7.7. Температурні зйомки дозволяється проводити тільки після обстеження поверхні робочих місць щупами з метою виявлення тріщин, порожнин т. ін. Виявлені небезпечні ділянки повинні оконтурюватися попереджувальними знаками.

Забороняється проведення температурної зйомки на породних відвалах у зоні відсипки порід під час роботи відкатки, а також під час атмосферних опадів та оледеніння укосів.

8. Визначення механічної захисної зони породних відвалів

8.1. Ширина механічної захисної зони для будь-якої точки контуру відвалу, окрім точок хвостової частини терикона, при різниці висотних позначок від 10 до 28 м постійна і дорівнює 20 м, при різниці висотних позначок понад 28 м визначається за формулою:

(1)

де В – ширина механічної захисної зони у плані, м;

Н – різниця висотних позначок верхньої та нижньої точок укосу, м.

Межа механічної захисної зони одинарного терикона визначається наступним чином (мал. 2). З точок Б і Г до бічних твірних АБ та АГ проводяться перпендикуляри, на яких у масштабі відкладаються відрізки АА₁ та АА₂, що відповідають 20 м, та відрізки ББ₁ та ГГ₁, що відповідають ширині В механічної захисної зони. Кінці відрізків з’єднуються прямими А₁Б₁ і А₂Г₁, що являють собою межу механічної захисної зони біля бічних частин терикона. У лобовій частині терикона з точки О₁, що є проекцією вершини, через кожні 15 проводяться промені, на яких у масштабі відкладаються відрізки m₁n₁; m₂n₂; ...; m_nn_n, що відповідають ширині В механічної захисної зони. Кінці відрізків з’єднуються плавною лінією Б₁Г₁, яка являє собою межу механічної захисної зони у лобовій частині терикона.

Межею механічної захисної зони торцевих частин хребтоподібного відвалу є плавні криві Б₁Г₁ та С₁Д₁ (див. мал. 2). Порядок побудови їх такий самий, як і для лобової частини терикона.

Для іншої частини хребтоподібного відвалу, а також для плоского відвалу побудова межі механічної захисної зони полягає в наступному. Незалежно від кривизни контуру основи відвалу через кожні 20 м проводяться прямі у напрямі, перпендикулярному контуру відвалу, на яких відкладаються у масштабі відрізки K₁l₁; K₂l₂; … K_nl_n, що відповідають ширині механічної захисної зони. Кінці відрізків з’єднуються плавною лінією.

Межа механічної захисної зони будується для кожного відвалу, при цьому в місці взаємного накладання зон приймають контур зони, більш віддалено від відвалу.

8.2. Механічна захисна зона може зменшуватися тільки для недіючих породних відвалів, що не горять, з кутами укосів не більшими як 36 за умови, що після зупинки або гасіння пройшло не менше трьох років. У цьому випадку ширина механічної захисної зони повинна бути не нижчою значення, визначеного за формулою:

(2)

де ₁ – кут укосу відвалу після тривалого вивітрювання, градус;

• – фактичний кут укосу відвалу, градус.

Кути укосів визначаються за подовжнім та поперечним розрізами відвалу згідно з КД 12.09.0801–99.

Для захисту прилеглої до породного відвалу території від зливових потоків, що стікають з укосів, та від окремих кусків відвальної маси, що скочуються, по контуру рекомендованої зони відсипається дамба висотою до 2 м. Між дамбою та укосом відвалу обладнується водовідвідна канава для стоку атмосферних вод.

Рішення щодо зменшення розміру механічної захисної зони приймається спеціальною комісією у складі головного інженера шахти, державного інспектора Держнаглядохоронпраці і представника місцевого органу влади та оформляється у вигляді акта.

8.3. Захисна механічна зона може не встановлюватися для зупинених, переформованих, перегорілих і остиглих породних відвалів висотою до 40 метрів, якщо ці відвали не піддавалися частковому розбиранню у основи і на схилах. Рішення про це приймається комісією в складі директора шахти, державного інспектора Держнаглядохоронпраці і представника місцевого органа виконавчої влади й оформляється актом.

Мал. 2. Схеми побудови механічної захисної зони:

а – терикон; б – хребтоподібний відвал; в – плоский відвал

Додаток 1

ПАСПОРТ

породного відвалу _____________________

(назва або номер)

____________________________________________

(підприємство-власник)

Додаток 2

ЖУРНАЛ

реєстрації температури діючого породного відвалу

_____________________________________________

(назва або номер )

____________________________________________________________

(шахта, збагачувальна фабрика)

Температура порід у С на глибині 0,5 м (2,5 м)

* Усі точки виміру температури зазначаються на плані породного відвалу, і їхня нумерація не змінюється під час усіх вимірів. Кількість точок після першого виміру (n) може збільшуватися (n+i) у зв’язку з введенням нових точок і зменшуватися через ліквідацію (засипання породою) точок, які були раніше. Для точок, які змінюють своє розташування в процесі формування плоского відвалу, під час запису температури додатково вказується фактична висота ярусу (наприклад, 6–38, де 6 м – висота ярусу, що формується, 38°С – температура в точці).