---

Методика цього стандарту призначена для джерел шуму, об’єм яких не перевищує, як правило, 2 % об’єму ревербераційної камери, у якій проводять випробовування. Якщо об’єм джерела пере­вищує 2 % об’єму камери, стандартні відхили будуть більші за наведені у таблиці 2.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи містять положення, які через посилання в цьому тексті становлять положення цього національного стандарту. На час опублікування цього стандарту зазначені нормативні документи були чинними. Усі нормативні документи підлягають перегляду, й учасникам угод, базованих на цьому стандарті, необхідно визначити можливість застосування найновіших видань нормативних документів, наведених нижче. Члени ІЕС та ISO впорядковують каталоги чинних міжнародних стандартів.

ISO 354 Acoustics — Measurement of sound absorption in a reverberation room

ISO 4871 Acoustics — Declaration and verification of noise emission values of machinery and equipment

ISO 6926 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources — Requirements for the performance and calibration of reference sound sources

ISO 7574-1:1985 Acoustics — Statistical methods for determining and verifying stated noise emission values of machinery and equipment — Part 1: General considerations and definitions

ISO 7574-4:1985 Acoustics — Statistical methods for determining and verifying stated noise emission values of machinery and equipment — Part 4: Methods for stated values for batches of machines

ISO 12001 Acoustics — Noise emitted by machinery and equipment — Rules for the drafting and presentation of a noise test code

IEC 60942 Sound calibrators

IEC 61183 Electroacoustics — Random-incidence and diffuse-field calibration of sound level meters

ІЕС 61260 Electroacoustics — Octave-band and fractional-octave-band filters

IEC 61672 Electroacoustics — Sound level meters.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 354 Акустика. Вимірювання звукопоглинання у ревербераційній камері

ISO 4871 Акустика. Встановлювання і перевіряння величини шумового випромінювання машин і устатковання

ISO 6926 Акустика. Визначання рівнів звукової потужності джерел шуму. Вимоги до роботи і калібрування еталонних джерел звуку

ISO 7574-1:1985 Акустика. Статистичні методи визначання і перевіряння паспортних вели­чин шуму, випромінюваного машинами й устаткованням. Частина 1. Загальні положення і ви­значення

ISO 7574-4:1985 Акустика. Статистичні методи визначання і перевіряння паспортних вели­чин шуму, випромінюваного машинами й устаткованням. Частина 4. Методи визначання і пе­ревіряння паспортних величин для партій машин

ISO 12001 Акустика. Шум, випромінюваний машинами й устаткованням. Правила складання й оформлення методик вимірювання шуму

ІЕС 60942 Акустичні калібратори

ІЕС 61183 Електроакустика. Калібрування шумомірів у розсіяному полі і за довільного спря­мування звуку

ІЕС 61260 Електроакустика. Фільтри зі смугою частот в одну октаву і частину октави

ІЕС 61672 Електроакустика. Шумоміри.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано такі терміни і визначення:

Випробовувальне приміщення, що відповідає вимогам цього стандарту

Частина звукового поля у випробовувальній камері, у якій можна знехтувати впливом звуку, що надходить безпосередньо від його джерела

Тиск звуку, що змінюється і накладається на тиск постійного статичного звуку.

Примітка 1. Звуковий тиск вимірюють у паскалях.

Примітка 2. Величина звукового тиску може бути виражена кількома способами; у цьому стандарті звуковий тиск виражено через корінь квадратний середньоквадратичного значення звукового тиску протягом певного часу у певному середовищі

Середньоквадратичне значення усередненої в просторі і часі величини звукового тиску.

Примітка. На практиці величину р² одержують усередненням в просторі і часі величини звукового тиску протягом об­меженого відрізка траєкторії переміщення мікрофона (або певної кількості точок його розміщення) так само, як і величину відхилу від ідеального поля відбитого звуку

Помножений на 10 десятковий логарифм відношення квадрата значення звукового тиску до квадрата відлікового значення звукового тиску.

Примітка. Рівні звукового тиску вимірюють у децибелах. Відлікове значення звукового тиску становить 20 мкПа (2-Ю^-5 Па)

Помножений на 10 десятковий логарифм відношення усередненої в часі середньоквадра- тичної величини миттєвих значень звукового тиску протягом заданого часового інтервалу, до квадрата відлікового значення звукового тиску, виражений у децибелах:

1 ^т_ср²(t)

=

(1)

Wlg — f , дБ.

L⁷o Ро

Примітка 1. Усереднений в часі рівень звукового тиску вимірюють у децибелах.

Примітка 2. Індексами «екв» і «Т» звичайно нехтують, оскільки усереднені в часі рівні звукового тиску завжди визначають для певної тривалості вимірювань

Частина або кілька періодів роботи чи робочих циклів, протягом яких визначають усередне­ний в часі рівень звукового тиску.

Примітка. Див. 8.1.3

Потужність випромінювання звукової енергії у повітря за одиницю часу.

Примітка. Потужність вимірюють у ватах

Помножений на 10 десятковий логарифм відношення виміряної звукової потужності до відліко- вої звукової потужності.

Примітка 1. Рівень звукової потужності визначають у децибелах. Відлікове значення звукової потужності 1 пВт (10^-12 Вт).

Примітка 2. Д-зважене значення звукової потужності позначають L_WA

Шум будь-яких джерел, за винятком шуму джерела, яке випробовують

Джерело стабільного безперервного звуку, що випромінює постійний широкосмуговий шум із певним рівнем звукової потужності, виготовлене і прокаліброване згідно з ISO 6926

Одержаний шляхом вимірювання або екстраполяції час, необхідний для зниження звукового тиску на 60 дБ після миттєвого вимкнення джерела звуку, розміщеного у певному середовищі.

Примітка 1. Час реверберації вимірюють у секундах.

Примітка 2. У цьому стандарті час Т_ре8 обчислюють згідно з ISO 354 за винятком випадків, коли час реверберації ви­значають шляхом екстраполяції за часом згасання на перших 10 дБ або на 15 дБ, який позначають відповідно Т₁₀ або Ті₅

Діапазон частот, що перекривається третинооктавними смугами з центральними частотами в межах від 100 Гц до 10 кГц.

Примітка. Це загальний випадок. У особливих випадках частотний діапазон може бути розширений до нижніх частот до 50 Гц за умови дотримання певних критеріїв (див. додаток С)

Частина потужності звуку заданої частоти у визначених умовах, яка не відбивається поверх­нею, обчислена згідно з ISO 354

Добуток площі на коефіцієнт звукопоглинання.

Примітка. Визначають у квадратних метрах (м²).

4. ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАНЬ

У результаті вимірювань, проведених за методикою цього стандарту, мають бути одержані значення стандартних відхилів відтворності результатів, які повинні або дорівнювати значенням, наведеним у таблиці 2, або бути меншими за них. Визначене за методикою цього стандарту разове значення рівня звукової потужності джерела шуму найімовірніше буде відрізнятись від дійсного значення на величину, що не перевищує значення похибки вимірювань.

Похибка обчислення рівня звукової потужності залежить від кількох чинників, які впливають на результати; одні з них обумовлені середовищем лабораторії, у якій вимірюють, інші — мето­дикою випробовування. Якщо одне і те саме джерело шуму перевозити у різні лабораторії і ви­мірювати у кожній з них за методикою цього стандарту, одержимо певний розкид результатів вимірювань. Стандартний відхил одержаних значень можна обчислити (див., наприклад, ISO 7574-4, додаток В); результати обчислень залежатимуть від частоти. За деякими винятками зазначені стандартні відхили не перевищують значень, наведених у таблиці 2.

У таблиці 2 наведено значення стандартного відхилу відтворності a_R, визначені згідно з ISO 7574-1. Значення, наведені в таблиці 2, враховують сумарний вплив похибок вимірювань, обумовлених методикою цього стандарту, але не враховують мінливість потужності вхідного сиг­налу, обумовлену режимом роботи машин (наприклад швидкістю обертання, напругою мережі живлення) або умовами розміщення.

Таблиця 2 — Розрахункові верхні граничні значення стандартних відхилів відтворності рівнів звукової потужності, визначених за методикою цього стандарту

Неточність вимірювань залежить від стандартного відхилу відтворності, значення якого на­ведено в таблиці 2, і від заданої точності. Наприклад, у разі нормального розподілу значень рівнів звукової потужності достовірність того, що дійсні значення рівнів звукової потужності джерела звуку не виходять за межі ± 1,645o« виміряних величин, складає 90 %, а достовірність того, що ці значення не виходять за межі ± 1,96виміряних величин, складає 95 %. Додаткові приклади можна знайти в ISO 7574-4 і ISO 9296.

Примітка 1. Взаємозалежність між стандартним відхилом відтворності і рівнем достовірності, про яку йдеться у стан­дартах серії ISO 7574 та ISO 9296, справедлива для стандартних відхилів менших або рівних 2 дБ. Якщо стандартні відхили більші, рівень достовірності, пов’язаний з зазначеним граничним значенням, буде нижче. Однак, як правило, очікуване дійсне значення буде в межах ± 3 o_R виміряного значення.

Примітка 2. Більш значним джерелом неточності, крім можливих відхилів від теоретичної моделі (метод прямих вимі­рювань) і похибок калібрування еталонного джерела звуку (порівнювальний метод) методик вимірювання, викладених у цьому стандарті, є неадекватний вибір звукового поля і відмінність у видах акустичного зв’язку між джерелом шуму і звуковим по­лем (для різних вимірювальних лабораторій і місць розміщення джерела шуму у випробовувальному приміщенні). У будь- якій лабораторії неточність вимірювань може бути зменшена одним із таких способів:

1. збільшенням кількості точок розміщення джерела шуму;

2. збільшенням кількості точок розміщення мікрофона або довжини траєкторії його переміщення, що поліпшує просто­рове відтворення звукового поля;

3. використовуванням поглиначів низькочастотних звуків, яке поліпшує перекривання частотних смуг;

4. використовуванням розсіювачів із рухомими елементами.

Крім зазначених способів, для зменшення неточності вимірювань на низьких частотах може бути використана ревербе­раційна камера більшого розміру, хоча при цьому може знизитись точність визначання рівня звукової потужності на високих частотах. Навпаки, зменшення розмірів ревербераційної камери може зменшити неточність вимірювань на високих частотах, але збільшити її на низьких. Таким чином, якщо необхідно підвищити точність і наявні дві ревербераційні камери, рівень зву­кової потужності на низьких частотах доцільно вимірювати у більшій з них, а на високих частотах — у меншій.

Примітка 3. Якщо для вимірювань у різних лабораторіях використовують ідентичні пристрої і вимірювальні прилади, результати вимірювань звукової потужності одного й того самого джерела в них можуть збігатися навіть краще, ніж можна припустити, виходячи з величин стандартних відхилів, наведених у таблиці 2.

Примітка 4. Стандартні відхили відтворності для певної групи джерел звуку одного розміру з ідентичним енергетичним спектром звуку й однаковим режимом роботи можуть бути меншими за наведені у таблиці 2. Отже, вимірювання шуму пев­них типів машин і устатковання згідно з методикою цього стандарту може дати стандартні відхили, менші за наведені у таб­лиці 2, лише у випадках, коли справедливість цього підвержується результатами міжлабораторних випробувань.

Примітка 5. Стандартні відхили відтворності, наведені в таблиці 2, враховують похибки повторних вимірювань шуму одного і того самого джерела в однакових умовах (стандартний відхил повторності, див. у ISO 7574-1). Ця похибка, як правило, значно менша за міжлабораторні розбіжності вимірювань, обумовлені різними умовами лабораторій. Проте, якщо важко за­безпечити однакові режими роботи або умови розміщення певного джерела шуму, стандартний відхил повторності може не бути нижчим ніж значення, наведені в таблиці 2. У таких випадках у звіті про випробування треба зазначити, що повторності результатів вимірювання звукової потужності джерела шуму було важко досягнути.