---

Суть методу полягає у визначенні об'єму пор, які присутні в мінеральній частині (кіс­тяку) ущільненої суміші або асфальтобето­ну.

Пористість мінеральної частини визнача­ють розрахунком на основі попередньо вста­новлених значень середньої та дійсної густини мінеральної частини суміші.

Пористість мінеральної частини , %, обчислюють до першого десяткового знака за формулою

где g - масса колбы со смесью, г;

g₁ - масса пустой колбы, г;

g₂ - масса колбы с водой, г;

g₃ - масса колбы со смесью и водой, г;

^в- плотность дистиллированной воды (принимается 1 г/см³).

За результат определения истинной плот­ности смеси принимают округленное до вто­рого десятичного знака среднеарифметичес­кое значение результатов двух определений. Расхождение между результатами двух парал­лельных определений не должно быть более 0,02 г/см³. В случае больших расхождений ис­тинную плотность определяют вторично и принимают для расчета среднеарифметичес­кое значение результатов четырех определе­ний.

11 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОРИСТОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в опреде­лении объема пор, имеющихся в минеральной части (остове) уплотненной смеси или асфаль­тобетона.

Пористость минеральной части определя­ют расчетом на основании предварительно установленных значений средней и истинной плотностей минеральной части смеси.

Пористость минеральной части , %, вычисляют с точностью до первого десятич­ного знака по формуле

, (10)

де - середня густина мінеральної частини ущільненої суміші або асфальтобетону за роз­ділом 8, г/см³;

- дійсна густина мінеральної частини суміші за розділом 9, г/см³.

где - средняя плотность минеральной части уплотненной смеси или асфальтобетона по разделу 8, г/см³;

- истинная плотность минеральной части смеси по разделу 9, г/см³.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.18

12 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ПОРИСТОСТІ

Суть методу полягає у визначенні об'єму пор, які присутні в ущільненій суміші або ас­фальтобетоні.

Залишкову пористість лабораторних зраз­ків або зразків з покриття , %, визначають розрахунком на основі попередньо встанов­лених середньої та дійсної густини з точністю до першого десяткового знака за формулою

12 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОСТАТОЧНОЙ ПОРИСТОСТИ

Сущность метода заключается в опреде­лении объема пор, имеющихся в уплотненной смеси или асфальтобетоне.

Остаточную пористость лабораторных образцов или образцов из покрытия , %, определяют расчетом на основании предва­рительно установленных средней и истинной плотностей с точностью до первого десятич­ного знака по формуле

де - середня густина ущільненої суміші за розділом 7, г/см³;

- дійсна густина суміші за розділом 10, г/см³.

13 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОНАСИЧЕННЯ

Суть методу полягає у визначенні кіль­кості води, яку поглинає зразок при заданому режимі насичення. Водонасичення визнача­ють на зразках, приготованих у лабораторії з суміші, або на зразках-вирубках (кернах) з по­криття (основи).

13.1 Засоби контролю і допоміжне облад­нання

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го кла­су точності з пристосуванням для гідростатич­ного зважування.

Установка вакуумна.

Пристрій для капілярного водонасичення зразків (рисунок 5)

Термометр хімічний ртутний скляний з ці­ною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.

Посудина місткістю не менше 3.0 л.

13.2 Порядок проведення випробувань

13.2.1 Водонасичення визначають на зразках циліндричної форми або на зразках-вирубках (кернах). Для сумішей випробування проводять на зразках, використованихдля ви­значення середньої густини за розділом 7.

13.2.2 Зразки з сумішей, зважені на повітрі і у воді за 7.2, розміщують у посудині з водою з температурою (20±2)°С. Рівень води над зразками повинен бути не менше 3 см.

где - средняя плотность уплотненной сме­си по разделу 7, г/см³;

- истинная плотность смеси по разделу 10, г/см³.

13 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОНАСЫЩЕНИЯ

Сущность метода заключается в опреде­лении количества воды, поглощенной образ­цом при заданном режиме насыщения. Водо-насышение определяют на образцах, приго­товленных в лаборатории из смеси, или на образцах-вырубках (кернах) из покрытия (ос­нования).

13.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности с приспособлением для гид­ростатического взвешивания.

Установка вакуумная.

Устройство для капиллярного водонасы-щения образцов (рисунок 5).

Термометр химический ртутный стеклян­ный с ценой деления шкалы 1°С по ГОСТ 400.

Сосуд вместимостью не менее 3,0 л.

13.2 Порядок проведения испытания

13.2.1 Водонасыщение определяют на об­разцах цилиндрической формы или на образ­цах-вырубках (кернах). Для смесей испытание проводят на образцах, использованных для определения средней плотности по раделу 7.

13.2.2 Образцы из смесей, взвешенные на воздухе и в воде по 7.2, помещают в сосуд с водой с температурой (20±2)°С. Уровень воды над образцами должен быть не менее 3 см.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.19

Посудину із зразками встановлюють у ва­куумній установці, де створюють і підтриму­ють тиск не більше 2000 Па (15 мм. рт.ст.) протягом 1 год при випробуванні зразків су­мішей з в'язкими органічними в'яжучи­ми; 30 хв - при випробуванні зразків з сумішей з рідкими і емульгованими в'яжучими. Потім тиск доводять до атмосферного і зразки ви­тримують у тій самій посудині з водою з тем­пературою (20±2)°С протягом ЗО хв. Після цього зразки видаляють з посудини, зважують у воді, обтирають м'якою тканиною і зважу­ють на повітрі.

13.2.3 Зразки з закріплених грунтів, при­значених для застосування у районах з серед­ньомісячною температурою самого холод­ного місяця мінус 20°С і нижче (І - III до­рожньо-кліматичні зони) після зважування на повітрі і у воді піддають повному водонасиченню, а для закріплених грунтів, при­значених для застосування у районах з се­редньомісячною температурою самого хо­лодного місяця вище мінус 10°С - капіляр­ному водонасиченню.

Повне водонасичення зразків висотою і діаметром 50 мм проводять протягом 2 діб, а зразків більших розміром - протягом 3 діб, при цьому в усіх випадках у першу добу зразки занурюють у воду на 1/3 висоти, а в наступні -повністю. Для запобігання висиханню зразків, занурених у воду на 1/3 висоти, насичення про­водять у ванні з гідравлічним затвором.

Капілярне насичення проводять через шар води, який постійно підтримується за допомо­гою рівнеміра у пристрої для капілярного во­донасичення (рисунок 5).

С
осуд с образцами устанавливают в ваку­умную установку, где создают и поддержи­вают давление не более 2000 Па (15 мм рт. ст.) в течение 1 ч при испытании образцов из сме­сей с вязкими органическими вяжущими;

30 мин - при испытании образцов из смесей с жидкими и эмульгированными вяжущими. За­тем давление доводят до атмосферного и об­разцы выдерживают в том же сосуде с водой с температурой (20±2)°С в течение 30 мин. По­сле этого образцы извлекают из сосуда, взве­шивают в воде, обтирают мягкой тканью и взвешивают на воздухе.

13.2.3 Образцы из укрепленных грунтов, предназначенных для применения в районах со среднемесячной температурой самого хо­лодного месяца минус 20°С и ниже (І - III дорожно-климатические зоны) после взвеши­вания на воздухе и в воде подвергают полному водонасыщению, а для укрепленных грунтов, предназначенных для применения в районах со среднемесячной температурой самого хо­лодного месяца выше минус 10°С - капилляр­ному водонасыщению.

Полное водонасыщение образцов высо­той и диаметром 50 мм проводят в течение

2 сут, а образцов больших размеров - в течение

3 сут, при этом во всех случаях в первые сутки образцы погружают в воду на 1/3 высоты, а в последующие - полностью. Для предотвраще­ния высыхания образцов, погруженных в воду на 1/3 высоты, насыщение проводят в ванне с гидравлическим затвором.

Капиллярное водонасыщение проводят через слой воды, постоянно поддерживаемый с помощью уровнемера в устройстве для ка­пиллярного водонасыщения (рисунок 5).

1 - посудина; 2 - зразки; 3 - капілярне зволожений пісок; 4 - вода; 5 - фільтрувальний папір; 6 - металева сітка; 7 - металева підставка

Рисунок 5 - Схема пристрою для капілярного водонасичення зразків

1 - сосуд; 2 - образцы; 3 - капиллярно увлажненный песок; 4 - вода; 5 - фильтровальная бумага; б - ме­таллическая сетка; 7 - металлическая подставка

Рисунок 5 - Схема устройства для капиллярного водонасыщения 5разцов

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.20

У посудину на металеву підставку кла­дуть металеву сітку або встановлюють єм­кість з сітчастим дном, яке закривають фільт­рувальним папером. На фільтрувальний па­пір насипають шар дрібного піску однієї фракції завтовшки 15 см і через добу після його насичення ставлять зразки, які наси­чують протягом 3 діб. Для запобігання ви­сиханню посудину із зразками розміщують у ванні з гідравлічним затвором.

Після цього зразки видаляють з посудини або пристрою для капілярного водонасичення, зважують у воді, а потім витирають м'якою тканиною або фільтрувальним папером і зва­жують на повітрі.

13.3 Обробка результатів випробування

Водонасичення зразка W, %, обчислюють за формулами:

- для сумішей

В сосуд на металлическую подставку укла­дывают металлическую сетку или устанавли­вают емкость с сетчатым дном, которое закры­вают фильтровальной бумагой. На фильтро­вальную бумагу насыпают слой мелкого песка одной фракции толщиной 15 см и через сутки после его насыщения ставят образцы, которые насыщают в течение 3 сут. Для предотвраще­ния высыхания сосуд с образцами помещают в ванну с гидравлическим затвором.

После этого образцы извлекают из сосуда или устройства для капиллярного водонасы-щения, взвешивают в воде, а затем вытирают мягкой тканью или фильтровальной бумагой и взвешивают на воздухе.

13.3 Обработка результатов испытания

Водонасыщение образца W, %, вычисля­ют по формулам:

- для смесей

; (12)

- для закріплених грунтів

- для укрепленных грунтов

, (13)

де g - маса зразка, зваженого на повітрі, г;

g₁- маса зразка, зваженого у воді, г;

g₂- маса зразка, витриманого протягом 30 хв у воді і зваженого на повітрі, г;

g₅ - маса насиченого водою зразка, зваже­ного на повітрі, г.

За результат визначення водонасичення приймають округлене до першого десятково­го знака середньоарифметичне значення трьох визначень.

14 ВИЗНАЧЕННЯ НАБУХАННЯ

Набухання визначають як приріст об'єму зразка після насичення його водою.

Для визначення набухання використову­ють дані, одержані при визначенні середньої густини за розділом 7 і водонасичення за роз­ділом 13.

где g- масса образца, взвешенного на воздухе, г;

g₁ - масса образца, взвешенного в воде, г;

g₂ - масса образца, выдержанного в тече­ние 30 мин в воде и взвешенного на воздухе, г;

g₅ - масса насыщенного водой образца, взвешенного на воздухе, г.

За результат определения водонасышения принимают округленное до первого десятич­ного знака среднеарифметическое значение трех определений.

14 ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАБУХАНИЯ

Набухание определяют как приращение объема образца после насыщения его водой.

Для определения набухания используют данные, полученные при определении средней плотности по разделу 7 и водонасыщения по разделу 13.

14.1 Обробка результатів випробування

Набухання зразка H, % за об'ємом, об числюють за формулами:

- для сумішей

- для закріплених грунтів

14.1 Обработка результатов испытания

Набухание образца H, % по объему, вы­числяют по формулам:

- для смесей

- для закрепленных грунтов

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) c.21

, (15)

де g₆- маса насиченого водою зразка, зваже­ного у воді, г.

За результат визначення набухання прий­мають округлене до першого десяткового зна­ка середньоарифметичне значення трьох ви­значень.

15 ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МІЦНОСТІ ПРИ СТИСКАННІ

Суть методу полягає у визначенні наван­таження, необхідного для руйнування зразка при заданих умовах.

15.1 Засоби контролю та допоміжне облад­нання

Преси механічні або гідравлічні за ГОСТ 28840 з навантаженнями від 50 до 100 кН (5-10 тс) і до 500 кН (50 тс) з силовимірювачами, що забезпечують похибку не більше 2% навантаження, яке вимірюють.

Термометр хімічний ртутний скляний з ці­ною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.

Посудини для термостатування зразків місткістю від 3 до 8 л (залежно від розміру і кількості зразків).

15.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Для випробування готують зразки за 6.1 і 6.2. Перед випробуванням зразки термоста-тують при заданій температурі: (50±2)°С, (20±2)°С або (0±2)°С. Температуру (0±2)°С створюють змішуванням води з льодом. Зраз­ки з гарячих сумішей витримують при за­даній температурі протягом 1 год у воді. Зразки з сумішей з рідкими і емульгованими бітумами термостатують у повітряному сере­довищі протягом 2 год, при цьому зразки з закріплених грунтів пакують у поліетиленові пакети.

Для визначення границі міцності при стис­канні зразків у водонасиченому стані вико­ристовують зразки, які випробувані відповід­но до розділу 13. Насичені водою зразки після зважування на повітрі і у воді знову розмі­щують у воді з температурою (20±2)°С, а пе­ред випробуванням витирають м'якою тка­ниною або фільтрувальним папером.

15.3 Порядок проведення випробування