---

Проміжок часу до розряду, протягом якого зниження випробовувальної напруги, що виклика­но струмом спливу, не перевищує 10 %

Перенесення електричного заряду між тілами, електростатичні потенціали яких відрізняють­ся один від одного в разі їх зближення, або за безпосереднього контакту

[IEV 161-01-22]

Спроможність пристрою, обладнання чи системи функціювати без погіршення якості робочих характеристик за наявності електромагнітного збурення

[IEV 161-01-20]

Метод випробовувань, за якого електрод випробовувального генератора під час розряду пе­ребуває у контакті з ВО і розряд робиться за допомогою розрядного ключа всередині ВГ

Метод випробовувань, за якого електрод випробовувального генератора поступово наближа­ють до ВО до виникнення іскрового розряду на ВО

Застосовування розряду безпосередньо на ВО

Застосовування розряду на пластину зв’язку, розміщену поблизу ВО, який імітує розряд від обслуговувального персоналу на предмети, розташовані поблизу ВО.

5. ВИПРОБОВУВАЛЬНІ РІВНІ

Переважний діапазон випробовувальних рівнів для випробовування на дію ЕСР наведено у таблиці 1.

Випробовування також мають бути виконано за менших рівнів які наведено у таблиці 1.

Детальний розгляд різноманітних параметрів, які можуть впливати на рівень напруги, до якого тіло людини здатне зарядитися, наведено у А.2. Розділ А.4 містить приклади визначання випро­бовувального рівня залежно від класу оточення (розміщення).

Кращим методом випробовувань є контактний розряд. Повітряний розряд застосовують у ви­падках, коли неможливо застосовувати контактний розряд. Напругу для кожного з методів випро-бовувань наведено у таблицях 1а) і 1b). Наведені напруги різні для кожного методу, враховуючи відмінності методів випробувань. Це не означає що жорсткість випробувань однакова між методами випробувань.

Подальшу інформацію наведено у розділах А.З, А.4 та А.5.

Таблиця 1 — Випробовувальні рівні

6. ВИПРОБОВУВАЛЬНИЙ ГЕНЕРАТОР

Випробовувальний генератор складається з таких головних частин:

• зарядний резистор R_c;

• накопичувальний конденсатор C_s;

• розподілена ємність C_tf;

• розрядний резистор R_d;

• індикатор напруги;

• розрядний ключ;

• змінні наконечники розрядного електрода (див. рисунок 2);

• розрядний зворотний кабель;

• джерело електроживлення.

Спрощену схему генератора ЕСР наведено на рисунку 1. Деталі конструкції не наводять.

Г

Розрядний наконечник

енератор повинен задовольняти вимоги, які наведено у 6.1 та 6.2.

Розрядне зворотне підключення

Примітка. C_d— відсутня на рисунку, являє собою розподілену ємність між генератором і ВО, пластиною базового узем- лення та пластинами зв'язку. Оскільки ця ємність розподілена по усій схемі, її неможливо показати на рисунку.6.1 Характеристики та параметри генератора ЕСР

Технічні параметри:

Накопичувальна ємність(C_s+ C_d), пФ

Розрядний опір (R_d), Ом

Зарядний опір (/?_с), МОм

Вихідна напруга, кВ (див. примітку 1)

Похибка індикації вихідної напруги, %

Полярність вихідної напруги

Час утримування заряду, не менше ніж, с

Розряд, принцип дії (див. примітку 2)

Типова форма хвилі розрядного струму

150 ± 15

330 ± 33

Від 50 до 100

До 8 (номінальна) для контактного розряду;

до 15 (номінальна) для повітряного розряду

± 5

Позитивна та негативна (перемикається)

5

Окремий розряд (час між послідовними розряда­

ми не менше ніж 1 с)

Див. 6.

2Примітка 1. Напругу холостого ходу вимірюють на накопичувальному конденсаторі.

Примітка 2. Генератор повинен забезпечувати, частоту повторення імпульсів не менше ніж 20 розрядів за секунду, лише для дослідницьких цілей.

Генератор повинен мати засоби запобігання утворенню ненавмисних випромінень або кондук- тивних завад, як імпульсних, так і неперервних, для того щоб не заважати ВО чи допоміжному ви- пробовувальному обладнанню паразитними ефектами.

Накопичувальний конденсатор, розрядний резистор і розрядний ключ повинні бути розташо­вані якомога ближче до розрядного електрода.

Розміри розрядних наконечників наведено на рисунку 2.

Для методу випробовування повітряним розрядом застосовують той самий генератор, і роз­рядний ключ повинен бути замкнений. Генератор мусить бути споряджений заокругленим наконеч­ником, наведеним на рисунку 2.

Розрядний зворотній кабель випробовувального генератора зазвичай повинен бути завдовж­ки 2 м, та мати конструкцію, що дозволяє генератору задовольнити характеристики форми хвилі. Він повинен бути досить ізольований для запобігання витоку розрядного струму на персонал або на інші провідні поверхні ніж ті, до яких його підключено, під час випробовувань на дію ЕСР.

Розміри у міліметрах

Рисунок 2а) — Повітряний розряд

Рисунок 2Ь) — Контактний розряд

8 -0,05

Корпус генератора

(Примітка)

08

Змінна частина (наконечник)

50 ±1

012°_о.о5

Гострий кінець

Примітка. Розрядний ключ (тобто вакуумне реле) повинен бути установлений якомога ближче до наконечника розряд­ного електрода.

Рисунок 2 — Розрядні електроди генератора ЕС

РУ випадку, коли довжина у 2 м розрядного зворотного кабелю є недостатньою (наприклад, за високих ВО), повинна бути застосована довжина кабелю не більше ніж 3 м, але має бути перевіре­но узгодженість із параметрами форми хвилі.

6.2 Перевіряння характеристик генератора ЕСР

Для того, щоб порівнювати результати випробувань, отримані від різних випробовувальних генераторів, характеристики, що наведено у таблиці 2, має бути перевірено застосовуючи розряд­ний зворотний кабель, який буде застосовано у випробовуваннях.

Таблиця 2 — Параметри форми хвилі

Форма хвилі вихідного струму генератора ЕСР під час процедури перевіряння повинна бути подібною до рисунка 3.

І

ЗО не

60 не

Параметри, наведені в таблиці 2

Рисунок 3 — Типова форма хвилі вихідного струму генератора ЕСР

Величини параметрів розрядного струму повинні бути перевірені за допомогою вимірюваль­них приладів зі смугою пропускання 1000 МГц.

Менша смуга пропускання обмежує під час вимірюваня тривалість наростання та амплітуди першого піку струму.

Для перевіряння, наконечник розрядного електрода повинен бути в безпосередньому контакті з датчиком струму, а генератор повинен працювати в режимі контактного розряду.

Типову установку для перевіряння технічних характеристик генератора ЕСР наведено на ри­сунку 4. Смуга пропускання мішені повинна бути більше ніж 1 ГГц. Деталі конструкції щодо мож­ливого конструктивного виконання датчика струму наведено в додатку В.

Інші установки, ті що передбачають застосовування в лабораторії камер Фарадея, які мають розміри, відмінні від тих, котрі вказано на рисунку 4; також передбачають відокремлення камер

Фарадея від площини мішені, однак, у обох випадках відстань між датчиком і точкою уземлення генератора ЕСР повинна становити 1 м, також як розміщення розрядного зворотного кабелю.

Генератор ЕСР повинен бути перекалібрований в визначений період часу відповідно до прий­нятої системи забезпечення якості.

Деталізація

Пласка пластинка

Рисунок 4 — Приклад установки для перевіряння генератора ЕСР

7 ВИПРОБОВУВАЛЬНА УСТАНОВКА

Випробовувальна установка складається з випробовувального генератора, ВО та допоміжного обладнання, необхідного для безпосереднього та опосередкованого прикладання розрядів до ВО, за варіантами, які вказано нижче:

1. контактними розрядами на провідні поверхні ВО та на пластини зв’язку;

2. повітряними розрядами на ізоляційні поверхні ВО.

Розрізняють два різних види випробовувань:

• випробовування (випробування на відповідність), що здійснюють у лабораторіях;

• випробовування на місці експлуатування, що здійснюють на обладнанні в умовах його ос­таточного розміщення.

Переважний метод випробовування — це такі випробовування, що здійснюють у лабораторіях.

ВО повинно бути змонтовано відповідно до інструкції виробника зі встановлення обладнан­ня (за наявності).

3. 1 Випробовувальна установка для випробовувань, які проводять у випробовуваль- них лабораторіях

Нижче наведено вимоги застосовні до проведення випробовувань у лабораторії за нормаль­них умов навколишнього середовища, які визначено в 8.1.

На підлозі випробовувальної лабораторії повинна бути пластина базового уземлення. Вона має бути металевим листом (мідним або алюмінієвим) мінімальною товщиною 0,25 мм; інші металеві матеріали може бути застосовано, але вони повинні мати мінімальну товщину не менше ніж 0,65 мм.

Мінімальна площа пластини становить 1 м², точні розміри залежать від розмірів ВО. Пласти­на повинна виступати за контур ВО або пластини зв’язку з кожного боку не менше ніж на 0,5 м, і повинна бути з’єднана із системою захисного уземлення.

Правила техніки безпеки повинні виконуватися постійно.

ВО повинно бути установлено і підключено відповідно до його функційних вимог.

Відстань між ВО і стінами лабораторії та будь-якими іншими металевими конструкціями по­винна складати не менше ніж 1 м.

ВО повинно бути підключено до системи захисного уземлення відповідно до технічної доку­ментації зі встановлення. Додаткові з’єднання із захисним уземленням не дозволено.

Розміщення силових та сигнальних кабелів повинно бути характерним для практики вста­новлення.

Розрядний зворотний кабель генератора ЕСР повинен бути з’єднаний з пластиною базового уземлення. Загальна довжина цього кабелю, зазвичай, є 2 м.

У випадку коли ця довжина перевищує довжину, необхідну для прикладання розряду у ви­брані точки, залишкова довжина, за можливістю, повинна бути розміщена неіндуктивно на плас­тині базового уземлення і не бути ближче ніж на 0,2 м до інших провідних частин випробовуваль­ної установки.

З’єднання уземлювальних кабелів із пластиною базового уземлення, а також усі інші з’єднан­ня, повинні мати якомога менший опір, наприклад, застосовуючи високочастотні обмежувальні пристрої.

Якщо пластини зв’язку визначені, наприклад для забезпечення опосередкованого прикладання розряду, то вони повинні бути виготовлені з матеріалу того самого типу й тієї самої товщини, що й пластина базового уземлення, і підключені до пластини базового уземлення за допомогою ка­белю, який має на кожному кінці резистор 470 кОм. Ці резистори повинні бути здатні витримувати напругу розряду та бути ізольовані, щоб уникнути короткого замикання на пластину базового узем­лення, коли кабель лежить на ній.

Додаткові вимоги для різних типів обладнання наведено нижче.

Випробовувальна установка повинна складатися з дерев’яного столу заввишки 0,8 м, установ­леного на пластину базового уземлення.

Горизонтальна пластина зв’язку (ГПЗ) розміром 1,6 м х 0,8 м повинна бути розміщена на столі. ВО і кабелі повинні бути ізольовані від пластини зв’язку ізоляційною підставкою завтовшки 0,5 мм.