---

Підготовлені зразки витримують перед випробуванням на повітрі при температурі (23±5)°С не менше 3 год.

3.4.2.4 Встановлюють час витримування рухомої траверси у крайньому верхньому, а по­тім крайньому нижньому положеннях (600±5) с.

3.4.2.5 Встановлюють амплітуду деформації зразків (2,00±0,02) мм, для цього:

• вмикають машину і встановлюють рухо­му траверсу таким чином, щоб відстань між робочими поверхнями захватів, яку вимірюють штангенциркулем, складала (20±1) мм і фіксують це положення ус­тановочним гвинтом;

• встановлюють стрілку індикатора на 5,00 мм;

• переміщують рухому траверсу на (2,00±0,02) мм униз і фіксують це поло­ження установочним гвинтом;

• повертають траверсу у вихідне поло­ження і вимикають машину.

Планки по 3.2.1.

Масло индустриальное по ГОСТ 20799.

Мел по ГОСТ 12085 или другие виды на­полнителей по действующим нормативным документам.

3.4.2 Подготовка к проведению испы­тания

3.4.2.1 Испытание проводят на трех образ­цах.

3.4.2.2 Подложку подготавливают в соот­ветствии с нормативными документами на кон­кретный вид герметизирующего материала.

3.4.2.3 Подготовка образцов к испытанию -по 3.2.2.3.

Подготовленные образцы выдерживают перед испытанием на воздухе при температуре (23±5)°С не менее 3 ч.

3.4.2.4 Устанавливают время выдержки подвижной траверсы в крайнем верхнем, а затем крайнем нижнем положениях (600±5) с.

3.4.2.5 Устанавливают амплитуду деформа­ции образцов (2,00±0,02) мм, для этого:

• включают машину и устанавливают под­вижную траверсу таким образом, чтобы расстояние между рабочими поверхнос­тями захватов, измеряемое штангенцир­кулем, составляло (20±1) мм и фиксиру­ют это положение установочным винтом;

• устанавливают стрелку индикатора на 5,00 мм;

• перемещают подвижную траверсу на (2,00±0,02) мм вниз и фиксируют это положение установочным винтом;

• возвращают траверсу в исходное поло­жение и выключают машину.

ДСТУ Б В.2.7-113-2002 (ГОСТ 25945-98) с.9

3.4.2.6 Видаляють обмежувальні планки із зразків, встановлюють зразки у захвати наван­тажувального пристрою, фіксують їх у цьому положенні притискувальними гвинтами і витри­мують протягом (600±5) с.

3.4.3 Проведення випробування і обробка результатів випробування

3.4.3.1 Вмикають машину, проводять 100 циклів розтягування-стискання зразків на (2,00±0,02) мм і, не звільняючи зразки від зах­ватів, заміряють величину напливу герметизу­ючого матеріалу у міліметрах на бічну поверхню нижньої основи, при цьому нульову відмітку лінійки суміщують з верхньою гранню нижньої основи.

3.4.3.2 Рухому траверсу переміщують у вихідне (верхнє) положення, витримують (600±5) с, після чого зразки звільняють від захватів машини і визначають за 3.2.3.4 площу відриву герметизуючого матеріалу від основи.

Для кожного зразка визначають площу від­риву окремо на кожній основі.

3.4.3.3 Визначають характер руйнування зразків за 3.2.4.3.

3.4.4 Обробка результатів випробування

За результат випробування приймають площу відриву герметизуючого матеріалу від основи і величину напливу матеріалу на основу.

3.5 Визначення водопоглинання

3.5.1 Засоби випробування і допоміжні пристрої

Ваги загального призначення 3-го класу з

похибкою не більше 0,001 г за ГОСТ 24104.

Шафа електрична сушильна, що забезпечує

підтримування температури у діапазоні

50-100°С.

Основа розміром [(50х20)±2] мм із скла за

ГОСТ 111, ГОСТ 9784 або ГОСТ 17622.

Секундомір.

Ємкість місткістю не менше 1 л.

Папір фільтрувальний за ГОСТ 12026.

Ацетон за ГОСТ 2768.

Тканина бавовняна або фланель.

Вода питна за чинними нормативними

документами або дистильована за ГОСТ 6709.

Бензин за ГОСТ 1012 або ГОСТ 2084.

3.5.2 Підготовка до проведения випро­бування

3.4.2.6 Удаляют ограничительные планки из образцов, устанавливают образцы в захваты нагружающего устройства, фиксируют их в этом положении прижимными винтами и выдер­живают в течение (600±5) с.

3.4.3 Проведение испытания и обработка результатов испытания

3.4.3.1 Включают машину, проводят 100 циклов растяжения-сжатия образцов на (2,00±0,02) мм и, не освобождая образцы от зах­ватов, замеряют величину наплыва герметизи­рующего материала в миллиметрах на боковую поверхность нижней подложки, при этом нуле­вую отметку линейки совмещают с верхней гранью нижней подложки.

3.4.3.2 Подвижную траверсу перемещают в исходное (верхнее) положение, выдерживают (600±5) с, после чего образцы освобождают от захватов машины и определяют по 3.2.3.4 пло­щадь отрыва герметизирующего материала от подложки.

Для каждого образца определяют площадь отрыва отдельно на каждой подложке.

3.4.3.3 Определяют характер разрушения образцов по 3.2.4.3.

3.4.4 Обработка результатов испытания

За результат испытания принимают пло­щадь отрыва герметизирующего материала от подложки и величину наплыва материала на подложку.

3.5 Определение водопоглощения

3.5.1 Средства испытания и вспомога­тельные устройства

Весы общего назначения 3-го класса с пог­решностью не более 0,001 г по ГОСТ 24104.

Шкаф электрический сушильный, обеспечи­вающий поддержание температуры в диапазоне 50-100°С.

Подложка размером [(50х20)±2] мм из стек­ла по ГОСТ 111, ГОСТ 9784 или ГОСТ 17622.

Секундомер.

Емкость вместимостью не менее 1 л.

Бумага фильтровальная по ГОСТ 12026.

Ацетон по ГОСТ 2768.

Ткань хлопчатобумажная или фланель.

Вода питьевая по действующим норма­тивным документам или дистиллированная по ГОСТ 6709.

Бензин по ГОСТ 1012 или ГОСТ 2084.

3.5.2 Подготовка к проведению испы­тания

ДСТУ Б В.2.7-113-2002 (ГОСТ 25945-98) с.10

3.5.2.1 Випробування проводять на трьох зразках.

3.5.2.2 Основу обчищають від пилу і забруд­нень, знежирюють тканиною, змоченою бензи­ном, висушують на повітрі при температурі (23±5)°С протягом 5-10 хв, потім витирають тканиною, змоченою ацетоном, знову вису­шують на повітрі протягом 5-10 хв і зважують (m₀).

3.5.2.3 Герметизуючий матеріал масою (10,0±0,2) г розподіляють на всій поверхні ос­нови (рисунок 6).

3.5.2.1 Испытания проводят на трех образ­цах.

3.5.2.2 Подложку очищают от пыли и загряз­нений, обезжиривают тканью, смоченной бен­зином, высушивают на воздухе при температуре (23±5)°С в течение 5-10 мин, затем вытирают тканью, смоченной ацетоном, вновь высушива­ют на воздухе в течение 5-10 мин и взвешивают (m₀).

3.5.2.3 Герметизирующий материал массой (10,0±0,2) г распределяют по всей поверхности подложки (рисунок 6).

1 – герметизуючий матеріал; 2 – основа

1 – герметизирующий материал; 2 - подложка

Рисунок 6

3.5.2.4 Перевертають зразок основою дого­ри і перевіряють суцільність контакту гермети­зуючого матеріалу з основою. Не допускається наявність пузирчиків повітря між герметизую­чим матеріалом і основою.

3.5.2.5 Підготовлені зразки перед випробу­ванням витримують на повітрі при температурі (23±5)°С протягом не менше 3 год.

3.5.3 Проведення випробування

3.5.3.1 Підготовлені зразки зважують (m₁) і розміщують у воду таким чином, щоб шар води над ними був не менше 50 мм, а зразки не доти­кались один до одного і до стінок ємкості. Зразки витримують у воді не менше 24 год, потім ви­даляють з води, висушують фільтрувальним папером і знову зважують (m₂). Час з моменту видалення зразків з води до зважування не повинен перевищувати 60 с.

3.5.4 Обробка результатів випробування

Водопоглинання W, % за масою, обчислю­ють за формулою

3.5.2.4 Перевернув образец подложкой вверх, проверяют сплошность контакта герме­тизирующего материала с подложкой. Не допус­кается наличие пузырьков воздуха между гер­метизирующим материалом и подложкой.

3.5.2.5 Подготовленные образцы перед ис­пытанием выдерживают на воздухе при темпе­ратуре (23±5)°С в течение не менее 3 ч.

3.5.3 Проведение испытания

3.5.3.1 Подготовленные образцы взвеши­вают (m₁) и помещают в воду таким образом, чтобы слой воды над ними был не менее 50 мм, а образцы не соприкасались друг с другом и стен­ками емкости. Образцы выдерживают в воде не менее 24 ч, затем извлекают из воды, осушают фильтровальной бумагой и вновь взвешивают (m₂). Время с момента извлечения образцов из воды до взвешивания не должно превышать 60 с.

3.5.4 Обработка результатов испытания

Водопоглощение W, % по массе, вычисляют по формуле

, (3)

де m₀ - маса основи, г;

m₁ - маса герметизуючого матеріалу з основою до випробування, г;

m₂- маса герметизуючого матеріалу з

основою після випробування, г.

Результат округлюють до 0,01 %.

где m₀ - масса подложки, г;

m₁ - масса герметизирующего матери­ала с подложкой до испытания, г;

m₂ - масса герметизирующего материала

с подложкой после испытания, г.

Результат округляют до 0,01 %.

ДСТУ Б В.2.7-113-2002 (ГОСТ 25945-98) с.11

3.6 Визначення липкості

Суть методу полягає у вимірюванні зусилля зчеплення герметизуючого матеріалу з поверх­нею.

3.6.1 Засоби випробування і допоміжні пристрої

Машина розривна з кінематичною схемою навантаження, яка забезпечує:

• вимірювання зусилля з похибкою не більше 1,0 %;

• швидкість руху рухомої траверси від 10 до 1000 мм/хв;

• запис діаграми "зусилля-час". Масштаб запису вибирають таким чином, щоб діаграма була аналогічною наведеній на рисунку 9.

Прес, який забезпечує зусилля до 2000 Н (200 кгс).

Пристрій для визначення липкості (рису­нок 7).

Ролики зі сферичною робочою поверхнею з радіусом закруглення 20 мм. Матеріал роликів повинен бути вказаний у нормативному доку­менті на конкретний вид герметизуючого мате­ріалу.

Шафа електрична сушильна, яка забезпечує підтримування температури у діапазоні 50-100°С.

Лупа вимірювальна з похибкою не більше 0,1мм за ГОСТ 25706.

Лінійка металева за ГОСТ 427.

Штангенциркуль за ГОСТ 166.

Основи дюралюмінієві або з органічного скла за ГОСТ 9784 розміром [(250х35)±2] мм, завтовшки (5±0,5) мм (рисунок 8).

Плити сталеві розміром [(280х70х20)±2] мм.

Обмежувачі сталеві розміром [(50х10)±2] мм і завтовшки (0,25±0,01) мм.

Ніж або скальпель за ГОСТ 21240.

Ацетон за ГОСТ 2768.

Папір антиадгезійний або інші матеріали, у яких присутні антиадгезійні властивості і які виключають налипання герметизуючого мате­ріалу до плит преса.

Тканина бавовняна або фланель.

3.6.2 Підготовка до проведення випро­бування

3.6.2.1 Підготовка зразків з мастик

Випробування проводять на трьох зразках. На бічну поверхню основи наносять риски р₁ і Р₂ (рисунок 8).

3.6 Определение липкости

Сущность метода заключается в измерении усилия сцепления герметизирующего материала с поверхностью.

3.6.1 Средства испытания и вспомога­тельные устройства

Машина разрывная с кинематической схе­мой нагружения, обеспечивающая:

• измерение усилия с погрешностью не более 1,0 %;

• скорость движения подвижной траверсы от 10 до 1000 мм/мин;

• запись диаграммы "усилие-время". Масштаб записи выбирают таким обра­зом, чтобы диаграмма была аналогична приведенной на рисунке 9.

Пресс, обеспечивающий усилие до 2000 Н (200 кгс).

Приспособление для определения липкости (рисунок 7).

Ролики со сферической рабочей поверх­ностью с радиусом закругления 20 мм. Материал роликов должен быть указан в нормативном документе на конкретный вид герметизирую­щего материала.

Шкаф электрический сушильный, обеспечи­вающий поддержание температуры в диапазоне 50-100°С.

Лупа измерительная с погрешностью не более 0,1 мм по ГОСТ 25706.

Линейка металлическая по ГОСТ 427.

Штангенциркуль по ГОСТ 166.

Подложки дюралюминиевые или из ор­ганического стекла по ГОСТ 9784 размером [(250х3 5)±2] мм, толщиной (5±0,5) мм (рису­нок 8).

Плиты стальные размером [(280х70х20)±2] мм.

Ограничители стальные размером [(50х10)±2] мм и толщиной (0,25±0,01) мм.

Нож или скальпель по ГОСТ 21240.

Ацетон по ГОСТ 2768.

Бумага антиадгезионная или другие мате­риалы, обладающие антиадгезионными свойст­вами и исключающие налипание герметизирую­щего материала к плитам пресса.

Ткань хлопчатобумажная или фланель.

3.6.2 Подготовка к проведению испыта­ния

3.6.2.1 Подготовка образцов из мастик

Испытание проводят на трех образцах. На боковую поверхность подложки наносят риски Р₁ и Р₂ (рисунок 8).

ДСТУ Б В.2.7-113-2002 (ГОСТ 25945-98) с.12

1 - нижній затискач; 2, 8 - затягуючі гвинти; 3 -закріпний гвинт; 4 - противага; 5, 5' - наванта­жувальні важелі; 6, 6' - осі; 7 - ролик; 9 - верхній затискач; 10, 11 - фіксуючі гвинти; 12 - основа при­строю

1 - нижний зажим; 2, 8 - затягивающие винты; 3 -закрепляющий винт; 4 - противовес; 5, 5' - нагру­жающие рычаги; 6, 6' - оси; 7 - ролик; 9 - верхний зажим; 10,11 -фиксирующие винты; 12-основание приспособления

Рисунок 7

1- основа; 2 – матеріал, який випробовують; 3 -антиадгезійний папір; 4 – риски; 5 – проріз

1 – подложка; 2 – испытываемый материал; 3 – антиадгезионная бумага; 4 – риски; 5 - прорезь

Рисунок 8

На знежирену ацетоном основу вздовж поздовжньої осі з двох боків наносять гермети­зуючий матеріал у формі валика діаметром 5-6 мм. Довжина валика повинна бути такою, щоб відстань від краю матеріалу до риски Р₁ складала (10±1) мм. Зразу після нанесення герметизуючий матеріал закривають антиадге-зійним папером.

На обезжиренную ацетоном подложку вдоль продольной оси с двух сторон наносят гермети­зирующий материал в форме валика диаметром 5-6 мм. Длина валика должна быть такой, чтобы расстояние от края материала до риски Р₁ состав­ляло (10±1) мм. Сразу после нанесения гермети­зирующий материал закрывают антиадгезионной бумагой.