 повинен бути забезпечений доступ для проведення аналізу, узагальнення накопиченого досвіду та виробки необхідних заходів щодо підвищення надійності та небезпеки будівельних об'єктів.
5. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ, ЗАПРОПОНОВАНИХ БУДІВЕЛЬНО-ТЕХНІЧНИМИ КОМІСІЯМИ
5.1. Розроблені будівельно-технічними комісіями рекомендації та заходи щодо ліквідації наслідків аварії приймаються до реалізації і стають керівництвом до дій місцевої комісії відпо відно до п.3.6 цих норм.
5.2. Відповідно до встановленого характеру пошкодження будівлі, споруди та будівельної конструкції при ліквідації наслідків аварії необхідно приймати технічні рішення і реалізувати їх при наступних етапах робіт:
* вимкнення систем газо-, водо- та електропостачання, ліквідація пожеж, огородження небезпечної зони тощо;
* видалення тимчасових, у тому числі кранових і (по можливості) корисних навантажень з покриттів та перекриттів на небезпечних ділянках, спорожнення ємкостей тощо;
* локалізація зони обвалення шляхом аварійного розкріплений конструкцій, забезпечення просторової стійкості каркасу та його елементів шляхом постановки зв'язків, діафрагм, розпорок та ін.;
* встановлення складу та технологічної послідовності виконання аварійно-відновлювальних робіт, включаючи оцінку необхідності детальних обстежень конструкцій, визначення потреби в ресурсах, вироблення заходів з безпеки проведення робіт;
* розбирання завалів зруйнованих конструкцій та демонтаж пошкоджених конструкцій, стан яких визнано аварійним і підсилення яких неможливе або недоцільне;
* відновлення та підсилення будівельних конструкцій, відновлення елементів технологічного устаткування та інженерних мереж з метою поновлення виробництва (можливо, за тимчасовою технологічною схемою);
* ремонт конструкцій, який може виконуватися в процесі експлуатації будівлі в умовах діючого виробництва. Черговість виконання робіт, принципи їх сумісництва і методи виконання визначаються залежно від конкретних умов виробництва та характеру аварійних пошкоджень.
5.3. При проведенні обстежень необхідно крім задач, розв'язуваних при періодичних технічних обстеженнях будівельних конструкцій, які експлуатуються, повинні бути розв'язані також такі задачі:
* виявлення усіх частин будівлі, споруди, що знаходяться в аварійному стані і загрожують обваленням;
* встановлення меж розбирання і демонтажу зруйнованих та пошкоджених конструкцій, встановлення границь небезпечної зони, куди обмежується доступ людей;
* виявлення конструкцій, підсилення яких необхідно виконати до початку роботи виробництва, і конструкцій, підсилення яких можна сумістити з технологічним процесом.
5.4. Розробка технічної документації з ліквідації наслідків аварії може виконуватися за одну або дві стадії.
За одну стадію документація розроблюється самою місцевою комісією (з залученням експертів-спеціалістів) для нескладних об'єктів і при відносно невеликому обсязі проектних робіт, а також при можливості надання результатів у вигляді ескізів. При цьому документація, як правило, містить:
відомості потрібних матеріалів, устаткування, оснастки, нестандартного устаткування і механізмів;
* календарний графік робіт з урахуванням максимально можливого суміщення операцій, який визначає тривалість зупинки виробничого процесу;
* ескізну схему підсилення з вказівкою конструкцій, які посилюються, замінюються і зберігаються, та їх основних вузлів та елементів;
* ескізи підсилення елементів конструкцій та вузлів;
* короткі вказівки щодо безпечного проведення робіт.
За дві стадії ведеться розробка документації великих об'єктів, а також об'єктів, які характеризуються складністю конструктивних рішень, способів поновлення та методів проведення робіт. При цьому основні технічні рішення розроблюються і оформлюються у вигляді технічних завдань для спеціалізованих організацій.
5.5. При розробці проекту відновлення будівлі, споруди та проекту проведення робіт необхідно враховувати вимоги безпечного проведення робіт і імовірність виникнення аварійної ситуації на кожному етапі проведення аварійно-відновлювальних робіт.
В проекті (насамперед для випадків підсилення конструкцій під навантаженням і для розбирання завалів) повинні передбачатися:
* заходи щодо забезпечення міцності і стійкості конструкцій при проведенні робіт, включаючи вказівки щодо влаштування тимчасових опор та кріплень;
* способи контролю за граничними значеннями навантажень, які залишаються на конструкціях, і монтажних навантажень;
* перелік конкретних вузлів та конструктивних елементів, де повинна додержуватися певна послідовність операцій, що потребують проміжного контролю;
* кваліфікація робочих, які залучаються до виконання найбільш відповідальних видів робіт.
6. РОЗГЛЯД, ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ МАТЕРІАЛІВ ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧИН АВАРІЙ
6.1. Матеріали розслідування причин аварій розглядаються разом з письмовими запереченнями за п.4.4 органом, який призначив комісію, не пізніше як у двотижневий строк.
При згоді зазначеного органу з висновками комісії затверджені акти розслідування причин аварій повинні бути надіслані в п'ятиденний строк в Держкоммістобудування України і Держ-наглядохоронпраці України, а коротка довідка про висновки, до яких прийшла будівельно-тех-нічна комісія,— в усі організації, куди відповідно до вказівок пп.2.2 и 2.3 було надіслано повідомлення про аварію.
У тих випадках, коли при розгляді матеріалів розслідування в органі, який створив буді-вельно-технічну комісію, є суперечений проти висновків комісії, що були визнані переконливими, приймається рішення про повторне розслідування.
