---

Через 90+¹⁰діб контейнер вилучають із печі та зважують зразок.

L.2 Випробовування з перевіряння якості покриву за низьких температур

Для випробовування використовують п’ять спринклерів, на які нанесено покрив за допомогою стандартного технологічного процесу. Спринклери вміщують у холодильну камеру, в якій забезпечується автоматичне регулювання температури. Температуру підтримують у межах від мінус (10 ± 3) °С протягом 24+о год. Після вилучення спринклерів із холодильної камери, чекають досягнення температури спринклерів температури навколишнього повітря, візуально перевіряють стан покриву кожного спринклера, використовуючи, за необхідності, збільшувальне скло.

ДОДАТОК М
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ГІДРАВЛІЧНИЙ УДАР

Примітка. Див. 4.14.

Для випробовування використовують п’ять спринклерів. Кожний спринклер установлюють у колектор у випробовувальній камері, в нормальному робочому положенні. Колектор заповнюють водою та вилучають повітря.

Спринклер піддають впливу циклічної зміни тиску, підвищуючи тиск від (4 ± 2) бар до 25+^0,25 бар, за швидкості підвищення тиску 45*5° бар/с, а потім знижуючи тиск до (4 ± 2) бар. Кількість вказаних циклів змінення тиску складає 3000+10° , за частоти 15+о циклів на хвилину. Під час випробовування вимірюють тиск та фіксують його зміни залежно від часу. Візуально контролюють відсутність витікання води через спринклер. Потім проводять випробовування п’яти спринклерів для перевіряння функціювання відповідно до Е.З.

ДОДАТОК N

(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ТЕРМОЧУТЛИВІСТЬ

Примітка. Див. 4.15 та Бібліографію.

N.1 Загальні відомості

Спочатку п’ять спринклерів випробовують відповідно до процедури N.2, потім другу партію з п’яти спринклерів випробовують відповідно до процедури N.3, за кожної заданої орієнтації спринклера, в аеродинамічній трубі з робочим поперечним перерізом шириною (270 ± 40) мм та висотою (150 ± 10) мм.

Конструкція аеродинамічної труби повинна бути така, щоб зміна показника інерційності спрацювання ПІС під впливом теплового випромінювання не перевищувала 3 % для спринклерів із номінальною робочою температурою до 74 °С.

Примітка 1. Для оцінювання впливу теплового випромінювання використовують порівняльні випробовування металевого зразка з зачорненою поверхнею (поверхнею з високою випромінювальною здатністю) та металевого зразка з полірованою по­верхнею (поверхнею з низькою випромінювальною здатністю) за допомогою введення зразків до потоку гарячого повітря.

Примітка 2. Додаткову інформацію про параметри, які характеризують теплову інерційність, наведено у Бібліографії.

Нарізеву ділянку кожного спринклера ущільнюють тефлоновою стрічкою у штуцері установлювального пристрою. Крутний момент затяжки (15 ±3) Н-м. Установлювальний пристрій та спринклер заповнюють водою.

N.2 Випробовування під впливом потоку повітря з температурою, що лінійно підвищується

Під час випробовування температуру води в спринклері та установочному пристрої підтримують у межах (30 + 2) °С. Спринклер вводять за нормальної орієнтації (див. рисунок N. 1 a)), до аеродинамічної труби, в якій підтримується постійна швидкість потоку повітря (1 ± 0,1) м/с та початкова температура повітря, яка відповідає номінальній робочій температурі спрацювання спринклера.

Температуру повітря в аеродинамічній трубі збільшують із номінальною швидкістю зростання температури 1 °С/хв. Реальна температура повітря повинна відрізнятися від температури, яка відповідає лінійній характеристиці залежності температури від часу, не більше ніж на З °С. Під час випробовування вимірюють та реєструють температуру повітря, швидкість повітря та температуру води в установлювальному пристрої протягом періоду часу від моменту початку підвищення температури до моменту спрацювання спринклера.

Коефіцієнт теплопередавання С визначають за формулою:

С = (&Тд/ДТ_м -

де ДТд — різниця реальної температури повітря (або іншого газу) у робочому перерізі аеродинамічної труби, яка виміряна в момент спрацювання спринклера, та температури Тт води в установлювальному пристрої, °С;

ДТеа — різниця середньої робочої температури спрацювання спринклера, виміряна відповідно до додатка В, та температури Тт води в установлювальному пристрої, виміряна в момент спрацювання спринклера, °С;

и — реальна швидкість потоку повітря (або іншого газу) у робочому перерізі аеродинамічної труби, виміряна в момент спрацювання спринклера, м/с.

Для визначання значень показника інерційності спрацювання ПІС, за нормальної орієнтації спринклера, в N.3 використовують середнє значення коефіцієнта С, яке визначено по п’яти розрахункових значеннях.

N.3 Випробовування до дії потоку гарячого повітря

Перед початком випробовування температуру спринклера, води та установлювального пристрою треба підтримувати постійною, на рівні (30 ± 2) °С, протягом не менше ніж 30 хв. Протягом періоду випробовувань таку температуру води необхідно підтримувати у вказаних межах. Для вимірювання температури води використовують термопару, що контактує з водою в центральній частині отвору спринклера.

Випробовування спринклерів проводять в умовах, коли напрямок потоку води направлений перпендикулярно потоку повітря, за наступних варіантів орієнтації спринклера:

1. нормальна орієнтація, за якої вилка спринклера перпендикулярна напрямку потоку повітря з похибкою ± 5°, у результаті чого термочутливий елемент спринклера повністю відкритий для впливу потоку повітря (див. рисунок N.1 а));

2. несприятлива орієнтація, за якої площина вилки спринклера повернута на (25 ± 1)° відносно площини, що перпендикулярна напрямку потоку повітря (див. рисунок N.1 Ь)).

Додатково проводять випробовування для спринклерів, асиметричних відносно потоку води, як вказано нижче: с) вилка спринклера повернута на 180° відносно площини вилки в положенні при орієнтації а).

Випробовування всіх інших спринклерів, в яких можливий вплив інших чинників, крім впливу

затінення термочутливого елемента вилкою спринклера, проводять за різних варіантів орієнтації спринклера, щоб перевірити, що повний робочий діапазон кутів орієнтації вилки спринклера, в якому забезпечується спрацювання спринклера, складає не менше ніж 256°.

Спринклер вводять до потоку гарячого повітря у робочому перерізі аеродинамічної труби, в якому підтримується постійна швидкість та температура повітря відповідно до таблиці N.1.

Вибрану швидкість повітря підтримують постійною протягом усього періоду випробовування. Для визначання інтервалу часу між вводом спринклера до потоку повітря в аеродинамічній трубі та моментом спрацювання спринклера використовують таймер, що забезпечує похибку вимірювання не більше ніж ±0,1 с, та відповідні допоміжні пристрої. Вказаний інтервал часу є часом затримки (інерційність) спрацювання спринклера.

Таблиця N.1 — Параметри режиму аеродинамічної труби під час випробовувань спринклерів із введенням спринклера до потоку повітря

а) Температуру повітря під час випробовування треба вимірювати та підтримувати постійною у робочому перерізі аеродинамічної труби протягом усього періоду випробовування, з похибкою не більше ніж ±1 °С у діапазоні температур від 129 °С до 141 °С та з похибкою не більше ніж ±2 °С для всіх інших температур.

Ь)Швидкість повітря під час випробовування треба вимірювати та підтримувати постійною у робочому перерізі аеродинамічної труби протягом усього періоду випробовування, з похибкою не більше ніж ± 0,03 м/с для швидкостей у діапазонах від 1,65 м/с до 1,85 м/с та від 2,4 м/с до 2,6 м/с і не більше ніж ± 0,04 м/с у діапазоні від 3,4 м/с до 3,6 м/с.

Під час випробовування вимірюють та реєструють температуру повітря, швидкість повітря та температуру води в установлювальному пристрої протягом періоду часу від моменту введення спринклера в потік повітря до моменту

спрацювання спринклера.

Показник інерційності спрацювання ПІС спринклера визначають за такою формулою:

де tr— час затримки спрацювання спринклера, с;

и — дійсна швидкість потоку повітря (або іншого газу) у робочому перерізі аеродинамічної труби, виміряна у момент спрацювання спринклера, м/с;

ДТ_еа — різниця середньої робочої температури спринклера, яка визначена відповідно до додатка В, та температури Tm води в установлювальному пристрої, виміряна у момент спрацювання спринклера, °С;

ДTg — різниця дійсної температури повітря (або іншого газу) у робочому перерізі аеродинамічної труби, виміряна в момент спрацювання спринклера, та температури Tm води в установлювальному пристрої, °С;

С — коефіцієнт теплопередаваня, визначений відповідно до N.2, (м/с)¹/²;

In — натуральний логарифм.

Розраховують значення показника інерційності спрацювання ПІС для кожної орієнтації спринклера під час випробовування.

а) Нормальна орієнтація b) Несприятлива орієнтація
Пояснення:

А— напрямок потоку повітря;

В — напрямок потоку води;

С — положення площини, що проходить через вилку спринклера.

Рисунок N.1 — Нормальна та несприятлива орієнтації спринклера

ДОДАТОК О
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ТЕРМОСТІЙКІСТЬ

Примітка. Див. 4.16.

Спринклер нагрівають у нагрівальній печі до температури (770 ±10) °С та витримують за цієї температури протягом 15+¹⁰ хв. Спринклер у печі повинен знаходитись у нормальному робочому положенні.

Спринклер вилучають із печі, утримуючи його за нарізеву частину, та швидко занурюють у воду температурою (20 ±10) ° С.

Потім спринклер перевіряють на відсутність видимих деформацій або руйнувань.

ДОДАТОК Р
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ВІБРОСТІЙКІСТЬ

Примітка. Див. 4.17.

Три спринклери установлюють вертикально та закріплюють на столі стенда для вібраційних випробовувань. Спринклери піддають впливу синусоїдних вібрацій відповідно до випробовувальної характеристики, показаної на рисунку Р.1. Вібрації повинні бути направлені по осі нарізевого патрубка.

Параметри вібрацій задають відповідно до вказаної характеристики, у діапазоні частот від 5 Гц до 60 Гц, зі швидкістю 1 октава за 30 хв. Якщо під час випробовувань чітко виявляються резонансні частоти, то після проходження усієї характеристики проводять випробовування спринклера на кожній з виявлених резонансних частот протягом 1+⁰'¹ год, за амплітуди вібраційного пришвидшення, що визначена за характеристикою, наведеною на рисунку Р.1.

Якщо резонансні частоти не виявлені, проводять випробовування спринклерів на частоті (35 ± 1) Гц, протягом 120+о год, за амплітуди вібрацій (1 ± 0,1) мм.

Після випробовувань перевіряють відсутність пошкоджень деталей спринклерів, а потім виконують, для кожного спринклера, одну з трьох процедур випробовування: випробовування на герметичність відповідно до додатка Н, випробовування відповідно до G.1 або G.2, якщо необхідно, та випробовування з перевіряння функціювання відповідно до Е.З.

big= 0,228(f/10)^1/2,
де f —частота, Гц,
b — амплітуда вібраційного пришвидшення,м/с²,
g — пришвидшення вільного падіння (9,81 м/с²).
Рисунок Р.1 —Характеристика випробовування на вібрацію

ДОДАТОК Q

(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА СТІЙКІСТЬ ДО УДАРУ

Примітка. Див. 4.18.

Проводять випробовування п’яти спринклерів, скидаючи вантаж на відбивач спринклера вздовж його осі.

Кінетична енергія від падаючого вантажу в точці удару повинна бути еквівалентна тій, що виникла б від падання спринклера, що випробовують, із висоти 1 м.

Необхідно унеможливити повторний удар вантажу об відбивач.

Після цього проводять випробовування спринклерів на герметичність відповідно до додатка Н та випробовування для перевіряння функціювання відповідно до Е.З.

ДОДАТОК R
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ З ВИЗНАЧАННЯ СТІЙКОСТІ ДО ВПЛИВУ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР

Примітка. Див. 4.19.

Чотири спринклери витримують за температури у діапазоні від мінус (20 ± 2) °С протягом 24⁺¹₀ год. Після цього спринклери необхідно витримати за кімнатної температури протягом не менше ніж 2 год. Перевіряють стан спринклерів і проводять їхнє випробовування з перевіряння функціювання відповідно до Е.З.

ДОДАТОК S
(довідковий)

ПРИМІТКИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ВИПРОБОВУВАНЬ ІЗ ВИЗНАЧАННЯ МІЦНОСТІ ТЕРМОЧУТЛИВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІЗ
ЛЕГКОПЛАВКИМИ ЗАМКАМИ

Примітка. Див. 4.8.2 і G.2.

Розрахунковий вираз у G.2 призначено для визначання міцності термочутливого елемента з легкоплавким замком, за якої протягом тривалого періоду експлуатування не відбувається руйнування елемента внаслідок дії напружень стомлення. Розрахунковий час напрацювань на відмову, що складає 876 600 год (100 років), вибрано лише як статистичний параметр, який забезпечує підвищений запас міцності термочутливого елемента. Будь-яка інша мета розрахунків за допомогою вказаної формули не переслідується, оскільки на термін служби спринклера впливає багато різних чинників.