Рисунок

A.2

– Експериментальна установка для випробування одного прогону

Figure

A.2

Test set-up for single span tests



Рисунок

A.3

– Експериментальна установка для випробування двох прольотів

Figure

A.3

Test setup for double span tests



Рисунок

A.4

–Приклад відповідного облаштування для альтернативних лінійних навантажень

Figure

A.4

Examples of suitable arrangements of alternative line loads


а) Внітрішні опори під дією гравітаційного навантаження

a) Internal support under gravity loading


b) Внутрішня опора під дією від‘ємного навантаження

b) Internal support under uplift loading


с) Внутрішня опора під дією навантаження, прикладеного до розтягнутої полиці

c) Internal support with loading applied to tension flange


Рисунок

A.5 –

Експериментальна установка для дослідження внутрішньої опори

Figure

A.5

Test set-up for internal support test



Позначення:


Key:

= довжина опори


= support length

= відстань між внутрішнім краєм опори та краєм листа


= length from internal edge of end support to end of sheet


Рисунок

A.6 –

Експериментальна установка для випробування крайніх опор

Figure

A.6

Test set-up for end support tests


A.2.5 Випробування крайньої опори


A.2.5 End support test

(1) Експериментальна установка, показана нарисунку А.6, може використовуватися для визначення опору листа на крайній опорі.


(1) The test set-up shown in Figure A.6 may be used to determine the resistance of a sheet at an end support.

(2) Окремі тести мають проводитися для визначення опору зсуву листа для різних відстаней від точки контакту на внутрішньому кінці крайньої опори до краю листа (див. рисунок А.6).


(2) Separate tests should be carried out to determine the shear resistance of the sheet for different lengths from the contact point at the inner edge of the end support, to the actual end of the sheet, see Figure A.6.

A.3 Обробка результатів випробувань


A.3 Evaluation of test results

A.3.1 Загальні положення


A.3.1 General

(1) Під час експерименту вважається що перевірений зразок втратив несучу здатність, якщо прикладені навантаження досягли максимальних значень, чи якщо загальні деформації перевищують встановлені межі.


(1) A specimen under test should be regarded as having failed if the applied test loads reach their maximum values, or if the gross deformations exceed specified limits.

(2) При перевірці з’єднань чи елементів, для яких заради точної оцінки необхідна перевірка на великі деформації (наприклад для оцінки характеристик крутного моменту патрубків), під час випробувань не закладається межа загальних деформацій.


(2) In the testing of joints, or of components in which the examination of large deformations is necessary for accurate assessment (for example, in evaluating the moment-rotation characteristics of sleeves), no limit need be placed on the gross deformation during the test.

(4) Має бути забезпечена відповідна довірча зона між станом в‘язкого руйнування та можливого крихкого руйнування. Оскільки у великомасштабних експериментах крихке руйнування зазвичай не проявляється, за необхідності можна проводити додаткові детальні експерименти.


(4) An appropriate margin of safety should be available between a ductile failure mode and possible brittle failure modes. As brittle failure modes do not usually appear in large-scale tests, additional detail tests should be carried out where necessary.

Примітка. Це часто буває у випадку з’єднань


NOTE: This is often the case for joints.

A.3.2 Уточнення результатів випробувань


A.3.2 Adjustment of test results

(1) Результати тестів мають бути відповідним чином скориговані, щоб врахувати різницю між реальними властивостями експериментальних зразків, виміряними під час експерименту, та їхніми номінальними значеннями.


(1) Test results should be appropriately adjusted to allow for variations between the actual measured properties of the test specimens and their nominal values.

(2) Реальне значення умовної межі текучості , що відповідає пластичній деформації 0,2 %, має коливатися у межах ± 25% від її номінального значення .


(2) The actual measured 0,2 % proof strength should not deviate by more than ± 25% from the nominal 0,2 % proof strength .

(3) Дійсна виміряна товщина матеріалу не повинна перевищувати розрахункову товщину , що базується на номінальній товщині матеріалу , більше ніж на 12%


(3) The actual measured material thickness should not exceed the design thickness based on the nominal material thickness by more than 12%.

(4) Поправки слід робити щодо дійсних виміряних значень товщини матеріалу умовної межі міцності , що відповідає пластичній деформації 0,2 %, для усіх експериментів, за виключенням тих випадків, коли в розрахункових формулах використовуються дійсно виміряне значення товщини або дійсно виміряна умовна межа текучості матеріалу, що відповідає пластичній деформації 0,2 %, за необхідністю.


(4) Adjustments should be made in respect of the actual measured values of the material thickness and the 0,2 % proof strength for all tests, except where the design expression that uses the test results also uses the actual measured value of the thickness or 0,2 % proof strength of the material, as appropriate.

(5) Відкориговане значення результатів -того експерименту має визначатися з дійсно виміряним результатом експерименту за формулою:


(5) The adjusted value of the test result for test should be determined from the actual measured test result using:

(A.2)

де – коригувальний коефіцієнт опору, що визначається як:


in which is the resistance adjustment coefficient given by:

(A.3)

(6) Показник степеня α, що використовується у виразі (A.3) повинен бути отриманий наступним чином:


(6) The exponent α for use in expression (A.3) should be obtained as follows:

- якщо


- if

- якщо


- if

Для профільованих листів, у яких стиснуті частини мають настільки високе співвідношення , що місцевий вигин також є показником відмови:


- for profiled sheets in which compression parts have such large ratios that local buckling is clearly the failure mode:

(7) Показник степеня , що використовується у виразі (A.3) повинен бути отриманий наступним чином:


(7) The exponent for use in expression (A.3) should be obtained as follows:

- якщо


- if

- якщо


- if

A.3.3 Характеристичні значення


A.3.3 Characteristic values

A.3.3.1 Загальна інформація


A.3.3.1 General

(1) Характеристичні значення можуть бути визначені статистично, за умови, що є як мінімум чотири результати експерименту.


(1) Characteristic values may be determined statistically, provided that there are at least 4 test results.

Примітка.: Якщо розкид параметрів досить великий, то бажана більша кількість експериментів.


NOTE: A larger number is generally preferable, particularly if the scatter is relatively wide.

(2) Мінімальне характеристичне значення має визначатися з виконанням наступних положень. Якщо необхідно знати максимальне характеристичне значення або середнє характеристичне значення, воно має уточнюватися з використанням правил для визначення мінімального характеристичного значення.


(2) The characteristic minimum value should be determined using the following provisions. If the characteristic maximum value or the characteristic mean value is required, it should be determined by using appropriate adaptations of the provisions given for the characteristic minimum value.

3) Характеристичне значення опору Rk визначене на основі як мінімум чотирьох експериментів може бути обчислене з:


3) The characteristic value of a resistance Rk determined on the basis of at least 4 tests may be obtained from:

(A.4)

де - стандартне відхилення;


where: is the standard deviation;

- відповідний коефіцієнт з Таблиці A.1;


is the appropriate coefficient from Table A.1;

середнє значення приведених результатів експерименту .


is the mean value of the adjusted test results .

(4) Стандартне відхилення s може бути визначене як:


(4) The standard deviation s may be determined using:

(A5)

де - приведені результати експерименту для -того експерименту


where: is the adjusted test result for test ;

- кількість експериментів.


is the number of tests.


Таблиця

A.1

– Значення коефіцієнту

Table

A.1

Values of the coefficient


4

5

6

8

10

20

30

2,63

2,33

2,18

2,00

1,92

1,76

1,73

1,64


A.3.3.2 Характеристичні значення для сукупностей експериментів


A.3.3.2 Characteristic values for families of tests

(1) Серія тестів, що проводиться на ряді схожих листів у яких варіюється один чи більше параметрів, може вважатися однією сукупністю, якщо у них всіх один і той самий тип відмови. Параметрами, що варіюються можуть включати розміри поперечного перерізу, прольоти, товщини та міцніості матеріалу


(1) A series of tests carried out on a number of otherwise similar sheets, in which one or more parameters is varied, may be treated as a single family of tests, provided that they all have the same failure mode. The parameters that are varied may include cross-sectional dimensions, spans, thicknesses and material strengths.

(2) Характеристичний опір елементів одного типу може бути визначений на основі придатних розрахункових виразів, що зв’язують результати експериментів з усіма відповідними параметрами. Ці розрахункові вирази можуть або базуватися на відповідних рівняннях будівельної механіки, чи можуть визначатися емпірично.


(2) The characteristic resistances of the members of a family may be determined on the basis of a suitable design expression that relates the test results to all the relevant parameters. This design expression may either be based on the appropriate equations of structural mechanics, or determined on an empirical basis.

(3) Розрахункові вирази мають модифікуваватися, щоб можна було попередньо визначати середній виміряний опір настільки точно, наскільки це реально, шляхом регулювання коефіцієнтів для оптимізації взаємозв’язку.


(3) The design expression should be modified to predict the mean measured resistance as accurately as practicable, by adjusting the coefficients to optimise the correlation.

Примітка.: Інформацію щодо цього процесу наведено у Додатку D EN 1990.


NOTE: Information on this process is given in Annex D of EN 1990.

(4) Для обчислення стандартного відхилення , необхідно нормалізувати кожен результат експерименту, поділивши його на відповідне значення, надане розрахунковим виразом. Якщо розрахунковий вираз змінено, як показано у (3), то середнє значення нормалізованих результатів експерименту має бути рівним одиниці. Кількість експериментів має дорівнювати загальній кількості експериментів цієї сукупності.


(4) In order to calculate the standard deviation , each test result should first be normalized by dividing it by the corresponding value predicted by the design expression. If the design expression has been modified as specified in (3), the mean value of the normalized test results will be unity. The number of tests should be taken as equal to the total number of tests in the family.

(5) Для сукупності як мінімум з чотирьох експериментів, характеристичний опір має бути отримано з виразу (A.3), якщо прийняти рівним значенню, передбаченому розрахунковим виразом, та використати коефіцієнт з Таблиці A.1, взятий у залежності від значення , що є загальною кількістю експериментів у цій сукупності.


(5) For a family of at least four tests, the characteristic resistance should then be obtained from expression (A.3) by taking Rm as equal to the value predicted by the design expression, and using the value of from Table A.1 corresponding to a value of equal to the total number of tests in the family.

A.3.4 Розрахункові значення


A.3.4 Design values

(1) Розрахункове значення опору має виводитися з відповідного характеристичного значення , визначеного експериментально:


(1) The design value of a resistance should be derived from the corresponding characteristic value determined by testing, using:

(A.6)

де - частковий коефіцієнт опору;


where: is the partial factor for resistance;

- частковий коефіцієнт різниці у поведінці в експериментальних та експлуатаційних умовах.


is a partial factor for differences in behaviour under test conditions and service conditions.

(2) Для сукупності не менше, як чотирьох експериментів, значення має обчислюватися за допомогою статистичних методів.


(2) For a family of at least four tests, the value of may be determined using statistical methods.

Примітка.: Інформацію щодо відповідних методів наведено у Додатку D EN 1990.


NOTE: Information on an appropriate method is given in Annex D of EN 1990.

(3) Альтернативно, може бути прийнятий рівним відповідному розрахунковому значенню , обчисленому як наведено у Розділі 2.


(3) Alternatively may be taken as equal to the appropriate value of for design by calculation given in Section 2.

Примітка.: У Національному додатку може бути наведено значення та . Рекомендоване значення для дорівнює 1 для листів.


NOTE: The National Annex may give values for γM and . A recommended value for is 1,0 in case of sheeting.

(4) Для інших типів експериментів, в яких розглядається можливість нестійкості, чи види поведінки конструкцій чи конструкційних елементів, які не повністю охоплюються експериментом, то для отримання необхідної достовірності, значення має бути оцінене з урахуванням дійсних умов експерименту.


(4) For other types of tests in which possible instability phenomena, or modes of behaviour, of structures or structural components might not be covered sufficiently by the tests, the value of should be assessed taking into account the actual testing conditions, in order to achieve the necessary reliability.

A.3.5 Експлуатаційна придатність


A.3.5 Serviceability

(1) Повинні виконуватися умови, наведені у Розділі 7.


(1) The provisions given in Section 7 should be satisfied.