Вступ


Foreword

Даний документ (EN 1999-1-5:2007) був підготовлений Технічним Комітетом CEN/TC 250 “Будівельні Єврокоди”, секретаріат якого підтримується BSI.


This European Standard (EN 1999-1-5:2007) has been prepared by Technical Committee CEN/TC250 «Structural Eurocodes», the secretariat of which is held by BSI.

Цьому Європейському стандарту буде наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше серпня 2007 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року.


This European Standard shall be given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by August 2007, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.

CEN/TC 250 відповідальний за всі Будівельні Єврокоди.


CEN/TC 250 is responsible for all Structural Eurocodes.

У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC цей Європейський стандарт зобов’язані прийняти національні органи зі стандартизації таких країн: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Венгрія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польша, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція та Швейцарія


According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard:

Austria, Bulgaria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italia, Latvia, Lithuania, Luxemburg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Romania, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ



Єврокод 9: Проектування АЛЮМІНІЄВИХ конструкцій

Частина 1-5: КОНСТРУКЦІЇ ОБОЛОНОК



Еврокод 9: проектирование АЛЮМИНИЕВых конструкций

Часть 1-5: Конструкции оболочек



EUROCODE 9: DESIGN OF aluminium STRUCTURES

Part 1-5: shell structures


Чинний від __________


Основи програми

Єврокодів


Background of the Eurocode programme

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі і узгодження технічних умов.


In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

В рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам Держав-членів, а зрештою мали замінити їх.


Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works, which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники Держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-тих роках.


For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.

В 1989 році Комісія та держави, члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) ёа основі угоди1 між Комісією та CEN (Європейським Комітетом із Стандартизації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії Мандатів, що в результаті надало б Єврокодам в майбутньому статусу Європейського Стандарту (EN). Це пов’язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і Рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів - CPD - та Директив Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC відносно суспільних робіт та послуг і еквівалентних директив EFTA, започаткованих, щоб допомогти заснуванню внутрішнього ринку).


In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement1 between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to the CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products – CPD – and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

Структурна програма Єврокодів включає такі стандарти, які в основному складаються з декількох частин:


The Structural Eurocode programme compri­ses the following standards generally consis­ting of a number of Parts:

EN 1990 Єврокод : Основи проектування конструкцій


EN 1990 Eurocode 0: Basis of Structural Design

EN 1991 Єврокод 1: Дії на конструкції


EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures

EN 1992 Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій


EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій


EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN 1994 Єврокод 4: Проектування сталевобетонних конструкцій


EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев`яних конструкцій


EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій


EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування


EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design

EN 1998 Єврокод 8: Проектування сейсмостійких конструкцій


EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій.


EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures.

Стандарти Єврокодів визнають відповідальність регуляторних органів держав-чле­нів та захищають їх право на призначення величин, які пов’язані з регулюванням питань безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються від країни до країни.


Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

Статус та галузь застосування Єврокодів


Status and field of application of Eurocodes

Держави-члени EU та EFTA визнають те, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:


The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

- як засіб довести відповідність будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема основній вимозі N°1- Механічна стійкість та стабільність і основній вимозі N°2 – Пожежна безпека;


– as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/ EEC, particularly Essential Requirement № 1 – Mechanical resistance and stability – and Essential Requirement № 2 – Safety in case of fire;

– як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов’язаних з ними інженерних послуг;


– as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services;

– як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ENs та ETAs).


– as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs).

Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв’язок з Тлумачними документами2 розділі 12 CPD, незважаючи та те, що вони мають різну природу з гармонізованими стандартами на вироби3.

Таким чином, технічні аспекти, які випливають з Єврокодів для будівель і споруд повинні в повній мірі бути розглянутими Технічними Комітетами CEN та/чи робочими групами EOTA, які розробляють стандарти на будівельні вироби, з позицій досягнення повної сумісності технічних специфікацій з Єврокодами.


The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Docu­ments2 referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards3.

Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product stan­dards with a view to achieving a full compa­tibility of these technical specifications with the Eurocodes.

Стандарти Єврокодів надають загальні правила проектування для практичного використання всіх конструкції та її компонентів, як традиційного так і інноваційного характеру. Унікальні форми конструкції або умови проектування не охоплюються, і в таких випадках проектувальнику потрібен додатковий експертний розгляд.



The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди


National Standards implementing Eurocodes

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, завжди включають повний текст Єврокоду (включаючи всі додатки) виданий CEN, якому можуть передувати Національний титульний лист та Національна передмова, а також може супроводжуватися Національним додатком.


The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National annex [informative].

Національний додаток може включати інформацію відносно тих параметрів, які залишилися відкритими в Єврокодах для національного вибору, відомі як Національно визначені параметри, для використання при проектуванні будівель та інженерних споруд, що будуть зведені у конкретній країні, а саме:


The National Annex (informative) may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

– значення часткових коефіцієнтів надійності та/або класифікацію випадків, для яких Єврокод регламентує використання альтернатив;


– values for partial factors and/or classes where alternatives are given in the Eurocode;


– значення, які слід використовувати там, де в Єврокоді наведено тільки позначення;


– values to be used where a symbol only is given in the Eurocode;


– географічні та кліматичні дані, характерні для конкретної держави-учасниці, наприклад, карта снігового районування;


– geographical and climatic data specific to the Member State, e.g. snow map;

– конкретні методики для тих випадків, коли Єврокод регламентує використання альтернатив;


– the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode;

– посилання на додаткову інформацію, яка не суперечить нормативним вимогам і допомагає у користуванні Єврокодами.


– references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode.

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs and ETAs) для виробів


Links between Eurocodes
and harmonised technical specifications (ENs and ETAs)
for products

Необхідна узгодженість між гармонізованими технічними специфікаціями для будівельних виробів та технічними правилами для будівель і споруд4. Крім того, повна інформація, яка супроводжує маркування CE будівельних виробів і має відношення до Єврокодів, повинна чітко зазначати, які Національно визначені параметри були прийняті до уваги.


There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works4. Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products, which refer to Eurocodes, shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

Національний Додаток до
EN 1999-1-5


National annex
for EN 199
9-1-5

Цей стандарт надає альтернативні процедури, величини і рекомендації для класів з примітками, які вказують місце, де необхідно зробити національні вибір. Таким чином, Національний стандарт, який імплементує EN 1999-1-5 повинен мати Національний додаток, який включав би усі Національно визначені параметри, які використовуються при проектуванні будівель та цивільних споруд , які будуть побудовані у відповідній країні.


This standard gives alternative procedures, values and recommendations with notes indicating where national choices may have to be made. Therefore the National Standard implementing EN 1999-1-5 should have a National Annex containing all Nationally Determined Parameters to be used for the design of steel structures to be constructed in the relevant country.

Національним вибором дозволено ввійти до EN 1999-1-5 за допомогою:

– 2.1 (3)

– 2.1 (4)


National choice is allowed in EN 1999-1-5 through clauses:

– 2.1 (3)

– 2.1 (4)


1 загальні положення


1 General

1.1 Галузь застосування


1.1 Scope

1.1.1 Галузь застосування EN 1999


1.1.1 Scope of EN 1999

(1)P Стандарт EN 1999 регламентує питання проектування алюмінієвих конструкцій будівель та споруд цивільного призначення. Він реалізує принципи і нормативні вимоги до безпеки та експлуатаційної придатності конструкцій, основні положення проектування, розрахунку і перевірки будівельних конструкцій, викладені у документі
EN 1990 – Основи проектування конструкцій.


(1)P EN 1999 applies to the design of buildings and civil engineering and structural works in aluminium. It complies with the principles and requirements for the safety and serviceability of structures, the basis of their design and verification that are given in
EN 1990 – Basis of structural design.

(2)P Стандарт EN 1999 висуває вимоги тільки до опору, експлуатаційної придатності, довговічності та вогнестійкості алюмінієвих конструкцій. Інші вимоги, наприклад, ті, що стосуються тепло- або звукоізоляції конструкцій, у даному стандарті не розглядаються.


(2)P EN 1999 is only concerned with requirements for resistance, serviceability, durability and fire resistance of aluminium structures. Other requirements, e.g. concerning thermal or sound insulation, are not considered.

(3) Стандарт EN 1999 повинен використовуватися разом з наступними документами:


(3) EN 1999 is intended to be used in conjunction with:

– EN 1990: “Основи проектування конструкцій”

– EN 1990 Basis of structural design

– EN 1991 “Дії на конструкції”

– EN 1991 Actions on structures

– Європейські стандарти на вироби будівельної індустрії, які мають відношення до алюмінієвих конструкцій

– European Standards for construction products relevant for aluminium structures

– EN 1090-1: Виконання робіт зі сталевими та алюмінієвими конструкціями – ч.1. Вимоги до забезпечення відповідності стандартам елементів будівельних конструкцій 5

– EN 1090-1 Execution of steel structures and aluminium structures – Part 1: Requirements for conformity assessment of structural components5

– EN 1090-3: Виконання робіт зі сталевими та алюмінієвими конструкціями – ч.3, Технічні вимоги до алюмінієвих конструкцій5

5 Буде опубліковано

– EN 1090-3 Execution of steel structures and aluminium structures – Part 3: Technical requirements for aluminium structures5

5To be published

(4) Стандарт EN 1999 включає п’ять частин:


(4) EN 1999 is subdivided in five parts:

EN 1999-1-1 Проектування алюмінієвих конструкцій: Частина 1-1: Основні правила для конструкцій.

EN 1999-1-1 Design of Aluminium Structures: General structural rules.

EN 1999-1-2 Проектування алюмінієвих конструкцій: Розрахунок конструкцій на вогнестійкість.

EN 1999-1-2 Design of Aluminium Structures: Structural fire design.

EN 1999-1-3 Проектування алюмінієвих конструкцій: Конструкції, чутливі до втоми.

EN 1999-1-3 Design of Aluminium Structures: Structures susceptible to fatigue.

EN 1999-1-4 Проектування алюмінієвих конструкцій: Холодноформований конструкційний листовий матеріал.

EN 1999-1-4 Design of Aluminium Structures: Cold-formed structural sheeting.

EN 1999-1-5 Проектування алюмінієвих конструкцій: Оболонкові конструкції.

EN 1999-1-5 Design of Aluminium Structures: Shell structures.

1.1.2 Галузь застосування EN 1999-1-5


1.1.2 Scope of EN 1999-1-5

(1)P EN 1999-1-5 поширюється на проектування алюмінієвих конструкцій, з елементами жорсткості чи без них, що мають форму оболонки обертання або округлого щита монококової конструкції.


(1)P EN 1999-1-5 applies to the structural design of aluminium structures, stiffened and unstiffened, that have the form of a shell of revolution or of a round panel in monocoque structures.

(2) Для окремих питань з проектування конструкцій слід звертатись до суміжних частин EN 1999.


(2) The relevant parts of EN 1999 should be followed for specific application rules for structural design.

(3) Додаткова інформація щодо окремих типів оболонок наведена у EN 1993-1-6 та суміжних розділах, а саме:

- Розділ 3-1 для башт та щогол;

- Розділ 3-2 для димарів;

- Розділ 4-1 для бункерів;

- Розділ 4-2 для резервуарів;

- Розділ 4-3 для трубопроводів.


(3) Supplementary information for certain types of shells are given in EN 1993-1-6 and the relevant application parts which include:

- Part 3-1 for towers and masts;

- Part 3-2 for chimneys;

- Part 4-1 for silos;

- Part 4-2 for tanks;

- Part 4-3 for pipelines.

(4) Вимоги EN 1999-1-5 стосуються вісесиметричних оболонок (циліндрів, конусів, сфер), кільцевих і кругових пластин, а також кільцевих перерізів балок і стрингерів, у випадку коли вони є частиною цілісної конструкції.


(4) The provisions in EN 1999-1-5 apply to axisymmetric shells (cylinders, cones, spheres) and associated circular or annular plates and beam section rings and stringer stiffeners where they form part of the complete structure.

(5) В EN 1999-1-5 не розглядаються в повній мірі окремі панелі оболонок (циліндричні, конічні або сферичні). Тим не менше, до них також можна застосувати вищезазначені норми, обравши правильні граничні умови.


(5) Single shell panels (cylindrical, conical or spherical) are not explicitly covered by
EN 1999-1-5. However, the provisions can be applicable if the appropriate boundary conditions are duly taken into account.

(6) Типи стінок оболонок, що розглядаються в EN 1999-1-5 (див. Рис.1.1):

-стіка оболонки з листового прокату, далі “ізотропна”;

-стінка оболонки утворена з`єднанням внапуск окремих пластин, далі “зі стиками внапуск”;

-стінка оболонки з елементами жорсткості по зовнішній поверхні, далі “із зовнішніми елементами жорсткості”, незалежно від кроку елементів жорсткості;

-стінка оболонки, гофрована в меридіональному напрямку, далі “з осьовим гофруванням”;

-стінка оболонки з гофрованих листів, розташованих гофрами у кільцевому напрямку, далі “з кільцевим гофруванням”.


(6) Types of shell walls covered in EN 1999-1-5 can be, see Figure 1.1:

-shell wall constructed from flat rolled sheet, termed ‘isotropic’;

-shell wall with lap joints formed by connecting adjacent plates with overlapping sections, termed ‘lapjointed;

-shell wall with stiffeners attached to the outside, termed ‘externally stiffened’ irrespective of the spacing of the stiffeners;


-shell wall with the corrugations running up the meridian, termed ‘axially corrugated’;



-shell wall constructed from corrugated sheets with the corrugations running around the shell circumference, termed ‘circumferentially corrugated’.

В розрізі

Elevation

В плані

Plan