---

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|1б, 3а, 3б                  |          10                      |

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|1в, 2а, 2б, 2в, 2г          |          20                      |

|                            |                                  |

-----------------------------------------------------------------

_________________________________________________________________

Примітки: 1. Кількість кранів в умивальнях для адміністративно-конторського персоналу встановлюється за розрахунком 1 кран на 40 чоловік;

2. При встановленні кількості кранів і умивальних для робочих не враховуються крани в їдальнях і вбиральнях.

2.3.15. В умивальнях рекомендується встановлювати прилади типу "Фен" для сушіння рук підігрітим повітрям.

Душові

2.3.16. Душові повинні розташовуватися у приміщеннях із гардеробними.

Між душовою, що має більше 6 душових сіток, і гардеробною повинен бути тамбур.

Розташування душових кабін біля зовнішніх стін будинку не припускається.

2.3.17. Кількість душових сіток встановлюється за кількістю працюючих у найбільш чисельну зміну, в залежності від групи виробничих процесів, згідно з таблицею 2.3.

Таблиця 2.3.

Кількість душових сіток

-----------------------------------------------------------------

|                            |                                  |

|    Група виробничих        |     Кількість людей на           |

|       процесів             |            1 сітку               |

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|3б                          |           3                      |

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|1в, 2в, 2г                  |           5                      |

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|2а, 3а                      |           7                      |

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|1б                          |          15                      |

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|1а                          |          25                      |

|                            |                                  |

|----------------------------+----------------------------------|

|                            |                                  |

|4                           | згідно з вимогами відомчих       |

|                            | нормативних документів           |

|                            |                                  |

-----------------------------------------------------------------

2.3.18. Ширина проходу між рядами душових кабін повинна бути не менш за 1,5 м; а між рядами кабін і стінкою або перегородкою приміщення - не менш за 0,9 м.

Розташування душових кабін слід передбачати так, щоб при необхідності душову можна було використовувати як пропускник.

2.3.19. Душові кабіни повинні бути обладнані душовими сітками із регуляторами струменя, індивідуальними змішувачами з арматурою управління біля входу у душову кабіну, водонепроникненими розсувними занавісками та поличками для мила.

__________________________________________________________________

Примітка: припускається влаштування душових кабін централізованими змішувачами за умов автоматичного підтримання необхідної температури води.

2.3.20. Вбиральні при душових слід передбачати з розрахунку 70% працюючих у найчисельніший зміні. Але не менше 1 унітазу на кожні 100 людей, що користуються душем.

Вбиральні

2.3.21. Вбиральні слід розміщувати у складі блоків (комплексів) побутових приміщень.

2.3.22. Відстань між найвіддаленішого робочого місця до вбиральні не повинна перевищувати 300 м.

2.3.23. Кількість унітазів у вбиральнях, розташованих у складі блоків побутових приміщень, встановлюється із розрахунку 70% працюючих у найчисельніший зміні.

Приміщення особистої гігієни жінки

2.3.24. Приміщення особистої гігієни жінки слід передбачати при кількості жінок більше 15, що працюють у найчисельнішу зміну.

Вхід у приміщення повинен бути через окремий тамбур.

2.3.25. До складу приміщення особистої гігієни жінки повинні входити:

- роздягальня площею не менше 4 квад.м, з розрахунку 0,02 квад.м на одну робітницю у найчисельнішу зміну, із вбиральнею облаштованою умивальниками з розрахунку 1 умивальник на 2 гігієнічних душа;

- процедурна з індивідуальними кабінами, кожна площею не менше за 1,8 х 1,2 м, обладнаними гігієнічними душами із розрахунку - 1 душ на 100 жінок, що працюють у найчисельнішу зміну;

- кількість місць для роздягання встановлюється з розрахунку 3 місця на 1 кабіну;

- коли кількість кабін дорівнює 4 і більше слід передбачати місце для паління.

2.3.26. Гігієнічні душі повинні бути обладнані змішувачами для регулювання температури води і мати педальне включення.

2.3.27. При кількості жінок менше 15 слід передбачати спеціальну кабіну із гігієнічним душем, розташовану в жіночій вбиральні при побутових приміщеннях.

Курильні

2.3.28. Курильні слід передбачати у випадках, коли за характером технологічного процесу, паління на території не припускається, а також, коли об'єм виробничого приміщення на одного працюючого менший за 50 куб.м.

2.3.29. Курильні слід розташовувати, як правило, суміжно із вбиральнями або приміщеннями обігріву працюючих.

Площа приміщення курильні визначається з розрахунку 0,03 квад.м на одного працюючого у найчисельнішу зміну, але не менше за 9 квад.м.

Приміщення для обігріву

2.3.30. При роботі за зимового періоду року у неопалювальному приміщенні чи на відкритому повітрі для періодичного обігріву працюючих слід передбачати приміщення, що опалюються, з температурою повітря 22-24 град.С.

2.3.31. Площа приміщення обігріву працюючих визначається із розрахунку 0,1 квад.м на одну людину у найчисельнішу зміну, але не менше 1,2 квад.м.

2.3.32. За зимового періоду для обігріву людей на підошві доку можна встановлювати розбірні будки із переносними печами.

Вимоги до питного водопостачання

2.3.33. Усі робітники СБЗ, СРЗ повинні бути забезпечені доброякісною питною водою, що відповідає санітарним вимогам. Питне водопостачання на робочих місцях повинно проводитися установками типу "Фонтанчика" або сатураторами. Температура питної води повинна бути у межах 10-15 град.С.

2.3.34. Усі елементи питної системи повинні перебувати у справжньому стані, що забезпечує доброякісність води та безперервність дії системи.

2.3.35. Питні бочки повинні мати припасовані й зачинені на замки, покриватися футлярами, а також - обладнані кранами-фонтанчиками та зливними цебрами. Тримати й переносити питні прилади з відкритими кришками забороняється.

Воду у питних бачках щоденно змінювати.

2.3.36. Відстань від робочих місць до питних установок чи приладів повинна бути не більшею за 75 м.

2.3.37. Робітники гарячих цехів і гарячих дільниць повинні забезпечуватися газованою підсоленою водою, що містить до 5 г кухонної солі на 1 л води, з розрахунку 4-5 л на людину за зміну.

2.3.38. На кожному підприємстві повинна бути розроблена інструкція питного водозабезпечення, узгоджена з лікарем, який втілює санітарний нагляд на підприємстві.

2.3.39. На персонал, що обслуговує прилади питного водопостачання, поширюються всі санітарні вимоги до робітників громадського харчування.

Пункти харчування

2.3.40. При проектуванні й експлуатації підприємств громадського харчування і торгівлі, що обслуговують СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ, необхідно керуватися "Санітарними правилами для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи та підприємства, що виробляють м'яке морозиво № 42-123-5777-91 (72), БНіП 2.08.02-89 (70) і вимогами цих Правил.

2.3.41. Пункти харчування СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ можуть бути таких типів:

- їдальні, що працюють на сировині;

- їдальні, що працюють на півфабрикатах;

- буфети з пристроями для підігріву їжі;

- кімнати приймання їжі;

- кіоски та пересувні пункти харчування.

2.3.42. Їдальні передбачаються для контингенту працюючих у найчисельнішу зміну - 150 чол. і більше; буфети - відповідно для контингенту менше 100 чоловік.

Буфети, незалежно від їдалень, необхідні у всіх змінах, особливо для вечірньої та нічної.

2.3.43. Їдальні, що розташовані на території СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ рекомендовано розміжчувати у блоках службово-допоміжних або побутових приміщень. Відстань від їдальні до найвіддаленіших місць виробничих робіт не повинна перевищувати 800 м.

__________________________________________________________________

Примітки: 1. За умови додержання зазначеної відстані припускається розміщення їдальної поза режимної території СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ.

2. Їдальні повинно віддаляти від зовнішніх санвузлів не менш як на 25 м.

2.3.44. Тип їдальні обирається з урахуванням числа працюючих на СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та загальної системи обслуговування СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ продуктами харчування. Їдальня, що працює на сировині, проектується за числом працюючих на СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ у найчисельнішу зміну понад 500 чоловік, а також за меншим їх числом, коли у районі СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ немає інших їдалень, які можна використати.

2.3.45. Коли на СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ передбачається будівництво декількох їдалень, то тільки одна з них проектується, як їдальня, що працює на сировині, інші повинні бути їдальнями, які працюють на півфабрикатах. Їдальня, яка працює на сировині, як правило, повинна розташовуватись за межами режимної території СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ.

2.3.46. Буфети слід розташовувати в одному будинку із побутовими приміщеннями.

2.3.47. При блоці побутових приміщень виробничих цехів, незалежно від наявності їдальні або буфету, необхідно передбачити кімнату для приймання їжі, яку рекомендується суміщати з буфетом, а при числі працюючих у найчисельнішу зміну менше 50 чоловік - суміщати із приміщеннями відпочинку.

2.3.48. Кіоски й пересувні пункти харчування можуть бути розташовані на території СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ на вільних майданчиках на шляхах руху працюючих.

2.3.49. Число тих, хто користуються пунктами харчування, приймається у відсотках до числа працюючих у найчисельнішу зміну:

    - для їдалень                  - 100 %

    - для буфетів                  -  70 %

    - для кімнат приймання їжі     -  40 %

2.3.50. Торгові зали їдалень і буфетів, а також кімнати приймання їжі, повинні проектуватися із розрахунку 4-х посадок за час обідньої перерви.

__________________________________________________________________

Примітка: у їдальнях і буфетах слід передбачити самообслуговування.

2.3.51. Склад і площа приміщень їдалень, буфетів проектується згідно БНіП 2.08.02-89 (70), з урахуванням додаткових вимог БНіП 2.09.04-87 (71).

2.3.52. Їдальні і буфети повинні мати умивальники для відвідувачів із гарячою і холодною водою змішувачами і повітряним сушільником рук із розрахунку 1 кран на 30 посадочних місць.

2.3.53. Перебування у пунктах харчування у робочому одязі, що забруднений отруйними речовинами, з різким неприємним запахом неприпустиме.

Приміщення медичного призначення

2.3.54. Для надання медичної допомоги працівникам СБЗ,СРЗ, РЕБФ і РМФ повинні передбачатися приміщення, в яких за погодженням із басейновими або територіальними органами охорони здоров'я організується робота амбулаторій, поліклінік, здоровпунктів.

2.3.55. Проектування здоровпунктів, поліклінік повинно здійснюватися згідно з "Санітарними правилами влаштування, обладнання й експлуатації закладів амбулаторно-поліклінічного і стоматологічного профілю, охорони праці і особистої гігієни" № 2956А-84 (73).

2.3.56. Кожен СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ за обліковим складом працюючих від 300 до 2000 повинен мати здоровпункт.

2.3.57. На СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ із числом працюючих менше 300 чоловік, здоровпункт організується за умови відділеності найближчого лікувально-медичного закладу більш ніж 2 км.

2.3.58. На дільницях, що віддалені від загальнозаводського здоровпункту більш як на 1000 м, слід передбачати додаткові фельдшерські здоровпункти (пункти першої допомоги). Для виробництв із шкідливими умовами праці додатковий здоровпункт передбачається на віддаленні цих дільниць від загальнозаводського здоровпункта більш ніж на 800 м.

2.3.59. Приміщення для надання медичної допомоги повинні розташовуватися поблизу виробництв СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ (із якомога найближчим розташуванням до виробництва особливо небезпечних щодо травматизму, у віддаленні від об'єктів підвищеного шуму). Здоровпункти можуть розташовуватися також біля прохідних.

Відстань від робочих місць до здоровпункту повинна бути не більше 800 м.

2.3.60. Усі приміщення слід розташовувати в окремих будинках,або на перших поверхах допоміжних або виробничих будівель. Із забезпеченням зручного під'їзду санітарного автотранспорту. Розташування і розміри дверей у цих приміщеннях повинні передбачати можливість перенесення хворого на ношах.

2.3.61. Принципи, методи, форми організації медичної допомоги працівникам СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ визначаються органами охорони здоров'я на водному транспорті в залежності від місцевих умов, а кількість посад установлюється у межах господарського плану і бюджету у порядку і за штатними нормативами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України.

2.3.62. У усіх підрозділах СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ поблизу місць проведення робіт повинні знаходитися аптечкі з набором необхідних медикаментів і засобів для надання першої допомоги. Кількість аптечок і місця їх розташування установлюються керівником цієї виробничої дільниці за погодженням із здоровпунктом або медичною установою, що обслуговує цей об'єкт.