1. Горох, який містить домішки гороху другого типу або підтипу більше за норми, подані у табли ці 1, визначають як «суміш типів» або «суміш підтипів» із зазначенням типового складу у відсотках.

  1. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

    1. Залежно від показників якості горох поділяють на три класи. Вимоги до якості кожного класу гороху подано в таблиці 2. Клас гороху визначають за характеристиками та нормами, наведе­ними у таблиці 2.

Таблиця 2 — Вимоги до гороху

Показник

Характеристика і норма для гороху за класами

1-го

2-го

3-го

Тип

І тип, 1-й або 2-й підтипи

І тип, 1-й і 2-й підтипи

1-й і ІІ-й типи, суміш типів і підтипів

Вологість, %, не більше ніж

15,0

15,0

15,0

Зернова домішка, %, не більше ніж

3,0

5,0

15,0

Зокрема:





пророслі зерна

1,0

3,0

5,0

насіння гороху, пошкоджене гороховою зернівкою і (або) листокруткою

1,0

1,0

У межах зернової домішки

Дрібне насіння, %, не більше ніж

2,5

5,0

Не обмежено

Смітна домішка, %, не більше ніж

1,0

4,0

8,0

Зокрема:





зіпсоване насіння гороху

0,4

2,0

2,5

мінеральна домішка

0,3

0,3

1,0

зокрема галька

0,1

0,1

0,5

шкідлива домішка

0,2

0,2

1,0

зокрема:





ріжки

0,1

0,1

0,5

геліотроп опушеноплідний


Не дозволено


триходесма сива


Те саме


Зараженість шкідниками

Не дозволено

Не дозволено, крім зараженості кліщем не вище І ступеня



  1. Горох повинен бути у здоровому стані, не зіпрілий та без теплового пошкодження під час сушіння; мати нормальний запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, пліснявого, сторонніх запахів), та колір, властивий здоровому зерну відповідного типу.

  2. Горох 1-го і 2-го класу використовують для перероблення на крупи, а горох 3-го класу — на кормові потреби.

  3. У разі невідповідності насіння гороху нормам якості хоча б за одним із показників його переводять до нижчого класу.

  4. За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності вологість зерна та вміст зернової, см ітної домішок у горосі допускають вище граничних норм за можливості доведення такого зерна до показників якості, подан их у таблицях 2 і 3.

  5. Горох, який формують для експортування, повинен бути у здоровому стані, мати нор­мальний запах та колір, бути не зараженим шкідниками зерна.

Вимоги до якості гороху за іншими показниками зазначають у контракті між постачальником і покупцем зерна.

  1. Вимоги до якості гороху, що постачають консервній промисловості, подано у таблиці 3.

Таблиця 3

Показник

Норма для гороху

Тип

І тип, 1-й і 2-й підтипи Суміш типів і підтипів не дозволено

Вологість, %, не більше ніж

14,0

Зернова домішка, %, не більше ніж

2,0

зокрема насіння, пошкоджене гороховою зернівкою і (або) листокруткою

0,5

у пошкодженому насінні наявність живих жуків або їх личинок

Не дозволено

Смітна домішка, %, не більше ніж

0,5

Зокрема:


шкідлива домішка

Не дозволено

мінеральна домішка

0,1

зокрема галька, шлак, руда

Не дозволено

Зараженість шкідниками

Те саме



  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у горосі, використовуваному для п родовол ьч их та технічних потреб, а також для експортування, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061 [1]. За радіологічними показ­никами зерно гороху повинно відповідати вимогам ДР-97 [2], а для кормових потреб — допустимі рівні, встановлені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 03.11.98 р. № 16 [3]. Максимально допустимий вміст у горосі шкідливих елементів і мікотоксинів подано у додатку А.

    2. Під час роботи із насінням гороху треба дотримуватися вимог, викладених у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и перера­ботке зерна Министерства хлебопродуктов СССР» [4].

    3. Контролювання за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [5].

    4. Охорону ґрунту від забрудненості побутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [6].

  2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. П равила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.

    2. У кожній партії гороху визначають стан зерна, запах, колір, типовий склад, вологість, зернову і смітну домішки, зараженість шкідниками, крупність.

    3. Горох, в якому домішка інших зернових і насіння зернобобових кул ьтур становить понад 15 % від загальної маси зерна, приймають як суміш гороху з іншими культурами та зазна­чають її склад у відсотках.

    4. Вміст і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у горосі, використовуваного для продовольчих, технічних потреб і для експортування, викону­ють згідно з методичними рекомендаціями «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки» [7], а на кормові потреби — згідно з методичними рекомендаціями «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки» [8].

    5. Кожну партію гороху супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних еле­ментів, мікотоксинів та радіонуклідів.

  3. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3 та ДСТУ 3355.

    2. Визначають типовий склад згідно з ГОСТ 10940.

    3. Визначають запах, колір згідно з ГОСТ 10967.

    4. Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5; ГОСТ 29143 (ИСО 712-85); ГОСТ 29144 (ИСО 711-85); ДСТУ-П-4117.

    5. Визначають смітні, шкідливі і насіннєві домішки згідно з ГОСТ 30483.

    6. Визначають зараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ 28666.1 (ИСО 6639/1-86); ГОСТ 28666.2 (ИСО 6639/2-86); ГОСТ 28666.3 (ИСО 6639/3-86); ГОСТ 28666.4 (ИСО 6639/4-86).

    7. Визначання токсичних елементів

Готують проби до аналізування згідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш’як — згідно з ГОСТ 26930, мідь — згідно з ГОСТ 26931, свинець — згідно з ГОСТ 26932, кадмій — згідно з ГОСТ 26933, цинк — згідно з ГОСТ 26934.

  1. Визначають пестициди у продовольчому горосі згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [9], у кормовому — згідно з ГОСТ 13496.20.

  1. Визначають мікотоксини у продовольчому насінні гороху згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я: афлатоксин В1 — згідно з № 2273-80 [10] або № 4082-86 [11], ДСТУ EN 12955; зеараленон — згідно з № 2964-84 [12]; Т-2 токсин — згідно з № 3184-84 [13]; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з № 3940-85 [14] і № 5177-90 [15]; охратоксин А — згідно з ДСТУ EN ISO 15141-1 або ДСТУ EN ISO 15141-2; у кормовому горосі: зеараленон і Т-2 токсин — згідно з ГОСТ 28001; патулін — згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з № 3940-85 [14] і № 5177-90 [15]; афлатоксин В1, зеараленон і Т-2 токсин — за методами, затверджен и ми Міністерством сільського господарства України — № 15-14/23 [16] і патулін — № 15-14/22 [17], радіонукліди стронцію-90 і цезію-137 — згідно з МУ № 5778 [18] і № 5779 [19].

Примітка. Стандарти ISO на методи контролювання якості використовують у разі, якщо це передбачено контрак­том для експортування гороху.

  1. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

    1. Горох перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.

    2. Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування насіння гороху повинно бути захищене від атмосферних опадів.

    3. Горох розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражен их шкідниками зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов збереження, затверджених в установленому порядку в Україні.

  1. ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальник гарантує відповідність гороху вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання.



ДОДАТОК А
(обов’язковий)

МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ У НАСІННІ ГОРОХУ
ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І МІКОТОКСИНІВ

Показники

Для гороху, використовуваного для

продовольчих і технічних потреб та експортування

кормових потреб

Токсичні елементи, мг/кг:



свинець

0,5

(0,3 для дитячого харчування)

5,0

кадмій

0,1

(0,03 для дитячого харчування)

0,3

миш’як

0,2

0,5

ртуть

0,03

0,1

мідь

10,0

30,0

цинк

50,0

50,0

Мікотоксини, мг/кг:



афлатоксин Ві

0,005

0,025—0,1

зеараленон

1,0

2—3

Т-2 токсин

0,1

0,2

дезоксиніваленол (вомітоксин)

0,5—1,0

1—2

патулін

Не регламентовано

0,5

Радіонукліди, Бк/кг:



стронцій-90

5,0

100

цезій-137

20,0

600

Пестициди:

Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно гороху, залежить від вико­ристовування їх на визначеній території та узгоджується зі службами Міністер­ства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, утвержденные Министерством здравоохранения СССР 01.08.1989 г., № 5061

  2. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Gs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-97), затверджені МОЗ України 19.08.97 р., № 255

  3. Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослин­ного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід про­водити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається вете­ринарне свідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної меди­цини України від 05.11.98 р., № 16

  4. Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хране­нию и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР, утвержденные Министерством хлебопродуктов СССР 18.04.1988 г., № 99

  5. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97 р., № 201

  6. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания населенных мест, утвержден­ные Минздравом СССР 05.08.1988 г.

  7. Методичні рекомендації 4.4-108-2004 «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені Міністерством охорони здоров’я Ук­раїни 02.07.2004 р., № 329

  8. Методичні рекомендації «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки», затверджені Міністерством агропромислового комплексу України 03.10.1997 р.

  9. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пести­цидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферно­му повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені Міністерством Укр аїни від 20.09.2001 № 137

  10. Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содер­жания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах, № 2273-80, утвержден­ные Минздравом СССР 10.12.1980 г.

  11. Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содер­жания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффек­тивной жидкостной хроматографии, № 4082-86, утвержденные Минздравом СССР 20.03.1986 г.

  12. Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содер­жания зеараленона в пищевых продуктах, № 2964-84, утвержденные Минздравом СССР 23.01.1984 г.

  13. Методические указан ия по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых п родуктах, № 3184-84, утвержденные Минздравом СССР 29.12.1984 г.

  14. Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содер­жания дезоксиниваленола (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах, № 3940-85, утвержденные Минздравом СССР 20.10.1985 г.

  15. Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленола (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах, № 5177-90, утвер­жденные Минздравом СССР 01.06.1990 г.

  16. Правила одночасного виявлення афлатоксину В1, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токси­ну та зеараленону в різних кормах, затверджені Міністерством сільського господарства і продо- вол ьства України 09.04.1996 р., № 15-14/23

  17. Правила визначення мікотоксину патуліну в кормах і продуктах харчування, затверджені Міністерством сіл ьського господарства і продовольства Укр аїни 09.04. 1996 р., № 15-14/22

  18. Методические указания № 5778-91 «Определение в пищевых продуктах стронция-90», утвержденные М инздравом СССР 04.01.1991 г.

  19. Методические указания № 5779-91 «Определение в пищевых продуктах цезия-137», утвержденные М инздравом СССР 04.01.1991 г.