---

Система клапанів, яка дає можливість ізолювати частину або всю компресорну станцію

Трубопроводи, по яких передаються речовини, відмінні від газу.

Приклад

Повітря, олива, вода чи пара

Система, що містить трубопровід, клапани, глушник, якщо є, і трубу для скидання газу в без­печне місце

Компресор для закачування газу з приводом (приводним двигуном), системою керування та допоміжним устаткованням, яке містить клапани компресора і пов'язані з ним трубопроводи (див. додаток D)

Комплекс, який складається з одного чи більше компресорів з приводними двигунами та допоміжного устатковання.

Експлуатування та технічне обслуговування зазвичай виконують у приміщенні компресорної станції.

Захисні кожухи може бути встановлено в компресорній станції для огородження частини компресорної установки. Тимчасові щити може бути встановлено для шумоізоляції компресора під час технічного обслуговування (див. рисунок 2)

Конструкція, призначена для розміщення компресорної установки, що може являти собою будівлю для компресорної установки, кожух чи поєднання того та іншого (див. рисунок 2)

Конструкція (закрита конструкція), яка оточує привод і/або компресор та частину їхнього до­поміжного устатковання для того, щоб захистити їх від зовнішнього впливу й уникнути можливої небезпеки для персоналу (див. рисунок 2)

Система підготування паливного газу до його подання на пусковий двигун. Вона може охо­плювати фільтрацію газу, очищення газу, нагрівання, регулювання тиску, вимірювання та стискання

Система пуску, зупинення, контролювання, керування та захисту компресорної установки

Нестабільність витрати і/або тиску агрегата

Дії, необхідні для заповнення трубопроводу, устатковання, обладнання та складових частин газом уперше та виконання випробувальних прогонів для перевірки цілісності системи

Дії, необхідні для виведення з експлуатації будь-якого трубопроводу, станції, устатковання чи складових частин, заповнених газом, і для від’єднання їх від системи

Дії, які виконують після демонтування елементів виведеної з експлуатації компресорної станції

Особа, яка керує та контролює роботу компресорної станції. Цією особою може бути компанія, фізична особа—керівник чи власник

Тиск, за якого випробовують систему подавання газу для гарантії безпечної експлуатації

Познаки:

1, 2, 4 — кожух;

З, 5 — будівля;

6. — стіни чи щити;

7. — привод;

8. — компресор.

Рисунок 2 — Приміщення компресорного агрегата

Максимальний тиск, який газова система може витримати протягом короткого часу, обмежений запобіжними пристроями

Тиск, за якого систему можна тимчасово експлуатувати під контролем пристроїв регулювання

Тиск, прийнятий у розрахунках на етапі проектування

Тиск, який виникає у системі за нормальних умов експлуатації

Тиск у трубопроводах та устаткованні після того, як компресорну станцію чи компресорну(і) установку(и) ізольовано без скидання тиску

Температура, прийнята у розрахунках на етапі проектування

Максимальна температура, за якої систему можна експлуатувати безперервно за нормальних умов.

Примітка. Нормальними умовами є: відсутність несправностей у будь-якій складовій частині чи потоці

Сигнал для оператора, який вказує на наближення чи наявність небажаної події

Несподіваний випадок, який може призвести до аварійної ситуації

Ситуація, яка може вплинути на безпечну експлуатацію системи транспортування газу і/або безпеку навколишнього середовища, що потребує термінових дій

Дії в аварійній ситуації, направлені на приведення станції і/або компресорної установки/ком- пресорних установок у безпечний стан, якщо потрібно скидання тиску вручну

Послідовність дій з припинення роботи та ізолювання компресорної станції. Потім може відбуватися випуск газу

Послідовність дій з припинення роботи та ізолювання частини компресорної установки чи компресорної станції

Зона, в якій наявна чи може існувати вибухонебезпечна чи легкозаймиста атмосфера газу в кількості, яка потребує спеціальної обережності

Здатність системи чи елемента у разі відмови автоматично приводити компресорну установку та/або станцію без допоміжного джерела живлення в безпечний стан.

4. БЕЗПЕКА

У цьому стандарті розглянуто аспекти щодо безпеки, які стосуються спеціальних вимог до компре­сорних станцій, встановлюваних цим стандартом. Для тих аспектів, які стосуються встановлюваного устатковання й не охоплені цим стандартом, зроблено посилання на відповідні чинні стандарти.

Заходи щодо безпеки мають ґрунтуватися на передбаченні небажаних ситуацій (детермі­нований підхід) або на вираховуванні вірогідності цих факторів. Ці заходи враховують умови без­пеки й захисту навколишнього середовища, що існують під час будівництва й монтування.

4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

Систему забезпечення якості треба застосовувати до всіх дій з використанням цього стандарту. Необхідно застосовувати стандарти EN ISO 9000-1, EN ISO 9001, EN ISO 9002, EN ISO 9003, EN ISO 9004.

4. ОБМЕЖЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ

Потрібно робити посилання на національні норми й правила.

Має бути проаналізовано методи зі зменшення викидів шкідливих речовин. Для уникнення шкідливих викидів у системах спалювання краще застосовувати первинні сухі методи.

Для зменшення шкідливих викидів необхідно також розглядати енергозберігаючі підходи. Необхідно застосовувати EN ISO 14001.

4. ПРОЕКТУВАННЯ, БУДУВАННЯ ТА ВИПРОБУВАННЯ

   1. Загальні вимоги до проекту

Кожен компонент станції має бути здатним виконувати необхідну функцію та відповідати ви­могам стандартів, згідно з якими він проектувався.

Проект станції має враховувати технічні засоби та процедури разом з екологічними аспектами, а також питаннями безпеки.

Під час проектування й будування компресорної станції має бути враховано заходи безпеки. Необхідно виконувати вимоги, що стосуються конкретного проекту.

Планування будь-якої запропонованої станції має спиратися на системний підхід, що дає можливість ідентифікувати та реєструвати екологічні аспекти, які можуть піддатися негативному впливові. Може знадобитися детальне опрацьовування для з’ясування впливу станції на екологічно чутливі райони відповідно до національного законодавства.

Необхідно оцінити стан ґрунту для того, щоб переконатися, що він придатний для спорудження компресорних станцій.

Географічне розташування компресорної станції має визначатися технологічними вимогами, а також вимогами 7.1.1.

Зовнішні конструкції за межами станції мають бути достатньо віддаленими для того, щоб зве­сти до мінімуму можливості поширення пожежі на станції.

Потрібно передбачати розвиток прилеглих ділянок.

Кожну станцію треба проектувати так, щоб передбачити:

• питання охорони довкілля;

• вимоги фільтрації, вимірювань, закачування, охолоджування, пов’язані з технологічним процесом щодо газу;

• можливість ізолювання станції або частин станції від системи передавання газу застосу­ванням клапанів;

• погодні умови;

• можливі несприятливі впливи у зв’язку з просіданням породи, зсіданням, корозією чи будь- якими іншими вірогідними причинами;

• потреби в технічному обслуговуванні без переривання потоку газу;

• несанкціоновану експлуатацію.

Компонування елементів компресорної станції на будмайданчику треба виконувати індиві­дуально для кожної станції, охоплюючи такі аспекти:

• безпеку;

• доступність для експлуатування й технічного обслуговування;

• конфігурацію трубопроводів;

• випромінювання шуму;

• естетику;

• можливу модернізацію.

Має бути вжито відповідних заходів для того, щоб запобігти проникненню на компресорну станцію сторонніх осіб і доступу їх до устатковання станції.

Щоб полегшити евакуацію персоналу з захищеної огорожею станції в аварійних випадках, в огорожі має бути щонайменше двоє воріт, які швидко відкриваються. Може бути запропоно­вано альтернативні компонування за умови, що вони забезпечують таку саму легкість евакуації з території станції. ,

Головний вхід повинен мати такі розміри й бути виконаний так, щоб забезпечити легкий доступ пожежного устатковання.

Компресорну станцію треба розглядати як зону допуску обмеженого кола осіб, потрапити в яку може лише уповноважений персонал.

Дозвіл для входу на станцію повинен надавати управитель.

Усередині станції певні ділянки теж повинні мати обмежений доступ.

Приклад

Операторна, пристрої високої напруги, приміщення компресорної установки.

Небезпечні зони має бути класифіковано згідно з EN 60079-10.

Усе устатковання треба проектувати, встановлювати й обслуговувати відповідно до класи­фікації небезпечних зон.

Температури поверхонь не повинні перевищувати значення, за якого може виникнути зай­мання, якщо не буде доведено, що ніяке займання не відбувається за більш високої температури поверхні.

Дороги й ділянки в межах компресорної станції має бути побудовано так, щоб забезпечити до­ступ до всієї установки й устатковання для експлуатації, технічного обслуговування та в аварійних ситуаціях. їх треба проектувати для використання передбачуваних транспортних засобів.