Страница 6: ДСТУ EN 777-4:2013. Багатопальникові газові підвісні опалювальні системи з випромінювальними трубами промислового застосування. Частина 4. Система типу Н. Вимоги щодо безпеки (62559)

Якщо використовують запалювальний пристрій із гарячою поверхнею, його має бути акти­вовано в такий спосіб, що джерело запалювання буде здатне запалювати газ, що надходить, до відкриття газових клапанів.

Клапани основного газу не повинні бути активованими до активації іскри запалювання (або інших засобів запалювання). Якщо основне полум’я не визначено до кінця періоду запалювання основного полум’я, відбуватиметься енергозалежне й енергонезалежне блокування.

Давач полум’я та пристрій перевіряння наявності повітря мають спричиняти закриття всіх автоматичних відсічних клапанів, які є в складі пальникового пристрою. Під час відімкнення вен­тилятор не повинен бути активованим до автоматичного відімкнення відсічних клапанів. Кінцеве продування є вибірковим.

Якщо систему можна контролювати дистанційно за допомогою термостатів або контролю­вання часу, електричне з’єднання цих пристроїв керування не повинно порушувати будь-якого внутрішнього з’єднання в системі.

За встановлення відповідно до інструкцій виробника має бути можливим запалення системи з легкодоступного місця за допомогою електричного або іншого зручного запалювального при­строю, уміщеного до системи.

Запалювальні пальники й запалювальні пристрої за конструкцією та положенням має бути захищено від зменшення або гасіння полум'я, що є наслідком, наприклад, протягів, продуктів зго­рання, перегріву, конденсації, корозії або інших обставин, які є їхнім наслідком.

Запалювальні пальники, запалювальні пристрої та їхнє оснащення має бути сконструйовано так, щоб їх було міцно та правильно з’єднано з кожним складником та пальником, з яким вони мають працювати.

Кожен основний пальник має бути оснащено запалювальним пальником або іншим запалю­вальним пристроєм для прямого запалювання.

Якщо використовують різні запалювальні пальники, під час переходу системи з одного газу на інший, має бути зазначено, що їх може бути легко замінено один одним та вони придатні один до одного. Те саме стосується й інжекторів, якщо має бути замінено тільки їх. Інжектори повинні мати однозначну ідентифікацію і їх треба видаляти тільки за допомогою інструментів.

Запалювальні пальники має бути захищено від блокування внесеними твердими частинками газу.

Зону поперечного перерізу голівок полум’я не потрібно регулювати. >

Пальники має бути розміщено й установлено так, щоб не могло трапитися їхнього відхилення. Має бути унеможливлено монтування пальника без використання відповідного інструменту.

Кожен пальниковий пристрій повинен мати дві точки випробування тиску. Одну має бути роз­міщено перед першим пристроєм контролювання та захисним пристроєм, а другу — за останнім пристроєм контролювання рівня потоку газу в положенні, ретельно вибраному, що могло б надати змогу вимірювання.

Точки випробування тиску газу повинні мати зовнішній діаметр (9°._О5) мм і корисну довжину 10 мм для можливості приєднання труби. Мінімальний діаметр отвору не повинен перевищувати 1 мм.

Також має бути точка випробування тиску для вимірювання всмоктування в кожній відвідній трубі (див. 8.2.2.1 п).

Кожен інжектор і змінний обмежувач повинні мати стійкі засоби розпізнавання. Має бути змога замінення інжекторів й обмежувачів без потреби переміщення трубчастого пристрою з його встанов­леного положення. Інжектори потрібно замінювати тільки за допомогою відповідного інструменту.

6 ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ

Газовий тракт має бути герметичним. Його вважають герметичним, якщо за умов, зазначених в 7.3.1.1, витік повітря не перевищує 100 см³/год незалежно від числа складників, скріплених послідовно або паралельно на пальчиковому пристрої.

Герметичність тракту згорання у верхній частині вентилятора потрібно перевіряти відповідно до вимог 6.7.

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3.1.2, рівень витоку повітря з будь- якої частини тракту згорання, зокрема його POCED (труба для видалення продуктів згорання), яка перебуває в нижній частині вентилятора, не повинен перевищувати 0,10 м³/год на кіловат номінальної підведеної теплоти.

Якщо вимірюють за умов, зазначених у 7.3.2.2, підведена теплота, одержана за нормального тиску має бути в межах ± 5 % від номінальної підведеної теплоти.

Якщо вимірюють за умов, зазначених у 7.3.2.3, підведена теплота, одержана за нормального тиску має бути в межах ± 5 % від підведеної теплоти пускового газу, зазначеної виробником.

Однак цей відхил збільшується до меж ± 10 %, якщо інжектор має діаметр 0,5 мм або менше.

Для пальникових пристроїв із пристроєм визначення рівня, який монтують окремо від при­строю регулювання рівня газу, ефективність пристрою визначення рівня треба перевіряти згідно з умовами, описаними в 7.3.2.4:

1. із пристроєм визначення рівня в положенні, що зазначає максимальний рівень, номінальна підведена теплота має бути в межах ± 5 %;

2. із пристроєм визначення рівня в положенні, що зазначає найменший рівень, підведена те­плота має бути в межах ± 5 % від мінімальної підведеної теплоти, зазначеної виробником.

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3.3.1, значення температур стін і стелі не повинні перевищувати температури навколишнього середовища більше ніж на 50 К.

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3.3.2, максимальна температура складників системи не повинна перевищувати максимальної температури, зазначеної виробни­ком для окремих складників.

Якщо систему випробовують за умов, зазначених у 7.3.3.3.1, зовнішня температура будь-якої частини POCED (труби для видалення продуктів згорання), яка під час встановлення відповідно до інструкцій виробника може бути менше ніж 25 мм від займистих частин структури будівлі, не повинна перевищувати температури навколишнього середовища більше ніж на 50 К.

Якщо, відповідно до інструкцій виробника щодо встановлення, POCED (труба для видалення продуктів згорання) має бути розміщено в іншій трубі, перехідній втулці або ізоляційному матеріалі, коли вона проходить через займисту стіну або стелю, зовнішні температури цієї труби, перехідної втулки або ізоляції не повинні перевищувати температури навколишнього середовища більше ніж на 50 К згідно з умовами 7.3.3.3.2.

В умовах випробування, описаних у 7.3.4.1.1, має бути гарантовано правильне та плавне за­палювання та перехресне загорання.

Якщо витрату газу для будь-якого запалювального пальника в умовах випробувань, описаних у 7.3.4.1.2, мінімізовано, щоб утримувати відкритим подавання газу до основного пальника, пра­вильне та плавне запалювання основного пальника має бути гарантовано без надмірного шуму.

Якщо газовий трубопровід сконструйовано так, що подавання газу до запалювального паль­ника виконується від газових клапанів основного пальника, треба перевірити, щоб запалювання запалювального пальника в умовах випробувань, описаних у 7.3.4.1.3, не створило небезпечної ситуації.

В умовах випробувань, описаних у 7.3.4.1.4, запалювання будь-якого запалювального пальни­ка чи основного пальника в разі прямого запалювання буде безпечним та без зайвого шуму, якщо запалювання затримується на 50 % довше, ніж час безпеки, зазначений виробником.

В умовах випробувань, описаних у 7.3.4.2, полум’я має бути стабільним. Допустимо невелику тенденцію до збільшення в момент запалювання, але полум'я має бути стабільним за нормального експлуатування.

Під час випробовування відповідно до умов, зазначених у 7.3.5, норма має відрізнятися в межах не більше ніж на 7,5 % та мінус 10 % для газів першого сімейства і не більше ніж на ± 5 % для газів другого та третього сімейств, на відміну від початкового рівня, досягнутого за таких умов.

1. під час подавання газу порівняння в умовах, описаних у 7.3.6.2, випробування 1, концентра­ція CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,1 %;

2. під час подавання газу порівняння в умовах, описаних у 7.3.6.2, випробування 2, концентра­ція CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,2 %;

3. під час подавання газу неповного згорання в умовах, описаних в 7.3.6.2:

1. для випробування 1: концентрація CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,1 %;

2. для випробування 2: концентрація СО в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,2 %; »

3. для випробування 3 а) та Ь): концентрація CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,15 % та 0,2 % відповідно.

Також під час подавання граничного сажоутворювального газу в тих самих умовах і під час роботи системи впродовж трьох циклів по ЗО хв увімкнення та ЗО хв вимкнення, не повинно бути значного відкладання сажі всередині випромінювальної труби й вентилятора.

4. для випробування 3 с): концентрація CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,2 %. »

Також під час подавання граничного сажоутворювального газу в тих самих умовах і під час роботи системи впродовж трьох циклів по ЗО хв увімкнення та ЗО хв вимкнення, не повинно бути значного відкладання сажі всередині випромінювальної труби й вентилятора.

4. під час подавання газу порівняння за нормального тиску й змін живильної напруги в умовах, описаних у 7.3.6.2:

1. для випробування 4: концентрація CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,2 %.

У цих умовах має бути підтверджено, що система загоряється та продовжує працювати.

5. під час подавання газу порівняння за нормального тиску й напруги вентилятора, зменшеної згідно з умовами, описаними в 7.3.6.2:

1. для випробування 5: концентрація CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,2 %.

Під час подавання газу порівняння в умовах, описаних у 7.3.6.3, концентрація CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,2 %.

Також згідно з умовами, описаними в 7.3.6.3 а) та 7.3.6.3 Ь), у точці відімкнення, збільшення тиску на виході пристрою не повинно бути менше ніж 0,75 мбар для систем зі стінним терміналом та 0,5 мбар — для систем із вертикальним димоходом.

Для систем, що мають автоматичний вакуумний регулятор, під час подавання газу порівняння в умовах, описаних у 7.3.6.4, концентрація CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання не повинна перевищувати 0,2 %.

Після того як система пройшла випробування в умовах, описаних у 7.3.7, треба дотримувати такі вимоги:

1. вимоги, зазначені в 6.6.1 а);

2. якщо вимоги в 6.7 а) перевіряють, не має бути значного викиду сажі чи будь-якого значного викривлення або порушення полум'я;

3. не має бути жодних ознак витоку продуктів згорання з камери згорання, у з’єднаннях ди­моходу тощо;

4. не має бути поломки або викривлення в будь-якій частині системи, здатного вплинути на безпеку;

5. не має бути значного викривлення на зовнішній поверхні випромінювальної труби, напри­клад розшарування або надмірного окислення;

6. не має бути ознак будь-якої корозії, що може несприятливо вплинути на роботу системи;

д) після перевіряння не має бути жодних ознак корозії на вихідному відводі та в будь-якій POCED (трубі для видалення продуктів згорання).

6.8 Вимірювання оксидів азоту NO_X

Виробник має зазначити клас NO_X, який застосовують до систем згідно з таблицею 2.

Під час вимірювання відповідно до методу випробування, зазначеного в 7.4.1, концентрація(-ї) NO_X у сухих, без домішок повітря, продуктах згорання має бути такою, щоб зважене значення NO_X, визначене відповідно до 7.4.2, не перевищувало максимальної концентрації NO_X класу NO_X, за­значеної виробником.