якщо корпус лічильника зроблено з металу, то «землею» є сам корпус, розміщений на плоскій електропровідній поверхні;
якщо корпус лічильника або тільки його частину зроблено з ізолювального матеріалу, то «землею» є обгорнена навколо лічильника електропровідна фольга, що торкається усіх доступних електропровідних частин, і з’єднана з плоскою електропровідною поверхнею, на якій розміщено основу лічильника. У тих місцях, де має місце кришка затискачів, електропровідна фольга має бути від затискачів і від отворів для проводів на відстані не більшій ніж 2 см.
Під час випробовування імпульсною напругою та напругою змінного струму, невипробувані кола приєднують до землі, як зазначено нижче.
Після цих випробувань за нормальних умов не повинно бути змінення відносної похибки лічильника, які б перевищували невизначеність вимірювань.
У цьому підпункті вираз «усі затискачі» означає повний комплект затискачів кіл струму, кіл напруги і, за наявності, допоміжних кіл, що мають опорну напругу понад 40 В.
Ці випробовування треба виконувати за нормальних умов. Під час випробовування якість ізоляції не повинна погіршуватися через пил або вологість, які перевищили межі допуску.
Якщо не визначено інше, нормальними умовами для випробовування ізоляції є:
температура довкілля — від 15 °С до 25 °С;
відносна вологість — від 45 % до 75 %;
атмосферний тиск — від 86 кПа до 106 кПа.
Випробовування імпульсною напругою
Форма кривої і характеристики генератора повинні бути згідно з вимогами IEC 60255-4 (E 4.1), а амплітудне значення імпульсної напруги повинне бути 6 кВ. Для кожного випробовування імпульсну напругу прикладають 10 разів однієї полярності, а потім так само іншої полярності. Мінімальна тривалість між імпульсами повинна бути 3 с.
Примітка. Для ділянок, де переважають повітряні мережі живлення, може бути необхідною випробовувальна напруга більша за 6 кВ.
Випробовування імпульсною напругою для кіл і між колами
Випробовування треба провести незалежно для кожного кола (або групи кіл), які ізольовано від інших кіл лічильника за нормального використовування. Затискачі кіл, які не підлягають випробовуванню імпульсною напругою, потрібно з’єднати із «землею».
Таким чином, коли кола напруги і кола струму вимірювального елемента з’єднано разом за нормального використовування, випробовувати їх треба спільно. Інший кінець кола напруги має бути з’єднано із «землею», а імпульсну напругу треба прикласти між затискачем кола струму та «землею». Коли декілька кіл напруги лічильника мають спільну точку, то цю точку потрібно з’єднати із «землею», а імпульсну напругу треба прикласти послідовно між кожним із вільних кінців з’єднань (або колом струму, приєднаним до них) і «землею».
Якщо кола напруги й кола струму того самого вимірювального елемента розділено і відповідно заізольовано за нормального використовування (наприклад, кожне коло, приєднане до вимірювального трансформатора), випробовування треба провести окремо для кожного кола.
Під час випробовування кола струму затискачі інших кіл треба з’єднати із «землею», а імпульсну напругу треба прикласти між одним із затискачів кола струму і «землею». Під час випробовування кола напруги затискачі інших кіл і один із затискачів випробовувального кола напруги повинні бути з’єднані із «землею», а імпульсну напругу необхідно прикладати між іншим затискачем кола напруги й «землею».
Допоміжні кола, призначені для безпосереднього приєднання до мережі або до тих самих трансформаторів напруги, що й кола лічильника, за опорної напруги більшої ніж 40 В має бути випробувано імпульсною напругою за тих само умов, що й встановлені для кіл напруги. Інші допоміжні кола не потрібно випробовувати.
Випробовування імпульсною напругою електричних кіл відносно «землі»
Усі затискачі електричних кіл лічильника, а також затискачі допоміжних кіл з опорною напругою більшою ніж 40 В, потрібно з’єднати разом.
Допоміжні кола з опорною напругою нижчою чи такою, що дорівнює 40 В, треба з’єднати із «землею».
Імпульсну напругу треба прикладати між усіма електричними колами та «землею».
Випробовування напругою змінного струму
Випробовування напругою змінного струму треба виконати відповідно до таблиці 13.
Випробовувальна напруга повинна бути практично синусоїдною, частотою від 45 Гц до 65 Гц, подаватися протягом 1 хв. Потужність джерела живлення має бути не меншою ніж 500 В • А.
Під час випробовування відносно «землі», допоміжні кола з опорною напругою, такою, що
дорівнює чи нижче ніж 40 В, потрібно з’єднати із «землею».
Таблиця 13 — Випробовування напругою змінного струму
Випробовувальна напруга, середньоквадратична |
Точки прикладання випробовувальної напруги |
2кВ |
Випробовувати треба із закритим корпусом і встановленими на місці кожухом і кришкою затискачів а) між, з одного боку, з усіма колами струму й напруги та допоміжними колами з опорною напругою понад 40 В, з’єднаними разом і, з іншого боку, з «землею» b) між колами, які не передбачено з’єднувати разом у процесі експлуатування |
Випробовування на електромагнітну сумісність (EMC)
Загальні умови випробовування
Для всіх цих випробовувань лічильник повинен бути в нормальному робочому положенні з установленим кожухом і кришкою затискачів. Усі частини, що потребують заземлення, має бути заземлено.
Після цих випробувань лічильник не повинен мати пошкоджень і повинен нормально функціювати.
Випробовування на стійкість до електростатичних розрядів.
Випробовувати треба згідно з ІЕС 60801-2 за таких умов:
випробовувальна напруга: 15 кВ;
число розрядів: 10;
лічильник у робочому стані:
кола напруги і допоміжні кола під’єднано до опорної напруги;
без будь-якого струму в колах струму, а затискачі кола струму розімкнено.
Впливання електростатичного розряду не повинен спричиняти змінення показів у лічильному механізмі більше ніж на 0,001 кВт • год, а випробовувальний пристрій виводу не повинен створювати сигнал, еквівалентний більше ніж 0,001 кВттод. Ці значення встановлені для лічильників із номінальною силою струму 5 А та опорною напругою 100 В. Для інших значень сили струму та напруги замість значення 0,001 кВттод повинне бути установлене відповідне значення;
лічильник у неробочому стані:
кола напруги, струму і допоміжні кола не під’єднано до напруги;
затискачі напруги кожної фази потрібно з’єднати разом, а затискачі кола струму має бути розімкнено.
Після дії електростатичного розряду лічильник не повинен мати пошкоджень або змінення показів і повинен відповідати вимогам точності цього стандарту.
5.5.3 Випробовування на стійкість до високочастотних (HF) електромагнітних полів
Випробовувати треба згідно з ІЕС 60801-3 за таких умов:
кола напруги і допоміжні кола знаходяться під дією опорної напруги;
смуга частот: від 27 МГц до 500 МГц;
напруженість поля під час випробовування: 10 В/м.
Струму у колах струму немає, а струмові затискачі повинно бути розімкнено.
Впливання полів високої частоти (HF) не повинне спричинювати до змінення показів у лічильному механізмі більше ніж на 0,001 кВттод, а випробовувальний пристрій виводу не повинен створювати сигнал, еквівалентний більше ніж 0,001 кВттод. Ці значення встановлено для лічильників із номінальною силою струму 5 А та опорною напругою 100 В. Для інших значень сили струму і напруги замість значення 0,001 кВт • год повинне бути встановлено відповідне значення;
за номінальної сили струму In і коефіцієнта потужності, що дорівнює 1, за частот, що сприймаються або за найвикористовуваних частот змінення похибки повинно бути в межах, наведених у таблиці 11.
5.5.4 Випробовування на впливання швидкісних перехідних процесів
Випробовувати треба згідно з IEC 60801-4 за таких умов:
кола напруги і допоміжні кола перебувають під дією опорної напруги;
струму у колах струму немає, а струмові затискачі повинно бути розімкнено;
ступінь жорсткості випробовувань — 3;
випробовувальна напруга на джерелі живлення — 2 кВ;
випробовувальна напруга на сигнальних лініях (I/O), лініях даних і колах керування — 1 кВ;
тривалість випробовування — не менше 60 с.
Випробовувальними точками є точки, розташовані:
між затискачами кожного кола, приєднаного звичайним способом до мережі;
між будь-якими двома незалежними колами, що мають опорну напругу понад 40 В;
між кожним незалежним колом, що має опорну напругу понад 40 В, і «землею».
Під час випробовування лічильника не повинне бути змінення показів у лічильному механізмі більше ніж 0,001 кВт-год, а випробовувальний пристрій виходу не повинен створювати сигнал, еквівалентний більше ніж 0,001 кВт-год. Ці значення встановлено для лічильників із номінальною силою струму 5 А та опорною напругою 100 В. Для інших номінальних значень сили струму і напруги замість значення 0,001 кВт-год повинно бути установлено відповідне значення.
5.5.5 Вимірювання радіозавад
Випробовування на радіозавади необхідно виконувати згідно з CISPR 14 розділ 6 — для частот від 0,15 МГц до 30 МГц і розділ 7 — для частот від 30 МГц до 300 МГц.
Отримані результати не повинні перевищувати значення, наведені в розділі 4 та додатках А і B CISPR 14.
5.6 Перевіряння вимог точності
Загальні умови випробовування
Перевіряння вимог точності, встановлених у 4.6, провадять із дотримуванням таких умов:
під час випробовування лічильник має бути в корпусі з установленим кожухом; усі частини, які мають бути заземлені, потрібно заземлити;
до проведення будь-якого випробовування потрібно під’єднати кола напруги і додаткові кола до напруги на час, достатній для досягнення сталого теплового режиму;
додатково для багатофазних лічильників:
порядок чергування фаз має відповідати помаркованому на схемі з’єднань;
напруги й сили струмів повинні бути практично симетричними (див. таблицю 14).
Таблиця 14 — Симетрія напруги та сили струму
Відхил кожної з фазних або лінійних напруг від середнього значення відповідних напруг повинен бути не більший ніж |
± 1 % |
Відхили кожної з сил струмів від середнього значення сили струму повинен бути не біль ший ніж |
± 1 % |
Відхили зсуву фаз кожного з цих струмів від відповідної фазної напруги, незалежно від фазового кута, не повинні відрізнятися один від одного більше ніж на |
2° |
нормальні умови наведено у таблиці 15.
Вимоги до випробовувальних стендів наведено в IEC 60736.
Таблиця 15 — Нормальні умови
Впливна |
Нормальне |
Допустимі |
|
величина |
значення |
відхили |
|
Температура довкілля |
Нормальна температура, або, якщо її не встановлено, 23 °C1) |
± 2 °C |
|
Напруга |
Опорна напруга2) |
± 1,0 % |
|
Частота |
Опорна частота3) |
± 0,3 % |
|
Форма кривої |
Синусоїдні напруги та струми |
Коефіцієнт гармонік менше 2 % |
|
Індукція зовнішнього магнітного поля за опорної частоти |
Магнітна індукція дорівнює нулю4) |
0,05 мТл |
|
1) Якщо випробовування проводять за температури, що відрізняється від нормальної температури з урахуванням допустимих відхилів, то результати повинно бути скориговано уведенням відповідного температурного коефіцієнта лічильника. |
|||
2) Нормальні умови для напруги поширюються на вимірювальне коло і на допоміжне(-і) джерело(-а) живлення. |
|||
31 Нормальні умови для частоти поширюються на вимірювальне коло і на допоміжне(-і) джерело(-а) живлення (якщо вони не постійного струму). |
|||
4) Магнітна індукція в місці проведення випробовування за відсутності лічильника |
і його з’єднань. |
Випробовування на дію впливних величин
Необхідно перевірити, що вимоги до впливних величин, як установлено в 4.6.1 і 4.6.2, задоволені.
Випробовування для зміни, спричиненої впливними величинами, має бути виконано незалежно з усіма іншими впливними величинами, за їхніх нормальних умов (див. таблицю 15 вище).
Постійну магнітну індукцію можна створити за допомогою електромагніту, що живиться постійним струмом, відповідно до додатка С. Це магнітне поле треба прикладати до всіх доступних для дотику поверхонь лічильника, коли його встановлено в нормальному робочому положенні. Значення магніторушійної сили, яку варто застосовувати, має бути 1000 ампер-витків.
Магнітну індукцію потрібно отримати розміщенням лічильника в центрі круглої котушки, середнім діаметром 1 м, квадратного поперечного перерізу і малої радіальної товщини відносно діаметра, яка має 400 ампер-витків.