3.25. Під час виконання штукатурних робіт в умовах мінусових температур застосовують підігріті розчини з добавками, що прискорюють процес твердіння. Робота з добавками вимагає обережності і застосування додаткових засобів захисту (окулярів, гумових рукавичок, респіраторів)
3.26. Під час сушіння оштукатурених поверхонь калориферами необхідно, щоб відстань від них була не менше 1,5 - 2 м.
Діючі електрокалорифери повинні знаходитися під постійним наглядом електротехнічного персоналу.
Калорифери повинні мати кожух з листової сталі і монтуватися на спеціальній підставці.
3.27. Працюючі газові калорифери не залишати без догляду. Для запобігання перекидання їх закріплюють.
3.28. Окремі місця штукатурки сушать за допомогою відбивних щитків з електронагрівниками, інфрачервоними лампами та іншими безпечними способами.
Сушити штукатурку жаровнями, що виділяють чадний газ, забороняється.
3.29. Тривале перебування людей (більш 3 годин) у приміщенні, що просушується, забороняється.
3.30. Прибивання та обклеювання обшивальних аркушів сухою штукатуркою виконується ланками робітників. Для підтискування обшивальних аркушів до поверхні стелі та утримання їх необхідно використовувати інвентарні розсувні стійки; робоче місце при цих операціях організується на інвентарних підмостях, а робітники повинні виконувати роботи у захисних касках і окулярах.
3.31. Штукатурні роботи усередині ємності виконуються ланками в складі трьох чоловік (з них двоє страхуючих), які мають наряд-допуск і забезпечені рятувальними поясами.
3.32. У приміщеннях, де ведуться роботи з використанням синтетичних мастик, що клеять, і ґрунтовок, повинний бути забезпечений не менш як чотириразовий обмін повітря за годину. Синтетичні мастики, що загустіли, і ґрунтовки підігріваються тільки у закритій тарі і гарячій воді.
3.33. Щоб уникнути ураження електричним струмом, забороняється доторкатися до відкритих струмоведучих частин електроустаткування та оголених проводів. Включати у мережу механізований інструмент, механізми та інші струмоприймачі випливає тільки за допомогою призначених для цього пристроїв.
3.34. Як переносні лампи повинні застосовуватися спеціально призначені для цієї мети світильники заводського виготовлення. Переносні світильники повинні мати напругу не вище 36 В, а для небезпечних місць (сирих ділянок, котлованів) - не вище 12 В.
3.35. Зовнішні штукатурні роботи виконуються з інвентарних риштувань, а відновлення штукатурки в окремих місцях фасадів - з пересувних вишок, підйомних помостів і підвісних колисок. Працювати на випадкових пристосуваннях (дошки, бочки, ящики, будь-які козелки) забороняється.
3.36. Під час оштукатурювання внутрішніх віконних укосів, щоб уникнути падіння, прорізи обгороджують на увесь час роботи.
3.37. На обштукатурювання віконних і дверних укосів на зовнішніх риштуваннях і обгороджених настилах одержують дозвіл керівника робіт.
3.38. Вимоги безпеки під час роботи на риштуваннях та помостах
3.38.1. Риштування та помости висотою до 4 м допускаються до експлуатації тільки після їхнього приймання виконавцем робіт і реєстрації у журналі робіт, а вище 4м - після приймання комісією. Навантаження на настили риштувань та помостів не повинні перевищувати проектне навантаження, зазначене на вивішених схемах.
3.38.2. Металеві риштування повинні бути надійно заземлені та обладнані засобами захисту.
Забороняється працювати з металевих риштувань поблизу діючих ліній електропередачі.
3.38.3. Небезпечною зоною під риштуваннями вважається зона, збільшена на 2 м по всьому периметру риштувань при їхній висоті до 4 поверхів. Чим вище риштування, тим ця зона відповідно більше.
3.38.4. Засоби підмащування повинні мати рівні робочі настили з зазорами між дошками не більш 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше - огородження і бортові елементи.
Риштування повинні бути прикріплені до стіни споруджуваного будинку. Місця і способи кріплення вказуються у проекті виконання робіт.
3.38.5. Під час зняття і переміщення настилів на інший ярус необхідно цілком звільнити їх від матеріалів, тари, сміття; доступ людей на риштування на цей час повинний бути закритий.
3.38.6. Під час ремонтних робіт на фасадах із застосуванням багатоярусних риштувань не допускається ведення робіт на двох і більш ярусах по одній вертикалі, а також виконання яких-небудь робіт під риштуваннями.
3.38.7. Якщо штукатурні роботи виконуються на двох чи більш ярусах, між працюючими необхідно встановлювати проміжний захисний настил. У цьому випадку робітники розташовуються у шаховому порядку. Матеріали та інструменти треба розташовувати на настилах рівномірно по всій площі.
3.38.8. Не допускається скидати з настилів риштувань відбиту стару штукатурку, зняті покриття виступаючих частин фасаду, залишки матеріалів і будівельне сміття.
3.38.9. Під час виконання штукатурних робіт у сходових клітках як помости, розташовані на маршах, повинні застосовуватися спеціальні інвентарні столики з короткими передніми ніжками, поручневими огородженнями висотою 1 м і бортовою дошкою.
У сходових клітках робота на висоті з приставних сходів забороняється.
3.38.10. Підмости усередині будинку дозволяється ставити тільки на надійне покриття чи підлогу. Установлювати підмости на накати, підшивку перекриттів та інші конструктивні елементи, не розраховані на додаткове навантаження, забороняється.
3.38.11. Розбирати, ремонтувати і чистити штукатурні машини та устаткування на риштуваннях та помостах забороняється. Такі роботи виконують на спеціальних площадках.
3.38.12. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом керівника робіт. Перед вантажно-розвантажувальними операціями з елементами збірного залізобетону необхідно очистити їх від снігу, льоду, ґрунту, оглянути і у разі потреби виправити монтажні петлі.
3.38.13. Під час підйому розчину на робочі місця краном чи підйомником тара для розчину (бадді чи ящики) повинна бути забезпечена спеціальними пристосуваннями (замками, що не допускають випадкового перекидання суміші).
3.38.14. Робітникам-штукатурам забороняється робити ремонт риштувань чи помостів, його повинні виконувати кваліфіковані робітники.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Робочі місця очистити від сміття і виробничих відходів, а матеріали, що залишилися, здати у комору.
4.2. Усі машини і механізми відключити від електромережі за допомогою рубильників. Після зупинки всі машини і механізми, а також інструмент очистити від розчину, бруду
і пилу. Для цього надягають запобіжні окуляри.
4.3. Очистити всю тару і здати її на збереження.
4.4. Індивідуальні захисні пристосування упорядкувати і здати у комору. Очистити спецодяг і взуття і повісити в індивідуальні шафи чи здати на зберігання у комору.
4.5. Обтиральний матеріал після використання скласти у металевий ящик з кришкою і винести у місця, зазначені пожежною охороною.
Не залишати у робочих приміщеннях використаний обтиральний матеріал у неробочий час.
4.6. Після закінчення штукатурних робіт на риштуваннях необхідно:
- розвантажити риштування чи помости від матеріалу, що залишився, механізмів, інструментів і будівельного сміття;
- перекрити спеціальними огородженнями із забороняючими написами для сторонніх осіб під'їзди та входи на риштування;
- доповісти керівнику робіт про стан риштувань та помостів і їх огороджень.
4.7. Про всі несправності інструмента та устаткування, замічених при роботі, необхідно повідомити керівнику робіт.
4.8. Обличчя і руки ретельно вимити теплою водою з милом і прийняти теплий душ.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. У разі виникнення на ділянці проведення робіт умов, які загрожують життю або здоров'ю людей, штукатур повинен припинити роботу і вжити заходів по недопущенню людей у небезпечну зону.
5.2. При роботі штукатура можливі наступні аварійні ситуації:
а) несправність шлангів;
б) пошкодження електроінструменту;
в) порушення міцності риштувань;
г) обрив вантажу, що піднімається на риштування та міжповерхові перекриття;
д) виникнення пожежі.
5.3. У випадках несправності шлангів під час штукатурних робіт механізованим способом роботу негайно припинити, а настил риштувань очистити від розчину.
5.4. Про усі випадки обриву проводів, несправності пристроїв, що заземлюють, та про інші ушкодження електроінструменту необхідно негайно повідомити керівника робіт.
5.5. У разі порушення міцності риштувань, помостів тощо необхідно негайно припинити роботу, обережно покинути небезпечну зону і під керівництвом керівника робіт приступити до локалізації аварійної ситуації.
5.6. У випадках перекидання тари з розчином під час її піднімання або неякісної строповки тари, що виявилась під час піднімання, за допомогою прийнятих знаків повідомити кранівника і опустити тару на землю і тільки тоді приступити до усунення неполадок.
5.7. У разі виявлення диму чи виникнення загоряння, пожежі необхідно негайно доповісти керівнику робіт і повідомити пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.
Одночасно з цим припинити роботу і вжити заходів щодо ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, вода, пісок тощо) відповідно до джерела пожежі.
5.8. З несподіваною появою газу в діючих цехах треба негайно припинити роботу і вийти з небезпечної зони.
5.9. У разі виникнення нещасних випадків чи аварії необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря, після повідомлення керівника робіт, вчасно і правильно надати першу допомогу потерпілому, зберегти на робочому місці обстановку і стан обладнання такими, якими вони були на момент події, якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників та довкіллю.
5.10. Послідовність надання першої допомоги:
• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити одяг, що спалахнув) і оцінити його стан;
• визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування;
• вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого у порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
• викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.
