---

4. ОПИС

Апарат з позитивним тиском або без позитивного тиску забезпечує користувача дихальним по­вітрям згідно з EN 12021, яке подається на вдиху через легеневий автомат, що спрацьовує за нега­тивного тиску (в апаратах без позитивного тиску), або за позитивного тиску (в апаратах з позитивним тиском) до придатної лицевої частини, як правило, через дихальний шланг. Подавальна трубка стис­неного повітря з’єднує користувача з джерелом стисненого повітря. Видихуване повітря надходить до зовнішньої атмосфери через видихувальний клапан.

Примітка. Відповідність вимогам EN 12021 може досягатися за допомогою системи подавання дихального повітря або додат­кового пристрою, такого як система фільтрування стисненого повітря.

4. ВИМОГИ

   1. Загальні положення

Вказані у цьому стандарті значення є номінальними, якщо не визначено інше. За винятком тем­пературних границь, значення, які не вказані як максимум чи мінімум, мають граничні відхили ± 5 %. Якщо не визначено інше, температура навколишнього середовища під час випробовування повинна бути в діапазоні від 16 °С до 32 °С, температурні границі визначають з точністю до ± 1 °С. Якщо є посилання на розділ випробувань, то застосовують усі підрозділи розділу випробувань, якщо окре­мо не визначене інше.

Вимоги цього стандарту призначені враховувати взаємодію між користувачем, апаратом та, по можливості, навколишнім середовищем, в якому апарат імовірно будуть використовувати. Апарат повинен відповідати вимогам, викладеним у 5.3, 5.9 і 5.10.

Випробування проводять відповідно до 6.4.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

Випробування проводять відповідно до 6.3 І 6.4.

Апарат повинен працювати належним чином після короткочасного занурення у воду. Перед за­нуренням і після вилучення з води апарат повинен відповідати вимогам 5.22.

Випробування проводять відповідно до 6.2.

Примітка. Апарат не призначено для використання під водою.

Усі матеріали повинні витримувати дію речовин, що чистять і дезінфікують, та процедур, реко­мендованих виробником.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

Укомплектований апарат підлягає випробуванням експлуатаційних параметров за умов, наближе­них до реальних. Метою цих загальних випробувань є виявлення недосконалостей апарата, які не можуть бути визначені будь-якими Іншими випробуваннями за цим стандартом.

Якщо протягом будь-яких вправ будь-яким випробовувачем випробовувач не зможе закінчити окремої вправи через те, що апарат не придатний для цілей, для яких його розроблено, апарат вва­жають таким, що не пройшов випробувань.

Після завершення вправ випробовувачів просять відповісти на запитання, визначені в 6.6 EN 13274-2:2001. Ці відповіді будуть використані випробовувальною лабораторією для визначення чи пройшов апарат випробування. Випробовувальна лабораторія повинна детально описати ті частини експлуатаційних випробувань, які виявили ці недоліки.

Примітка. Це дозволить Іншим випробовувальним лабораторіям продублювати випробування І оцінити отримані результати.

Випробування проводять відповідно до 6.4.

Складові частини апарата повинні легко роз’єднуватися для проведення чищення, перевіряння і випробувань. Усі знімні частини повинні бути легко приєднані та закріплені по можливості без допо­моги інструментів. Під час використовування та технічного обслуговування будь-які засоби ущільнен­ня повинні залишатися на призначеному для них місці у разі роз’єднання з’єднувальних вузлів або муфт.

Випробування проводять відповідно до 6.3 і 6.4.

Конструкція апарата повинна бути такою, щоб будь-які скручування шлангів і трубок не впливали на припасування чи експлуатаційні властивості апарата або спричинювали їх роз’єднання. До закріп­леної на користувачеві трубки повинна бути приєднана не менше ніж одна обертальна з’єднувальна муфта. Конструкція з’єднувальних муфт повинна запобігати ненавмисному перекриванню подавання повітря.

Випробування проводять відповідно до 6.3 І 6.4.

З'єднання дихального шланга з дозувальним клапаном і маскою або між з’єднувачем маски і до­зувальним клапаном повинні витримувати навантаження у 250 Н.

Випробування проводять відповідно до 6.5.

З’єднання між дихальним апаратом і маскою досягають нероз’ємним з’єднанням, з’єднанням спеціального типу або нарізевим з’єднувачем. У випадку використання нарізевого з’єднувача будь- який з них повинен відповідати вимогам одного із визначених стандартів:

• EN 148-1 —для дихальних апаратів без позитивного тиску;

• EN 148-3 — для дихальних апаратів з позитивним тиском.

У випадку використання нарізевого з’єднувача іншого типу нарізі недопустиме його приєднання до визначених вище нарізей.

Визначену в EN 148-2 нарізь не використовують в устаткованні, охопленому сферою застосування цього стандарту.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

Повинно бути унеможливлене з’єднання подавальної трубки стисненого повітря безпосередньо з дихальним шлангом з’єднувальної трубки середнього тиску або маски.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

Дихальні апарати з лінією стисненого повітря, використовувані разом з автономним дихальним апаратом, який відповідає вимогам prEN 137 або EN 402, оснащують пристроєм перемикання в по­вітряній лінії апарата для забезпечення безперервного подавання дихального повітря у випадку по­ломки або від'єднання повітряної мережі.

В умовах «перемикання» подавання повітря від автономного дихального апарата потрібно дотримуватись вимог prEN 137 або EN 402 і перемикання не повинно бути причиною переривання по­стачання повітря користувачеві. Після відокремлення подавальної трубки стисненого повітря автоном­ний дихальний апарат повинен продовжувати відповідати вимогам prEN 137 або EN 402.

Випробування проводять відповідно до 6.21 prEN 137:2002 або 6.24.2 і 6.24.3 EN 402:2003.

Конструкція пристрою перемикання повинна запобігати втратам повітря з автономного дихаль­ного апарата.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

З’єднання пристрою перемикання, приєднаного до подавальної трубки стисненого повітря, повинне витримувати розтягувальне зусилля у 1000 Н.

Випробування проводять відповідно до 6.7.

Якщо пристрій перемикання приєднано до дихальних шлангів або до з’єднувальної трубки серед­нього тиску, з’єднання повинно витримувати розтягувальне зусилля у 250 Н.

Випробування проводять відповідно до 6.5.

З’єднувальні муфти (якщо наявні) повинні бути самоущільнювальними. У роз’єднаному поло­женні повинна бути передбачена можливість захисту усіх з’єднань від бруду. Потрібно передбачити можливість від’єднання подавальної трубки стисненого повітря у випадку аварійної ситуації, що по­винен здійснювати користувач.

Випробування проводять відповідно до 6.3 І 6.4.

У разі перемикання потоку повинен вмикатися попереджувальний сигнал для попередження ко­ристувача про використання дихального повітря з автономного дихального апарата.

Якщо в апарат вмонтовано звуковий попереджувальний пристрій, сигнал, створюваний ним, по­винен бути постійним або переривчастим. Максимальний рівень звукового тиску, виміряний у найближ­чому до пристрою вусі в діапазоні частот від 2000 Гц до 4000 Гц, повинен становити не менше ніж 90 дБ (А).

Випробування проводять відповідно до 6.3 і 6.18.

Електричний попереджувальний пристрій перемикання потоку повинен відповідати класу ЕЕх іа НС Т4 або у гірничій промисловості — ЕЕх іа І згідно з EN 60079-0 або EN 50020 відповідно. Випробу­вання проводять згідно з EN 60079-0 або EN 50020. Додатково здійснюють випробування за мінус ЗО °С і 60 °С згідно з EN 60079-0 або EN 50020.

Якщо попереджувальний пристрій перемикання потоку працює за рахунок повітря, втрати по­вітря, які може спричинити попереджувальний сигнал, не повинні перевищувати в середньому 5 л/хв від початку сигналу до тиску в 10 бар. Попереджувальний пристрій повинен зберігати працездатність в межах температур від 0 °С до 10 °С за відносної вологості повітря до 90 %.

Випробування проводять відповідно до 6.1 і 6.3.

Апарат забезпечують підвісною системою або поясом, до якого прикріплено з’єднувальну трубку середнього тиску І подавальний шланг стисненого повітря. Пряжки не повинні ковзати і підвісна сис­тема або пояси не повинні мати ушкоджень у разі прикладення зусилля у 1000 Н.

Випробування проводять відповідно до 6.3, 6.4 і 6.7.

Після готування відповідно до 6.8.1 і 6.8.2 та повернення до кімнатної температури повинні за­довольнятися усі вимоги цього стандарту за винятком 5.11.

Спеціально розроблений для зберігання за межами умов, визначених у 6.8.1, апарат готують І позначають відповідним чином. Випробування проводять відповідно до 6.8.

Випробування проводять відповідно до 6.9.1.

Випробування проводять відповідно до 6.9.2.

Подавальна трубка стисненого повітря і з’єднувальна трубка середнього тиску та їхні муфти по­винні витримувати без ушкоджень тиск у ЗО бар протягом 15 хв.

Випробування проводять відповідно до 6.1 і 6.3.

Вимоги 5.22 застосовують послідовно до кожного апарата, з’єднаного с пересувною системою подавання повітря високого тиску. Якщо подавання здійснюють групи користувачів від одного редук­тора тиску, то випробування виконують з вихідним отвором першого користувача, приєднаного до ди­хальної машини і з усією рештою апаратів за подавання постійного потоку у 160 л/хв.

Пересувна повітроподавальна система високого тиску повинна постачати дихальне повітря згідно з EN 12021 і бути оснащена редуктором тиску, манометром високого тиску, манометром середнього тиску, надлишковим клапаном і попереджувальним пристроєм, які може переносити користувач.

Випробування проводять відповідно до 6.3.

Редуктор тиску і технічні характеристики системи подавання стисненого повітря, яка має пода­вальну трубку(-и) стисненого повітря, повинні відповідати вимогам 5.17 і 5.22.

Якщо тиск з вихідної сторони є регульований, то редуктор не потрібно регулювати без викорис­тання спеціальних інструментів, а манометр тиску повинен бути відповідно поградуйовано, щоб вимі­рювати весь діапазон тиску.