НА.5.1 Суть методу полягає в піддаванні випробних зразків геотекстилю багатоциклічній дії насичування сольовим розчином/висушування протягом заданої кількості циклів і подальшого оцінювання коефіцієнта збереження міцності (визначення коефіцієнта стійкості до сольових розчинів Кс) згідно з НА.3.1.
НА.5.2 Засоби випробувань та допоміжне обладнання:
вода дистильована — згідно з ДСТУ ISO 3636;
термометр лабораторний з ціною поділки 1 °С — згідно з ГОСТ 13646;
хлористий натрій технічний — згідно з чинним нормативним документом;
посуд для готування 10 % розчину хлористого натрію — згідно з ГОСТ 25336;
ваги з точністю зважування до 1 г — згідно з чинним нормативним документом;
ванна для витримування зразків у сольовому розчині;
стояк для висушування зразків;
апаратура для визначення граничної міцності — згідно з НА.3.1.
А.5.3 Випробовують у такій послідовності:
готують сольовий розчин; для цього в 1 дм3 підігрітої до (ЗО ± 5) °С дистильованої води розчиняють (111 ± 1) г хлористого натрію;
випробні зразки розміщують у ванні, заливають сольовим розчином температурою (20 ± 2) °С так, щоб розчин покривав зразки на 20—ЗО мм, витримують їх у цьому розчині протягом 7 год;
зливають розчин, зразки виймають з ванни, промокають між двома шарами бавовняної тканини, злегка стискаючи руками, і підвішують вертикально на стояк для просушування протягом 16 год;
— після висушування повторюють вищевказані процедури.
НА.5.4 Кількість циклів насичення/висушування — ЗО.
За вимушених або технічних перерв під час випробувань зразки повинні бути сухі і горизонтально розташовані.
НА.5.5 Після ЗО циклів випробні зразки промивають двічі у дистильованій воді температурою (35 ± 5) °С, модулі ванни 1 :100.
Проби висушують за кімнатної температури.
НА.5.6 Висушені випробні зразки кондиціонують 24 год одночасно з контрольними зразками згідно з НА.3.3, визначають граничну міцність згідно з 3.1 і розраховують коефіцієнт збереження міцності згідно з НА.3.1.1 з урахуванням НА.3.1.3 та НА.3.5 та оформлюють протокол випробувань згідно з НА.3.6.
НА.6 Метод визначення стійкості до дії циклічних навантажень «розтягнення—вигин»
НА.6.1 Метод розповсюджується на геотекстиль, що має граничну міцність не більше ніж 8 кН/м та товщину не більше ніж 2,0 мм з урахуванням сфери застосування, вказаної в НА.1. Матеріал, що має більшу граничну міцність, не піддають таким випробуванням.
НА.6.2 Суть методу в піддаванні випробних зразків геотекстилю багатоцикловому одночасному навантаженню «розтягнення—вигин» протягом заданої кількості циклів і подальшому оцінюванні коефіцієнта стійкості до такого навантаження (Кц) згідно з НА.3.1.
НА.6.3 Засоби випробувань та допоміжне обладнання:
навантажувальна установка для випробування кордних ниток типу 5-24-1, використовувана для одночасного піддавання випробних зразків геотекстилю навантаженням «розтягнення— вигин» — згідно з ДСТУ 3673. Технічні характеристики установки і правила обслуговування — згідно з інструкцією з експлуатації, що надається до цього устаткування;
пристрій для визначення товщини матеріалу (для визначення придатності щодо цього випробування згідно з НА.6.1) — згідно з ГОСТ 29104.2;
розривальна машина для визначення граничної міцності випробних зразків, підданих відповідній дії навантаження, і контрольних зразків — згідно з НА.3.1;
лінійка вимірювальна металева з ціною поділки не більше ніж 1 мм — згідно з ДСТУ ГОСТ 427;
вантажі масою від 1 кг до 8 кг для розтягування зразка.
А.6.3.1 Схему навантажувальної установки зразків надано на рисунку НА.1. Принцип її роботи такий.
Випробний зразок 1, одним кінцем закріплюють у затискачі 2, другий кінець пропускають послідовно через п’ять валиків 3, розташованих на рухомій каретці 4, яка примусово виконує зворотно-поступальний рух по напрямних, і навантажують перекинутим через напрямний диск тягарем 6. Хід каретки — 90 мм, швидкість — 60 подвійних ходів (циклів) за хвилину.
Т аким чином, випробний зразок увесь час випробування перебуває під навантаженням, що розтягує його, а заправлення через п’ять валиків надає зразку відповідний згин, місця прикладання якого до зразків увесь час змінюються завдяки переміщенню валиків разом з кареткою. Затискач при цьому не повинен допускати проковзування матеріалу.
Умовні познаки:
— випробний зразок;
— затискач;
— валики;
— каретка;
— напрямний диск;
— тягар.
Рисунок НА.1 — Схема навантажувальної установки
НА.6.3.2 Навантаження на випробний зразок повинно становити 20 % від попередньо оціненої граничної міцності контрольних зразків (масу тягара округлюють до цілого числа).
НА.6.4 Готування випробних зразків для заправлення в навантажувальну установку
Розмір випробного зразка (420 ± 2) мм довжиною та (50 ± 1) мм шириною. Один кінець випробного зразка підгинають на 50 мм, отриману петлю пришивають за всією шириною зразка на відстані 10 мм (з утворюванням петлі для просування гачка з вантажем, що розтягує зразок), з іншого — по краю підгинання.
На другому кінці відмічають 50 мм за довжиною для закріплення в затискачі.НА.6.5 Порядок проведення випробування
Кінець зразка з відміткою 50 мм затискають на цю величину в затискачі так, щоб ця відмітка співпадала з краєм затискача.
Протягують зразок вільним кінцем через валики і напрямний диск, у зашиту на ширину 10 мм петлю просувають гачок, до якого підвішують вантаж, масу якого розраховано відповідно до НА.6.3.2.
Вмикають установку. Відмічають за секундоміром 3 год, що дорівнює 10 800 циклів руху каретки, валики якої при цьому вигинають зразок, що одночасно розтягується вантажем.
Зразок звільняють від вантажу із затискача, відрізають з обох кінців надлишок довжини так, щоб у необхідну для подальшого випробування щодо залишкової міцності довжину відрізка зразка розміром (200 ± 2) мм х (50 ± 1) мм умістилася та частина, яку піддавали вигинанню довжиною в 90 мм. При цьому ці 90 мм повинні бути посередині зразка.
Примітка 1. Якщо хоча б одна проба з п’яти руйнується під час піддавання її навантаженням «розтягування—вигин», вважається, що матеріал не має достатньої стійкості до таких навантажень.
Піддають вказаний вище зразок розміром (200 ± 2) мм х (50 ± 1) мм розривальним навантаженням для визначення їх граничної міцності, порівнюють результати з граничною міцністю контрольних зразків і визначають величину коефіцієнта збереження міцності Кц згідно з НА.31. Матеріал вважається таким, що пройшов випробування, якщо відповідає умові НА.3.2.2.
Оформлюють протокол випробувань.
Примітка 2. За необхідності вказані випробування можна проводити і за іншого розтягувального навантаження (наприклад 5, 10 або 15 % від граничної міцності контрольних зразків), якщо це вказано в технічних умовах на матеріал.
Код УКНД 59.080.70
Ключові слова: відокремлювання, геотекстиль, геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби, довговічність, додаткові показники довговічності, дренування, маркування, методи випробувань, оцінювання відповідності, термін експлуатації, фабричне контролювання виробництва, фільтрування.
Редактор О. Рождественська
Технічний редактор О. Касіч
Коректор Л. Позняк
Верстальник Т. Неділько
Підписано до друку 18.12.2013. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 3,72. Зам.2204 Ціна договірна.
Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006, серія ДК, № 1647
