Страница 5: ДСТУ Б В.2.2-39:2016. Методи та етапи проведення енергетичного аудиту будівель (62032)

Низьковитратні заходи:

• навчання персоналу або поліпшення процедур експлуатації та обслуговування;

• контроль і оперативне планування;

• модернізація або доповнення системи автоматичного контролю тощо.

Високовитратні заходи:

• заміна або капітальна модифікація більшості енергетичних установок;

• встановлення комплексних систем керування;

• утилізація теплоти;

• утеплення огороджувальних конструкцій;

• впровадження джерел відновлювальної енергії або встановлення когенераційних чи три- генераційних установок тощо.

1. існуюча ситуація:

описати існуючі проблеми, які будуть вирішені після виконання запропонованого заходу;

2. опис заходу:

надати технічні параметри та опис запропонованого заходу (передумови виконання заходу, характеристика нового обладнання/матеріалів, основні та додаткові роботи, що необхідно вико­нати тощо). Опис має надаватися згідно з домовленим об'ємом енергоаудиту, але він має бути достатнім для того, щоб замовник на базі цього опису мав змогу видати технічне завдання на виконання робіт із цього заходу;

3. заощадження енергії та грошей шляхом:

• скорочення зайвих операцій;

• підвищення ефективності використання енергії;

• використання більш дешевих енергетичних ресурсів;

• зниження екологічних платежів тощо.

4. фінансові витрати і вигоди:

• проектування та планування;

• капітальні витрати (матеріали, обладнання та монтаж, тестування та введення в експлуа­тацію, виконавча документація тощо);

• амортизація устаткування;

• витрати на техобслуговування;

• аналіз ефективності витрат (наприклад, коефіцієнт чистої приведеної вартості, внутрішня норма рентабельності або простий строк окупності).

Основними параметрами змін в енергоспоживанні є:

• зниження енерговтрат (підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій, ізоляція труб) та впровадження рекуперації теплоти;

• скорочення надмірного енергоспоживання (керування температурою у часі, ефективна передача енергії);

• скорочення зайвої потужності (використання устаткування з меншою потужністю, ліквідація подачі енергії в місця, де вона не потрібна);

• максимізація ефективності перетворення (підвищення ефективності котла, вентиляторів);

• використання найбільш ощадливого джерела енергії (більш дешеве паливо, поновлювана енергія);

• поліпшення експлуатації та обслуговування (розроблення інструкцій з експлуатації і обслуговування та навчання відповідного персоналу);

• впровадження програм зі зміни поведінкових звичок (навчання, інформаційні програми);

• поліпшення енергоменеджменту (поліпшення реєстрації показників лічильників та впро­вадження енергомоніторингу та системи енергоменеджменту).

7.9 Складання звіту

Усі сторінки (аркуші) окремих частин звіту про енергетичний аудит та додатки позначають порядковими номерами.

Результати енергетичного аудиту вміщуються в обкладинку формату А-4 способом, що унеможливлює його розброшурування.

Звіт з енергетичного аудиту складається з описової, розрахункової та аналітичної частин. В описовій частині наводиться інформація про будівлю, що має відношення до питань енерго- використання, а також загальна характеристика будівлі.

В розрахунковій частині за інформацією, отриманою під час обстеження, визначається фак­тичне енергоспоживання при опаленні, охолодженні, ГВП та освітленні будівлі.

В аналітичній частині наводиться аналіз ефективності енерговикористання, описуються реко­мендації з енергозбереження та порядок їх виконання. Зведена таблиця енергозберігаючих заходів виноситься на початок або кінець звіту та оформлюється у вигляді загального резюме (висновків) по роботі.

Рекомендується складати звіт з енергетичного аудиту із наступних частин:

1. титульної сторінки, оформленої за зразком, наведеним у додатку В цього стандарту, що містить:

• конкретні ідентифікаційні дані, що стосуються будинку та його власника чи розпорядника;назву і адресу організації, що проводить енергетичний аудит, та інформацію про фахівців, які залучені до робіт, з їх підписами;

• зміст;

• резюме;

2. карти енергетичного аудиту, що містить загальні дані про будинок, його енергетичні пара­метри та зведені результати енергетичного аудиту, яка повинна бути оформлена за формою, наведеною у додатку Г цього стандарту;

3. переліку документів,відповідно до яких проводились роботи з технічного обстеження;

4. техніко-будівельних характеристик будівлі, що містять:

• загальні технічні дані, зокрема: опис огороджувальних конструкцій і технологій, назву сис­теми, необхідні показники стосовно площі поверхні та об'єму, середню висоту поверху, коефіцієнт компактності, орієнтацію по сторонах світу;

• технічний опис основних елементів будівлі: зовнішніх стін, даху, перекриттів, стін, підвалів, вікон та скляних і прозорих перегородок, дверей;

• енергетичну характеристику будівлі, тобто інформацію про замовлену теплову потужність, потребу в теплі, використання енергії, тарифи та оплати;

• характеристику опалювальної системи: складові коефіцієнти корисної дії опалювальної системи, тип трубопроводів, робочі параметри, види радіаторів (нагрівальних пристроїв);

• характеристику пристроїв (мережі) гарячого водопостачання: вид трубопроводів, їхні розміри, ізоляція стояків (вертикальних каналів);

• характеристику системи вентиляції: вид, тип вентиляції;

• характеристику вузла управління (теплової установки) чи котельної, що знаходиться в будинку;

• характеристику пристроїв (мережі) газопостачання, димоходів у разі, якщо вони впливають на вдосконалення чи термомодернізаційний захід;

• характеристику мережі електропостачання у разі, якщо вона впливає на вдосконалення чи термомодернізаційний захід;

5. даних про фактичне енергоспоживання при опаленні, охолодженні, ГВП та освітленні будівлі;

6. розрахованих енергобалансів, включаючи дані про базове енергоспоживання та на базі яких допущень воно розраховане. Надається інформація про різницю запланованої економії (на основі базового енергоспоживання) від реальної економії (що базується на фактичному енергоспоживанні будівлі на час виконання енергоаудиту);

7. аналізу енергетичного стану будівлі та потенціалу енергозбереження об'єкта;

8. детального опису кожного запропонованого заходу з підвищення енергоефективності;

9. оцінки впливу запропонованих заходів на навколишнє середовище та отримання екологічної переваги від їх застосування.

10. пропозиції з організації робіт із реалізації запропонованих заходів з відповідним кален­дарним графіком виконання робіт;

11. рівня необхідного інвестування (якщо обумовлено договором із замовником), плану фінан­сування та можливих економічних умов. Визначення оптимального варіанту термомодернізації за енергетичними та економічними параметрами;

12. енергетичної гарантії результатів термомодернізації (тільки при проведенні енергетичного аудиту розрахунково-вимірювальним методом або вимірювальним (експлуатаційним) методом та за домовленості із замовником) із встановленням критеріїв енергетичної гарантії, що додатково пропонуються;

13. опису процедур з експлуатації та обслуговування систем, що забезпечують підвищення енергетичної ефективності об'єкта енергетичного аудиту з наведенням інструкцій для персоналу, що здійснює його експлуатацію та обслуговування інженерних систем будівлі;

14. енергетичного моніторингу ефективності систем, що пропонують для об'єкта в цілому;

15. документа з енергетичної оцінки будівлі (якщо передбачено метою енергетичного аудиту);

додатків.7.9.2 Результати енергетичного аудиту презентуються у доступній формі з метою полегшення прийняття рішення щодо впровадження рекомендацій енергоаудиту.

8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Операторам, які входять до складу групи з проведення енергетичного аудиту, під час роботи необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки згідно з чинними нормативно-правовими актами.ДОДАТОК А
(рекомендований)

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

ДОДАТОК Б
(рекомендований)

ФОРМИ АНКЕТ ДЛЯ ЗАПИСУ ПАРАМЕТРІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

Б.1 Запис технічної інформації про житлові будинки, що визначається при проведенні енерге­тичного аудиту, виконується відповідно до форми Б.1.

Форма Б.1

АНКЕТА

технічної інформації про житлові будинки .

(назва об'єкта)

1 Загальні відомості

2 Контактні особи

З Кількісні характеристики приміщень

4 Будівельні характеристики будинку

5 Площа кожного поверху