Страница 2: ДСТУ 1.7:2015. Національна стандартизація. Правила та методи прийняття міжнародних і регіональних нормативних документів (61649)

• виправлення будь-яких друкарських помилок (наприклад, помилок написання) або зміна в ну­мерації сторінок;

• вилучення з багатомовного міжнародного НД тексту однією чи кількома мовами;

• долучення будь-яких виданих технічних поправок чи змін до міжнародного НД;

• зміна назви національного НД відносно міжнародного НД для узгодження її з чинними націо­нальними НД, системами, комплексами;

• заміна слів, наприклад «цей міжнародний стандарт» на «цей стандарт» тощо;

• вилучення попереднього довідкового матеріалу з міжнародного НД;

• зміна вислову (слововживання) (3.7);

• зміна крапки на кому як вказівник десяткових знаків’

• долучення будь-якого національного довідкового матеріапу (національні примітки, довідкові додатки, які не суперечать, не доповнюють і не вилучають положення міжнародного НД). Прикла­дами довідкового матеріалу є поради користувачам, навчальні настанови, пропоновані форми або повідомлення);

• долучення довідкового додатка, у якому перераховано познаки одиниць фізичних величин або одиниць вимірювання та обліку, якщо в Україні використовують іншу систему позначення.

Принцип зворотності дотримано.

Примітка. Будь-які зміни в поданні національного НД (наприклад, пов’язані з нумерацією сторінок, видом і розміром шрифту тощо), особливо в електронній формі, не впливають на ступінь відповідності.

5.3 Модифікований національний НД

1. національний НД відтворює структуру міжнародного НД (зміни в структурі дозволено, якщо вони дають змогу легко порівняти зміст і структури обох НД, за умови їх чіткої ідентифікації та пояс­нення причин відхилення):

2. національний НД має технічні відхили, які точно визначено та пояснено.

У модифікованому національному НД можуть також бути редакційні зміни, дозволені в ідентичних національних НД (5.2),

Принципу зворотності не дотримано.

3. ЗМІСТ НЗЦІОНЗЛЬНОГО НД Є М6НШИМ За ООСЯГ'ОМ.

У національному НД зазначено більшу частину вимог (він може мати не такі суворі вимоги тощо);

2. зміст національного НД більший за обсягом.

У національному НД наведено додаткові положення та аспекти (він може мати суворіші вимоги тощо);

2. національний НД має положення, які відрізняються від положень міжнародного НД.

Частина положень національного НД ідентична положенням міжнародного НД, а решта — має деякі вимоги, що відрізняються.

2. національний НД передбачає можливість альтернативного вибору (положень) вимог.

У національному НД подано положення (вимоги) однакового статусу з вимогами міжнародного НД, які можуть бути альтернативою тим, що зазначені в міжнародному НД.

Дозволено в модифікованому національному НД одночасно вилучати, доповнювати, змінювати будь-які окремі положення та запроваджувати інші альтернативні вимоги.

Методи позначення технічних відхилів і редакційних змін наведено в розділі 7 цього стандарту. Приклади оформлення технічних відхилів і пояснень до них наведено в додатку А цього стандарту.

1. національний НД має технічні відхили та/або редакційні зміни, які не визначено і не пояснено;

2. національний НД має зміни в структурі, які не гарантують легкого порівняння змісту та струк­тури національного НД і міжнародного НД, і їх точно не ідентифіковано;

3. національний НД має меншу частину положень міжнародного НД.

Для визначення способу позначення ступенів відповідності використовують систему позначання, що якнайзрозуміліше для користувача встановлює відповідність між національним НД і міжнародним НД.

Уживають такі познаки або їх скорочення:

1. ідентичний або IDT (5.2);

2. модифікований або MOD (5.3);

3. нееквівалентний або NEQ (5.4).

6 МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ нд

1. підтвердження (6.2);

2. перевидання (6.3):

• передрук (6.3.2);

• переклад (6.3.3);

• перероблення (6.3.4).

Переклад тексту міжнародного НД здійснюють поетапно з виконанням таких видів перекладів як чорновий переклад, робочий переклад та ідентичний переклад (для опублікування).

Перекладаючи текст міжнародного НД, доцільно виконати чорновий переклад.

Під час виконання робочого перекладу перевіряють і редагують чорновий переклад.

У разі ідентичного перекладу (для опублікування) перевіряють і редагують робочий переклад, визначають термінологію, провадять консультації з фахівцями.

1. опрацювання тексту міжнародного НД із застосуванням словників і довідкової літератури:

2. змістове аналізування тексту міжнародного НД;

3. аналізування чинних національних НД задля розроблення пропозицій щодо скасування відпо­відних національних НД або внесення змін до них.

Опрацювання та змістове аналізування тексту міжнародного НД провадять задля встановлення можливості його застосування користувачами без перекладу мовою оригіналу та ймовірності уникнен­ня неоднозначного тлумачення його положень.

За результатом опрацювання міжнародного НД готують висновок, форму якого наведено в до­датку Б цього стандарту.

Висновок і протокол ТК надсилають до національного органу стандартизації (далі — HOC) для прийняття міжнародного НД як національного НД.

У цьому випадку HOC приймає рішення щодо прийняття/неприйняття міжнародного НД як націо­нального НД, ураховуючи потреби заінтересованих сторін.

Відповідальний ТК погоджує висновок з іншим ТК (далі — споріднений ТК).

Якщо спорідненим ТК досягнено консенсус щодо прийняття міжнародного НД як національного НД, складають протокол спорідненого ТК, який надсилають відповідальному ТК.

Якщо спорідненим ТК не досягнено консенсусу щодо прийняття міжнародного НД як національ­ного НД, складають протокол спорідненого ТК, який разом з коментарями надсилають відповідально­му ТК.

Якщо відповідальний ТК і споріднений ТК не досягли консенсусу щодо прийняття міжнародного НД як національного НД, відповідальний ТК може звернутися до HOC з цього питання.

HOC приймає рішення щодо прийняття міжнародного НД як національного НД, ураховуючи по­треби заінтересованих сторін.

Якщо відповідальний ТК і споріднений ТК позицію щодо прийняття міжнародного НД як націо­нального НД не висловлюють протягом ЗО календарних днів з дня надсилання відповідної пропозиції заінтересованої сторони до відповідального ТК і надсилання висновку відповідального ТК до спорідне­ного ТК, уважають, що ці ТК не є заінтересованою стороною. У такому випадку HOC приймає рішення щодо прийняття міжнародного НД як національного НД, ураховуючи потреби заінтересованих сторін.

Метод перевидання розподіляється на методи:

• передруку (6.3.2);

• перекладу (6.3.3);

• перероблення (6.3.4).

За такого методу міжнародний НД застосовують мовою оригіналу, до якого можуть розробляти редакційні зміни, національні структурні елементи, технічні відхили та додатки українською мовою.

За потреби до міжнародного НД додають переклад (робочий аоо чорновий) міжнародного НД, який оформлюють як довідковий національний додаток.

1. опрацювання тексту міжнародного НД, використовуючи словники та довідкову літературу;

2. змістове аналізування тексту міжнародного НД;

3. визначення ступеня відповідності (IDT або MOD) та підготування відповідної інформації щодо редакційних змін, приміток, технічних відхилів;

4. розроблення національних структурних елементів і додатків;

5. аналізування чинних національних НД, щоб розробити пропозиції щодо скасування відповідних НД або внести зміни до них.

Опрацювання та змістове аналізування тексту міжнародного НД провадять задля встановлення можливості його застосування користувачами без перекладу мовою оригіналу, імовірності уникнення неоднозначного тлумачення його положень та виявлення положень, до яких необхідно внести редак- ЦІЙНІ зміни, примітки чи технічні відхили.

За результатом опрацювання міжнародного НД готують висновок, форму якого наведено в до­датку Б цього стандарту.

Національний НД опубліковують з передрукуванням або без передрукування міжнародного НД

1. ідентичний переклад (для опублікування) міжнародного НД;

2. укладання тексту перекладеного НД;

3. аналізування тексту перекладеного НД, визначення ступеня відповідності (IDT або MOD) та під­готування відповідної інформації щодо редакційних змін, приміток, технічних відхилів;

4. розроблення національних структурних елементів і додатків;

5. аналізування чинних національних НД, щоб розробити пропозиції щодо скасування відповідних національних НД або внесення змін до них.