Продовження таблиці 1

Вади деревини згідно з ГОСТ 2140

Норма для марок

А

Б

1

2

3

Тріщини

Не допускаються на лицьовій стороні

На зворотному боці й крайках не допускаються глибиною, мм, більше:

1

5

і довжиною, у частках довжини планки, більше:

1/5

1/4

Нахил волокон

Не допускається більше 5 %

Не враховується в планках листяних порід Не допускається в планках хвойних порід більше 10 %

Крень, завилькуватість, завиток

Не допускаються

Не допускаються на планках із деревини сосни і берези на відстані 50 мм від торця, на планках інших порід не враховується

Вічка

Не враховується

Серцевина, подвійна серцевина

Не допускаються на лицьовій стороні

На зворотному боці не допускаються глибиною більше 1/3 товщини планки

Прорість відкрита однобічна

На лицьовій стороні не допускається

На зворотному боці не допускається глибиною більше 1/3 товщини планки

Кишенька, засмолювання

Не допускаються на лицьо-вій стороні, а на зворотному боці не допускаються більше 3 шт.

Плямистість, водошар, хімічне офарблення

Не допускаються на лицьовій стороні, а на зворотному боці не обмежуються

Заболонне грибне офарблення, побуріння

Те саме

11 Червоточина

- велика

Не допускається

- невелика

Не допускається на лицьовій стороні

На зворотному боці не допускається глибиною, мм, більше:

1

3

числом, шт., більше:

1

5

Кінець таблиці 1

Вади деревини згідно з ГОСТ 2140

Норма для марок

1

2

3

Тупий обзел

Не допускається на лицьовій стороні

На зворотному боці й гребені не допускається у частках довжини й ширини планки більше:

1/5

1/3

Повинен бути очищений від кори й лубу

Відщеп, відкол, вирив, задирка, накол, вищерблення

Не допускаються на лицьовій стороні

На зворотній стороні й гребені не де пускаються глибиною, мм, більше:

1

2

Опік

На лицьовій стороні не допускається, а на зворотному боці і крайках не враховується

Непрофрезерування

Не допускається н а лицьовій стороні

На зворот ньому боці:

не допускається

не допускається розміром більше 50 % площини планки й глибиною більше 0,5 мм

Примітка 1. Вади деревини згідно з ГОСТ 2140, не наведені в таблиці 3, не допускаються.

Примітка 2. Допускається виготовлення планок марки Б із помилковим ядром за умови комплектування планок за кольором.

Примітка 3. На лицьовій стороні планки не допускається одночасна наявність на ділянці довжиною, рівній ширині планки, більше двох вад, що враховуються, наведених у таблиці 3.

4.8 Шорсткість поверхні (найбільша висота нерівностей) R(z) згідно з ГОСТ 7016 не повинна бути більше:

250 мкм – на лицьових сторонах і поздовжніх крайках;

400 мкм – на зворотному боці і торцевих крайках.

4.9 Вологість деревини планок при відвантаженні споживачеві повинна бути (9 ±3) %.

5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

5.1 Планки приймають партіями. Партією вважають число планок одного типу, марки, розміру і однієї породи деревини.

Розмір партії встановлюють за узгодженням виробника зі споживачем. Споживач має право перевіряти відповідність планок вимогам цього стандарту.

  1. У партії повинне бути однакове число правих і лівих планок.

  2. Для перевірки відповідності планок вимогам цього стандарту застосовують вибірковий одноступінчастий контроль за альтернативною ознакою згідно з ДСТУ-Н Б В.1.3-1.

Плани контроля за приймального рівня дефектності 4 % наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

У штуках

Розмір партії

Обсяг вибірки

Приймальне число

Бракувальне число

До 280 включно

13

1

2

Понад 280 до 500 включно

20

2

3

» 500 » 1200 »

32

3

4

» 1200 » 3200 »

50

5

6

» 3200 » 10000 »

80

7

8

» 10000 » 35000 »

125

10

11

» 35000»150000 »

200

14

15

» 150000

315

21

22

5.4 Приймальний контроль планок здійснюють у такому порядку:

  • відбирають від партії кількість планок, що відповідає об'єму вибірки для даного об'єму партії; планки у вибірку слід відбирати методом випадкового відбору згідно з ГОСТ 18321;

  • перевіряють кожну планку у вибірці на відповідність вимогам цього стандарту і визначають кількість планок із дефектами;

  • порівнюють кількість дефектних планок із приймальним і бракувальним числами, установленими для даного об'єму вибірки;

  • партію приймають, якщо кількість дефектних планок у вибірці менше або дорівнює приймальному числу;

  • партію не приймають, якщо кількість дефектних планок у вибірці дорівнює або більше бракувального числа.

  1. За числом дефектних планок у вибірці визначають їх відсоток у всій партії. Цю кількість планок у приймання та поставку не включають.

  2. Планки обчислюють у квадратних метрах із похибкою до 0,01 м2 і штуках. Площу планки визначають за лицьовою стороною без обліку ширини гребеня. Граничні відхили у розрахунок не приймають.

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

6.1 Відібрані планки перевіряють поштучно. Розміри і форму планок перевіряють за їх вологості (9 ±3)%.

Довжину і ширину планок вимірюють за лицьовою стороною: довжину – паралельно, а ширину -перпендикулярно до поздовжніх осей планок.

Товщину планок вимірюють по торцям і посередині довжини планок.

Для вимірювання застосовують граничні калібри згідно з ГОСТ 15876, штангенциркулі згідно з ДСТУ ГОСТ 166, а для вимірювання товщини планок – індикаторні товщиноміри згідно з ГОСТ 11358.

Розміри пазів і гребенів перевіряють контрольними калібрами або штангенглибиномірами згідно з ДСТУ ГОСТ 162.

  1. Відхил від паралельності плоскості визначають вимірюванням товщини планки, а відхил від паралельності крайок – вимірюванням ширини планки штангенциркулем згідно з ДСТУ ГОСТ 166. Вимірювання роблять у трьох місцях – посередині та у торців планки.

  2. Відхил від площинності планок визначають перевірочними лінійками згідно з ГОСТ 8026 і щупами згідно з чинною нормативною документацією вимірюванням максимального зазора між поверхнями планки та перевірочної лінійки.

  3. Відхил від перпендикулярності поздовжньої крайки і торця визначають перевірочними ' косинцями згідно з ГОСТ 3749 і щупами згідно з чинною нормативною документацією вимірюванням максимального зазора між крайкою та прикладеним до неї косинцем. Вимірювання роблять на довжині 100 мм.

  4. Кут нахилу річних шарів на торці визначають у градусах транспортиром згідно з ГОСТ 13494 між дотичною до річних шарів і плоскістю, а нахил волокон – на радіальній поверхні планки.

  5. Породу деревини, вид розрізу, наявність вад деревини оцінюють візуально.

Вади деревини вимірюють згідно з ГОСТ 2140, при цьому розмір сучка вимірюють за його найменшим діаметром.

  1. Шорсткість поверхні планок визначають згідно з ГОСТ 15612 або порівнянням зі зразками-еталонами.

  2. Вологість деревини планок визначають згідно з ДСТУ 4922.

6.9 Щільність деревини визначають зважуванням планок на вагах згідно з ГОСТ 24104 після обчислення їх об'єму за результатами вимірювань довжини, ширини і товщини (6.1). Щільність обчислюють за формулою:

7 ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Планки повинні бути упаковані у пачки. Число планок у пачці та порядок їх укладання наведені в додатку Г.

Планки в пачках укладають гребенями назовні та лицьовими сторонами нагору, крім верхнього ряду, що укладають лицьовими сторонами униз.

  1. Кожна пачка повинна містити планки одного типу, марки, розміру та однієї породи.

  2. Пачки повинні містити рівну кількість правих і лівих планок.

  3. Пачки повинні бути обв'язані або сталевою стрічкою згідно з ГОСТ 3560, або дротом згідно з ГОСТ 3282, або шпагатом згідно з ГОСТ 17308. Під дріт на ребрах пачки слід підкладати прокладку з дерев'яних рейок, картону або інших пакувальних матеріалів, що захищають крайки планок від механічних ушкоджень при обв'язуванні і транспортуванні.

Допускається упакування планок у дерев'яні каркаси (ґрати), картонні коробки.

  1. Планки в пачках повинні бути покладені щільно, не допускається їх зсув у рядах. При упакуванні вбивання цвяхів у планки не допускається.

  2. До кожної пачки повинна бути приклеєна або етикетка, або бирка, або нанесене незмивною фарбою чітке маркування у вигляді штампа на верхньому ряді планок або тарі, де повинно бути зазначено:

  • найменування або знак для товарів і послуг підприємства-виробника;

  • номер приймальника ВТК; – тип і марка планок;

  • розміри в мм;

  • кількість у штуках і квадратних метрах;

  • порода деревини; – дата виготовлення;

  • штамп ВТК;

  • познака цього стандарту.

7.7 Паркет, що поставляється споживачеві, повинен супроводжуватись документом про якість, у якому повинно бути зазначено:

  • найменування підприємства-виробника і його адреса;

  • тип і марка планок;

  • кількість у квадратних метрах; І

  • номер партії і дата виготовлення;

  • результати випробувань;

  • штамп ВТК;

  • познака цього стандарту.

  1. Планки перевозять усіма видами критих транспортних засобів відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даних видах транспорту.

  2. При транспортуванні та зберіганні планок повинна бути забезпечена збереженість пачок і упакування та дотримані умови, що виключають можливість механічних ушкоджень, зволоження, впливу сонячних променів і забруднення.

  1. Навантаження планок навалом і вивантаження їх скиданням не допускаються.

  1. Пачки планок слід зберігати покладеними в правильні ряди і розсортованими за марками, типами, розмірами і породами деревини планок в опалюваних приміщеннях за відносної вологості повітря (55 ±25) %, в умовах, що не допускає їх зволоження.

8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

  1. Паркет планковий безпечний для здоров'я людей під час виробництва, транспортування, зберігання, застосування і під час експлуатації за умови виконання вимог даного стандарту до безпеки виробництва та охорони праці.

  2. Під час роботи з виготовлення паркету планкового необхідно дотримуватись вимог НАПБ А.01.001.

  3. За ступенем впливу на організм людини паркет планковий відноситься до малонебезпечних речовин і відповідає четвертому класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

  4. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировині для виробництва паркету планкового відповідно до ДБН В.1.4-1.01 не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

  5. Приміщення, у яких ведуться роботи з виготовлення та пакування паркету планкового, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 і СНиП 2.04.05, освітленням згідно з ДБН В.2.5-28, опаленням згідно зі СНиП 2.04.01, питною водою згідно з ГОСТ 2874.

8.6 Вміст шкідливих речовин і пилу у повітрі робочої зони не повинен перевищувати встановлених гранично-допустимих концентрацій, зазначених у ГОСТ 12.1.005.

Періодичність контрольних вимірів вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони встановлюється відповідно з ГОСТ 12.1.005 і проводиться згідно з чинними методиками, затвердженими у встановленому порядку.

8.7 Експлуатація електроприладів і електроустановок повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019 і ПУЭ.

8.8 Устаткування, комунікації і місткості повинні бути заземлені від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018.

  1. Виконуючи вантажно-розвантажувальні роботи, необхідно керуватися вимогами ГОСТ 12.3.009 і ДБН А.3.2-2.

  2. Рівень шуму в робочій зоні не повинен перевищувати допустимих значень, установлених ГОСТ 12.1.003 і ДСН 3.3.6.037.