2.2. При виявленні недоліків лаборант зобов'язаний повідомити про них керівника робіт і приступати до виконання роботи тільки після їх усунення.
2.3. Перед роботою лаборант надягає спецодяг, захисні засоби, запобіжні влаштування; прибирає робоче місце і підбирає необхідні прилади, матеріали, реагенти для подальшої роботи.
2.4. Перед початком роботи необхідно перевірити справність припливно-витяжної вентиляції і включити її.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. Додержуватися загальних вимог безпеки при роботі з електронагрівальними приладами, кислотами, лугами, отруйними і вибухонебезпечними речовинами.
Під час роботи з електронагрівальними приладами всі вони повинні експлуатуватись тільки у справному стані; сушильні шафи, муфельні пічки, дистилятори заземлюються. При всіх несправностях електрообладнання слід відключити від мережі та повідомити про це керівника.
3.2. Посуд з легкозаймистими рідинами необхідно нагрівати на водяній бані або на електронагрівачах із закритою спіраллю.
3.3. Бутлі з кислотами необхідно зберігати у справних корзинах. Переносити їх дозволяється тільки вдвох, перевозити на спеціальному візку, попередньо перевіривши справність тари.
3.4. Переливати кислоти і луги із бутлів у дрібну тару слід за допомогою сифонів, а рідкий аміак, бром і концентровані кислоти тільки під тягою і у приміщенні, що обладнане припливно-витяжною вентиляцією.
3.5. Приготування розчинів лугів супроводжується виділенням тепла, тому його слід проводити у посуді із термостійкого скла.
3.6. Для приготування розчинів сірчаної кислоти необхідно кислоту лити у воду. Лити воду в кислоту забороняється тому, що розчинення супроводжується великим виділенням тепла та розбризкуванням розчину.
3.7. Під час приготування розчинів лугів, останні необхідно опускати у воду невеликими порціями, шматки лугу необхідно брати фарфоровою ложкою, шпателем або щипцями.
3.8. Зливати кислоти і луги необхідно у спеціальну тару із подальшою нейтралізацією. Невеликі кількості кислот і лугів у вигляді розведених розчинів можна виливати у раковину із наступним промиванням 10-кратним об'ємом води.
3.9. Роботи з отруйними речовинами проводити тільки у витяжній шафі. Витяжна шафа повинна мати верхній і нижній відсмоктувані для видалення легких і важких газів і парів.
3.10. Під час робіт, що пов'язані із нагріванням горючих речовин, не залишати робоче місце без догляду, навіть на короткий час. За необхідності відлучитися, навіть на короткий час, джерело нагрівання необхідно вимкнути.
3.11. Всі роботи, що пов'язані з виділенням шкідливих газів та пар, проводити у витяжній шафі.
3.12. На столах, де проводиться нагрівання електричним струмом, зберігання та переливання нафтопродуктів не дозволяється.
3.13. Робота з отруйними речовинами дозволяється тільки у гумових рукавичках і у халаті, на голові повинен бути головний убір. Після роботи, не знімаючи рукавичок, необхідно добре промити їх водою, і тільки після цього рукавички можна зняти. Після того, як рукавички зняті, руки необхідно ретельно вимити спочатку без мила, а потім з милом.
Під час переливання кислот, лугів обов'язково користуватися захисними окулярами і гумовими рукавичками, витяжною шафою.
Під час подрібнення шматків лугу обов'язково надягати захисні окуляри, головний убір, гумові рукавички, прогумований фартух.
3.14. Для набирання отруйних речовин слід користуватись спеціальною піпеткою. Концентровані кислоти, луги, а також отруйні речовини набирати у піпетку тільки гумовою грушею. Затягування отруйних речовин у піпетку ротом забороняється через можливість потрапляння їх у організм і отруєння.
3.15. Вмикати і вимикати електроприлади тільки сухими руками.
3.16. Для аналізів використовувати скляний посуд без тріщин.
3.17. Під час нагрівання розчинів не слід нахилятися над посудом, щоб можливі викиди не потрапили в обличчя.
3.18. Під час здійснення хімічних аналізів із застосуванням отруйних речовин у лабораторії повинно бути не менше двох чоловік.
3.19. Лаборант повинен припинити роботу за наступних умов:
а) технічні умови:
- якщо реактиви, що застосовуються, не мають етикеток;
- при витоках газу;
- при несправності електроприладів;
- якщо посуд, що застосовується, надбитий чи тріснутий.
б) санітарно-гігієнічні умови:
- якщо вентиляція знаходиться у несправному стані;
- якщо відсутні чи несправні 313.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1.Після закінчення роботи лаборант хімічного аналізу повинен :
- закрити водяні крани, вентилі газових балонів;
- погасити пальники та інші нагрівальні прилади;
- вимкнути всі електроприлади;
- прибрати легкозаймисті рідини і реактиви у відповідні місця зберігання;
- відключити вентиляцію;
- закрити банки і склянки з реактивами;
- вимкнути освітлення.
4.2.Після закінчення роботи 313 прибрати у відведені для цього місця. Вимити руки теплою водою з милом.
4.3.Ганчірки, що насичені маслом, клоччя та інші допоміжні пожежонебезпечні матеріали повинні зберігатися у відведених для цієї мети металевих ящиках з кришками. Ящики повинні звільнятись кожен день в кінці роботи.
4.4.Про всі недоліки, що виявились в процесі роботи, лаборант зобов'язаний сповістити безпосереднього керівника.
5. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. У лабораторії можливі такі аварійні ситуації: розлив хімічних речовин, опіки, порізи, пожежі, пропуск газу.
5.2. Дії у разі розливання хімічних речовин:
5.2.1. Розлиті кислоти і луги необхідно спочатку прибрати тирсою, а потім нейтралізувати відповідно лугом чи кислотою і змити водою.
5.2.3. Одяг, який залито сильним лугом, необхідно терміново нейтралізувати 2-3% розчином оцтової або борної кислоти і промити водою, а залитий сильною кислотою - 2-3% розчином соди і також промити водою.
5.2.4. Якщо отруйна речовина потрапила на шкіру, її необхідно негайно зняти сухим ватним тампоном, а потім уражену ділянку шкіри обробити етиловим спиртом.
При попаданні отруйної речовини у ротову порожнину і у шлунок, перш за все необхідно визвати блювоту (механічним шляхом або прийняти 3-4 склянки мильної води). Для того, щоб видалити отруту зі шлунка роблять промивання, потерпілому дають випити 5-8 склянок води і знову визивають блювоту.
Крім того, при отруєнні лугом п'ють 1% розчин оцтової кислоти, а при отруєнні кислотою приймають палену магнезію (дві столові ложки на склянку води).
Якщо отрута потрапила в кишечник, приймають послаблюючі засоби. Як обволікаючий засіб використовують молоко, білкову воду (два яєчні білки на три склянки води), крохмальний клейстер, чай, натуральну каву.
Засобом, який адсорбує отруту є активоване вугілля в порошку (одна столова ложка на дві склянки води), одночасно з активованим вугіллям слід приймати послаблююче, щоб вивести адсорбент з організму.
5.2.5. Пролиту на стіл або підлогу отруйну речовину необхідно засипати тирсою або піском, які потім обережно зібрати і спалити або знешкодити.
5.2.6. Якщо розлитою речовиною є ртуть, останню необхідно терміново ретельно зібрати піпеткою з гумовою грушею в товстостінну посудину під шар води. Місце розливу, а особливо щілини, обробити щіткою, що рясно змочена 20% водним розчином хлорного заліза, який залишають до повного висихання. Замість розчину хлорного заліза можна
використовувати 0,2% розчин перманганату калію, що підкислений соляною кислотою з розрахунку 5 см кислоти на 1 дм розчину.
5.2.7. У випадку розливу вогненебезпечних рідин необхідно терміново виключити пальники і нагрівальні прилади, місце з пролитою рідиною засипати піском.
5.3. Дії у випадку опіків:
5.3.1. При хімічному опікові необхідно негайно ретельно видалити їдку речовину з поверхні шкіри.
При опіках кислотою уражене місце промивають протягом 10-15 хвилин водою, а потім - розчином бікарбонату натрію (питної соди). При попаданні кислоти в очі необхідно перш за все промити їх великою кількістю води, а потім робити примочки з 2-3% розчином бікарбонату натрію і негайно звернутись до лікаря.
При попаданні на шкіру розчинів лугів рекомендується обробити уражене місце 2% розчином оцтової кислоти, а при ураженні очей - 0,5% розчином борної кислоти.
Після описаної вище обробки на уражене місце накладають пов'язку з нейтралізуючим розчином: при ураженні кислотою використовують 2% розчин двовуглекислої соди, а при ураженні лугом - 1% розчин лимонної або оцтової кислоти. Після цього необхідно звернутися до лікаря.
5.3.2. При термічному опікові слід негайно і обережно зняти тліючий та обгорілий одяг і надати потерпілому першу долікарняну допомогу.
5.4. При порізах склом :
- видалити з рани видимі осколки скла;
- надати долікарську допомогу. Після цього потерпілого необхідно направити в медичний заклад.
5.5. При загоранні горючої рідини необхідно:
- терміново вимкнути вентиляцію, пальники, нагрівальні прилади;
- винести з приміщення всі вогненебезпечні рідини;
- застосувати найбільш ефективний для даного випадку засіб гасіння, користуючись діючою протипожежною інструкцією.
5.6. При раптовому відключенні електроенергії всі електроприлади лабораторії необхідно терміново відключити.
5.7. У випадку загорання електричних проводів або приладів, які знаходяться під напругою, необхідно терміново відключити їх від мережі, вимкнути загальний вимикач; гасити пожежу вуглекислотним вогнегасником, сухим піском, покривалом із азбесту.
5.8. При пропуску газу необхідно перекрити загальний та інші газові крани, увімкнути вентиляцію, провітрити приміщення.
5.9. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
5.10. Послідовність подання долікарської допомоги:
• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити одяг, що спалахнув) і оцінити його стан;
• за необхідності вжити заходів щодо рятування потерпілого у порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
• вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад.
9
