Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ 2448-94
/ 3

  1. . Вимоги до різаків

    1. Всі з’єднання і канали різаків газорізів повинні бути герметичні на вході в різак за тиску:

в кисневому каналі — 1,5 МПа;

в каналі горючого газу і горючої суміші — 0.3 МПа.

Таблиця 2

Назва обладнання

Міжремонтний цикл, не більше

Короткий зміст робіт

Редуктор (строк служби клапана — 4 місяці.

Мембрани — 6 місяців)

3 місяці

Ремонт, промивання (знежирювання) випробування на щільність, на самоплив, на падіння тиску, на пропускну здатність, на спрацьовування запобіжного клапана

Редуктор

1 тиждень

Перевірка різьби. Випробування на щільність і самотік

Фільтр редуктора

2 тижні

Чищення і промивання дихлоретаном

Манометри редуктора і бочка для пального

1 рік

Перевірка, дрібний ремонт, регулювання

Різак

1 місяць

Ремонт. Очищення і промивання головки, змішувальної камери і інжектора. Перевірка на цілісність, інжекцію і відсутність зворотних ударів

Випарник газорізу

1-2 тижні

Очищення нагару з азбестового обплетення. Промивання бензином

Те саме

1 місяць

Заміна азбестового обплетення. Перевірка газорізу на горіння

Гумові рукави

3 місяці

Перевірка, усунення дефектних місць. Випробування стиснутим повітрям або азотом тиском 1 МПа, а потім гідравлічне випробування тиском З МПа

Бачок для пального

1 місяць

Перевірка: на міцність — гідравлічним тиском 1 МПа. на щільність — пневматичним тиском 0.5 МПа, з обмилюванням Усіх з’єднань

Ацетиленовий генератор

1 рік

Очищення, продування. загальний огляд, усунення нещільностей в з’єднаннях, змазування різьби технічним вазеліном, випробування на щільність за максимального тиску

Водяний затвор

1 тиждень

Перевірка мильною емульсією усіх з’єднань

7.10.2. Різаки в процесі експлуатації повинні забезпечувати стійке горіння полум’я за

будь-якого положення без хлопків і зворотних ударів.

    1. Різаки, які працюють ;»а рідкому пальному, повинні бути обладнанні зворотними клапанами, що установлюються на кисневому штуцері різака.

    2. Різаки переносних чи стаціонарних машин повинні мати екранувальні козирки, кожухи, які обмежують поширення оптичного випромінювання,

    3. Для роботи на газах-замінниках ацетилену повинні використовуватися тільки спеціально призначені для цього різаки.

    4. Об’єм випробувань різаків повинен відповідати вимогам ГОСТ5191.

  2. Вимоги до бачків для рідкого пального

    1. Бачки для рідкого пального повинні відповідати вимогам розділу 7 ГОСТ 12.2.008.

    2. Заправлення пальним слід проводити в спеціальних приміщеннях, обладнаних вентиляцією і безпечних в пожежному відношенні, після попереднього відстоювання або фільтрування не більше ніж на % ємкості бачка.

    3. Після закінчення роботи повітря із бачка з паливом повинно бути випущено. He дозволяється випускати повітря до того, як буде погашене полум’я різака, а також відвертати кришку насосу або кришку штуцера, для наливу пального, до повного стискання повітря із бачка.

  2. Вимоги до газових редукторів

    1. Балонні, мереживі і рампові редуктори, що використовують під час кисневого різання, повинні відповідати вимогам ГОСТ. 13861, ГОСТ 12.2.008.

    2. Редуктори повинні витримувати об’єм випробувань згідно з ГОСТ 13861 і застосовуватись для редукування того газу, для якого вони призначені.

    3. Манометри повинні відповідати вимогам ГОСТ 2405, бути справними і мати клейма (пломби) з установленими строками випробувань.

  3. Вимоги до гумотканинних рукавів для подавання газів

    1. Приєднання різаків та іншої апаратури до джерел газоживлення слід здійснювати гнучкими гумотканими рукавами для газового зварювання і різання металів згідно з ГОСТ 9356:

тип I — для подавання ацетилену і газів-замінників з робочим тиском не більше ніж 0,6 МПа;

тип II — для подавання рідкого пального (бензину, гасу), з робочим тиском не більше ніж 0,6 МПа;

тип Ш — для подавання кисню з робочим тиском не більше ніж 1,5 МПа. .

  1. Рукава повинні мати розпізнавальне забарвлення:

для кисню — синє;

для ацетилену і газів-замінників — червоне;

для рідкого пального — жовте,

    1. Довжина гумотканинних рукавів для кисневого різання повинна бути від 15 до 20 м. В монтажних умовах допускається довжина до 30 м. З’єднання рукавів між собою необхідно здійснювати двобічними ніпелями, кінці рукавів повинні надійно закриватися хомутами заводського виготовлення. Кількість стиків — не більше двох.

  2. Вимоги до ацетиленових генераторів

    1. Стаціонарні і пересувні генератори не повинні мати пристроїв і деталей, які можуть під час роботи сприяти виникненню іскор.

    2. Стаціонарні генератори повинні встановлюватися в спеціальних приміщеннях, які відповідають «Указаниям по проектированию производства ацетилена для газопламенной обработки металлов», «Правилам техники безопасности и производственной санитарии при производстве ацетилена, кислорода и газопламенной обработке металлов».

    3. Норми виходу ацетилену в залежності від грануляції карбіду кальцію повинні відповідати вимогам ГОСТ 1460.

    4. Не дозволяється завантажувати карбід кальцію меншої грануляції, ніж зазначено в паспорті генератора.

    5. На ацетиленових генераторах повинні бути установлені рідинні запобіжні затвори закритого типу.

Дозволяється встановлення рідинних затворів відкритого типу тільки на

стаціонарних генераторах низького тиску.

    1. Манометри, які встановлюються на генератори, повинні мати надпис «АЦЕТИЛЕН» і відповідати вимогам ГОСТ 2405. .

    2. Зовнішні поверхні ацетиленових генераторів і обладнання, що комплектуються, повинні бути пофарбовані в білий колір атмосферостійкими емалями.

    3. Після закінчення робіт карбід кальцію в генераторі повинен бути повністю вироблений і мул злитий. Корпус і реторти повинні бути промиті водою, а генератор і використаний карбід кальцію у відкритій тарі встановлені в безпечне місце.

    4. Вапнистий мул, видалений під час перезарядження генераторів, слід вивантажувати в пристосовану для цього тару і зливати у мулову яму або в спеціальний бункер (ящик).

    5. Ацетиленові генератори повинні періодично, не рідше як один раз на рік, підлягати технічному огляду в установленому порядку з відповідною відміткою в технічному паспорті генератора.

  2. Вимоги до газорозбірних постів

Газорозбірні пости повинні розміщатися в металевих вентильованих шафах, що зачиняються на замок.

  1. На шафах газорозбірних постів необхідний сигнальний попереджувальний надпис:

  • кисневих — «Кисень. Масло небезпечно»;

  • ацетиленових — «Ацетилен. Вогненебезпечно»;

  • горючих газів — «Горючий газ. Вогненебезпечно».

    1. Газорозбірний пост горючого газу повинен бути обладнаний рідинним або сухим затвором і запірною арматурою.

    2. Газорозбірний пост кисню повинен бути обладнаний запірною арматурою і мережннм редуктором згідно з ГОСТ 13861.

  2. Вимоги до організації робочих місць

    1. Місця проведення кисневого різання можуть бути постійними чи тимчасовими.

    2. Розміщення і влаштування постів кисневого різання повинно виключати можливість витікання і проникнення горючих газів в робоче і суміжне з ним приміщення.

    3. Робочі місця для різання повинні бути оснащені засобами колективного захисту від шуму, бризок розплавленого металу екранами та ширмами з негорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.2.062, ГОСТ 12.4.125.

Ручне різання заготовок малого і середнього габариту потрібно провадити в спеціально улаштованих кабінах, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією. Обшивка кабін виконується з неспалимих матеріалів, між обшивкою і підлогою належить залишати зазор не менший ніж 50 мм. Вільна площа в кабіні на один газорізальннй пост повинна складати не менше ніж 4 м2 . Ширина проходів — не менше 1 м.

  1. Відстань між тильним боком стаціонарної газорізальної машини і стіною або колоною повинна бути не менше ніж 0,5 м.

  2. Газорізальні роботи слід проводити на відстані:

  • не менше 10 м — від пересувних ацетиленових генераторів і групових газобалонних установок;

  • 1,5 м — від газопроводу;

  • 5,0 м — від окремих балонів з киснем і горючими газами;

  • 3,0 м — від газорозбірних постів під час ручного різання, трубопроводів горючих газів;

  • 1,5 м — під час механізованих робіт.

  1. Бачки з пальним повинні знаходитись не ближче як за 5 м від балонів з киснем і від джерел відкритого вогню та не ближче як за 3 м від робочого місця різальника.

  2. Балони повинні знаходитись на відстані не менше як за 1 м від приладів опалення і 5 м від нагрівальних печей та інших джерел тепла.

  3. Забороняється вибирати зріджений газ із балона під час зниження робочого тиску нижче встановленого згідно з ГОСТ 8856.

  4. . Під час роботи балони із зрідженими газами повинні знаходитись у вертикальному положенні. Максимально допустима температура балона із зрідженим газом повинна бути не більше 45 °С.

  5. . Апаратура або частини апаратури для кисневого різання повинні мати пізнавальне забарвлення в залежності від газу згідно з ГОСТ 14202.

  6. Робоче місце газорізальника повинно забезпечуватись засобами пожежогасіння.

  7. Під час проведення робіт на відкритому повітрі над газорізальним обладнанням і постами повинні бути споруджені навіси з неспалимих матеріалів. В разі відсутності навісів газорізальні роботи під час дощу або снігопаду повинні бути припинені.

  8. Не допускається встановлення пересувних генераторів поблизу місць засмоктування повітря вентиляторами і компресорами.

  9. He допускається установлення генератора в похиленому положенні. Під час роботи слід охороняти його від поштовхів, ударів і падіння.

  10. He дозволяється заряджений пересувний генератор розташовувати на одному візку з кисневим балоном.

  11. Ергономічні вимоги до організації робочих місць — згідно з ГОСТ 12.2.032, ГОСТ 12.2.033.

Загальні вимоги безпеки до робочих місць — згідно з ГОСТ 12.2.061.

    1. На робочих місцях під час проведення робіт з кисневого різання повинні бути інструкції з техніки безпеки.

  2. Вимоги до персоналу, який допускається до виконання кисневого
    різання

    1. До робіт з кисневого різання допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли відповідне навчання, інструктаж і перевірку знань вимог безпеки згідно з чинними нормативно-технічними документами і які мають відповідне посвідчення.

До газорізальних робіт не допускаються особи, які мають медичні протипоказання.

    1. Під час влаштування на роботу різальники повинні попередньо пройти медичний огляд, а надалі в установленому порядку проходити періодичні огляди.

    2. Повторний інструктаж та перевірка знань з техніки безпеки та виробничої санітарії провадяться не рідше ніж один раз на три місяці з відміткою в журналі.

    3. Різальникам, що працюють на газорізальних машинах, необхідно мати кваліфікаційну групу не нижче ІІ з електробезпеки, згідно «Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей» і «Правил техники безопасности при эксплуатации злектроустановок потребителей».

    4. Жінки не допускаються до кисневого різання усередині замкнутих ємкостей і у важкоприступних місцях.

    5. . Організація навчання працюючих безпеки праці — згідно з ГОСТ 12.0.004.

  2. Вимоги до застосування засобів індивідуального захисту

    1. Працівники, які виконують роботи з кисневого різання, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з вимогами ГОСТ 12.4.011 та галузевих норм.

    2. Вибір та призначення засобів індивідуального захисту органів дихання повинні провадитись згідно з вимогами ГОСТ 12.4.034.

    3. Для захисту органів зору газорізальники повинні бути забезпечені захисними окулярами закритого типу згідно з ГОСТ 12.4.013 із світофільтрами, які підбираються в залежності від яскравості газового полум’я.

    4. Працівники, які провадять видаляння грату, а також обслуговують ацетиленові генератори, повинні бути забезпечені захисними окулярами закритого типу згідно з ГОСТ 12.4.013 з безколірними скельцями.

    5. Спецодяг для газорізальника, у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.103, повинен захищати від теплового випромінювання, іскор, бризок розплавленого металу, окалини і відкритого полум’я.

    6. Для захисту рук газорізальника в залежності від умов праці повинні забезпечуватись рукавицями з крагами або рукавичками, які виготовлені з вогнестійких матеріалів згідно з ГОСТ 12.4.010.

    7. Для захисту органів слуху від шуму, який перевищує допустимі рівні шуму і звукового тиску на робочих місцях, слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.051.

  3. Методи контролю виконання вимог безпеки

    1. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 12.1.005, а також СН № 4617.

    2. Контроль систем вентиляції методом аеродинамічних випробувань провадиться у відповідності з ГОСТ 12.3.018.

    3. Контроль рівня шуму на робочих місцях виконується згідно з ГОСТ 12.1.050 та СН № 3223.

    4. Контроль за температурою робочих поверхонь, мікрокліматичними умовами здійснюється згідно з СН № 4088,

    5. Методи вимірювання освітленості — згідно з ГОСТ 24940.

    6. Контроль пожежної безпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004, пожежовибухової безпеки речовин і матеріалів — згідно з ГОСТ 12.1.044.

    7. Контроль за станом вентиляції робочих місць — згідно з ГОСТ 12.3.018.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →