Коли говорять про спецодяг, найчастіше уявляють будівництво чи промисловість. Але кафе, пекарня, кондитерський цех, салон краси або перукарня так само є робочими місцями зі своїми шкідливими факторами: гаряча поверхня, пара, гострі інструменти, хімічні речовини, контакт із харчовими продуктами. Для них законодавство встановлює окремі вимоги, а система HACCP додає ще один шар — гігієнічний. Розберемо, що зобов'язаний забезпечити роботодавець і як відрізнити санітарний одяг від спецодягу.

Спецодяг чи санітарний одяг: у чому різниця

Спецодяг — це засіб індивідуального захисту, який захищає працівника від небезпечних і шкідливих виробничих факторів: опіків, порізів, дії хімічних речовин. Санітарний одяг захищає у зворотному напрямку — продукт від працівника: він запобігає потраплянню волосся, часток шкіри, забруднень з повсякденного одягу в їжу. У закладі харчування ці функції часто поєднує один комплект — фартух, кітель, головний убір, — тому на практиці професійний одяг для кухні добирають одразу за обома групами вимог: він має і захищати кухаря від бризок жиру, і відповідати гігієнічним нормам.

Обов'язки роботодавця за законодавством про охорону праці

Закон України «Про охорону праці» покладає на роботодавця обов'язок безоплатно забезпечувати працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими ЗІЗ на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням. Порядок видачі, обліку, зберігання, прання та заміни регулює Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ (НПАОП 0.00-4.01-08). Ключові моменти для сфери послуг і харчування:

  • ЗІЗ видають безоплатно, у власність працівника вони не переходять і обліковуються роботодавцем.

  • Роботодавець організовує прання, чищення, ремонт і своєчасну заміну; перекладати це на працівника не можна. Прання й чищення проводять у режимі, рекомендованому виробником виробу — для більшості сучасних фартухів і кітелів це машинне прання при температурі до 40 °C, інакше тканина втрачає захисні властивості раніше строку носіння.

  • Строки носіння визначаються галузевими нормами або, за їх відсутності, роботодавцем за результатами оцінки ризиків і фіксуються в колективному договорі чи внутрішньому положенні.

  • Якщо працівник придбав спецодяг за власні кошти через порушення строків видачі, роботодавець зобов'язаний компенсувати витрати.

  • Не допускається робота в забрудненому чи несправному спецодязі — це прямо прописується в інструкціях з охорони праці за професіями.

Що додає HACCP

Для операторів ринку харчових продуктів обов'язковим є впровадження процедур, заснованих на принципах HACCP. Санітарний одяг у цій системі — один із запобіжних заходів: він має бути чистим, змінюватися при переході між зонами (сира сировина — готова продукція), закривати волосся, не мати зовнішніх кишень вище пояса, звідки предмети можуть впасти в продукт. Заклад має описати у своїх процедурах, скільки комплектів видається, як часто вони перуться, де зберігаються і хто це контролює. Аудитори перевіряють не лише наявність форми, а й записи про її обіг.

Вибір тканин і конструкції

Для кухні підходять щільні змішані тканини з бавовною та поліестером, які не сідають, не втрачають колір і зберігають вигляд після регулярного машинного прання при 40 °C. Кітель має бути з довгим рукавом і подвійною планкою на грудях — це захист від пари й бризок. Фартух — із водовідштовхувальної тканини (наприклад, Президент), довжиною нижче коліна: бризки жиру й води з нього стираються, а не всмоктуються, тому один комплект залишається охайним усю зміну. Для мийки посуду й обробки сировини використовують поліуретанові або клейончасті фартухи. Для сфери послуг — перукарень, салонів, майстерень — фартухи для персоналу закладів харчування та сфери послуг добирають за характером забруднень: фарба й хімія — водовідштовхувальна тканина, пил і волосся — гладка щільна тканина, яка не електризується. Приклади готових рішень за професіями можна переглянути на profkit.com.ua — виробник шиє форму окремо під кухарів, офіціантів, пекарів, майстрів краси.

Облік і документи

Мінімальний пакет для перевірки: перелік професій із нормами видачі, особові картки обліку ЗІЗ на кожного працівника з датами видачі й повернення, інструкції з охорони праці за професіями з пунктами про спецодяг, а для харчових об'єктів — розділ у HACCP-плані про санітарний одяг та журнал контролю. Це нескладно, але саме відсутність цих документів найчастіше стає підставою для приписів, навіть коли форма фактично видана.