Іншомовне видання
У виданні іншою, крім української, мовою вихідні відомості на титульній сторінці і звороті титульного аркуша подають мовою основного тексту видання.
У перекладі українською мовою подають: надзаголовкові дані; підзаголовкові дані; найменування видавця, назви засновника та виготівника видавничої продукції; слово «Тираж» (перед його числовою познакою); місцезнаходження редакції, видавця і виготівника видавничої продукції.
Назву видання, характерну назву видавця, імена засновника і видавця, що є фізичними особами, подають у транслітераційній формі.
Відомості про іншомовне видання у перекладі і транслітерації розміщують у надвипускних даних на останній сторінці, чи на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій, чи на четвертій сторінці обкладинки разом із зазначенням мови тексту видання.
Відомості про об’єднання, поділ, припинення та зміни у виданні
У разі об’єднання двох чи більше видань в одне дозволено закріплювати за новим виданням назву одного з видань-попередників, зберігати рік його заснування та продовжувати нумерацію.
Якщо видання поділено на два і більше, дозволено закріплювати попередню назву і нумерацію тільки за одним із новоутворених видань. Рік заснування видання дозволено зберігати за всіма виданнями, утвореними в разі ділення.
Якщо видання випускають однією мовою, а потім починають ви пускати паралельно іншою мовою, рік заснування нового видання зазначають з часу його випуску.
Відомості про зміни у виданні (перейменування, зміну підзаголовкових даних, уточнення року заснування, нумерації, перенесення місця випуску видання тощо) подають в останньому незміне- ному та в першому зміненому номерах (випусках) в анотації (або окремим рядком) на звороті титульного аркуша.
Відомості про попередню назву видання треба наводити впродовж року після її зміни на звороті титульного аркуша чи на останній сторінці видання.
Відомості про припинення видання розміщують у його останньому номері (випуску).
Відомості про відновлення видання
Відомості про відновлення видання з зазначенням його колишньої назви та останнього номера (випуску) видання-попередника наводять (в анотації або окремим рядком) на звороті титульного аркуша першого номера (випуску) відновленого видання.
Додаткові відомості про видання
З інформаційно-бібліографічною метою у виданні рекомендовано наводити бібліографічну смужку, анотацію чи реферат.
Бібліографічна смужка є засобом ідентифікації випуску (тому, номера) видання та містить основні відомості про нього: ISSN, ключову назву (скорочену назву видання у формі, вста- новленій під час надання ISSN), рік, номер випуску, номери першої і останньої сторінок видання, відокремлені один від одного знаком тире без скорочення «с.» (сторінки).
Приклад
ISSN 0130-5212. Україна. 2004. № 14.1—53.
Бібліографічну смужку розміщують вертикально вздовж корінця видання на четвертій сторінці обкладинки в постійно відведеному для неї місці. Якщо видання має палітурку, то бібліографічну смужку наводять у нижній частині останньої сторінки видання; у виданнях без обкладинки — на останній сторінці.
Анотацію чи реферат наводять згідно з ГОСТ 7.9 і розміщують на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій сторінці обкладинки.
В іншомовних виданнях наводять також анотацію чи реферат у перекладі українською мовою.
7.2 Продовжуване видання
Елементи вихідних відомостей
Вихідні відомості продовжуваного видання містять:
Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);
надзаголовкові дані;
назву видання; власну назву випуску;
підзаголовкові дані;
вихідні дані;
відомості про засновника (співзасновників), редакторів, редакційну колегію, укладача;
класифікаційний індекс УДК;
знак охорони авторського права;
надвипускні дані;
випускні дані.
Надзаголовкові дані, назву видання та власну назву випуску, вихідні дані, знак охорони авторського права, надви пускні дані, випускні дані, відомості про паралельне видання іншими мовами та окремо виданий додаток, відомості в іншомовному виданні, відомості про об’єднання, поділ, припинення видання та зміну в ньому, відомості про відновлення видання та додаткові відомості про нього наводять відповідно до 7.1.
Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) наводять відповідно до 7.1.1.1.
Крім ISSN, у продовжуваному виданні можуть використовуватися Міжнародний стандартний номер книги — ISBN (відповідно до 5.1.9) або Міжнародний стандартний номер нотного видання — ISMN (відповідно до 6.1.7), які надають виданню монографічного характеру із власною назвою, що виходить окремим випуском (томом) продовжуваного видання. У цьому разі ISSN наводять повторно на звороті титульного аркуша в лівому нижньому куті та розміщують його під ISBN/ISMN.
Не дозволено зазначати малоінформативні назви, що містять такі типові слова, як «Наукові праці», «Вчені записки» тощо. До таких назв долучають у родовому відмінку найменування організації, від імені якої випускають видання.
Підзаголовкові дані містять:
вид видання (наприклад, «Збірник наукових праць»);
ім’я титульного, чи наукового, чи відповідального редактора;
рік заснування видання;
нумерацію;
відомості про особливості випуску (наприклад, «Спеціальний випуск»);
відомості про основне видання в окремо виданому додатку.
.2.1.4.1 Роком заснування видання вважається рік виходу його першого випуску.
.2.1.4.2 Нумерацію видання зазначають від дня його заснування (валова нумерація). Номер випуску наводять під назвою видання та підзаголовковими даними на титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки. Номери проставляють арабськими цифрами.
.2.1.4.3 Підзаголовкові дані наводять під назвою видання на титульній сторінці.
Відомості про засновника (співзасновників), склад редакційної колегії, укладача наводять на звороті титульного аркуша чи на другій сторінці обкладинки.
7.3 Газетне видання
Елементи вихідних відомостей
Вихідні відомості газетного видання містять:
Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);
назву видання;
підзаголовкові дані;
відомості про редактора, редакційну колегію;
знак охорони авторського права;
надвипускні дані;
випускні дані.
Міжнародний стандартн ий номер серіального видання (ISSN) наводять у правому верхньому куті першої сторінки чи в нижній частині останньої сторінки кожного випуску.
Назву газетного видання (відповідно до 7.1.1.3) наводять у верхній частині першої сторінки.
Підзаголовкові дані містять: вид газетного видання — «газета» (із зазначенням відомостей про її тематич ну спрямованість, цільове призначення і ч итацьку адресу); періодичність випуску газети; дату виходу номера; місяць, рік чи дату заснування газети; нумерацію; відомості про засновника; відомості про основне видання в окремо виданому додатку.
Відомості про періодичність дозволено розміщувати в нижній частині останньої сторінки в надвипускних даних.
Дата виходу номера містить дані про день тижня, число (арабськими цифрами), назву місяця (без скорочення) та рік.
Місяць і рік (чи дату) заснування газети зазначають відповідно до 7.1.1.4.3.
Порядковий номер газети зазначають арабськими цифрами. За поточним порядковим номером (з початку календарного року) в круглих дужках наводять валовий порядковий номер (з дня заснування газети).
Відомості про засновника (співзасновників) газети дозволено подавати в нижній частині останньої сторінки в надвипускних даних.
За наявності змінних сторінок і в разі виходу газети чи окремих її номерів різними випусками в підзаголовкових даних наводять відомості про особливості випуску (вечірній, міський, обласний, для певної категорії читачів тощо).
Підзаголовкові дані розміщують на першій сторінці під назвою газети.
Відомості про редактора (головного редактора), редакційну колегію розм і щують у нижній частині останньої сторінки в надвипускних даних.
Знак охорони авторського права (його склад — відповідно до 5.1.10) наводять у нижній частині останньої сторінки.
У надвипускних даних подають відомості про паралельне видання (відповідно до 7.1.2), окремо виданий додаток до видання (відповідно до 7.1.3), іншомовне видання (відповідно до 7.1.4).
Випускні дані газети мають містити: серію, номер і дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації; тираж; номер замовлення виготовлювача видавничої продукції; відомості про місцезнаходження, а також телефон, факс, електронну адресу редакції; найменування та відомості про місцезнаходження видавця і виготовлювача видавничої продукції; відомості про видачу виготовлювачу видавн ичої продукції свідоцтва про внесення до Державного реєстру (відповідно до 5.1.13).
Місцем випуску газети вважається місцезнаходження редакції.
Випускні дані подають у нижній частині останньої сторінки.
Відомості про спадкоємність, відновлення газети та зміну в ній (ураховуючи уточнення валової нумерації) подають (відповідно до 7.1.5 та 7.1.6) на першій сторінці чи в нижній частині останньої сторінки.
8 ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В АРКУШ ЕВОМУ ВИДАННІ5
Аркушеве текстове і аркушеве образотворче видання (крім образотворчої картки)
Елементи вихідних відомостей
Вихідні відомості аркушевого текстового та аркушевого образотворчого видання містять:
надзаголовкові дані;
ім’я автора(-ів);
назву видання (твору мистецтва);
підзаголовкові дані;
вихідні дані;
випускні дані;
знак охорони авторського права.
Надзаголовкові дані подають відповідно до 5.1.1.
Ім’я автора(-ів) зазначають у нижній частині аркуша, ліворуч, та оформлюють відповідно до 5.1.2.1.
Назву (відповідно до 5.1.3.1) в аркушевому текстовому виданні (більшу частину обсягу якого займає текст) подають перед текстом.
Назву в аркушевому образотворчому виданні (більшу частину обсягу якого займає зображення) зазначають у нижній частині аркуша, ліворуч. Там само розміщують назву твору мистецтва, що встановлена автором чи історично закріпилася за твором (для портретів — прізвище, ім’я та по батькові, а також роки життя зображеної особи).
Підзаголовкові дані подають відповідно до 5.1.4.
Підзаголовкові дані в аркушевому текстовому виданні розміщують під назвою у верхній частині аркуша.
Підзаголовкові дані в аркушевому образотворчому виданні розміщують у нижній частині аркуша, ліворуч.
У підзаголовкових даних художної репродукції та естампу зазначають: вид твору мистецтва; час і місце створення твору мистецтва; місце зберігання чи експози ції оригіналу; відомості про автора і твір.
Вихідні дані (відповідно до 5.1.5) наводять посередині нижньої частини аркуша.
Випускні дані (відповідно до 5.1.12) розміщують у нижній частині аркуша, праворуч.
Знак охорони авторського права (відповідно до 5.1.10) розміщують у нижній частині аркуша під випускними даними.
Вихідні відомості в буклеті та листівці подають на першій сторінці (або у верхній її частині) та в нижній частині останньої сторінки.
Вихідні відомості в аркушевому іншомовному виданні перекладають українською мовою. Ім’я автора та осіб, які брали участь у створенні видання, власну назву видавця та ім’я видавця, що є фізичною особою, наводять у транслітераційній формі.
Ці вихідні відомості, а також відомості про мову тексту видання розміщують у нижній частині аркуша.
Вихідні відомості в аркушевому текстовому та аркушевому образотворчому виданні подають на лицьовому боці аркуша; дозволено переносити всі чи частину вихідних відомостей на зворотний бік аркуша.
8.2 Образотворча картка
Елементи вихідних відомостей
Вихідні відомості образотворчої картки містять:
ім’я автора (художника чи фотографа);
назву картки;
вихідні дані;
випускні дані;
знак охорони авторського права.
Ім’я автора (художника чи фотографа) подають відповідно до 5.1.2.1.
Назва образотворчої картки — відповідно до 8.1.1.3.
Вихідні дані подають відповідно до 5.1.5.
У випускних даних наводять: тираж, номер замовлення виготовлювача видавничої продукції, відомості про видачу видавцю свідоцтва про внесення його до Державного реєстру (відповідно до 5.1.12.3).
