---

пошкоджень.

7.5. З метою забезпечення нормальної експлуатації

водопровідної мережі повинен проводитись поточний ремонт споруд і

мереж, який складається з таких основних елементів:

- огляд технічним персоналом всіх споруд, розвідних мереж для

виявлення видимих витоків води, перевірка цілісності люків та

кришок колодязів;

- профілактичний ремонт мережної арматури (підчеканення

розтрубів, набивка сальників засувок або заміна засувок,

підтягування болтів на фланцьових з'єднаннях, заміна ділянок

водопровідної мережі, що вийшли з ладу та інше).

7.6. Перед початком оздоровчого сезону внутрішні поверхні

запасних або регулюючих ємкостей, водопровідні мережі підлягають

очистці, гідравлічному випробуванню, а потім промивці, дезинфекції

та повторній промивці.

7.7. Попередня промивка проводиться ділянками або повністю (у

випадку незначної довжини водопровідної мережі) до повного

механічного освітлювання води (відсутність мутності, домішок).

Дезинфекція водопровідних споруд (свердловин, резервуарів,

напірних баків, водопровідної мережі) проводиться за допомогою

розчинів з концентрацією активного хлору 75-100 мг/л при контакті

5-6 годин. Можливе використання розчинів з меншою концентрацією

активного хлору (40-50 мг/л), з тривалістю контакту 24 години.

Резервуари, напірні баки та інші ємкості малої місткості

дезинфікуються об'ємним методом дезинфекції. Труби водопровідної

мережі заповнюються розчином хлору або хлористого вапна з

концентрацією від 75 до 100 мг/л активного хлору. Введення

хлорного розчину в мережу проводиться до появи не менше 50% від

заданої дози активного хлору в найбільш віддалених точках. З цього

моменту подальшу подачу хлорного розчину припиняють і залишають

заповнену розчином мережу не менше ніж на 6 годин. Після

закінчення контакту воду зливають і промивають мережу чистою

водопровідною водою.

Внутрішні поверхні запасних або регулюючих ємкостей після

очистки фарбують фарбами або лаками, дозволеними Міністерством

охорони здоров'я України.

Після одержання лабораторних аналізів проб води, відібраних

не менше ніж в 5-и точках (при незначному розгалуженні

водопровідної мережі в 3-х точках) водопровідної мережі, що

відповідають нормативам, допускається її експлуатація; при

несприятливих результатах аналізу проводиться повторна промивка, а

при необхідності дезинфекція мережі.

7.8. Очистка, промивка та дезинфекція сховищ чистої води

проводиться тільки особами, які мають спеціальний дозвіл

санепідстанції та пройшли медичний огляд, обстеження на

бактеріоносійство, відповідним чином проінструктовані та

забезпечені спеціальним одягом і взуттям. Спеціальний одяг

(комбінезони, гумові чоботи, гумові рукавички) зберігають у

спеціально призначених для цього місцях (шафи, скрині та ін.).

7.9. Перед початком оздоровчого сезону проводиться робота

щодо очистки оглядових колодязів від бруду і сміття, побілка

внутрішніх стін, фарбування арматури і частин трубопроводів

олійними фарбами. Колодязі повинні періодично дезинфікуватися

розчином хлорного вапна. Всі оглядові колодязі на розподільній

мережі повинні утримуватись у сухому стані.

7.10. Перед початком оздоровчого сезону технічний персонал,

що обслуговує водопровід, проходить навчання санітарному мінімуму

в санітарно-епідеміологічних станціях.

7.11. Перед початком купального сезону проводиться відбір

проб води акваторії пляжів на 1 км вище по течії від зони купання

на річках і 0,1-1 км по обидві сторони від неї на морях і

водосховищах, а також в межах зони купання.

У період купального сезону відбір проб води проводиться не

менше ніж у двох точках, вибраних відповідно до характеру,

протяжності та інтенсивності використання зон купання.

7.12. Частота відбору проб встановлюється в кожному

конкретному випадку органами та установами

санітарно-епідеміологічної служби, але не менше двох разів за

усіма санітарно-хімічними і мікробіологічними показниками до

початку купального сезону та не менше двох разів на місяць в

період купального сезону.

7.13. Регламентовані рівні фізико-хімічних і мікробіологічних

показників якості вод морів, водосховищ, рік повинні забезпечувати

безпечність рекреаційного, лікувально-оздоровчого і

господарсько-питного водокористування (в т.ч. після опріснення).

7.14. Склад і властивості води в районі рекреаційного

водокористування повинні відповідати вимогам, наведеним у таблицях

1 (за фізико-хімічними показниками) і 2 (за

санітарно-мікробіологічними показниками).

7.15. У порядку поточного контролю визначають основні

мікробіологічні показники епідемічної безпеки води -

лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП), коліфаги (показники

вірусного забруднення).

7.16. Додаткові дослідження води і донних відкладень на

наявність збудників інфекційних захворювань (черевного тифу,

паратифів, дизентерії та інших патогенних мікроорганізмів, що

циркулюють у даній місцевості) проводять при повторних обстеженнях

районів водокористування з перевищенням граничних рівнів

забруднення за основними мікробіологічними показниками, а також з

урахуванням епідситуації. При відсутності у воді збудників

інфекційних захворювань органи та установи санепідслужби в кожному

конкретному випадку можуть дозволити рекреаційне водокористування

у даній частині моря за умови, що в період максимальних денних

рекреаційних навантажень індекс ЛКП не перевищує 25000; індекс

коліфага - 500, для річок і водоймищ індекс ЛКП не більше 5000,

індекс коліфага не більше 100.

Таблиця N 1

Вимоги до складу і якості води в місцях водокористування

населення

----------------------------------------------------------------

|Показники | Вимоги та норми показників складу і якості води |

|складу і | |

|якості води | |

|------------+-------------------------------------------------|

|Плаваючі |Відсутність незвичних для води плаваючих речовин |

|домішки |на поверхневому та верхньому шарі води |

|------------+-------------------------------------------------|

|Запах |Інтенсивність незвичних для води запахів не |

| |повинна перевищувати порогу сприйняття (2 бали) |

|------------+-------------------------------------------------|

|Прозорість |Не менше 30 см по шрифту Снеллена |

|------------+-------------------------------------------------|

|Забарвлення |Не допускається у стовбчику води 10 см |

|------------+-------------------------------------------------|

|pH |6,5-8,5 (не повинна коливатись +-1 значення фону)|

|------------+-------------------------------------------------|

|Розчинний |Не менше 4,0 мг/л |

|кисень | |

|------------+-------------------------------------------------|

|БПК5 |Не більше 3,0 мг/л О2 |

|------------+-------------------------------------------------|

|Хімічні ре- |Вміст не повинен перевищувати ГДК та ОДР, затв. |

|човини (за |МОЗ України для водоймищ господарсько-питного |

|винятком со-|та культурно-побутового водокористування |

|льового | |

|складу мор- | |

|ської води) | |

----------------------------------------------------------------

Таблиця N 2

Вимоги до якості води за санітарно-мікробіологічними

показниками в районах водокористування населення

----------------------------------------------------------------

| Показники |Число мікроорганізмів в 1 дм3 води (індекс) |

| |не повинно перевищувати |

| |--------------------------------------------|

| |Купання|Місця водозабору |Місця водозабору |

| | |для водолікування|для опріснювальних|

| | | |установок |

|-----------------+--------------------------------------------|

|Збудники інфекці-| Не повинні виявлятися |

|йних захворювань | |

|-----------------+--------------------------------------------|

|Лактозопозитивні | | | |

|кишечні палички | 5000 | 100 | 1000 |

|- ЛКП | | | |

|-----------------+-------+-----------------+------------------|

|Коліфаги | 100 | -- | -- |

|(фаги ешерихій) | | | |

----------------------------------------------------------------

7.17. При проведенні аналізу води за епідпоказаннями на

наявність парагемолітичних вібріонів їх кількість в 1 дм3 води в

місцях рекреації не повинна перевищувати 1000, в місцях

водозаборів 500.

7.18. Для оцінки небезпеки виникнення захворювань шкіри,

слизових оболонок додатково визначають лецитиназопозитивні

стафілококи, кількість яких в 1 дм3 води не повинна перевищувати

100.

7.19. Для уточнення характеру і виявлення джерела мікробного

забруднення води визначають ешеріхії та ентерококи, кількість яких

в 1 дм3 води не повинна перевищувати 1000.

7.20. Режим роботи оздоровчого закладу передбачає:

- встановлення правил розпорядку функціонування оздоровчого

закладу з визначенням часу, дозволеного для гучномовного зв'язку,

проведення видовищних міроприємств тощо;

- заборону проведення ремонтних і будівельних робіт в період

функціонування оздоровчого закладу;

- заборону тримання на території оздоровчого закладу та в

безпосередній близькості до нього великої рогатої худоби, свиней

та ін.;

- заборону завезення і тримання відпочиваючими на території

собак, котів та інших тварин;

- присутність вартових собак допускається за умови їх

спеціального утримання в денний період в господарській зоні і

наявності профілактичних щеплень;

- в місцях, призначених для купання, категорично

забороняється прати білизну, мити автотранспорт, купати тварин.

7.21. Адміністрація з обов'язковою участю медичного

працівника зобов'язана щоденно обходити всі приміщення оздоровчого

закладу з метою виявлення недоліків в їх експлуатації і

санітарному утриманні та вживати своєчасні заходи щодо їх

усунення. У разі виявлення хворих адміністрація повинна негайно

відправити їх в медичний ізолятор і довести до відома місцевої

санепідстанції.

7.22. Медичний працівник в обов'язковому порядку:

- проводить щоденний амбулаторний прийом щодо надання

медичної допомоги відпочиваючим з фіксацією прийому в журналі

обліку амбулаторних хворих;

- проводить активне виявлення інфекційних хворих з своєчасною

ізоляцією, госпіталізацією їх в лікувально-профілактичні заклади;

- терміново інформує санепідслужбу з поданням екстрених

повідомлень у випадку інфекційних захворювань, харчових отруєнь,

групових захворювань;

- організує і проводить санітарні і протиепідемічні заходи по

відстороненню від роботи через хворобу або бактеріоносійство

працівників, зайнятих приготуванням і реалізацією харчових

продуктів;

- забезпечує бактеріологічне та серологічне обстеження

працівників оздоровчого закладу;

- контролює допуск перехворілих та бактеріоносіїв до роботи;

- у спеціальному журналі веде облік медичного огляду,

бактеріологічного обстеження на наявність збудників кишкових

інфекцій та гельмінтозів, дослідження крові на сифіліс, мазків на

гонорею, флюорографій, проходження занять по санітарному мінімуму;

- зберігає у медпункті медичні книжки обслуговуючого

персоналу, оформлені за встановленим зразком;

- щоденно проводить медогляд кухарів та працівників кухні з

метою виявлення гноячкових захворювань та захворювань порожнини

рота і носа з наступними відмітками в журналі обліку огляду

працівників їдальні.

В медпункті забороняється зберігати специфічні лікувальні

засоби, призначені для лікування хворих гострими кишковими

інфекціями.

7.23. Контроль за якістю готової їжі проводиться

медпрацівником на всіх етапах її приготування. Бракераж

проводиться безпосередньо перед видачею готової їжі. Послідовність

бракеражу:

- встановлення правильності вибору страв та дієти (порівняння

з меню-порціонником та семидобовим меню);

- органолептичне дослідження готових страв (готовність, смак,

доброякісність);

- визначення температури готових страв на видачі;

- визначення виходу готових страв відповідно до розрахункових

даних (наприклад, для визначення виходу м'ясних та рибних страв

зважують 5-10 порцій, допустиме відхилення +-3%);

- оцінка санітарного стану їдальні.

Після зняття проби та перевірки санітарного стану їдальні усі

зауваження щодо оцінки якості готових страв заносяться в

бракеражний журнал.

7.24. Адміністрація оздоровчого закладу забезпечує проведення

інструктажу з санітарно-гігієнічних питань для осіб, що

приймаються на роботу, та для всього персоналу перед початком

оздоровчого сезону; додатковий інструктаж необхідно проводити у

випадках санітарно-епідемічного неблагополуччя.

Особи, які не пройшли інструктаж, до роботи не допускаються.

8. Порядок контролю за будівництвом і правила приймання в

експлуатацію новозбудованих (реконструйованих)

оздоровчих закладів

8.1. Будівництво окремих закладів відпочинку без попередньої

розробки генерального плану всієї зони відпочинку, проектів

детального планування комплексів забороняється.

8.2. Затверджені проекти детального планування (ПДП),

генеральні плани, техніко-економічні розрахунки обов'язкові для

всіх організацій, що здійснюють проектування, будівництво та

експлуатацію закладів відпочинку, незалежно від їх відомчої

належності.

8.3. Контроль за ходом реалізації ПДП, генеральних планів

здійснюють обласні та міські виконкоми Рад народних депутатів, а

також органи, заклади і установи санепідслужби.

Внесення змін у затверджені ПДП, генеральні плани

допускається тільки з дозволу органів, що їх затвердили, та за

згодою органів та установ санепідслужби.

8.4. Контроль за будівництвом закладів відпочинку

здійснюється не рідше одного разу на квартал, у передпусковий