Для систем, у яких повітря в камеру згорання подають та/або в яких продукти згорання вида­ляють механічними засобами, визначено два типи:

  1. Типу В52: система типу В5 із вентилятором нижнього підведення повітря в камеру згорання/ теплообміннйка (його передбачено цим стандартом);

  2. Типу В53: система типу В5 із вентилятором верхнього підведення повітря в камеру згорання/ теплообмінника (його передбачено цим стандартом).

  1. КОНСТРУКЦІЙНІ ВИМОГИ

    1. Загальні положення

      1. Конверсія різних газів

Тільки допустимі операції під час перетворення газу однієї групи або сімейства на газ іншої групи або ряду та/або пристосування до різних тисків поширення газу наведено нижче для кожної категорії.

Рекомендовано виконувати ці операції без відімкнення системи.

  1. Категорія І

  1. Категорії І, Ігь. І2Е. І2Е+: без модифікації системи;

  2. Категорія І30/Р: без модифікації системи;

  3. Категорія І3+: заміна інжекторів або каліброваних отворів, але тільки для перетворення з однієї пари тиску на іншу пару тисків (наприклад, 28—30/37 мбар на 50/67 мбар).

  4. Категорія ІЗР: без модифікації системи, пов’язаної із заміненням газу. Для змінення тиску, замінення інжекторів і регулювання рівня газу.

  1. Категорія II

Категорії систем, призначені для використання газів першого та другого сімейств.

Регулювання рівня газу із (за потреби) заміненням інжектора, обмежувача чи регулятора.

Регулювання рівня газу запалювального пальника з використанням пристрою регулювання або заміненням інжектора чи обмежувача та, за потреби, замінення всього запалювального паль­ника чи будь-яких його частин.

Розміщення регулятора поза зоною обслуговування згідно з вимогами 5.2.7.

Розміщення пристрою(-їв) регулювання рівня газу поза зоною обслуговування згідно з вимо­гами 5.2.1 та 5.2.2, за потреби.

Регулювання або замінення складників застосовують тільки в разі перетворення газу першого сімейства на газ другого сімейства чи навпаки.

  1. Категорії систем, призначені для використання газів другого та третього сімейств Регулювання рівня газу із (за потреби) заміненням інжектора, обмежувача чи регулятора. Регулювання рівня газу запалювального пальника з використанням пристрою регулювання або заміненням інжектора чи обмежувача і, за потреби, замінення всього запалювального пальника чи будь-яких його частин.

Розміщення регулятора поза зоною обслуговування згідно з умовами 5.2.7.

Розміщення пристрою(-їв) регулювання рівня газу поза зоною обслуговування згідно з вимо­гами 5.2.1 та 5.2.2, за потреби.

Регулювання або замінення складників застосовують у разі, якщо:

  1. виконуюється перехід із газу другого сімейства на газ третього сімейства чи навпаки;

  2. виконується перехід з однієї пари тисків бутан/пропан на іншу пару тисків (наприклад, 28—30/37 мбар на 50/67 мбар).

  1. Категорія III

Системи категорії III, які використовують у певних країнах, зазначено у В.3.2.3.

  1. Матеріали та метод побудови

Якість і товщина матеріалів, які використовують під час побудови системи, зокрема її POCED (труба для видалення продуктів згорання), мають бути:

  1. такими, щоб їхня побудова та робочі характеристики не змінювалися та не впливали на безпечне функціювання системи за нормальних умов використання й технічного обслуговування користувачем;

  2. такими, щоб гарантувати достатню експлуатаційну довговічність.

Зокрема, якщо систему встановлено згідно з інструкціями виробника, усі складники будуть витримувати механічні, хімічні й теплові умови, яких необхідно дотримувати, коли цю систему ви­користовують так, як може бути передбачено.

Не дозволено використовувати мідь для частин, через які проходить газ, якщо температура перевищуватиме 100 °С.

Не дозволено використовувати азбест або матеріали, що містять азбест.

Припій, який має точку плавлення нижче ніж 450 °С після застосування, не дозволено вико­ристовувати для частин, через які проходить газ.

  1. Доступність для технічного обслуговування та використання

Складники й засоби контролювання треба розміщувати так, щоб будь-яке регулювання, технічне обслуговування або замінення були легкими без видалення випромінювальної труби з установленого положення. За потреби буде задіяно вхідні люки або змінні панелі.

Частини, передбачені для замінення під час технічного обслуговування або очищення, мають бути легкодоступними, щоб їх було легко зібрати правильно та складно зібрати неправильно. Ці частини мають бути такими, щоб їх було складно зібрати неправильно, якщо це неправильне зби­рання створить небезпечні умови або призведе до пошкодження системи й засобів контролювання.

Частини системи, не передбачені для заміни користувачем і видалення яких може призвести до небезпеки, треба видаляти тільки за допомогою інструментів.

  1. Засоби герметизації

    1. Герметичність газового тракту

Отвори для ґвинтів, цвяхів тощо, призначені для збирання складників, не повинні бути відкритими на шляху проходження газу. Товщина стінки між отворами (охоплюючи нарізь) і шляхом проходження газу має бути не менше ніж 1 мм.

Герметичність складників і збиральних одиниць, з'єднаних із газовим трактом і демонтованих під час поточного технічного обслуговування в приміщеннях користувача, має бути гарантованою за допомогою механічних з'єднань (наприклад, з’єднання металу з металом, кільцевого з’єднання або паковання), але за винятком використання будь-якої герметизувальної суміші (наприклад, стрічка, мастика чи клей). Герметичність має зберігатися після демонтування та повторного збирання.

Герметизувальні суміші можна використовувати для незмінних нарізних збиральних одиниць. Герметизувальний матеріал має залишатися ефективним за нормальних умов використання системи.

  1. Герметичність тракту згорання

На герметичність тракту згорання системи впливатимуть тільки механічні засоби, за винятком тих частин, які не потрібно відокремлювати для профілактики й до яких можна приєднатися масти­кою або клеєм у такий спосіб, щоб постійну герметичність було гарантовано за нормальних умов використання (див. 8.2.2.1 с).

  1. Подавання повітря в камеру згорання та видалення продуктів згорання

    1. Впускні повітряні клапани

Усі отвори для подавання повітря в систему мають бути достатньо захищеними від ненавмис­ного блокування. Окрім того, такі отвори не повинні допускати внесення куль діаметром 16 мм, які застосовують із силою 5 Н. Поперечний переріз повітряного перепускного каналу(-ів) не повинен бути регульованим.

  1. Тракт згорання

Поперечний переріз тракту згорання має бути регульованим за допомогою одного чи більше демпферів, щоб надати змогу регулювати окремі секції системи в зазначених межах усмоктування в тракті згорання, як установив виробник для правильного функціювання системи.

Якщо демпфер установив виробник і його відрегулював, демпфер має бути зафіксовано та герметично закрито в цьому положенні. *

У разі повного закритого положення демпфера має бути забезпечено 2-відсоткову зону по­перечного перерізу трубчастого отвору для подавання та накопичення будь-якого газу.

5.1.5.3 Вихідний отвір димоходу

POCED (труба для видалення продуктів згорання) або постачає виробник із пристроєм, або зазначає в інструкціях виробника. Специфікація має містити описання труби, зокрема наявність будь-яких згинів, перелік конструкційних матеріалів та будь-які критичні допустимі відхили (напри­клад, щодо довжини, діа'метра, товщини, глибини встановлення). »

Виробник повинен установити мінімальний та максимальний еквівалентні опори. Інструкції виробника мають містити подробиці щодо обчислення еквівалентного опору (наприклад, дозвіл робити згини).

Якщо пристрій призначено для приєднання до димоходу зі стінним терміналом, виробник повинен також постачати термінал димоходу або зазначити тип терміналу, який будуть викори­стовувати. Його конструкція має бути такою, щоб було унеможливлено внесення куль діаметром 16 мм із силою 5 Н.

Якщо POCED (труба для видалення продуктів згорання) може бути встановлено згідно з інструкціями виробника так, щоб її вихід, якщо його приєднано до будь-якого терміналу, поста- чуваного разом із пристроєм або зазначеного в інструкціях виробника, продовжувався за межами зовнішньої поверхні будівлі більше ніж на 1,5 м; ця труба не повинна зазнавати будь-якої тривалої деформації в разі випробування на вітрове навантаження, зазначене в 4.3.2 EN 1859:2000.

  1. Вхідні з'єднання

Вхідне з’єднання пальникового пристрою має бути одного з таких типів:

  1. нарізь згідно з EN ISO 228-1:2003. У цьому разі кінець газового вхідного з’єднання по­винен мати пласку кільцевидну поверхню не менше ніж 3 мм завширшки для нарізей 14 та % і 2,5 мм завширшки — для нарізі %, даючи змогу вводити ущільнювальну шайбу. Окрім того, якщо кінець газового вхідного з’єднання має нарізь номінальним розміром 14, можливим буде введення вимірювального пристрою діаметром 12,3 мм на глибину 4 мм;

  2. нарізь згідно з EN 10226-1:2004 або EN 10226-2:2005;

  3. ущільнювальний фітинг, придатний для мідних труб;

  4. пряму трубу завдовжки ЗО мм, кінець якої циліндричний, відшліфований і чистий, що надає змогу з’єднувати за допомогою ущільнювального фітинга, як зазначено в 5.1.6 с);

  5. фланець згідно з ISO 7005-1:1992, ISO 7005-2:1988 або ISO 7005-3:1988.

Примітка. Умови застосування вхідних з’єднань, поширених у різних країнах, зазначено у В.5.

Газове вхідне з’єднання має бути таким, щоб забезпечувати можливість безпечного з'єднання з елементами подавання газу та може легко замінюватися без порушення будь-яких елементів керування та газів у складниках системи.

  1. Підтвердження функціювання

На кожному пальнику має бути передбачено пристрій, що забезпечує спостереження за по­лум'ям на запалювальному пальнику впродовж експлуатування й обслуговування. Якщо засобом спостереження є оглядове вікно, розміщене в ділянці високої температури, його треба покрива­ти термостійким склом або рівноцінним матеріалом і герметизувати за допомогою відповідного термостійкого ущільнювача.

Користувач повинен візуально пересвідчитися, що пальниковий пристрій перебуває в роботі чи в положенні енергозалежного або енергонезалежного блокування:

  1. якщо використовують дзеркала чи вікна, їхні оптичні властивості не повинні псуватися в разі завершення всіх випробувань, зазначених у цьому стандарті;

  2. якщо використовують світлові індикатори, вони мають чітко та постійно визначати стан сис­теми на панелі чи етикетці, яку має бути виконано відповідно до 8.1.2. Схему світлових індикаторів має бути розроблено та встановлено так, щоб:

  1. вона зазначала, коли відбувається контролювання полум'я, і в разі контролювання запа­лювального пальника показувала, коли основний пальник перебуває в робочому положенні;

  2. будь-яке пошкодження, що виникає в схемі світлових індикаторів, не впливало на дію будь-якого захисного пристрою (запобіжника) або перешкоджало функціюванню системи.

  1. Електричне устатковання

Електричне устатковання системи має бути сконструйовано та побудовано так, щоб можна було уникнути ризику нещасних випадків, пов'язаних із використанням електроенергії, а також має відповідати вимогам EN 60335-2-102:2006, що охоплює такі ризики.

Якщо система містить електронні складники або електронні системи, що передбачають функцію забезпечення безпеки, вони мають відповідати вимогам EN 298:2003 щодо рівнів не- сприйняття електромагнітної сумісності.

Якщо виробник зазначає природу електричного захисту системи в таблиці основних пара­метрів, ця специфікація має відповідати EN 60529:1992:

  1. щодо надання рівня індивідуального захисту персоналу, який контактує з небезпечними електричними складниками, що містяться всередині корпусу системи;

  2. щодо надання рівня електричного захисту, всередині корпусу системи, проти шкідливих дій, зумовлених потраплянням води.

  1. Безпека експлуатування в разі коливання, переривання та відновлення допо­міжної енергії

Переривання та подальше відновлення електропостачання в будь-який час упродовж запуску або функціювання системи мають приводити до безперервної безпечної роботи, енергонезалежного блокування чи аварійного зупинення, що відбуваються в разі автоматичного повторення операцій.

Переривання та подальше відновлення електропостачання не повинно відбуватися за умови блокування автоматики, за винятком випадків, якщо систему має бути запущено повторно вими­канням і вмиканням електропостачання до системи, тобто енергозалежного блокування. Такий по­вторний запуск системи буде можливим тільки, якщо жодне переривання та подальше відновлення електропостачання не буде призводити до небезпечного стану системи.

Примітка. Вимоги, що стосуються безперервної та безпечної роботи системи в разі нормальних й анормальних коливань допоміжної енергії, зазначено в 6.6.1 d).

  1. Двигуни й вентилятори