Горох, який містить домішки гороху другого типу або підтипу більше за норми, подані у табли ці 1, визначають як «суміш типів» або «суміш підтипів» із зазначенням типового складу у відсотках.
ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
Залежно від показників якості горох поділяють на три класи. Вимоги до якості кожного класу гороху подано в таблиці 2. Клас гороху визначають за характеристиками та нормами, наведеними у таблиці 2.
Таблиця 2 — Вимоги до гороху
Показник |
Характеристика і норма для гороху за класами |
|||||
1-го |
2-го |
3-го |
||||
Тип |
І тип, 1-й або 2-й підтипи |
І тип, 1-й і 2-й підтипи |
1-й і ІІ-й типи, суміш типів і підтипів |
|||
Вологість, %, не більше ніж |
15,0 |
15,0 |
15,0 |
|||
Зернова домішка, %, не більше ніж |
3,0 |
5,0 |
15,0 |
|||
Зокрема: |
|
|
|
|
||
пророслі зерна |
1,0 |
3,0 |
5,0 |
|||
насіння гороху, пошкоджене гороховою зернівкою і (або) листокруткою |
1,0 |
1,0 |
У межах зернової домішки |
|||
Дрібне насіння, %, не більше ніж |
2,5 |
5,0 |
Не обмежено |
|||
Смітна домішка, %, не більше ніж |
1,0 |
4,0 |
8,0 |
|||
Зокрема: |
|
|
|
|
||
зіпсоване насіння гороху |
0,4 |
2,0 |
2,5 |
|||
мінеральна домішка |
0,3 |
0,3 |
1,0 |
|||
зокрема галька |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
|||
шкідлива домішка |
0,2 |
0,2 |
1,0 |
|||
зокрема: |
|
|
|
|
||
ріжки |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
|||
геліотроп опушеноплідний |
|
Не дозволено |
|
|||
триходесма сива |
|
Те саме |
|
|||
Зараженість шкідниками |
Не дозволено |
Не дозволено, крім зараженості кліщем не вище І ступеня |
Горох повинен бути у здоровому стані, не зіпрілий та без теплового пошкодження під час сушіння; мати нормальний запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, пліснявого, сторонніх запахів), та колір, властивий здоровому зерну відповідного типу.
Горох 1-го і 2-го класу використовують для перероблення на крупи, а горох 3-го класу — на кормові потреби.
У разі невідповідності насіння гороху нормам якості хоча б за одним із показників його переводять до нижчого класу.
За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності вологість зерна та вміст зернової, см ітної домішок у горосі допускають вище граничних норм за можливості доведення такого зерна до показників якості, подан их у таблицях 2 і 3.
Горох, який формують для експортування, повинен бути у здоровому стані, мати нормальний запах та колір, бути не зараженим шкідниками зерна.
Вимоги до якості гороху за іншими показниками зазначають у контракті між постачальником і покупцем зерна.
Вимоги до якості гороху, що постачають консервній промисловості, подано у таблиці 3.
Таблиця 3
Показник |
Норма для гороху |
Тип |
І тип, 1-й і 2-й підтипи Суміш типів і підтипів не дозволено |
Вологість, %, не більше ніж |
14,0 |
Зернова домішка, %, не більше ніж |
2,0 |
зокрема насіння, пошкоджене гороховою зернівкою і (або) листокруткою |
0,5 |
у пошкодженому насінні наявність живих жуків або їх личинок |
Не дозволено |
Смітна домішка, %, не більше ніж |
0,5 |
Зокрема: |
|
шкідлива домішка |
Не дозволено |
мінеральна домішка |
0,1 |
зокрема галька, шлак, руда |
Не дозволено |
Зараженість шкідниками |
Те саме |
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у горосі, використовуваному для п родовол ьч их та технічних потреб, а також для експортування, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061 [1]. За радіологічними показниками зерно гороху повинно відповідати вимогам ДР-97 [2], а для кормових потреб — допустимі рівні, встановлені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 03.11.98 р. № 16 [3]. Максимально допустимий вміст у горосі шкідливих елементів і мікотоксинів подано у додатку А.
Під час роботи із насінням гороху треба дотримуватися вимог, викладених у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР» [4].
Контролювання за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [5].
Охорону ґрунту від забрудненості побутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [6].
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
П равила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.
У кожній партії гороху визначають стан зерна, запах, колір, типовий склад, вологість, зернову і смітну домішки, зараженість шкідниками, крупність.
Горох, в якому домішка інших зернових і насіння зернобобових кул ьтур становить понад 15 % від загальної маси зерна, приймають як суміш гороху з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.
Вміст і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у горосі, використовуваного для продовольчих, технічних потреб і для експортування, виконують згідно з методичними рекомендаціями «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки» [7], а на кормові потреби — згідно з методичними рекомендаціями «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки» [8].
Кожну партію гороху супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3 та ДСТУ 3355.
Визначають типовий склад згідно з ГОСТ 10940.
Визначають запах, колір згідно з ГОСТ 10967.
Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5; ГОСТ 29143 (ИСО 712-85); ГОСТ 29144 (ИСО 711-85); ДСТУ-П-4117.
Визначають смітні, шкідливі і насіннєві домішки згідно з ГОСТ 30483.
Визначають зараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ 28666.1 (ИСО 6639/1-86); ГОСТ 28666.2 (ИСО 6639/2-86); ГОСТ 28666.3 (ИСО 6639/3-86); ГОСТ 28666.4 (ИСО 6639/4-86).
Визначання токсичних елементів
Готують проби до аналізування згідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш’як — згідно з ГОСТ 26930, мідь — згідно з ГОСТ 26931, свинець — згідно з ГОСТ 26932, кадмій — згідно з ГОСТ 26933, цинк — згідно з ГОСТ 26934.
Визначають пестициди у продовольчому горосі згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [9], у кормовому — згідно з ГОСТ 13496.20.
Визначають мікотоксини у продовольчому насінні гороху згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я: афлатоксин В1 — згідно з № 2273-80 [10] або № 4082-86 [11], ДСТУ EN 12955; зеараленон — згідно з № 2964-84 [12]; Т-2 токсин — згідно з № 3184-84 [13]; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з № 3940-85 [14] і № 5177-90 [15]; охратоксин А — згідно з ДСТУ EN ISO 15141-1 або ДСТУ EN ISO 15141-2; у кормовому горосі: зеараленон і Т-2 токсин — згідно з ГОСТ 28001; патулін — згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно з № 3940-85 [14] і № 5177-90 [15]; афлатоксин В1, зеараленон і Т-2 токсин — за методами, затверджен и ми Міністерством сільського господарства України — № 15-14/23 [16] і патулін — № 15-14/22 [17], радіонукліди стронцію-90 і цезію-137 — згідно з МУ № 5778 [18] і № 5779 [19].
Примітка. Стандарти ISO на методи контролювання якості використовують у разі, якщо це передбачено контрактом для експортування гороху.
ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
Горох перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування насіння гороху повинно бути захищене від атмосферних опадів.
Горох розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражен их шкідниками зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов збереження, затверджених в установленому порядку в Україні.
ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Підприємство-постачальник гарантує відповідність гороху вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання.
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ У НАСІННІ ГОРОХУ
ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І МІКОТОКСИНІВ
Показники |
Для гороху, використовуваного для |
|
продовольчих і технічних потреб та експортування |
кормових потреб |
|
Токсичні елементи, мг/кг: |
|
|
свинець |
0,5 (0,3 для дитячого харчування) |
5,0 |
кадмій |
0,1 (0,03 для дитячого харчування) |
0,3 |
миш’як |
0,2 |
0,5 |
ртуть |
0,03 |
0,1 |
мідь |
10,0 |
30,0 |
цинк |
50,0 |
50,0 |
Мікотоксини, мг/кг: |
|
|
афлатоксин Ві |
0,005 |
0,025—0,1 |
зеараленон |
1,0 |
2—3 |
Т-2 токсин |
0,1 |
0,2 |
дезоксиніваленол (вомітоксин) |
0,5—1,0 |
1—2 |
патулін |
Не регламентовано |
0,5 |
Радіонукліди, Бк/кг: |
|
|
стронцій-90 |
5,0 |
100 |
цезій-137 |
20,0 |
600 |
Пестициди: |
Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно гороху, залежить від використовування їх на визначеній території та узгоджується зі службами Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України |
ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, утвержденные Министерством здравоохранения СССР 01.08.1989 г., № 5061
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Gs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-97), затверджені МОЗ України 19.08.97 р., № 255
Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 05.11.98 р., № 16
Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР, утвержденные Министерством хлебопродуктов СССР 18.04.1988 г., № 99
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97 р., № 201
СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания населенных мест, утвержденные Минздравом СССР 05.08.1988 г.
Методичні рекомендації 4.4-108-2004 «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 02.07.2004 р., № 329
Методичні рекомендації «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки», затверджені Міністерством агропромислового комплексу України 03.10.1997 р.
ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені Міністерством Укр аїни від 20.09.2001 № 137
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах, № 2273-80, утвержденные Минздравом СССР 10.12.1980 г.
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии, № 4082-86, утвержденные Минздравом СССР 20.03.1986 г.
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах, № 2964-84, утвержденные Минздравом СССР 23.01.1984 г.
Методические указан ия по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых п родуктах, № 3184-84, утвержденные Минздравом СССР 29.12.1984 г.
Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленола (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах, № 3940-85, утвержденные Минздравом СССР 20.10.1985 г.
Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленола (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах, № 5177-90, утвержденные Минздравом СССР 01.06.1990 г.
Правила одночасного виявлення афлатоксину В1, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різних кормах, затверджені Міністерством сільського господарства і продо- вол ьства України 09.04.1996 р., № 15-14/23
Правила визначення мікотоксину патуліну в кормах і продуктах харчування, затверджені Міністерством сіл ьського господарства і продовольства Укр аїни 09.04. 1996 р., № 15-14/22
Методические указания № 5778-91 «Определение в пищевых продуктах стронция-90», утвержденные М инздравом СССР 04.01.1991 г.
Методические указания № 5779-91 «Определение в пищевых продуктах цезия-137», утвержденные М инздравом СССР 04.01.1991 г.