НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ











ЄВРОКОД 6. ПРОЕКТУВАННЯ КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Частина 3: Спрощений метод розрахунку неармованих

кам’яних конструкцій

(EN 1996-3:2006, ІDТ)



ДСТУ-Н Б EN 1996-3:201X

(Проект, перша редакція)








Видання офіційне














Київ

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального

господарства України

201Х

ПЕРЕДМОВА



  1. ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Державний науково-дослідний

інститут будівельних конструкцій»


ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО - ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: О.Бондарчук;

В.Крітов, канд. техн. наук (науковий керівник); Т. Мірошник;

О. Неборачко; Ю. Немчинов, д-р техн. наук; В.Сергійчук;

В.Тарасюк, канд. техн. наук; Г.Фаренюк, докт.техн.наук


  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінрегіону України від__________ 201Хр №_________ з _______


3 Національний стандарт відповідає EN 1996-3:2006 Eurocode 6 - Design of masonry structures - Part 3: Simplified calculation methods for unreinforced masonry structures (Єврокод 6 - Проектування кам’яних конструкцій - Частина 3: Спрощені методи розрахунку неармованих кам’яних конструкцій) разом із технічною поправкою EN 1996-3:2006/АС:2009


Ступінь відповідності – ідентичний (ІDТ)

Переклад з англійської (en)

Цей стандарт видано з дозволу CEN


  1. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ














Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований

і розповсюджений як офіційне видання без дозволу

Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України




©Мінрегіон України, 201Х

ЗМІСТ


C.

Національний вступ……………………………………………………………

Передмова…………………………………………………………………..…….

Основи програми Єврокодів …………………………………..………………..

Статус та сфера застосування Єврокодів………………………………………

Національні стандарти, що забезпечують виконання Єврокодів ……………

Зв'язок Єврокодів і гармонізованих технічних вимог (EN and ETA) на вироби……………………………………………………………………………….

Національний додаток до EN 1996-3 …………………………………………..

1  Загальні положення

1.1  Сфера застосування частини 3 Єврокоду 6

1.2  Нормативні посилання

1.3  Вихідні положення

1.4  Відмінність між принципами і правилами вживання

1.5  Визначення

1.6  Буквені позначення

2  Вихідні дані для проектування

2.1  Загальні положення

2.2  Базисні змінні

2.3  Розрахунок по методу окремих коефіцієнтів безпеки

3  Матеріали

3.1  Загальні положення

3.2  Характеристичний опір стиску кам'яної кладки

3.3  Характеристичний опір кам'яної кладки розтягу при вигині

3.4  Початковий характеристичний опір кам'яної кладки зсуву (зрізу)

4  Проектування стін з неармованих кам'яних конструкцій з використанням спрощених методів розрахунку…….…………………………... ……

VI

VII

VII

IX

X


XІІ

1

1

2

2

2

3

3

4

4

4

4

5

5

5

6

6


6




4.1 Загальні положення

4.2 Спрощений метод розрахунку для стін при дії вертикальних і вітрових навантажень

4.3 Спрощений метод розрахунку для стін при дії зосереджених навантажень

4.4 Спрощений метод розрахунку для стін жорсткості

4.5 Спрощений метод розрахунку для цокольних стін (стін підвалів), при дії бокового тиску грунту………………………………………………….

4.6 Спрощений метод розрахунку при проектуванні стін при дії розрахункового бокового навантаження за відсутності вертикальних навантажень

4.7 Спрощений метод розрахунку при проектування стін при дії рівномірного бокового тиску (навантаження) за відсутності вертикальних навантажень

Додаток А Спрощений метод розрахунку для неармованої кладки

стін будівель, що не перевищують три поверхи

Додаток B Спрощений метод розрахунку при проектуванні внутрішніх стін при відсутності вертикальних навантажень, окрім навантажень від власної ваги стін в межах висоти поверху і з обмеженим горизонтальним (боковим) навантаженням ………………………………………

Додаток C Спрощений метод розрахунку при проектуванні стін при дії рівномірного горизонтального (бокового) розрахункового навантаження й відсутності вертикальних навантажень…………………………………………………..



Додаток D Спрощений метод визначення характеристичного опору кладки……………………………………………………………

Додаток НА Перелік національних стандартів України (ДСТУ),

ідентичних МС, посилання на які є в EN 1996-3:2006 разом із технічною поправкою EN 1996-3:2006/АС:2009………...


6


6


14

15


17



19



19


20






24




28




34



41













НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП


Цей стандарт є тотожний переклад EN 1996-3:2006 Eurocode 6 - Design of masonry structures - Part 3: Simplified calculation methods for unreinforced masonry structures (Єврокод 6 - Проектування кам’яних конструкцій - Частина 3: Спрощені методи розрахунку неармованих кам’яних конструкцій) разом із технічною поправкою

EN 1996-3:2006/АС:2009.

EN 1996-3:2006 “Eurocode 6 - Design of masonry structures - Part 3: Simplified calculation methods for unreinforced masonry structures” підготовлено Технічним комітетом СEN/ТС 250 “Structural Eurocodes” (Структурні Єврокоди), секретаріатом якого керує BSI (Британський інститут стандартів).

До національного стандарту долучено англомовний текст.

На території України як національний стандарт діє ліва колонка тексту

ДСТУ-Н Б EN 1996-3:201Х “Єврокод 6. Проектування кам’яних конструкцій. Частина 3: Спрощені методи розрахунку неармованих кам’яних конструкцій (EN 1996-3:2006, ІDТ)”, викладена українською мовою.

Відповідно до ДБН А.1.1-1-2009 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення» цей стандарт відноситься до комплексу нормативних документів у галузі будівництва В.2.6 «Конструкції будинків і споруд».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт – ТК 303 «Будівельні конструкції».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

- слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

  • структурні елементи стандарту: «Обкладинка», «Передмова», «Національний вступ», «Зміст» та «Бібліографічні дані» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в EN 1996-3:2006 разом із технічною поправкою EN 1996-3:2006/АС:2009, наведено в додатку НА.

Передмова


Стандарт EN 1996-3 був підготований технічним комітетом CEN/TC 250 “Будівельні Єврокоди”, секретаріат якого підтримується BSI.


Цей стандарт має отримати статус національного стандарту, за допомогою публікації ідентичного тексту чи ухвалення не пізніше липня 2006 року, а несумісні національні стандарти мають бути вилучені не пізніше березня 2010 року.


CEN/TC 250 є відповідальними за всі Будівельні Єврокоди.


Цей документ заміняє ENV 1996-3:1999.


Згідно міжнародним правилам CENB/CENELEC організації національних стандартів наступних країн зобов’язані впроваджувати цей стандарт: Австрії, Бельгії, Кіпру, Чеської Республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії й Об'єднаного Королівства.


Основи програми Єврокодів


У 1975 р. Комісія Європейських співтовариств прийняла рішення про вживання програми в області будівництва, засноване на статті 95 Угод. Метою програми було усунення технічних перешкод ділової активності і стандартизація технічних умов.



У даній програмі дій Комісія проявила ініціативу за визначенням сукупності гармонізованих технічних правил для проектування будівельних робіт, які на початковій стадії виступали б як альтернатива національним правилам, що діяли в країнах-членах і згодом замінювали б їх.

Foreword


This European Standard EN 1996-3 has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 “Structural Eurocodes”, the secretariat of which is held by BSI.


This European Standard shall be given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by July 2006, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.


CEN/TC 250 is responsible for all Structural Eurocodes.


This document supersedes ENV 1996-3:1999.


According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus,Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Romania, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom.


Background to the Eurocode programme


In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was theelimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.


Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as analternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.


Впродовж 15 років Комісія за допомогою Керівного комітету представників країн-членів здійснювала розробку програми Єврокодів, що привело до появи першого покоління Єврокодів в 1980-і роки.



У 1989 р. Комісія і країни-члени ЄС і EFTA на підставі Угоди1 між Комісією і CEN прийняли рішення про передачу підготовки і видання Єврокодів за допомогою ряду мандатів з метою надання ним майбутнього статусу стандарту (EN). Це фактично пов'язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і постановами Комісії, що розглядають європейські стандарти (наприклад, Директива Ради 89/106/EEC по будівельних виробах  - CPD - і Директиви Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC і 89/440/EEC по суспільних роботах і послугах і аналогічні Директиви EFTA, мета яких полягає в створенні внутрішнього ринку). Програма Єврокодів конструкцій включає наступні стандарти що складаються, як правило, з частин:



EN 1990, Єврокод: Основи будівельного проектування.

EN 1991, Єврокод 1: Навантаження і впливи на конструкції.

EN 1992, Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій.

EN 1993, Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій.

EN 1994, Єврокод 4: Проектування композитних конструкцій із сталі та бетону.

EN 1995, Єврокод 5: Проектування дерев'яних конструкцій.

EN 1996, Єврокод 6: Проектування кам'яних конструкцій.

EN 1997, Єврокод 7: Геотехнічне проектування.

EN 1998, Єврокод 8: Проектування сейсмостійких конструкцій.

EN 1999, Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій.

____________________

1 Угода між Комісією Європейських співтовариств і Європейським комітетом із стандартизації (CEN), що відноситься до роботи над Єврокодами по проектуванню будівель цивільного будівництва (BC/CEN/03/89).

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the firstgeneration of European codes in the 1980s.


In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of anagreement1 between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to the CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products -CPD- and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market). The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990, Eurocode: Basis of structural

design.

EN 1991, Eurocode 1: Actions on structures.


EN 1992, Eurocode 2: Design of concrete structures.

EN 1993, Eurocode 3: Design of steel structures.

EN 1994, Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures.

EN 1995, Eurocode 5: Design of timber structures.

EN 1996, Eurocode 6: Design of masonry structures.

EN 1997, Eurocode 7: Geotechnical design.


EN 1998, Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance.

EN 1999, Eurocode 9: Design of aluminium structures.

______________________

1 Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on Eurocodes for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

VIII


IX


Єврокоди встановлюють обов'язки розпорядчих органів в кожному з країн-членів і гарантують їх право визначати значення питань регулювання безпеки на національному рівні, що відрізняються в різних держав.


Статус і сфера застосування Єврокоду


Країни-члени ЄС і EFTA визнають, що Єврокоди виступають як документи, на які посилаються в наступних цілях:

— як засіб підтвердження відповідності будівельних робіт і робіт по цивільному будівництву основоположним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема основоположній вимозі N°1 — Механічний опір і стійкість — і основоположній вимозі N°2 — Безпека на випадок пожежі;

— як підстава для укладення договорів на будівельні роботи і інженерно-конструкторські послуги, що відносяться до них;

— як структура складання гармонізованих технічних умов на будівельні вироби (EN і ETA).


Єврокоди, оскільки вони безпосередньо стосуються будівельних робіт, мають пряме відношення до роз'яснюючих документів2, в яких приводиться посилання в статті 12 CPD, хоча вони відрізняються від гармонізованих стандартів на вироби 3.

_______________________________

2Відповідно до пункту 3.3 CPD істотним вимогам (ER) необхідно надати певну форму в роз'яснюючих документах для створення необхідних зв'язків між істотними вимогами

и мандатами для гармонізованих EN і ETAG/ETA.

3 Відповідно до статті 12 CPD роз'яснюючі документи повинні:

а) приводити до певної форми істотні вимоги за допомогою стандартизації термінології і технічних основ і вказівки класів або рівнів для кожної вимоги, де це необхідно;

b) встановлювати методи співвідношення даних класів або рівнів вимог з технічними умовами, наприклад методами розрахунку і перевірки, технічними правилами для проектної розробки і тощо;

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at nationallevel where these continue to vary from State to State.


Status and field of application of Eurocodes

The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

— as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement N°1 – Mechanical resistance and stability – and Essential Requirement N°2 – Safety in case of fire;


— as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services;


— as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs).


The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents2 referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards3.

_____________________________

2 According to Article 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

3According to Article 12 of the CPD the interpretative documents shall:

a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary;

b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc.;